Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед висловив непогоду з приводу оновленого плану Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він вважає цей план неприйнятним і навіть небезпечним. Бельгія виступила з жорсткою критикою щодо репараційного кредиту, який є складовою цього плану. Міністр наголосив, що Бельгія розуміє необхідність фінансової підтримки України, але вважає інші варіанти, наприклад, запозичення коштів на ринку, кращими. Крім того, він звинуватив Європу в ігноруванні позиції Бельгії та знеціненні їхніх аргументів.
Позначка: Бельгія
-
Ексглаву дипломатії ЄС звільнили з-під варти
У Бельгії звільнили з-під варти колишню головну дипломатку ЄС Федеріку Могеріні та колишнього генерального секретаря Європейської служби зовнішніх справ Стефано Санніно після їх затримання у зв’язку з розслідуванням справи про шахрайство. Їх звинувачують у зловживанні бюджетними коштами ЄС, конфлікті інтересів та порушенні професійної таємниці. Обидва посадовці були звільнені з-під варти, оскільки не вважаються такими, що можуть втекти. Також були проведені обшуки в дипломатичній службі Євросоюзу та Коледжі Європи у зв’язку з розслідуванням щодо можливого нецільового використання коштів ЄС.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюґґе у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами Європейського Союзу. Йдеться про можливе неправомірне використання бюджетних коштів у 2021-2022 роках. Серед об’єктів перевірки були будівлі Європейської служби зовнішніх дій і Коледжу Європи. Розслідування фокусується на придбанні Коледжем будівлі у Брюґге за 3,2 млн євро, де проживають учасники дипломатичної академії. Деякі дії встановленої періоду під слідством проводили Федеріка Моґеріні і Жозеп Боррель, які очолюють обидві установи. OLAF вже допитав кількох осіб, а матеріали передані прокуратурі ЄС.
-
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії. -
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
“У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
В межах візиту сторони планують обговорити:- актуальні питання оборонної підтримки України,
- подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
- стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.
Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення. -
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки. -
Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні
Європейська комісія та Бельгія не змогли узгодити питання “репараційного кредиту” для України, яке передбачало використання заморожених російських активів для фінансування відновлення країни протягом двох років. Додатково, ще дві країни ЄС виступають проти цієї ініціативи. Поки не з’явилося альтернативного плану “Б” для допомоги Україні, оскільки консенсусу щодо цього питання не досягнуто. Недавно відбулася технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії, де обговорювалася пропозиція щодо використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України.
-
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 8 листопада не дала результатів у плані передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловлює занепокоєння через відсутність інших пропозицій від Єврокомісії щодо фінансування України. Обидві сторони залишаються конструктивними, але часу на укладення угоди стає все менше.