Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
“Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну
Позначка: Бюджет
-
Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні
-
В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях
За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:- 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
- 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:- 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
- 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
- 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.
-
У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль
За підсумками січня-травня поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що складає 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1%, до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7%, до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит бюджету зростає. Нафтогазові доходи скоротилися на 14,4%, до 4,240 трлн рублів, головним чином через зниження ціни на нафту. Мінфін прогнозує, що до 2025 року недоотримані нафтогазові доходи складуть 447 млрд рублів і планує їх взяття з Фонду національного добробуту (ФНБ). Розмір ФНБ продовжує зменшуватися і наразі становить 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року. Однак фактично доступні кошти зменшилися ще більше.
-
Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив, що країна досягне мінімального оборонного порогу НАТО у 2% ВВП вже у цьому фінансовому році. Нова оборонна стратегія передбачає збільшення витрат на оборону до 2% ВВП до 2025 року. Карні зазначив, що Канада стикається з загрозами від Росії та Китаю, і відзначив потребу зменшення залежності від США у сфері безпеки. Він також наголосив на необхідності покращення військової інфраструктури, оскільки значна частина військових засобів зараз не готова до бойових дій. Наразі лише 23 з 32 країн-членів НАТО виконують вимогу альянсу щодо мінімального оборонного бюджету в 2% ВВП.
-
Путін почав побоюватися нафтового обвалу
Російська влада хвилюється, що в другій половині 2025 року може виникнути надлишок нафти на ринку, що приведе до подальшого зниження цін. ОПЕК+ збільшила видобуток на 411 тисяч барелів на добу, що разом з попередніми рішеннями складає 1,2 млн барелів на добу. Цього року на ринок може надійти 2,2 млн барелів на добу – найбільший обсяг за останні п’ять років. Росія спочатку була проти збільшення видобутку, але Саудівська Аравія підтримала це рішення під тиском США. Нафтові компанії РФ не поспішають збільшувати видобуток через страх подальшого зниження цін. Це вже суттєво вплинуло на бюджет РФ, і доходи від нафти й газу значно зменшилися. Росія може втратити значну частину експортної виручки, що призведе до значного дефіциту бюджету. Експерти попереджають, що Росії може бути важко контролювати видобуток, порівняно з Саудівською Аравією. Є страхи, що тривале падіння цін на нафту може серйозно пошкодити економіку РФ.
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні
За даними Міністерства фінансів, в травні до загального фонду державного бюджету України надійшли 204,1 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Це більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні цього року. Найбільші суми були зібрані з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. У цілому за місяць надійшло 272,6 млрд грн. Також відомо, що Україні доведеться переглянути бюджет через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів. Росія схвалила збільшення дефіциту держбюджету втричі.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Ця масштабна реформа є частиною зусиль генсека Антоніу Гутерріша зменшити бюджет організації на 15-20%. Понад 60 підрозділів ООН, зокрема ті, що працюють у гуманітарних справах, політиці, підтримці біженців, гендерній рівності та інших сферах, будуть залучені до цього процесу. За даними, близько 14 тисяч посад можуть бути скорочені. Пропозиції щодо цих заходів треба подати до 13 червня, а їх впровадять у бюджеті на 2026 рік. Також варто відзначити, що деякі країни, включаючи США, не внесли повні внески у 2024 році, що призвело до скорочення допомоги ООН в деяких регіонах, включаючи Україну, та припинення фінансування проектів з прав людини.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума ухвалила у першому читанні урядові зміни до федерального бюджету на 2025 рік. Ці зміни передбачають збільшення бюджетного дефіциту майже втричі до рівня минулого року. Причиною цього стали низька ціна на нафту та міцний рубль, що призвело до несприятливої ситуації для бюджету. Міністерство фінансів змушене було підвищити прогнозований дефіцит бюджету до 3,8 трлн рублів, що складає 1,7% ВВП. Це може означати необхідність витрати коштів з Фонду національного добробуту. Зміни до бюджету були підготовані на основі нового макропрогнозу Мінекономрозвитку, який передбачає зниження прогнозної ціни на нафту Urals. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливі ризики для нафтових доходів Росії та припустив, що дефіцит в бюджеті може бути ще вищим, ніж передбачено у змінах.
-
Маск розкритикував податковий законопроєкт Трампа
Американський мільярдер та керівник Департаменту ефективності уряду США (DOGE) Ілон Маск висловив гостру критику щодо податкового законопроєкту, запропонованого Дональдом Трампом. Він зазначив, що цей законопроєкт може підривати роботу, проведену його командою зі скорочення витрат.
Законопроєкт вже ухвалила Палата представників США і тепер він буде винесений на голосування в Сенаті. Трамп називає цей законопроєкт “великим гарним” і найзначнішим у історії США. Однак критики вказують на те, що законопроєкт, хоча й скорочує деякі соціальні витрати, призведе до збільшення державного боргу на більше ніж 3,3 трлн доларів протягом наступного десятиліття.
Ілон Маск висловив занепокоєння щодо збільшення дефіциту бюджету та підтримав критику законопроєкту. Він також наголосив на тому, що США можуть стати “банкрутами”, якщо дефіцит не буде скорочено. Крім того, Маска звинуватили у невиконанні обіцянок щодо підтримки Трампа фінансово.