Україна вперше повернула з-за кордону кошти, викрадені через корупційну схему на держпідприємстві Поліграфкомбінат Україна. До держбюджету надійшло 3,37 млн євро, котрі сплатила французька компанія SURYS, причетна до оборудки. Про це повідомляє пресслужба САП у середу, 12 листопада.
Зазначається, що угоду про судове врегулювання (Convention Judiciaire d’Intérêt Public) з компанією уклала Національна фінансова прокуратура Франції, а згодом її затвердив суд у Парижі.
Досудове розслідування у Франції щодо компанії було пов’язано з можливим хабарництвом та вчиненням інших кримінальних правопорушень у справі Поліграфкомбінату .
У межах роботи спільної слідчої групи перевірялись контракти контрагента Поліграфкомбінату – французької компанії, яка за результатами досудового розслідування погодилась на судове врегулювання. Юридична особа сплатила штраф та компенсувала шкоду, заподіяну державі Україна.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснювала координацію дій із захисту інтересів України у французькому суді спільно із Національною фінансовою прокуратурою (Parquet national financier) Франції.
У САП відзначили, що в історії України вперше забезпечено подібний результат за наслідками діяльності міжнародної спільної слідчої групи, до якої входили Україна, Франція та Естонія.
Позначка: Бюджет
-
Україна вперше повернула з-за кордону кошти, вкрадені внаслідок корупції
-
“Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ
Бюджет РФ після двох місяців профіциту знову став у дефіциті. У жовтні російський мінфін витратив 3,4 трлн рублів при доходах у розмірі 3 трлн рублів. Дефіцит бюджету збільшився і становить 4,2 трлн рублів за десять місяців. За попередніми даними Мінфіну, у жовтні федеральний бюджет РФ мав дефіцит у 403 мільярди рублів, а загальний дефіцит за рік збільшився до 4,19 трильйона рублів, що складає 1,9% ВВП. Нафтогазові доходи спадають, а ненафтогазові зростають повільніше. Витрати бюджету збільшуються, а Мінфін обіцяє, що наприкінці року вони не зростуть так сильно, як раніше. Загалом за десять місяців витрати зросли на 15,4% порівняно з попереднім роком. У жовтні бюджетні витрати зросли на 21%, а за рік вони збільшились на 15,4% до аналогічного періоду минулого року. Усього за десять місяців витрати склали 34,11 трильйона рублів. На завершення року Мінфіну доведеться витратити ще 8,7 трильйона рублів, що становить 20% від запланованих на рік витрат у розмірі 42,8 трильйона рублів.
-
Кабмін перерозподілив ₴37 млн на виплату Нацкешбеку
Уряд вирішив збільшити обсяг державної грошової допомоги для покупців українських товарів на 37 мільйонів гривень, зменшивши при цьому видатки на часткову компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання на таку саму суму. Це рішення було ухвалено у постанові від 7 листопада 2025 року №1429, якою внесли відповідні зміни до попередньої постанови від 4 червня 2025 року. Зокрема, планується збільшити видатки на допомогу покупцям українських товарів з 2,4 мільярда гривень до 2,437 мільярда гривень, одночасно зменшивши видатки на компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання з 200 мільйонів гривень до 163 мільйонів гривень.
-
Виплати Нацкешбеку відновлять наступного тижня
Програма Національний кешбек не припинена, просто виплати за серпень затрималися через технічні процедури урядом. Міністр економіки Олексій Соболев пояснив, що гроші учасникам будуть виплачені наступного тижня в повному обсязі. Затримка сталася через перевищення очікувань уряду кількості учасників програми. Соболев підкреслив, що Національний кешбек є дієвим інструментом підтримки українського виробництва, і він має багато запитів на продовження та розширення.
-
Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони
Міністерство оборони витрачає більшу частину коштів на безпілотники, але лише деякі з них є ефективними на полі бою. Зазначено, що лише частина моделей демонструє необхідну ефективність. Більше 500 виробників працює у кластері безпілотників, а фінансові ресурси спрямовуються на їх закупівлю. Проте, існують проблеми з тривалим часом виконання замовлень та швидкою зміною технічних вимог через обстановку на полі бою. Щоб вирішити ці проблеми, введено систему DOT-Chain Defence. Планується, що з 2026 року 70% закупівель безпілотних систем для військових частин буде здійснено через цю систему. Міноборони також виділило додаткові кошти на закупівлю безпілотників через DOT-ChainDefence. Оголошено обсяг постачань FPV-дронів для ЗСУ.
-
Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до державного бюджету України зросли на 41,6% порівняно з минулим роком і становили 181,8 млрд гривень. Уряд отримав 38 млрд гривень грантової допомоги. Головні джерела доходів були такі: податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, податок на прибуток підприємств та рентна плата. Усього до бюджету надійшло 251,7 млрд гривень. Також у жовтні надійшло 51,8 млрд гривень від Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування. У Національному банку наголосили, що дефіцит електроенергії може уповільнити економічне зростання. У той же час уряд Росії визнав зниження темпів економічного зростання третій квартал поспіль.
-
Зеленський спрогнозував, яким буде дефіцит бюджету Росії
Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу заявив, що через санкції проти нафтової галузі Росії дефіцит їхнього бюджету на наступний рік може скласти до 100 мільярдів доларів. За його словами, українська влада співпрацює з партнерами для введення санкцій проти Росії, щоб спричинити економічний тиск на країну. Зеленський також зазначив, що українська сторона синхронізувала 11 санкційних пакетів з партнерами, і незабаром буде завершено їхню синхронізацію. Також було зазначено, що санкції США проти Росії почнуть діяти приблизно 20 листопада.
-
Чим відрізняються український та російський бюджети
Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва -
Депутати підтримали бюджет-2026 у першому читанні
Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2026 рік. Доходи бюджету складатимуть 2,4 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році, а видатки – 4,8 трлн грн, що на 415 млрд більше порівняно з попереднім роком. Зокрема, на оборону та безпеку планують виділити 2,8 трлн грн, що складає 27,2% від ВВП. Також передбачені збільшені видатки на соціальний захист, охорону здоров’я, освіту, науку, ветеранів та підтримку економіки. Депутати також підтримали поправку щодо продовження пільг на електромобілі до 2027 року. Усього було опрацьовано понад 3,3 тисячі поправок до бюджету на суму понад 7,1 трлн грн.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила збільшення видатків на оборону України на 324,7 млрд гривень. Це вже друге збільшення у цьому році. Гроші будуть спрямовані на Збройні сили, Національну гвардію, Службу безпеки України та інші оборонні потреби. Також відомо, що Україна отримає 295 млрд гривень від Євросоюзу в рамках ініціативи G7 ERA. Раніше цього року було вже збільшено видатки на оборону на 412 млрд гривень. Наразі також названо загальні витрати країни на оборону за перші дев’ять місяців цього року.