Позначка: Бюджет

Оточення Путіна має вклади розміром, як третина бюджету Московської області

Інформація про внески найближчого оточення Володимира Путіна в різних банках виявилася доступною в Мережі. Про це повідомив Telegram-канал Можемо пояснити.
Родина, друзі та найближчі сподвижники Путіна зберігають на рахунках майже 300 млрд рублів, що можна порівняти з річними бюджетами великих російських регіонів, таких як, наприклад, Іркутська область (290 млрд рублів), Новосибірська область (360 млрд рублів) або Пермський край (272 млрд рублів).
Суму вкладів можна порівняти з третиною бюджету Московської області за минулий рік – 1,025 трлн.
Члени родини та супутниця Володимира Путіна зберігають на рахунках понад 3,6 млрд рублів.
Аліна Кабаєва, подруга Путіна та ймовірна мати двох його синів, тримає свої гроші в Промзв’язку банку та банку Росія. Станом на січень 2025 року на її рахунках перебувало понад 1,6 млрд. рублів.
Марія Воронцова, старша дочка президента, доцент кафедри внутрішніх хвороб факультету фундаментальної медицини МДУ, має в своєму розпорядженні суму понад 330 млн рублів, майже вся вона розміщена у ВТБ.
Катерина Тихонова, молодша дочка Путіна та засновниця інституту розвитку Іннопрактика, має вклади на 1,7 млрд рублів у Газпромбанку.
Найближчі друзі Путіна тримають на рахунках близько 268 млрд рублів. Власник палацу Путіна в Геленджику Аркадій Ротенберг зберігає понад 126 млрд рублів у Промзв’язку банку, СМП-банку, Ощадбанку та Газпромбанку. Геннадій Тимченко тримає приблизно 120,9 млрд рублів у Газпромбанку та банку АБ «Росія».
Голова Роснефти Ігор Сєчін має внесок близько 15 млрд рублів у банку ВБРР, а Юрій Ковальчук, співвласник банку Росія, тримає у своєму банку понад 27 млрд рублів.
Очільник Ростеху Сергій Чемезов зберігає майже 700 млн рублів у ВТБ, Новікомбанку та банку МФК.
Вищі чиновники мають вклади приблизно на 2,05 млрд рублів. Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки, має вісім вкладів загальною сумою близько 38,8 млн рублів у ВТБ та Ощадбанку.
Спікер Держдуми В’ячеслав Володін тримає понад 1,7 млрд рублів у Россільгоспбанку.
Спікер Радфеда Валентина Матвієнко зберігає близько 303,5 млн рублів, в основному в Ощадбанку та банку Санкт-Петербург.

19.08.2025
Названо витрати України на оборону за сім місяців

Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:
на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).

Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.

19.08.2025

Чому знизились міжнародні резерви України

Станом на 1 серпня поточного року обсяг міжнародних резервів України, за попередніми оцінками НБУ склав 43,03 млрд дол. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник знизився на понад 2 млрд дол. Чому маємо скорочення та наскільки воно критичне? Причини зниження У липні міжнародні резерви України знизились і станом на 1 серпня становили 43,03 млрд дол., що на 4,5%, або на понад 2 млрд дол. менше, ніж місяць тому. “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – кажуть у регулятора. Головною причиною стало активне втручання регулятора на валютному ринку для стримування девальвації гривні. За місяць НБУ продав на міжбанку 3,46 млрд дол. для стабілізації валютного ринку. Викуп валюти в резерви був мінімальним – лише 0,3 млн дол.
Другий фактор, що вплинув на динаміку резервів, – надходження на користь уряду та виплати за обслуговування держборгу.
Так, у липні на рахунки уряду надійшло 2,12 млрд дол., з яких: 1,17 млрд – допомога від ЄС у рамках ініціативи G7, понад 513 млн – від МВФ, 414 млн – від продажу валютних ОВДП, майже 24 млн – від Світового банку.
Паралельно Україна виплатила 793 млн дол. за зовнішніми зобов’язаннями, включаючи обслуговування Облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) та борг перед міжнародними партнерами. Крім того, 2,6 млн дол. перераховано МВФ.
Тож, попри те, що країна отримала 2,12 млрд дол. зовнішньої допомоги, ці надходження не перекрили витрати.
Третьою причиною падіння МР єпереоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют). У липні завдяки цьому фактору вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол.

Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

За січень-липень 2025 року федеральний бюджет Росії був виконаний з дефіцитом у 4,9 трлн рублів, що більше за річний план у 3,8 трлн рублів. Доходи бюджету за цей період зросли лише на 2,8%, а витрати збільшилися на 20,8%, зокрема нафтогазові надходження скоротилися на 18,5%. Це призвело до планів переглянути бюджет у вересні та очікувань зростання дефіциту до 9 трлн рублів. Надходження від нафтогазового сектору скоротилися на 19%, що свідчить про збільшену вразливість російської економіки. РФ планує використати кошти Фонду національного добробуту та скоротити статті бюджету для фінансування війни проти України.

Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону

Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.

Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд

Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:

Рада розгляне новий законопроєкт про оборону

Орбан розкритикував новий семирічний бюджет ЄС

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підтримає новий семирічний бюджет ЄС, назвавши його “побудованим на логіці війни з Росією”.
За словами Орбана, документ зовсім не відповідає інтересам європейських громадян.
Прем’єр-міністр Угорщини вважає, що документ побудований за “логікою війни з Росією”.
Він висловив обурення тим, що великі суми планують виділити на допомогу Україні, а сільське господарство та розвиток країн ЄС, на його думку, отримають набагато менше.
“Брюссельська еліта представила семирічний бюджетний проєкт, побудований на логіці війни. Мільярди – Україні, крихти – фермерам та розвитку. Їхня мета: перемогти Росію, поставити при владі ліберальних союзників та розширити сферу свого впливу. Ми відкидаємо їхні фантазії, ми відкидаємо їхню пропозицію – європейці заслуговують на Союз, який ставить на перше місце саме їх”, – зазначив Орбан.
Він додав, що бюджет побудовано так, що його п’ята частина призначена для України.
“Це бюджет Європейського Союзу, який воює з Росією. Який воює з Росією на українській території. Це бюджет Європейського Союзу, який хоче перемогти РФ на українській території в надії, що військова поразка похитне російську владну систему, проклавши шлях до зміни влади”, – заявив Орбан.
За його словами, такий сценарій дозволить повернутися до ліберального порядку денного в ЄС і в майбутньому налагодити ділові зв’язки з Росією, але вже за нової влади в Кремлі.
“Угорщина не зацікавлена у військовому бюджеті. Нам потрібен бюджет, який підтримує мир і розвиток, тому ми навіть не розглядаємо цю пропозицію”, – зазначив прем’єр.

Орбан пригрозив ЄС через грошову допомогу Україні

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вчергове погрожує Європейському Союзу. Тепер він “буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки”, бо там передбачено 100 млрд євро для України. Про це йдеться в його дописі в Facebook.
За його словами, він, мовляв, не погодиться на бюджет ЄС, бо цей бюджет нібито “направляє гроші угорців до України”, а також начебто “розорить угорських фермерів”.
Політик також заявив, що новий бюджет Євросоюзу буцімто “зробить Угорщину вразливою для шантажу”, але не уточнив до чийого саме.
“Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, угорці, одержуємо належне нам фінансування лише тоді, коли підкоримося політиці Брюсселя щодо війни, імміграції та гендерної рівності”, – заявив він.
Орбан стверджує, що в Брюсселі мусять розуміти, що “відповідь Угорщини – “ніколи”: він буде голосувати проти бюджету. Слід зауважити, що рішення щодо бюджету ЄС ухвалюється традиційним способом: кваліфікованою більшістю голосів.
Таким чином згода або ж незгода Орбана з європейським бюджетом на 2028-2034 роки не має жодного значення.

Орбан не підтримує проєкт бюджету ЄС через Україну

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що його “єдина мета – приховано прийняти Україну в Євросоюз”. Про це повідомляє Telex у п’ятницю, 18 липня.
Він наголосив на необхідності налагодження співпраці з Україною, втім, не членства в ЄС.
“Єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз… Спираючись на знання експертів, я можу сказати, що 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну”, – заявив Орбан.
Проблема бюджетів, за його словами, полягає в тому, що їм бракує реальної стратегічної основи; вони повинні відповідати поставленим цілям.
Він також додав, що майбутній бюджет і ставлення ЄС до України подібні до міграції.
“Одного разу впустивши їх, ви вже не зможете їх стримати”, – наголосив глава уряду.
Так, Орбан переконаний, якби українці увійшли в економічний простір ЄС, гроші безнадійно “пішли б туди”.
Він також назвав бюджет “бюджетом безнадії”, оцінивши його як “недоречно спрямований на фінансування застою, з низьким рівнем амбіцій і без обнадійливих перспектив”.
Втім, ркремо зауважив, що приблизно усвідомлює, з якими країнами йому доведеться вести переговори, аби мати можливість прийняти бюджет у Брюсселі.
Раніше Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для країни є вступ України до Європейського Союзу.