Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.
Позначка: Бельгія
-
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
“У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
В межах візиту сторони планують обговорити:- актуальні питання оборонної підтримки України,
- подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
- стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.
Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення. -
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки. -
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Європейська комісія та Бельгія не змогли узгодити питання “репараційного кредиту” для України, яке передбачало використання заморожених російських активів для фінансування відновлення країни протягом двох років. Додатково, ще дві країни ЄС виступають проти цієї ініціативи. Поки не з’явилося альтернативного плану “Б” для допомоги Україні, оскільки консенсусу щодо цього питання не досягнуто. Недавно відбулася технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії, де обговорювалася пропозиція щодо використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України.
-
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 8 листопада не дала результатів у плані передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловлює занепокоєння через відсутність інших пропозицій від Єврокомісії щодо фінансування України. Обидві сторони залишаються конструктивними, але часу на укладення угоди стає все менше.
-
У Бельгії зростає кількість інцидентів з дронами
У Бельгії продовжують виявляти невстановлені безпілотні літальні апарати в небезпечних зонах біля аеропортів та інших об’єктів. Недавно у районі Брюссельського аеропорту призупинили польоти на 40 хвилин через дрон. Це вже третій подібний інцидент за тиждень. Німецька армія надсилає спеціалістів до Бельгії для боротьби з цією загрозою. Також невстановлені безпілотники помітили біля інших об’єктів, що призвело до припинення руху повітряного транспорту. Усі ці інциденти викликали затримки в роботі аеропортів, але вплив на пасажирів був мінімальним.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
У п’ятницю Єврокомісія спробує вирішити стурбованість Бельгії щодо ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія планує надати Україні важливий кредит на репарації у розмірі 140 мільярдів євро, оскільки у країни закінчаться гроші навесні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер є на заході, що може ускладнити прийняття рішення про кредит. Європарламент також може мати слово щодо цього питання. Ці переговори відбуваються важким часом для Де Вевера, оскільки уряд Бельгії має проблеми з узгодженням бюджету країни. Єврокомісія намагається переконати бельгійське керівництво, що всі фінансові та юридичні ризики будуть усунені. Якщо Бельгія не погодиться, це може загрожувати підтримці України від Росії.
-
Бельгія запустить центр з виявлення та знищення дронів
На засіданні Національної ради безпеки Бельгії було прийнято рішення створити Національний центр безпеки повітряного простору до 1 січня 2026 року. Цей центр буде відповідати за спостереження за повітряним простором країни. Вже було помічено непізнані безпілотники, які облітали аеропорти та військові бази, що призвело до серйозних порушень повітряного сполучення. Міністри після засідання заявили про рішення працювати над виявленням, ідентифікацією та протидією таким безпілотникам. Вони висловили рішучість діяти ефективно та рішуче в умовах складної міжнародної ситуації.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
План Єврокомісії щодо видачі “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро заморожених російських резервів стоїть на місці через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду планують зустрітися для обговорення вимог і рішення протиріччя. Бельгія хоче гарантій, щоб захистити себе від фінансових ризиків у разі відміни санкцій проти Росії чи вимоги повернути активи. Країни ЄС можуть поділити ризик і надати фінансові гарантії. Бельгія також пропонує виділити кошти з загального бюджету ЄС на цей кредит. Це важливо для отримання кредиту від МВФ. Без домовленості щодо кредиту від ЄС, країни можуть витратити власні кошти на допомогу Україні. ЄК планує запропонувати альтернативні варіанти фінансування України на зустрічі з Бельгією.