У Бельгії продовжують виявляти невстановлені безпілотні літальні апарати в небезпечних зонах біля аеропортів та інших об’єктів. Недавно у районі Брюссельського аеропорту призупинили польоти на 40 хвилин через дрон. Це вже третій подібний інцидент за тиждень. Німецька армія надсилає спеціалістів до Бельгії для боротьби з цією загрозою. Також невстановлені безпілотники помітили біля інших об’єктів, що призвело до припинення руху повітряного транспорту. Усі ці інциденти викликали затримки в роботі аеропортів, але вплив на пасажирів був мінімальним.
Позначка: Бельгія
-

ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
У п’ятницю Єврокомісія спробує вирішити стурбованість Бельгії щодо ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія планує надати Україні важливий кредит на репарації у розмірі 140 мільярдів євро, оскільки у країни закінчаться гроші навесні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер є на заході, що може ускладнити прийняття рішення про кредит. Європарламент також може мати слово щодо цього питання. Ці переговори відбуваються важким часом для Де Вевера, оскільки уряд Бельгії має проблеми з узгодженням бюджету країни. Єврокомісія намагається переконати бельгійське керівництво, що всі фінансові та юридичні ризики будуть усунені. Якщо Бельгія не погодиться, це може загрожувати підтримці України від Росії.
-

Бельгія запустить центр з виявлення та знищення дронів
На засіданні Національної ради безпеки Бельгії було прийнято рішення створити Національний центр безпеки повітряного простору до 1 січня 2026 року. Цей центр буде відповідати за спостереження за повітряним простором країни. Вже було помічено непізнані безпілотники, які облітали аеропорти та військові бази, що призвело до серйозних порушень повітряного сполучення. Міністри після засідання заявили про рішення працювати над виявленням, ідентифікацією та протидією таким безпілотникам. Вони висловили рішучість діяти ефективно та рішуче в умовах складної міжнародної ситуації.
-

Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
План Єврокомісії щодо видачі “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро заморожених російських резервів стоїть на місці через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду планують зустрітися для обговорення вимог і рішення протиріччя. Бельгія хоче гарантій, щоб захистити себе від фінансових ризиків у разі відміни санкцій проти Росії чи вимоги повернути активи. Країни ЄС можуть поділити ризик і надати фінансові гарантії. Бельгія також пропонує виділити кошти з загального бюджету ЄС на цей кредит. Це важливо для отримання кредиту від МВФ. Без домовленості щодо кредиту від ЄС, країни можуть витратити власні кошти на допомогу Україні. ЄК планує запропонувати альтернативні варіанти фінансування України на зустрічі з Бельгією.
-

У Бельгії скликають екстрене засідання ради безпеки через дрони
Прем’єр-міністр Бельгії скликав екстрене засідання Ради безпеки у зв’язку з появою дронів біля аеропортів країни. Це відбулося після того, як безпілотники зупинили польоти в кількох аеропортах. Інциденти призвели до скасування десятків рейсів. Останнім часом в Бельгії декілька разів фіксували появу дронів у повітряному просторі, що створює загрозу для безпеки.
-

Медведєв назвав Посейдон зброєю Судного дня і пригрозив Бельгії
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв вітає “усіх друзів Росії” з випробуванням ядерної торпеди Посейдон. Він назвав Посейдон “справжньою зброєю Судного дня” і заявив, що вона відрізняється від Буревісника. Медведєв також відповів міністру оборони Бельгії, який прогнозував, що НАТО “зітре Москву з лиця землі” у випадку нападу на Європу з новою зброєю. Російська пропаганда описує Посейдон як зброю, яка може змити прибережні міста США радіоактивним цунамі. Однак дослідники в СРСР встановили, що ідея викликати цунамі вибухом на дні океану є неефективною.
-

Глава Міноборони Бельгії пригрозив “зрівняти Москву з землею”
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що у випадку ракетної атаки Росії на Брюссель, Москву “зрівняють із землею”. Про це повідомило видання De Morgen, посилаючись на заяву урядовця.
На запитання інтерв’юера, чи не боїться він, що одного дня російський диктатор Володимир Путін може запустити неядерну ракету по Брюсселю, Франкен відповів: “Ні, тому що тоді він завдасть удару по серцю НАТО, і ми зрівняємо Москву із землею.”
Водночас очільник оборонного відомства зауважив, що не вважає реалістичною загрозу прямого нападу на Брюссель, оскільки це, на його думку, “очевидна річ, яку Путін не здійснить”.
Водночас він більш стурбований не прямими ракетними ударами, а гібридними діями Росії. Урядовець навів приклад країн Балтії, де, за його словами, “зелені чоловічки” можуть спробувати спровокувати російськомовну меншину проти місцевих урядів.
У російському посольстві назвали заяву Франкена “провокаційною та безвідповідальною” і додали, що такі слова “навряд чи заслуговують на увагу, з огляду на їхній цілковито абсурдний і відірваний від реальності характер”.
У посольстві стверджують, що Франкен “відправив би сотні тисяч європейських солдатів, щоб поставити Росію на коліна”, а також “мріє про економічне задушення нашої країни”.
Посольство назвало позицію міністра “втіленням мілітаристської манії”, яка, на їхню думку, “охоплює партію війни в Європі”.
Після шквалу реакцій міністр оборони Бельгії пояснив, що його слова вирвали з контексту.
“Заголовок, вирваний з контексту, який має купу кліків. Це приносить гроші. І навіть для лівих добродійників у такій газеті, як De Morgen, все зводиться до грошей. Результат: успішна стаття з купою кліків. І масові реакції, роздратування та сильні емоції з боку військових неписьменників”, – написав він.
Як ми вже писали, невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування.
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales -

У Бельгії над військовим об’єктом кружляли невідомі дрони
Невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування, повідомляє місцеве видання Belga.
“Наш пост охорони в Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над важливими частинами штабу нашої армійської бригади в суботу ввечері протягом тривалого періоду”, – повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
За його словами, наступної ночі кілька дронів знову було помічено над військовою базою. Тому було застосовано відповідні процедури, поліція та служба розвідки та безпеки ведуть розслідування.
Він охарактеризував інцидент як “очевидно сплановану операцію проти серця нашої армії”.
Дрони, ймовірно, шукали інформацію про критичну інфраструктуру на військовій території, припустив бельгійський урядовець та додав, що нині невідомо, звідки зʼявилися ці пристрої.
Франкен також пообіцяв ініціювати на рівні уряду якнайшвидшу закупівлю систем виявлення дронів та засобів боротьби з ними.
Як відомо, останнім часом різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників.
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони -

ЗМІ дізналися, хто очолить ПРООН
Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо призначений на посаду голови Програми розвитку ООН (UNDP). Він змінить на цій посаді Ахіма Штайнера та буде працювати разом з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Призначення Де Кроо передували обговорення протягом кількох тижнів, під час яких відбіркова комісія не могла узгодити кандидата, тому рішення ухвалив Гутерріш. Очікується, що Генеральна Асамблея ООН підтвердить це призначення найближчими днями. Пітер Піот, бельгійський політик, висловив впевненість, що це чудове призначення для Бельгії. Посада керівника UNDP є третьою за рангом в ієрархії ООН і включає обов’язки віце-голови Групи сталого розвитку ООН.
-

Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
