Російський бюджет зазнає подвійного удару через падіння обсягів поставок нафти та постійне зниження цін. Ці фактори призвелидо найнижчого рівня експорту нафти з січня 2023 року, повідомило у вівторок, 16 грудня, агентство Bloomberg.
Зазначається, що в останній місяць фіксувалися найбільші з початку широкомасштабної війни тижневі падіння поставок нафти. А до них ще додалися проблеми з доставкою.
“Розвантаження вантажів виявилося ще більшим викликом, оскільки вартість перевезення нафти морем з кінця серпня зросла на 40%, а щонайменше 20 вантажів, завантажених у західних портах країни у вересні та жовтні, досі не доставлено”, – йдеться у публікації.
Агентство повідомляє, що “численні танкери зникли з систем стеження в архіпелазі Ріау, на північний схід від Сінгапуру, улюбленому місці для перевантаження підсанкційних іранських барелів між суднами, яке стає все більш популярним серед перевізників московської нафти”. Дані стеження свідчать, що з листопада там відбулося щонайменше шість перевантажень російських вантажів, а цього місяця в цьому районі зникли ще шість повністю завантажених танкерів.
Більше 170 мільйонів барелів російської нафти зберігається в танкерах, що на 40% більше, ніж наприкінці серпня. За даними Bloomberg, що відстежує судна, за чотири тижні до 14 грудня Москва відвантажувала 3,61 мільйона барелів на день. Це на 70 000 менше, ніж за період до 7 грудня, що пояснюється зниженням щотижневих відвантажень на 1,24 мільйона барелів на день.
Одинадцяте поспіль падіння цін на нафту посилило труднощі Росії.
“Падіння доходів Москви збігається з посиленням дипломатичного тиску США на Україну та її європейських союзників з метою укладення мирної угоди, навіть попри те, що Кремль продовжує бомбардувати газову та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни”, – пише Bloomberg.
При цьому зазначається, що Україна, у свою чергу, продовжує завдавати ударів по нафтових активах Росії, поширюючи свої атаки на виробничі платформи в Каспійському морі та вражаючи все більше танкерів, що перевозять російську нафту.
Напередодні повідомлялося, що світові ціни на нафту марки Brent впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року.
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році
Позначка: Бюджет
-
Рекордні падіння поставок нафти б’ють по бюджету РФ – ЗМІ
-
Росія вчетверо збільшила військові витрати з 2021-го – розвідка
Військові видатки федерального бюджету РФ у січні-вересні досягли чергового історичного максимуму – 11,854 трлн рублів, що на на 30 % (2,763 трлн рублів) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 16 грудня.
Проти 2023 року воєнний бюджет РФ збільшився на 95 %, тоді як у порівнянні з 2022 – на 173 %, а щодо 2021 – на 295 %, тобто майже вчетверо.
У відомстві підрахували, що ціна війни для росіян становить 1,32 трлн рублів на місяць, або 43,4 млрд на день, чи 1,9 млрд рублів на годину.
Нині на фінансування війни Кремль уже спрямовує 44% усіх зібраних податків і 39% сукупних витрат бюджету РФ.
Загальна вартість війни проти України для російських платників податків сягнула 42,343 трлн рублів, або приблизно $542 млрд, що еквівалентно 24 річних бюджетів усієї системи вищої освіти росії, 22 років федеральних видатків на охорону здоров’я і майже 80 річних бюджетів таких великих регіонів, як Свердловська область (530 млрд рублів) чи Краснодарський край (600 млрд рублів).
Втім, відзначили у СЗРУ, попри нарощування оборонного виробництва, російський військово-промисловий комплекс залишається структурально подібним до радянського – він поглинає ресурси, але не створює економічної віддачі. Так, нинішня динаміка демонструє, що ВПК РФ перетворюється на класичну “чорну діру” для бюджету, витісняючи цивільні інвестиції, обмежуючи технологічний розвиток і цементуючи модель, у якій військові витрати генерують не зростання, а хронічні фіскальні ризики.
“Такий дисбаланс вказує на те, що російська економіка рухається не за логікою індустріального розвитку чи модернізації, а за логікою виживання воєнного бюджету, який дедалі агресивніше поглинає ресурси, необхідні для довгострокового економічного зростання”, – резюмували у відомстві.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим -
Російський уряд прогнозує дефіцит бюджету до 2042 року
Російський уряд прогнозує дефіцит федерального бюджету до 2042 року. Це випливає з опублікованого документа з прогнозом соціально-економічного розвитку на найближчі два десятиліття, пишуть росЗМІ у вівторок, 16 грудня.
У прогнозі враховано два сценарії – базовий та консервативний. В обох витрати перевищуватимуть доходи протягом усього періоду.
За базовим сценарієм дефіцит РФ у 2042 році сягне 21,6 трлн рублів (2,9% ВВП), тоді як у консервативному – 54,7 трлн рублів (8,4% ВВП).
Витрати зростуть майже втричі: у базовому сценарії – до 125,8 трлн руб. (17% ВВП), у консервативному – до 144,5 трлн (22,2% ВВП). Прогнозується, що доходи бюджету РФ зростатимуть у середньому на 2,1% щорічно, нафтогазові – на 3%.
Водночас частка доходів від нафти та газу знизиться з 4% до 1,9% ВВП.
Одночасно з цим доходи від ПДВ залишаться на нинішньому рівні – 7,5% ВВП, від ПДФО – 0,3%, а від податку на прибуток зростуть з 1,7% до 1,8%. Своєю чергою, рубль опуститься до 133 руб. за долар у 2042 році. -
Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні
Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
“Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
“Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України. -
Уряд Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку
Прем’єр-міністр Болгарії Росен Желязков оголосив про свою відставку у зв’язку з масовими антиурядовими протестами в країні. Він зазначив, що уряд слухав голос народу, який вимагав його відставки, і вирішив піти з посади. Желязков підкреслив досягнення своєї команди, серед яких приєднання до єврозони та економічна стабільність. Він також зазначив, що протести були спрямовані на самовдоволення у владі. Рішення про відставку прийнято після того, як парламент Болгарії переборов вето президента на купівлю НПЗ Лукойл.
-
Перше місто РФ планує “залатати” діру в бюджеті “пожертвами” від росіян
У владі міста Петропавловськ-Камчатський почали збирати “добровільні внески” від мешканців та компаній для поповнення міського бюджету. Розмір пожертвувань не обмежений, але кошти приймаються лише безготівково і зазначаються мета витрат. Гроші можна повернути, якщо їх не використають. Російські комуністи вважають, що влада перекладає свої обов’язки на громадян, які вже платять податки, і закликають до розподілу ресурсів та справжнього народного контролю.
-
Meta розчарувалася в “метавсесвіті” і скорочує витрати на 30% – ЗМІ
Meta планує суттєво скоротити фінансування свого підрозділу Metaverse – до 30%, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з ситуацією. За даними видання, потенційні урізання торкнуться не лише проєктів у сфері VR, а й можуть включати чергову хвилю скорочень персоналу.
Як зазначають джерела, ймовірне рішення Meta відображає загальну втому ринку від ідей віртуальних просторів. Платформа Horizon Worlds так і не стала масовою, а VR-гарнітура компанії продається не так активно, як очікувалося.
З моменту гучного ребрендингу у 2021 році Metaverse-проєкти Meta щокварталу приносять багатомільярдні збитки, а аналітики й інвестори дедалі різкіше критикують ці витрати.
Попри це, інші напрями компанії, включно з ШI-ініціативами та смарт-окулярами, виглядають набагато перспективніше. Інвесторів цікавить, чи зможе Meta утримати баланс між високими витратами та реальним попитом.
На тлі новин про можливе скорочення бюджету акції Meta зросли, що свідчить про бажання ринку побачити більш стриману й прагматичну стратегію компанії. -
На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль
Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
“Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони. -
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: -
Рада прийняла Бюджет-2026
Верховна Рада прийняла бюджет на 2026 рік, який передбачає зростання зарплат вчителям. Згідно з новим бюджетом, зарплати вчителів збільшаться на 30% з 1 січня і на ще 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата також підвищиться, з 8 000 гривень до 8 647 гривень. Крім того, у бюджеті передбачено збільшення загального прожиткового мінімуму. Відбулося також збільшення доходів держбюджету за рахунок підвищення ставки оподаткування прибутку банків і збільшення видатків на резервний фонд, освіту, соціальний захист громадян та інше. Загальний обсяг дефіциту держбюджету зросло до 1,9 трлн гривень. Важливим пунктом є також передбачення, що місцевим бюджетам буде спрямовано 64% від податку на доходи фізичних осіб, щоб уникнути підвищення тарифів на комунальні послуги для населення.