Уряд Німеччини планує вжити більш суворі заходи стосовно отримання соціальної допомоги безробітним та іншим громадянам, які її потребують. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що люди, які можуть працювати, мають працювати, і намагається запровадити нові правила, які стимулюватимуть зайнятість. Також розглядається можливість посилення вимог до витрат на житло. Уряд розглядає варіант виплати базового доходу замість допомоги громадянам з метою економії коштів. Мерц закликав до поступових змін у системі, щоб покращити ситуацію з працевлаштуванням та соціальною підтримкою.
Позначка: Біженці
-
Компенсації за зруйноване житло: чи можуть отримати їх переселенці
Відшкодування для ВПО Закон щодо запуску цієї програми набрав чинності ще у 2023 році, однак Кабмін і досі не ухвалив відповідне рішення, тому виходить, що Закон імплементовано не повністю. Це і гальмує його впровадження.
Як тільки уряд вирішить це питання, люди зможуть отримати компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло, розташоване в тому числі й на тимчасово окупованих територіях. “Уряду потрібно якнайшвидше імплементувати цю опцію. Ми наполягаємо на цьому вже більше року, з моменту проведення публічних консультацій, присвячених удосконаленню програми. Тоді розширення програми на ТОТ був найпоширенішим запитом від учасників”,- зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Доки в Кабміні готуються ухвалити доленосне для тих, хто залишився без даху над головою рішення, українці намагаються з’ясувати деякі особливості виплат цих компенсацій.
Наприклад, нещодавно у ЗМІ біла поширена інформація про те, що за одне зруйноване житло отримати компенсацію єВідновлення можна двічі – чи так це насправді.
У парламенті зазначили, що єдина можливість для цього – за умови, якщо ваш будинок або квартира двічі постраждали від наслідків російської збройної агресії й відповідна комісія це підтвердила. “Але можна двічі подавати заявки. Наприклад, якщо ваша перша заявка була відхилена або ви хочете подати нову. Або якщо змінилися обставини вашої заявки тощо”, – резюмувала парламентар. Ще питання, яке жваво обговорюють переселенці: чи зможуть переселенці з ТОТ отримати компенсацію і за програмою єВідновлення, і по заяві до Міжнародного реєстру збитків.
За словами Шуляк, після розширення програми єВідновлення на ТОТ, власники житла, розташованого там, зможуть подавати заявки і на українську компенсацію, і в Міжнародний реєстр збитків. Але, акцентувала вона, це не означає, що отримати компенсації вдасться і там, і там.
Шуляк пояснила, що зараз у формі Міжнародного реєстру збитків (RD4U) потрібно обов’язково вказувати, чи вже отримували компенсацію і яку саме суму. Тому не виключено, що при нарахуванні виплат за формою RD4U ця сума буде вирахувана. Тобто ця компенсація буде доповнюючою, а не ще однією рівноцінною. Більш точніша інформація стане відома згодом, адже правила щодо цього пізніше буде формувати Компенсаційна комісія в Гаазі. “Тобто такий варіант можливий. Це не альтернатива єВідновленню, а додатковий ресурс, особливо якщо єВідновлення покрило не всю вартість Але є нюанси з права власності – після отримання компенсації за єВідновлення право на майно має бути припинено. Якщо компенсація неповна, це може вплинути на можливість заявитися до RD4U”, – зазначила народний депутат. Міжнародні виплати Щодо можливих термінів міжнародних виплат, то чекати їх доведеться ще щонайменше кілька років.
Чому так затягується цей процес:
– міжнародне право працює повільно;
– наразі функціонує лише Міжнародний реєстр збитків – він фіксує заявки, але поки не передбачає виплат;
– самі виплати неможливі без запуску Компенсаційної комісії, яка визначатиме механізми підрахунку і створення Компенсаційного фонду, звідки здійснюватимуться виплати. До того моменту фіксація збитків не означає компенсації, а лише створює юридичну передумову для них. “Міжнародне право, згідно з яким і має відбуватися такий складний, але необхідний процес – досить повільне. Спочатку мають запустити Міжнародний реєстр збитків, завданням якого є саме фіксація збитків, а не виплати за них. Серед іншого, аналогічну функцію виконує і наш Реєстр пошкодженого та знищеного майна, куди громадяни подають інформаційні повідомлення про пошкодження та руйнування житла. Тобто Міжнародний реєстр створили, але додали туди ще далеко не всі заплановані категорії. Таким чином, прийом заяв лише на початковій стадії. А далі буде ще два процеси, від яких залежатимуть виплати”, – зауважила Шуляк. Вона зазначила, що наступним етапом стане запуск Компенсаційної комісії, яка буде розробляти необхідні алгоритми для підрахунку компенсацій по всіх категоріях. А фінальним етапом, після якого почнуть здійснювати перші виплати, стане створення Компенсаційного фонду, з якого вони і відбуватимуться. “Тобто без фінансування, яку б кількість заяв не було зареєстровано в Міжнародному реєстру збитків, виплати, в тому числі за житло на ТОТ, не почнуться. У цьому випадку вони можуть початися не раніше ніж за кілька років у найкращому випадку”,- підсумувала народний депутат. Як працює єВідновлення Днями стали відомі результати програми єВідновлення станом на 1 липня 2025 року. Ця програма компенсацій активно допомагає українцям, чиє житло постраждало внаслідок збройної агресії Росії. Уже понад два роки громадяни мають змогу отримати державну допомогу на ремонт пошкодженого житла або ж придбати нове – замість зруйнованого. Компенсації за пошкоджене житло. Їх отримали понад 97 тис. осіб на загальну суму понад 9,6 млрд грн. Ці компенсації поділяються на дві категорії:
– дрібні ремонти – середній розмір відшкодування склав 72 700 грн;
– капітальні ремонти – середній розмір компенсації склав 341 600 грн. Компенсації за зруйноване житло: – кількість отримувачів житлових сертифікатів – понад 20 000 осіб;
– загальна сума – 29,1 млрд грн;
– подано заяв – 52 618.
Станом на початок липня понад 11 600 громадян вже придбали нове житло за сертифікатами, з них більше 5 000 – внутрішньо переміщені особи (ВПО). На підтримку компенсацій саме для ВПО Уряд на початку 2025 року перерозподілив окремим рішенням 15 млрд грн. Відбудова на власній земельній ділянці. У 2025 році в Україні стартувала нова форма державної підтримки – виплати для відбудови зруйнованого житла на власній земельній ділянці.
За даними на 1 липня стан справ такий:
– кількість отримувачів становить 527 осіб;
– сума першого траншу – 675,7 млн грн.
Галина Гірак -
Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови
Уряд Литви схвалив відтермінування на пів року вимоги, згідно з якою від українських біженців, які планують влаштувалися на роботу або вже працюють, вимагатимуть знання литовської мови.
Про це у середу, 9 липня, повідомляє литовський мовник LRT.“Згідно з рішенням, мовна вимога буде призупинена ще щонайменше на шість місяців – до закінчення статусу тимчасового захисту, наданого українцям”, – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що спочатку Міністерство освіти, науки та спорту Литви пропонувало не застосовувати мовну вимогу протягом чотирьох років від набуття статусу тимчасового захисту. Пізніше відомство запропонувало скасувати відстрочку у 2028 році, але відмовилося від цієї ідеї після тиску з боку інших міністерств.
Міністр культури Литви Шарунас Бірутіс раніше стверджував, що відстрочка мовної вимоги не виправдана. А у письмовій заяві, яку опублікував у середу його прессекретар, посадовець сказав, що нова пропозиція міністерства – це “баланс між необхідністю та реальною можливістю”.
“Володіння литовською мовою є ключовим фактором успішної інтеграції у литовське суспільство. Відтермінування не прискорюють цей процес, а також не допомагають людям ефективніше отримати доступ до ринку праці або державних послуг”, – сказав він.
За даними Департаменту міграції, з лютого 2022 року в Литві зареєстровано приблизно 96 тисяч українських біженців. Станом на вересень минулого року працевлаштованими в країні були близько 33 900 українців.
-
Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
На початку цього року майже 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист в країнах Європейського союзу через російську агресію. Найбільше українців було прийнято в Німеччині, Польщі та Чехії. За даними Євростату, на 31 січня 2025 року кількість біженців у країнах ЄС зросла на 25 530 осіб, що становить 0,6%. В основному біженцями стали афганці, венесуельці та українці. Українці складають понад 98% всіх осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС. Найбільша кількість українців перебуває в Чехії, Польщі та Естонії. У першому кварталі 2025 року Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку. Всесвітній день біженців, який відзначається 20 червня, призначений для привертання уваги до проблеми людей, які змушені залишати свої домівки через конфлікти та переслідування.
-
У Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців
Швейцарська народна партія виступила з ініціативою скасувати статус захисту S для українських біженців у Швейцарії, оскільки значна частина української території вважається стабілізованою і врятованою від бойових дій. У травні 2025 року статус S мали понад 69 тисяч осіб, але близько 2600 осіб повернулися в Україну. Швейцарський парламент раніше підтримав ініціативу обмежити доступ до статусу S для українців із безпечних регіонів. Федеральна рада Швейцарії має визначити, які регіони України можна вважати безпечними до літніх канікул. Євросоюз також продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 2027 року.
-
В уряді розповіли, що планує ЄС для українців по закінченню захисту
Віцепрем’єр України Олексій Чернишов повідомив, що після 4 березня 2027 року, коли тимчасовий захист в ЄС для українців завершиться, їм допомагатимуть безперешкодно повернутися назад в Україну або ж змінити статус перебування у Європейському Союзі для тих, хто має там роботу чи навчання. Про це він сказав журналістам в Люксембурзі, передає Європейська правда.
“Ми поінформовані про продовження статусу тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік, до березня 2027 року. Дуже важливо надати цим людям ясність для планування їхнього життя і для їхньої безпеки”, – заявив Чернишов.
За його словами, станом на зараз у ЄС перебуває близько 5 мільйонів українців під статусом тимчасового захисту, які виїхали з України після початку повномасштабного вторгнення. 60% з них перебувають у Німеччині, Польщі або Чехії. Німеччина прийняла найбільше українців – понад 1,2 мільйона.
“Ми будемо готові добровільно повернути частину або більшість українців, як тільки закінчиться війна і настане стабільний мир. Ми готуємо спеціальні центри в столицях країн Європейського Союзу, які називатимуться хабами єдності, і які надаватимуть фахові послуги як для тих українців, які розглядають можливість добровільного повернення додому після досягнення миру”, – зазначив Чернишов.
Він додав, що хаби єдності будуть допомагати й тим, “хто вирішить інтегруватися в країни Європейського Союзу”.
“Вони повинні знати мову. Вони повинні мати роботу. Вони повинні бути професійно розвиненими. Вони повинні бути активом. Над цим ми будемо працювати”, – заявив міністр. -
Рада ЄС погодила продовження захисту для українців
Євросоюз ухвалив політичне рішення продовжити до 4 березня 2027 року тимчасовий захист для українських біженців, які вимушені були залишити свою країну через війну, яку проти України веде Росія. Про це повідомила Рада ЄС у п’ятницю, 13 червня.
“Сьогодні Рада висловила одностайну підтримку пропозиції продовжити тимчасовий захист для понад 4 млн українців, які тікають від російської агресії, до 4 березня 2027 року”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що Рада ЄС офіційно ухвалить рішення про продовження тимчасового захисту на одній зі своїх наступних сесій.
Коментуючи ухвалене рішення, міністр внутрішніх справ та адміністрації головуючої в ЄС Польщі Томаш Семоняк сказав: “Поки Росія продовжує тероризувати українське мирне населення невибірковими авіаударами, ЄС продовжує виявляти свою солідарність з українським народом. Ми продовжуватимемо надавати захист мільйонам українських біженців ще протягом року”.
За його словами, польське головування також ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після досягнення справедливого миру.
“Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема в контексті повернення до України”, – додав Семоняк.
Як відомо, з березня 2022 року ЄС надав безпеку та притулок понад 4 млн біженців з України на основі Директиви про тимчасовий захист. Тимчасовий захист має діяти до 4 березня 2026 року, а тепер його буде продовжено до 4 березня 2027 року.