Позначка: Бельгія

Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ

Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.

У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.

Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.

8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.

Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.

Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.

12.10.2025
Бельгія назвала “червоні лінії” щодо активів РФ

Бельгія визначилася з “червоними лініями” стосовно використання російських активів для фінансування репараційного “кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. Зокрема, йдеться й про угоду між країнами Євросоюзу про розподіл усіх ризиків, пов’язаних із цим планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро. Про це повідомляє американське видання Politico.
Влада Євросоюзу поспішає розвіяти побоювання Бельгії з приводу кредиту напередодні важливого саміту 23 жовтня, адже досягнення політичної угоди на цій зустрічі відкриє шлях для юридичного оформлення такого рішення.
Бельгія має найбільші інтереси: на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більша частина заморожених російських державних активів.
Офіційний Брюссель боїться відповідальності за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку РФ і тому хоче, щоб усі країни Євросоюзу надали гарантії за цим кредитом, оскільки “арбітражні процедури можуть виникнути через роки”.
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер висунув країнам ЄС цілий список, у якому детально викладено “червоні лінії”:
відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути витлумачені як конфіскація активів;
юридично зобов’язуючі, чітко реалізовані гарантії того, що європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії;
угода про негайне надання грошових коштів, якщо Euroclear потрібно буде повернути активи РФ, наприклад, після укладення мирної угоди.

У своїй заяві лідерам ЄС де Вевер припустив, що схема Єврокомісії рівносильна конфіскації, що спростовує позицію про те, що її кредит не буде пов’язаний із вилученням державних активів Росії.
Він побоюється, що схема Єврокомісії може порушити двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, підписані на завершальному етапі холодної війни в 1989 році.
Також, на його думку, операція може спонукати китайських інвесторів зняти свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть бути конфісковані в майбутньому.
“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч складних запитань, які ще вивчаються. Зрештою, гарантії мають бути надійними”, – зауважив у коментарі виданню високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.

09.10.2025

Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales

Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку.

Україна перейшла на дешеві протидронові ракети Thales – ЗМІ

Європейський виробник Thales Belgium збільшує виробництво боєголовок з повітряним вибухом для своїх 70-мм ракет. Ці ракети вже використовуються для протидії безпілотникам в Україні. Нова боєголовка FZ123 містить тисячі сталевих кульок, які розлітаються при вибуху, збиваючи дрони. Thales Belgium планує виготовити близько 3,5 тисяч таких ракет до кінця року та планує збільшити виробництво до 10 тисяч одиниць до 2026 року. Ракети можуть бути встановлені на різні пускові установки, включаючи гелікоптери та наземні транспортні засоби. Thales Belgium також виробляє ракети для інших цілей, таких як знищення безпілотних наземних транспортних засобів, що були розгорнуті Росією.

Провокації дронів у Європі. Нові інциденти

У Європі відбулися провокації з дронами, які вразили військові бази в Бельгії та аеропорт в Мюнхені. Відомо, що дрони з’являлись у той самий час, коли рухалися російські танкери, що відносять до “тіньового флоту” РФ. У Бельгії проводиться розслідування щодо появи 15 безпілотників над військовою базою. У Німеччині аеропорт Мюнхена довелося призупинити роботу через виявлення дронів, що призвело до скасування десятків рейсів. Прем’єр-міністр Баварії вимагає збивати невідомі дрони та підтримує введення відповідного закону для захисту інфраструктури від таких інцидентів. Також зафіксовано підозрілі рухи російських танкерів у Балтійському морі, які співпадають з датами появи дронів над стратегічними об’єктами в Данії та Німеччині.

У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ

У ніч на 3 жовтня в Бельгії біля кордону з Німеччиною було помічено 15 безпілотників над військовою базою Ельзенборн. Міністерство оборони Бельгії повідомило, що поки невідомо, звідки вони з’явилися та хто ними керував, але вони вилетіли до Німеччини після прольоту над базою. Цей інцидент став частиною хвилі збоїв, пов’язаних з безпілотниками, у повітряному просторі Європи.

ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ

Лідери країн Європейського Союзу не дійшли згоди щодо пропозиції Єврокомісії про надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу на неформальному саміті ЄС у Копенгагені, а Франція і Люксембург висловили свою стурбованість юридичними наслідками такої угоди. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених російських активів у бельгійському депозитарії для надання Україні “кредитів” на певний термін. Однак деякі країни виражають побоювання щодо можливих юридичних ризиків і вимагають більше гарантій від усіх держав-членів ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати стурбованість країн і продовжити роботу над пропозицією, але визнала необхідність додаткових консультацій та вивчення юридичних аспектів угоди.

Три країни ЄС витратилися на газ РФ більше, ніж на Україну – Greenpeace

За даними Greenpeace, Франція, Бельгія та Іспанія витратили на закупівлю російського скрапленого природного газу більше грошей, ніж витратили на фінансову допомогу Україні. З 2022 по червень 2025 року ці країни спільно витратили 34,3 млрд євро на газ, тоді як підтримка України складала 21,2 млрд євро. Європейський Союз почав активно зменшувати залежність від російських енергоресурсів після вторгнення Росії в Україну. Єврокомісія запропонувала повністю припинити імпорт російських викопних видів палива до 2027 року, але деякі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, виступили проти цієї ініціативи. Щоб знизити залежність від Росії, ЄС планує збільшити закупівлі СПГ у США. Російська компанія Yamal LNG збільшила свою виручку та податкові внески до бюджету Росії завдяки експорту СПГ до Європи. Водночас, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського СПГ у майбутніх пакетах санкцій.

Збої в аеропортах Європи: підтверджена кібератака “третьої сторони”

Агентство Європейського Союзу з кібербезпеки підтвердило, що причиною збою у системі реєстрації в аеропортах Європи 19 вересня була кібератака від “третьої сторони”. Атака була спрямована на постачальника програмного забезпечення Collins Aerospace, який відповідає за системи реєстрації та посадки. Це призвело до значних збоїв та затримок у роботі аеропортів у Брюсселі, Лондоні, Берліні та інших містах Європи. У результаті цієї атаки деякі рейси були скасовані, а пасажири стикаються з затримками. Постачальник програмного забезпечення ще не підтвердив, що система знову безпечна. Хоча більшість рейсів у Лондоні та Дубліні працюють в звичайному режимі, деякі з них можуть мати затримки через кібератаку.

Ліга чемпіонів цьогоріч проходитиме без участі футболісток Ворскли

Жіноча футбольна команда Ворскла з Полтави зазнала поразки в третьому раунді кваліфікації для участі в Лізі чемпіонів, програвши бельгійській команді Левен. Після нульової нічиєї у відповідному матчі та поразки у першому грі з рахунком 2:0, Ворскла не змогла пройти далі. Тепер їм належить брати участь у кваліфікації Кубка Європи, де вони розпочнуть з 2-го раунду в жовтні. У матчі Левен – Ворскла була невелика перевага у володінні м’ячем у бельгійської команди, але жодної забитої м’ячем голів.