Після двох років воєнного “буму”, коли російський ВВП зростав більш ніж на 4% щороку, економіка РФ увійшла в рецесію, повідомив головний економіст банку ВЕБ Андрій Клепач, – одного з найбільших держбанківзі статусом “державної корпорації розвитку”, що фінансує нацпроєкти Кремля. Про це пише TMT у п’ятницю, 29 серпня.
За підрахунками ВЕБ, у другому кварталі ВВП Росії скоротився на 0,6% порівняно з першим кварталом. У першому кварталі падіння становило ті ж 0,6% відносно четвертого. Два квартали поспіль із негативною динамікою вважаються “технічною рецесією”.
У річному вимірі економіка РФ залишається у “плюсі”, однак темпи зростання мізерні. Якщо в четвертому кварталі 2024 року вони становили 4,5%, то в першому кварталі цього року – лише 1,4%, а в другому – 1,1%. У липні ж, за даними Мінекономрозвитку РФ, річний приріст майже зупинився – 0,4%.
На межі стагнації – з 0,7% зростання в липні – опинилася промисловість. А галузі, від яких влада очікувала імпортозаміщення, скотилися у глибокий спад: виробництво одягу – на 7% рік до року, меблів – на 12%, електрообладнання – на 6,5%. Найсильніша з початку війни рецесія охопила металургію, де випуск обвалився на 10,2%.
Думку Клепача про початок технічної рецесії поділяють аналітики MMI, тоді як Райффайзенбанк і Capital Economics вважають, що економіка її уникла й показала зростання на 0,3% порівняно з першим кварталом.
Втім, так чи інакше, очевидно, що економіка “балансує на межі рецесії” і з великою ймовірністю скотиться в неї найближчими кварталами, вважає головний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова. На економіку тиснуть дисбаланси, накопичені за час війни, вказує економіст Capital Economics Ліам Піч.
Понад 20 трлн рублів, які держава роздала військовим, контрактникам і оборонним заводам, створили ілюзію заможності. Але розплата прийшла у вигляді сплеску інфляції, підвищення відсоткових ставок і зростаючих проблем у бізнесу.
Ситуацію ускладнюють санкції, низькі ціни на нафту та проблеми з правами приватної власності, які відбивають бажання інвестувати, резюмує старший науковий співробітник CEPA Олександр Коляндр.
Позначка: Банки
-
Держбанк Кремля заявив про початок рецесії в російській економіці
-
До яких банків несуть грошу українці
Попри війну й складну економічну ситуацію в країні, українці не лише продовжують розміщувати гроші на банківських рахунках, але й збільшують суму вкладень. Яким банкам довіряють громадяни України, а яким ні та чому? Вкладів побільшало Українці попри війну не втрачають довіри до фінансової системи країни, про це зокрема свідчить збільшення вкладів у банківській системі. “За перше півріччя поточного року загальна сума (в усіх валютах) вкладень населення в нашу банківську систему зросла на 13,5% у порівнянні із аналогічним періодом минулого року та дісталася рівня 1,3 трлн грн.Своєю чергою бізнес накопичив близько 1,5 трлн грн.”, -йдеться в офіційній звітності, яку опублікував НБУ. Найбільші притоки грошей на рахунки за перше півріччя 2025 р. порівняно із відповідним періодом 2024 р. зафіксовані в таких банківських установах: Приватбанк – на 57,7 млрд грн (на 13,8%), до 476,3 млрд грн; Ощадбанк – на 21,8 млрд грн (на 11,1%), до 219,2 млрд грн; Універсалбанк (monobank) – на 19 млрд грн (на 26,8%), до 90,5 млрд грн; Райффайзен Банк – на 9,9 млрд грн (на 15,4%), до 74 млрд грн; Укрсиббанк – на 7,6 млрд грн (17,5%), до 51,7 млрд грн.
Найбільші портфелі вкладів населення на поточний момент зафіксовані у великих роздрібних банках.
Якщо оцінювати відсоткові прирости грошей населення в банках, то в лідерах будуть невеликі структури: у Європейському промисловому банку зафіксовано збільшення на 89,2% (до 307,8 млн грн), Асвіо Банку – на 86% (до 802,4 млн грн), Скай Банку – на 58,3% (до 254,8 млн грн).
Якщо оцінювати збільшення чисельності вкладників, яке зафіксоване в 26 банках, тобто появу нових клієнтів і відкриття ними рахунків, то в лідерах буде така п’ятірка: Універсалбанк (monobank) – додалось 1,1 млн нових вкладників (+12,9%), зі збільшенням до 9,6 млн осіб; А – Банк – 514,4 тис. осіб (+15,2%), до 3,8 млн осіб; Райффайзен Банк – 415,6 тис. осіб (+14,3%), до 3,2 млн осіб;
Банк Альянс – 338,2 тис. осіб (+755,9%), до 382,9 тис. осіб;
ПУМБ – 332,1 тис. осіб (+9,7%), до 3,4 млн осіб.
Найбільше вкладників-фізосіб на тепер обслуговується в системних банках.
У відсотках найбільше збільшення чисельності вкладників маємо у Банку Альянс – на 775,9% (до 382,9 тис. осіб), Асвіо Банку – на 52% (26,5 тис. осіб) та Банку Глобус – на 46,2% (до 204,6 тис. осіб). Зросла конкуренція Водночас в НБУ зафіксували зростання конкуренції серед банків за владника-фізособу. Вона постійно підсилювалась, і не всі банки її витримали. Деякі навіть свідомо згортали роздрібний напрямок. Приміром так зробив державний Укрексімбанк, який за рік закрив 8 відділень (мережа скоротилась до 39 точок).
Згідно зі звітом регулятора, у 16 банків на кінець першого півріччя 2025 р. порівняно з аналогічним періодом 2024 р. зафіксовано скорочення вкладень населення в грошовому вимірі. Найбільше зменшились вклади у п’ятірки банків: Укрексімбанк – на 590,6 млн грн (на 1,5%), до 38,8 млрд грн; Мотор-Банк – на 559 млн грн (на 89,3%), до 66,6 млн грн; Комінбанк – на 554,1 млн грн (на 17,7%), до 2,6 млрд грн; Міжнародний інвестиційний банк — на 487,5 млн грн (на 46,4%), до 562,4 млн грн; РВС Банк – на 216,8 млн грн (на 31,7%), до 466 млн грн.
Якщо ж подивитися на відтік у відсотках, то найвищі показники будуть у Мотор-Банку – на 89,3% (до 66,6 млн грн), Банку “Фамільний” – на 87,9% (до 1,1 млн грн) та Українського банку реконструкції та розвитку – на 85,4% (до 22 млн грн).
Три банки з іноземним капіталом дотепер не мають ані гривні на рахунках фізосіб: Дойче Банк ДБУ, ІНГ Банк Україна та Сітібанк.
З даних НБУ видно, що вкладників в першому півріччі втратили 32 банки з 60 працюючих. Найбільше такі:
Банк Південний – 354,4 тис. осіб (зменшення на 48,2%), до 380,8 тис. осіб; ТАСкомбанк – 171,3 тис. осіб (на 22,5%), до 588,8 тис. осіб; Укрексімбанк – 134,6 тис. осіб (на 21,9%), до 478,9 тис. осіб; Кредобанк – на 97,5 тис. осіб (на 15,4%), до 536,1 тис. осіб; Укргазбанк – на 90,3 тис. осіб (на 6,3%), до 1,5 млн осіб.
У відсотках найбільше вкладників-фізосіб залишило такі невеличкі структури як Європейський промисловий банк, де чисельність цих клієнтів скоротилась одразу на 57,3% (до 2,6 тис. осіб), СЕБ Корпоративний банк – на 55,1% (до 180 осіб) та Український банк реконструкції та розвитку – на 48,7% (до 217 осіб). “Люди закривають рахунки з різних причин. Інколи розірвання відносин буває примусовим і за ініціативи самих банків, коли, на їхню думку, порушувалися правила фінансового моніторингу”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас з огляду на те, що загалом у банківській системі вкладів навіть побільшало, виходить, що люди забирали гроші з цих банків і перекладали в інші. Ключові фактори довіри Люди закривають рахунки з різних причин. Дуже важливим фактором є надійність та репутація. “Це найважливіший фактор. Довіра до банку значною мірою залежить від його історії, стабільності та публічного іміджу”, – каже Охрименко. За його словами, банки, які існують на ринку тривалий час, не мали гучних скандалів, успішно пережили кризи та підтримують високі рейтинги від незалежних агентств, зазвичай мають вищий рівень довіри.
Також люди беруть до уваги державні гарантії. В Україні діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який гарантує повернення вкладів до певної суми в разі банкрутства банку. Банки, що є учасниками цього фонду, викликають більшу довіру, оскільки навіть у разі їхньої ліквідації клієнти зможуть повернути свої кошти.
Ще одним важливим чинником є фінансова стабільність. Банки з високим рівнем капіталізації, достатньою ліквідністю та прибутковою діяльністю вважаються більш надійними.
Важлива і якість обслуговування. Сучасні технології, зрозумілий мобільний додаток, доступність відділень та компетентність персоналу – все це формує позитивний досвід та зміцнює довіру.
Звертають увагу клієнти й на процентні ставки та умови. Хоча високі відсотки можуть приваблювати, надто високі ставки насторожують, б це свідчить про ризиковану політику банку. Люди часто надають перевагу помірним, але стабільним умовам, аніж надзвичайно вигідним, але потенційно небезпечним пропозиціям.
Чинником при виборі банку є прозорість та готовність банку надавати повну інформацію про свої послуги, тарифи та ризики. Приховані комісії та незрозумілі умови можуть відштовхувати клієнтів. В Україні ліквідували банк Є в Україні й банки, що закриваються. Приміром, нещодавно ФГВФО завершив процедуру ліквідації ПАТ “АКБ “Капітал”. У зв’язку з цим припинено виплати гарантованого відшкодування вкладникам цього банку. “ Фонд повідомляє про припинення 14 серпня 2025 р. виплат гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ “АКБ “Капітал” та завершення ліквідаційної процедури банку. У рамках виплат гарантованого відшкодування вкладниками ПАТ “АКБ “Капітал” отримано понад 327,1 млн грн”,– йдеться в повідомленні. У липні 2015 р. НБУ відніс “Капітал” до категорії неплатоспроможних. Як пояснили у регулятора, причиною стало те, що більшість активів банку і частина операційних потужностей залишилися на тимчасово окупованій території. У зв’язку з чим не можна було забезпечити, як надходження грошового потоку для задоволення потреб вкладників і кредиторів, так і відповідний рівень управління ризиками. Держбанки готують до продажу Тим часом уряд планує провести приватизацію одразу двох системних банків – Сенс Банку та Укргазбанку. Очікується, що це відбудеться у 2026 р. Причина – намір зменшити частку держави в банківському секторі.
За проєктом Програми дій Кабміну, для цієї мети буде ухвалено необхідну постанову. А також проведено конкурс на посаду радника з продажу державних пакетів акцій.
Водночас наразі приватизація державних банків в Україні забуксувала. Зокрема через те, що відбір фінансових радників із продажу для Укргазбанку та Сенс Банку мав завершитися до кінця березня. “Незалежна оцінка якості активів банків, має відбутись лише після завершення активної фази бойових дій”, – пояснив голова НБУ Андрій Пишний. Вікторія Хаджирадєва -
Опендатабот: Кожен п’ятий банк в Україні – збитковий
Українські банки за перше півріччя 2025 року заробили 100,06 млрд грн до сплати податків. Це практично той самий результат, що й торік, повідомляє Опендатабот.
Податкові витрати склали 21,99 млрд грн – або 22% прибутку, а ісля сплати податків залишилось 78,07 млрд грн, мовиться в аналітиці.
Утім, не всі фінустанови вийшли в плюс за результатами першого півріччя: 13 банків повідомили про збитки: сьогодні кожен п’ятий банк в країні є збитковим.
Навіть ті, хто у плюсі, не завжди показують зростання: понад третина прибуткових банків покращили показники, йдеться в дослідженні.
Лідер за динамікою – Метабанк, який виріс у 118 разів. Стабільний приріст у Приватбанку: +14%.
Топ-10 найбільших банків залишився незмінним. Разом вони згенерували 68,05 млрд грн — 87% прибутку всього сектору.
Практично половина прибутку всіх українських банків припадає на Приват: 34,88 млрд грн прибутку та 11,09 млрд грн податків. Серед держбанків “у мінусі” тільки Перший інвестиційний (-29,43 млн грн).
У іноземних банків навпаки прибуток просів майже на чверть — до 16,57 млрд грн. Лідером залишається Райффайзен: +10% приросту, 4,74 млрд грн прибутку та 1,66 млрд грн податку.
Банки з приватним капіталом теж у мінусі на чверть, їх прибуток склав 10,06 млрд грн. ПУМБ залишається першим із 3,57 млрд грн — це −7% до минулого року. Разом з Універсал банком (Монобанк) вони отримали 59% прибутку групи.
Понад чверть приватних банків країни закрили перше півріччя 2025 року зі збитками.
Як ми вже писали, банки України за 2024 рік отримали 103,7 млрд гривень прибутку після оподаткування. Це на 24,9% більше, ніж уточнені дані за 2023 рік (83,0 млрд гривень).
Названо найприбутковіші банки України -
Молдова заморозила рахунки філіалу російських пропагандистів
Державна податкова служба Молдови заморозила банківські рахунки філії російського пропагандистського агентства Россия сегодня в Кишиневі. Про це повідомило місцеве медіа NewsMaker.
Державна податкова служба Молдови знову заблокувала рахунки лідера партії Moldova Mare (Велика Молдова) Вікторії Фуртуне в банку FinComBank, а також рахунок російського пропагандистського агентства Россия сегодня в VictoriaBank, через який переказували гроші фізичним особам.
Податкова служба заморозила рахунки після повідомлень, які надійшли від банків. Будь-яка зі сторін може оскаржити це рішення в суді протягом 30 днів після відповідного повідомлення.
Податкова служба 1 серпня заблокувала банківські рахунки лідера партії Шанс Олексія Лунгу, лідерки партії Moldova Mare (Велика Молдова) Вікторії Фуртуне та депутата-втікача Олександра Нестеровського. Всі троє пов’язані з олігархом-втікачем Іланом Шором і входять до санкційного списку Європейського Союзу за дії, спрямовані на дестабілізацію Молдови.
Відповідні заходи податкова вжила за рішенням уряду, який включив їх до національного списку санкцій. -
Оточення Путіна має вклади розміром, як третина бюджету Московської області
Інформація про внески найближчого оточення Володимира Путіна в різних банках виявилася доступною в Мережі. Про це повідомив Telegram-канал Можемо пояснити.
Родина, друзі та найближчі сподвижники Путіна зберігають на рахунках майже 300 млрд рублів, що можна порівняти з річними бюджетами великих російських регіонів, таких як, наприклад, Іркутська область (290 млрд рублів), Новосибірська область (360 млрд рублів) або Пермський край (272 млрд рублів).
Суму вкладів можна порівняти з третиною бюджету Московської області за минулий рік – 1,025 трлн.
Члени родини та супутниця Володимира Путіна зберігають на рахунках понад 3,6 млрд рублів.
Аліна Кабаєва, подруга Путіна та ймовірна мати двох його синів, тримає свої гроші в Промзв’язку банку та банку Росія. Станом на січень 2025 року на її рахунках перебувало понад 1,6 млрд. рублів.
Марія Воронцова, старша дочка президента, доцент кафедри внутрішніх хвороб факультету фундаментальної медицини МДУ, має в своєму розпорядженні суму понад 330 млн рублів, майже вся вона розміщена у ВТБ.
Катерина Тихонова, молодша дочка Путіна та засновниця інституту розвитку Іннопрактика, має вклади на 1,7 млрд рублів у Газпромбанку.
Найближчі друзі Путіна тримають на рахунках близько 268 млрд рублів. Власник палацу Путіна в Геленджику Аркадій Ротенберг зберігає понад 126 млрд рублів у Промзв’язку банку, СМП-банку, Ощадбанку та Газпромбанку. Геннадій Тимченко тримає приблизно 120,9 млрд рублів у Газпромбанку та банку АБ «Росія».
Голова Роснефти Ігор Сєчін має внесок близько 15 млрд рублів у банку ВБРР, а Юрій Ковальчук, співвласник банку Росія, тримає у своєму банку понад 27 млрд рублів.
Очільник Ростеху Сергій Чемезов зберігає майже 700 млн рублів у ВТБ, Новікомбанку та банку МФК.
Вищі чиновники мають вклади приблизно на 2,05 млрд рублів. Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки, має вісім вкладів загальною сумою близько 38,8 млн рублів у ВТБ та Ощадбанку.
Спікер Держдуми В’ячеслав Володін тримає понад 1,7 млрд рублів у Россільгоспбанку.
Спікер Радфеда Валентина Матвієнко зберігає близько 303,5 млн рублів, в основному в Ощадбанку та банку Санкт-Петербург. -
Росіяни масово виносять готівку з банків через перебої з інтернетом
Відтік ліквідності з банківської системи РФ продовжує зростати на тлі попиту росіян на готівку в періоди відключень мобільного інтернету. Нині відтік вже перевищив 500 млрд рублів з початку червня. Про це пише TMT у четвер, 14 серпня.
За останній тиждень з російських банків додатково зняли 121 млрд рублів.
“Зростання використання готівки випереджає темпи сезонного відтоку”, – зазначають експерти.
Центробанк пов’язує цю тенденцію з перебоями в роботі мобільного інтернету.
“Попит трохи вищий, ніж у попередні роки. Відхилення може бути пов’язане, серед іншого, з прагненням населення і бізнесу сформувати запас готівки для розрахунків на тлі новин про нововведення в законодавстві щодо моніторингу платежів, а також про тимчасове відключення інтернету в окремих регіонах”, – зазначав регулятор в огляді грошово-кредитних умов.
За оцінкою аналітиків, нерівномірність розподілу ліквідності в банківській системі зростає, і низка банків, що вже постали перед відчутним відтоком готівки, стали більше залучати кредити у ЦБ.
Відключення мобільного інтернету посилили відтік готівки з банків, який традиційно виникає в серпні через сезон відпусток та поїздок росіян за кордон, де російські картки не працюють. В результаті за минулий тиждень профіцит ліквідності банківської системи, за оцінкою Альфа-банку, зменшився, але залишається в діапазоні 1,3-1,4 трлн рублів.
ЦБ оцінив профіцит ліквідності банківського сектору на 13 серпня у 1,3 трлн рублів.
Регулятор очікує, що протягом року банки перейдуть від структурного профіциту ліквідності до дефіциту, і минулого тижня знизив оцінку дефіциту на кінець 2025 року до 1,1–1,9 трлн рублів.
Після періоду усереднення банки цього тижня знизили попит на репо ЦБ і поступово стали погашати заборгованість за кредитами під неринкові активи. Однак подальше зростання попиту на готівку від населення і бізнесу може прискорити перехід банків до дефіциту ліквідності, зазначають експерти.
Посадовці вже розглядають способи відновити доступ росіян до безготівкових коштів під час обмежень мобільного інтернету. Зокрема влада Комі через перебої інтернету планує організувати громадські точки доступу до Wi-Fi.
Мінцифри РФ погодило з операторами технічну можливість доступу користувачів мобільного інтернету до необхідних сервісів під час обмежень. До “білого списку” увійдуть “усі ресурси, потрібні для життя”, серед яких банківські додатки, маркетплейси, служби доставки та таксі.
Влада РФ також планує ввести “періоди охолодження” для іноземних SIM-карт у роумінгу, що дозволить обмежити використання мобільного інтернету для управління іноземними безпілотниками.
Раніше голова Центробанку РФ визнала проблеми в економці країни-агресора. -
Росіяни виносять мільярди готівки з банків через перебої з інтернетом
Відтік ліквідності з банківської системи РФ продовжує зростати на тлі попиту росіян на готівку в періоди відключень мобільного інтернету. Нині відтік вже перевищив 500 млрд рублів з початку червня. Про це пише TMT у четвер, 14 серпня.
За останній тиждень з російських банків додатково зняли 121 млрд рублів.
“Зростання використання готівки випереджає темпи сезонного відтоку”, – зазначають експерти.
Центробанк пов’язує цю тенденцію з перебоями в роботі мобільного інтернету.
“Попит трохи вищий, ніж у попередні роки. Відхилення може бути пов’язане, серед іншого, з прагненням населення і бізнесу сформувати запас готівки для розрахунків на тлі новин про нововведення в законодавстві щодо моніторингу платежів, а також про тимчасове відключення інтернету в окремих регіонах”, – зазначав регулятор в огляді грошово-кредитних умов.
За оцінкою аналітиків, нерівномірність розподілу ліквідності в банківській системі зростає, і низка банків, що вже постали перед відчутним відтоком готівки, стали більше залучати кредити у ЦБ.
Відключення мобільного інтернету посилили відтік готівки з банків, який традиційно виникає в серпні через сезон відпусток та поїздок росіян за кордон, де російські картки не працюють. В результаті за минулий тиждень профіцит ліквідності банківської системи, за оцінкою Альфа-банку, зменшився, але залишається в діапазоні 1,3-1,4 трлн рублів.
ЦБ оцінив профіцит ліквідності банківського сектору на 13 серпня у 1,3 трлн рублів.
Регулятор очікує, що протягом року банки перейдуть від структурного профіциту ліквідності до дефіциту, і минулого тижня знизив оцінку дефіциту на кінець 2025 року до 1,1–1,9 трлн рублів.
Після періоду усереднення банки цього тижня знизили попит на репо ЦБ і поступово стали погашати заборгованість за кредитами під неринкові активи. Однак подальше зростання попиту на готівку від населення і бізнесу може прискорити перехід банків до дефіциту ліквідності, зазначають експерти.
Посадовці вже розглядають способи відновити доступ росіян до безготівкових коштів під час обмежень мобільного інтернету. Зокрема влада Комі через перебої інтернету планує організувати громадські точки доступу до Wi-Fi.
Мінцифри РФ погодило з операторами технічну можливість доступу користувачів мобільного інтернету до необхідних сервісів під час обмежень. До “білого списку” увійдуть “усі ресурси, потрібні для життя”, серед яких банківські додатки, маркетплейси, служби доставки та таксі.
Влада РФ також планує ввести “періоди охолодження” для іноземних SIM-карт у роумінгу, що дозволить обмежити використання мобільного інтернету для управління іноземними безпілотниками.
Раніше голова Центробанку РФ визнала проблеми в економці країни-агресора. -
Пекін запровадив контрсанкції проти банків ЄС
Китай ввів контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до списку санкцій проти Росії. Ця інформація була оприлюднена агентством Reuters. Китай негайно заборонив литовським банкам UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas здійснювати транзакції та співпрацювати з китайськими організаціями та особами. Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС переглянути своє рішення та не завдавати шкоди відносинам між Китаєм та ЄС. Раніше Китай висловив своє невдоволення Європейському Союзу через санкції проти російських банків. Президентка Єврокомісії також заявила, що торговельні відносини між ЄС та Китаєм перебувають на “точці зламу”.
-
Укрексмібанк закриє 12 відділень у 10 містах України
Державний Укрексімбанк прийняв рішення закрити 12 відділень в 10 містах України, оскільки банк переорганізовує свою мережу з фокусом на цифрові сервіси та відповідь на потреби корпоративних клієнтів. Закриття відділень відбудеться в Києві, Львові, Миколаєві, Чорноморську, Кременчуці, Нетішині, Кривому Розі, Ізмаїлі, Чугуєві, Кам’янці-Подільському та Мукачеві. Банк заявив, що інвестує у новітні технології та цифрові рішення для забезпечення безперервного доступу клієнтів до банківських послуг через онлайн-платформи. Укрексімбанк також зазначив, що залишається одним з провідних банків за обсягом активів в Україні.
-
Мінʼюст отримав доступ до банківської таємниці
Міністерство юстиції отримало право на отримання інформації, яка є банківською таємницею, для представництва інтересів України у закордонних судах. Це стало можливим завдяки новому закону, який підписав президент. Раніше відомство мало проблеми з доступом до доказів у справах проти осіб, пов’язаних з Росією через обмеження на отримання банківської інформації. Тепер новий механізм дозволяє запитувати цю інформацію у банків, що допомагає захищати інтереси України у міжнародних судових органах.