У російській економіці триває падіння ділової активності. У листопаді індекс PMI в оборонній промисловості впав до 48,3 пункту, що вказує на спад у галузі. Це вже шостий місяць поспіль, коли індекс нижче відмітки 50, що відокремлює зростання від спаду. Причиною спаду є глибоке зниження виробництва та скорочення нових замовлень. Компанії пояснюють падіння нестачею замовлень, проблемами у ланцюгах постачання та слабким попитом. Логістика також погіршилася, і витрати російських виробників ростуть найшвидшими темпами. Показники ділового клімату Банку Росії також свідчать про зростання витрат і цінових очікувань. У цілому, ситуація в економіці Росії погіршується, що може бути пов’язано з війною в Україні та вичерпанням внутрішніх ресурсів для підтримки економіки.
Позначка: Бізнес
-
Рамірес пристає на вихід на ринг із Бенавідесом, говорячи про бізнес-угоду
Володар титулів WBA та WBO у важкій вазі Хільберто Рамірес (48-1, 30 KO) підтримує актуальність бою з Девідом Бенавідесом (31-0, 25 KO), чемпіоном за версією WBC у напівважкій вазі, який із метою здобуття титулів підніметься вище на один дивізіон.
Мексиканський та американський боксери планують провести протистояння в Лас-Вегасі 2 травня.
“З нетерпінням чекаю цього бою, це саме те, чого я прагнув усі ці роки. Це буде битва у класичному розумінні цього слова.
Я знайомий із Девідом і його командою, раніше я ділив із ними і зал, і ринг. Це чудові люди, але бізнес є бізнес, і в травні руку підніматиму я”, – сказав Рамірес для Boxing Scene.
Відзначимо, що до цього поєдинку Раміресу належить провести бій із Робіном Сафаром, що запланований на 16 січня.
Девід Бенавідес претендує на визнання в кількох вагових категоріях
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт. -
У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави
Фінансова директорка групи Метінвест Юлія Данкова в інтерв’ю для видання Delo заявила, що великий бізнес повинен стати пріоритетом безпекової політики України під час війни. Вона вказала, що зростання податкових надходжень до бюджету не пов’язане з покращенням фінансових результатів великого бізнесу, а з іншими факторами, такими як збільшення військового збору та індексація ресурсних податків. Данкова підкреслила, що важливою задачею для держави є забезпечення безпеки як фізичної, так і інвестиційної, оскільки великий бізнес є основою для розвитку економіки. Вона також висловила занепокоєння щодо стабільності та прогнозованості тарифної політики державних монополій. Данкова також відзначила проблему дефіциту робочої сили і звернула увагу на необхідність підтримки з боку держави для бізнесу в цьому питанні. Вона підкреслила, що незважаючи на ризики в умовах війни, Метінвест продовжує інвестувати в українські та закордонні проєкти, проте успішне реалізація цих планів залежить від підтримки великого бізнесу з боку держави.
-
Трамп анонсував санкції проти країн-партнерів РФ
Президент США Дональд Трамп оголосив про можливе введення нових санкцій проти Росії, які зачеплять країни, що мають економічні зв’язки з Кремлем. За інформацією агентства Reuters, санкції будуть поширені на всі країни, що торгують з Росією. Республіканська партія США готує відповідний законопроєкт. Трамп не розкрив деталей, але натякнув, що однією з можливих цілей санкцій є Іран. Раніше Трамп заявив про економічний тиск на Росію, збільшуючи видобуток нафти та знижуючи її ціну.
-
У відомої підприємиці вимагали $1,2 млн неіснуючого боргу
У Київській області правоохоронці затримали 51-річного жителя Запоріжжя, який вимагав у вдови одного зі співвласників мережі супермаркетів 1,2 млн доларів неіснуючого боргу і погрожував їй гранатою. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в пятницю, 14 листопада.
Підозрюваний, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у вересні почав вимагати від вдови одного зі співвласників мережі супермаркетів, аби та погасила неіснуючий борг її померлого чоловіка. Він знав, що рестораторка отримала гроші за його частку в бізнесі.Підозрюваний зателефонував потерпілій та вимагав передати 1,2 мільйона доларів. Такі дзвінки він здійснював систематично, погрожуючи фізичною розправою.
У вересні підозрюваний розмістив під автомобілем жінки виріб, схожий на ручну бойову гранату. Він зателефонував їй та повідомив, що під її авто закладено бойовий пристрій, назвавши це “останнім попередженням”. Правоохоронці затримали чоловіка у Київській області, куди він переїхав та орендував квартиру. Отримавши кошти, чоловік планував покинути країну, оформивши фіктивну інвалідність. Під час обшуку у нього вилучили зброю та боєприпаси, на які він не мав відповідних дозволів. Чоловіку повідомили про підозру Прокурори повідомили жителю Запоріжжя про підозру за статтею вимагання, вчинене в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
-
Оприлюднено перелік компаній Міндіча
Бізнесмен Тімур Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні, але активні з них лише дев’ять. Про це свідчать дані, які оприлюднив сервіс YouControl.
“Тімур Міндіч – ФОП із КВЕДом Розповсюдження кіно- та відеофільмів, пов’язаний із 17 юрособами в Україні. Дві з них – Мега Бренд і Мегатона – ліквідовані у 2019 році. Партнером Міндіча в останній був Петро Палиця, який, за інформацією видання Ділова Столиця, є батьком нардепа Ігоря Палиці”, – йдеться в повідомленні.
Серед активних – дев’ять компаній із сумарним виторгом 218,6 млн гривнень у 2024 році, зокрема:
- Квартал 95 – 120,8 млн гривень
- Драйв Продакшн – 42,7 млн гривень
- Квартал ТВ – 22,5 млн гривень
- Стедіум Фемілі – 14,4 млн гривень
- Кварцит ДМ – 10,4 млн гривень
- Віжн Квартал ТВ – 5,3 млн гривень
- Кіностолиця – 2,5 млн гривень
- Скай Фуд Сервісес – 1200 гривень
- Кофе Бар Плюс – 300 гривень.
Дві компанії (Генезіс, Некст Лайн Продакшн) показали нульовий дохід, а ще чотири (Гуд Лукінг, БО Київ Тора Центр, Контроль Сервіс, Міжрегіональна торгово-промислова компанія МТК) – не подали фінзвітність у 2024 році.
“У спільних бізнесах із Міндічем фігурують Сергій Шефір (експомічник президента – ред.) та Геннадій Боголюбов, ексспіввласник ПриватБанку, який також перебуває під санкціями РНБО з лютого 2025 року”, – говориться у публікації.
Міндіч також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP і співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка до грудня 2024 року була учасником російської компанії Нью Даймонд Технолоджі, що займається виготовленням штучних діамантів. Бізнес-партнером Міндіча по Mineral Assets Corporation SA є громадянин Росії Теймураз Хихинашвілі.
“Олександр Цукерман – ФОП із КВЕДом Загальна медична практика. За даними Українська правда та Радіо Свобода, він є фінансистом Міндіча та підозрюється у співорганізації корупційних схем у сфері енергетики”, – йдеться у повідомленні.
Наприкінці жовтня 2025 року Цукерман виїхав за кордон, але заперечує звинувачення та заявив про намір повернутися.
Нагадаємо, Тимура Міндіча і Олександра Цукермана вважають причетними до масштабної корупційної схеми в енергетиці. Серед учасників злочинної організації вони користувалися псевдонімами, відповідно, Карлсон і Шугармен. За даними слідства, Міндіч контролював схему розкрадання 100 млн доларів. За даними САП, Міндіч мав вплив на таких високопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря РНБО Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Бізнесмен виїхав з України за чотири з половиною години до обшуків. У Держприкордонслужбі повідомили, що Міндіч виїхав на законних підставах, бо має трьох неповнолітніх дітей. Президент Володимир Зеленський ввів санкції проти Міндіча та Цукермана строком на три роки. Згідно з указами, обидва бізнесмени мають громадянство Ізраїлю.
Відставки та санкції. Наслідки операції НАБУ -
Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ
Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью. -
Лукойл може перейти під контроль держави – ЗМІ
Після відмови США схвалити продаж зарубіжних підприємств Лукойлу нафтотрейдеру Gunvor компанія постала перед загрозою втрати як міжнародних активів, так і російського бізнесу. В інших країнах влада може забрати її НПЗ, АЗС та родовища, щоб забезпечити їхню роботу, а в Росії око на Лукойл уже давно поклав давній соратник Володимира Путіна, голова Роснєфті Ігор Сєчін.Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що без міжнародного підрозділу, який Лукойл активно розвивав протягом двох десятиліть і перетворив на ефективний, прибутковий бізнес, його перспективи на російському ринку, де домінує Роснефть, є вкрай обмеженими.
“Усередині країни все віддається Роснєфті та Газпром нєфті, а закордонний ринок для Лукойлу тепер закритий. У Лукойла немає майбутнього у бізнесі. Компанії підрізали крила”, – заявив опозиційний політик Володимир Мілов, який на початку 2000-х років був заступником міністра енергетики:
Як повідомляється, іноземні гравці після провалу угоди з Gunvor можуть запропонувати викупити деякі активи Лукойлу, які в сукупності оцінюються в 14 млрд євро. Але його власники “вже готуються до того, що їхні активи можуть просто відібрати” влада тих країн, де вони знаходяться, сказав інсайдер газеті на російському нафтовому ринку. На ньому також активно циркулюють чутки про те, що державна Роснефть може нарешті отримати контроль над найбільшою приватною нафтовою компанією Росії, завершивши таким чином переклад основної частини нафтової галузі в державні руки, що відбувся за Путіна.
За словами представників російського енергетичного сектора, Путін неодноразово блокував спроби Сечіна захопити конкурента; але деякі з них вважають, що зараз глава Роснефти може піти на рішучий штурм.
“Сєчін ніколи не відмовлявся від ідеї поглинання Лукойлу. Кожні кілька місяців він ходить нагору з новою пропозицією. Але поки що безрезультатно”, – зазначив один із колишніх співробітників держкомпанії.
Як заявляють аналітики Альфа-банку. Хоча деякі закордонні активи (міноритарні частки) Лукойлу не потрапили під санкції США та Великобританії, загалом “на іноземні активи групи припадає понад 6,5% нафтовидобутку і майже половина газу, що добувається їй”. Потенційний негативний ефект від продажу іноземних видобувних активів оцінили в 15-17% в об’ємному вираженні. Втрата іноземних НПЗ позбавить Лукойл близько 25% сукупного обсягу нафтопереробки. В результаті EBITDA (прибуток до сплати відсотків, податків, амортизаційних відрахувань) групи може впасти на 16-20%.
Як відомо, Лукойл бере участь у видобувних проектах в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті та ОАЕ, а також у Латинській Америці, Західній та Центральній Африці. Групі належать НПЗ у Болгарії, Румунії, Нідерландах, мережі АЗС у країнах Євросоюзу, Туреччини та США, авіазаправний комплекс у Молдові, а також нафтотрейдингова компанія Litasco.
Зазначається, що Лукойл може не отримати гроші за деякі свої активи. В Іраку, де він освоює одне з найбільших у світі нафтових родовищ Західна Курна-2, маючи частку в 75%, Лукойл оголосив форс-мажор після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою.
Як пише Reuters, влада Болгарії, де компанія володіє єдиним у країні та найбільшим на Балканах НПЗ, вже схвалила закон, що дозволяє їм з міркувань національної безпеки взяти завод під контроль та призначити тимчасового керуючого. Уряд Румунії повідомив, що ретельно перевірятиме будь-які пропозиції щодо продажу активів, щоб забезпечити дотримання норм ЄС та енергетичну безпеку. Однак, на відміну від прибуткового та сучасного болгарського НПЗ, румунський набагато менш ефективний і вимагає значних інвестицій, тому на нього може не знайтися покупець,
Міністр енергетики Румунії Богдан Іван заявив у вівторок, що уряд має «взяти під контроль» місцеві активи Лукойлу, включаючи НПЗ та мережу АЗС, “щоб захистити робочі місця 5000 співробітників та забезпечити стабільність та безпеку національної енергетичної системи”.
У Молдові Лукойл володіє єдиним авіазаправним комплексом та паливним сховищем в аеропорту Кишинева. Влада запросила у США тимчасове звільнення від санкцій і запропонувала викупити активи компанії.
Згідно з розрахунками FT на підставі звітності Лукойлу, мінімальна вартість активів закордонних підрозділів, де компанія володіє контрольними пакетами акцій, становить 14 млрд євро (міноритарні частки ще на 6 млрд євро не підпадають під обмежувальні заходи США). Потенційна втрата цих активів стане найбільшою для якоїсь російської компанії, яка потрапила під західні санкції внаслідок війни, яку Путін розв’язав в Україні. -
OpenAI готується до виходу на біржу з оцінкою в $1 трильйон – ЗМІ
Компанія OpenAI, яка створила відомого ШІ-чатбота ChatGPT, планує провести первинне публічне розміщення акцій (IPO), що може зробити її вартістю приблизно в 1 трлн доларів США. Це може стати одним із найбільших IPO усіх часів. Попередні розмови вказують на можливе залучення не менше 60 млрд доларів США. Хоча плани ще на ранній стадії і можуть змінитися, фінансовий директор OpenAI сподівається вийти на біржу у 2027 році, але деякі радники вважають, що це може статися ще раніше. Компанія має на меті розвивати свій бізнес та допомагати впровадженню загального штучного інтелекту для всіх. Після угоди, яка дозволила співробітникам продати акції компанії за 500 мільярдів доларів, OpenAI стала найбільшим стартапом, випередивши SpaceX.