У період війни в Україні push-сповіщення набули нового значення, використовуючись як важливий канал оперативного інформування. Офіційні сторінки, ЗМІ та сервіси новин почали використовувати цей інструмент для сповіщення користувачів про повітряні тривоги, правила безпеки та зміни в роботі транспорту. Приватні компанії також активно використовували push-сповіщення, щоб підтримувати зв’язок із клієнтами та швидко передавати важливі оновлення. Цей формат дозволяє персоналізувати комунікацію з користувачами, надсилаючи різні повідомлення залежно від їхньої поведінки, місцезнаходження чи часу доби. Для ефективної роботи з push-сповіщеннями важливо дотримуватися певних правил, таких як оптимальний час надсилання, чіткий і короткий текст, персоналізація та тестування контенту. Компанія Reacheffect пропонує бізнесам можливість налаштовувати кампанії з push-рекламою, тестувати ефективність форматів і аналізувати залучення аудиторії в режимі реального часу, надаючи такі переваги, як миттєва доставка повідомлень, автоматичне керування ставками, аналітика в реальному часі та гнучкий вибір вертикалей.
Позначка: Бізнес
-
Росія попросила в Індії їжу, одяг та техніку
Росія закликала індійських виробників збільшити постачання товарів на свій ринок. Зокрема Москва зацікавлена в продуктах харчування, товарах для дому, електроніці, одязі, взутті, телекомобладнанні та лікарських препаратах і планує наростити імпорт з Індії до $40 млрд на рік. Про це заявив заступник голови адміністрації глави РФ Максим Орєшкін, який супроводжує Володимира Путіна під час візиту до Нью-Делі, інформують росЗМІ.
“Російська делегація та бізнес приїхали сьогодні з цілком конкретною метою. А саме ми приїхали за індійськими товарами”, – заявив Орєшнік.
Після початку повномасштабної війни російсько-індійська торгівля зросла на 430% – з $13 млрд на рік до $69 млрд. Однак майже весь приріст припав на закупівлю нафти, обсяг якої в Індії поступається лише Китаю. Відповідного потоку товарів з Індії російська економіка так і не отримала, попри заяви Кремля про “стратегічне партнерство”.
За словами російського посадовця, індійські товари чекають на російських маркетплейсах, де їм відкриється “прямий доступ до мільйонів споживачів”.
Орєшкін відзначив, що “великий інтерес” Москви викликає також індійське телекомунікаційне обладнання, комплектуючі для промисловості та лікарські препарати. Росія хотіла б закуповувати товарів в Індії на $40 млрд на рік – саме на таку суму, за його словами, має зрости товарообіг “шляхом збільшення постачання індійських товарів і послуг на російський ринок”.
Ще у 2022 році російські посадовці зверталися до Індії з проханням про постачання. До Нью-Делі направили список із 500 товарів, серед яких автозапчастини, комплектуючі для літаків, системи зв’язку, рятувальні жилети, нитки та фарби, а також засоби для виробництва паперу. Проте за три роки зрушити торгівлю з місця так і не вдалося.
Раніше ми повідомляли, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.
Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ -
Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го
У російській економіці триває падіння ділової активності. У листопаді індекс PMI в оборонній промисловості впав до 48,3 пункту, що вказує на спад у галузі. Це вже шостий місяць поспіль, коли індекс нижче відмітки 50, що відокремлює зростання від спаду. Причиною спаду є глибоке зниження виробництва та скорочення нових замовлень. Компанії пояснюють падіння нестачею замовлень, проблемами у ланцюгах постачання та слабким попитом. Логістика також погіршилася, і витрати російських виробників ростуть найшвидшими темпами. Показники ділового клімату Банку Росії також свідчать про зростання витрат і цінових очікувань. У цілому, ситуація в економіці Росії погіршується, що може бути пов’язано з війною в Україні та вичерпанням внутрішніх ресурсів для підтримки економіки.
-
Рамірес пристає на вихід на ринг із Бенавідесом, говорячи про бізнес-угоду
Володар титулів WBA та WBO у важкій вазі Хільберто Рамірес (48-1, 30 KO) підтримує актуальність бою з Девідом Бенавідесом (31-0, 25 KO), чемпіоном за версією WBC у напівважкій вазі, який із метою здобуття титулів підніметься вище на один дивізіон.
Мексиканський та американський боксери планують провести протистояння в Лас-Вегасі 2 травня.
“З нетерпінням чекаю цього бою, це саме те, чого я прагнув усі ці роки. Це буде битва у класичному розумінні цього слова.
Я знайомий із Девідом і його командою, раніше я ділив із ними і зал, і ринг. Це чудові люди, але бізнес є бізнес, і в травні руку підніматиму я”, – сказав Рамірес для Boxing Scene.
Відзначимо, що до цього поєдинку Раміресу належить провести бій із Робіном Сафаром, що запланований на 16 січня.
Девід Бенавідес претендує на визнання в кількох вагових категоріях
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт. -
У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави
Фінансова директорка групи Метінвест Юлія Данкова в інтерв’ю для видання Delo заявила, що великий бізнес повинен стати пріоритетом безпекової політики України під час війни. Вона вказала, що зростання податкових надходжень до бюджету не пов’язане з покращенням фінансових результатів великого бізнесу, а з іншими факторами, такими як збільшення військового збору та індексація ресурсних податків. Данкова підкреслила, що важливою задачею для держави є забезпечення безпеки як фізичної, так і інвестиційної, оскільки великий бізнес є основою для розвитку економіки. Вона також висловила занепокоєння щодо стабільності та прогнозованості тарифної політики державних монополій. Данкова також відзначила проблему дефіциту робочої сили і звернула увагу на необхідність підтримки з боку держави для бізнесу в цьому питанні. Вона підкреслила, що незважаючи на ризики в умовах війни, Метінвест продовжує інвестувати в українські та закордонні проєкти, проте успішне реалізація цих планів залежить від підтримки великого бізнесу з боку держави.
-
Трамп анонсував санкції проти країн-партнерів РФ
Президент США Дональд Трамп оголосив про можливе введення нових санкцій проти Росії, які зачеплять країни, що мають економічні зв’язки з Кремлем. За інформацією агентства Reuters, санкції будуть поширені на всі країни, що торгують з Росією. Республіканська партія США готує відповідний законопроєкт. Трамп не розкрив деталей, але натякнув, що однією з можливих цілей санкцій є Іран. Раніше Трамп заявив про економічний тиск на Росію, збільшуючи видобуток нафти та знижуючи її ціну.
-
У відомої підприємиці вимагали $1,2 млн неіснуючого боргу
У Київській області правоохоронці затримали 51-річного жителя Запоріжжя, який вимагав у вдови одного зі співвласників мережі супермаркетів 1,2 млн доларів неіснуючого боргу і погрожував їй гранатою. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в пятницю, 14 листопада.
Підозрюваний, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у вересні почав вимагати від вдови одного зі співвласників мережі супермаркетів, аби та погасила неіснуючий борг її померлого чоловіка. Він знав, що рестораторка отримала гроші за його частку в бізнесі.Підозрюваний зателефонував потерпілій та вимагав передати 1,2 мільйона доларів. Такі дзвінки він здійснював систематично, погрожуючи фізичною розправою.
У вересні підозрюваний розмістив під автомобілем жінки виріб, схожий на ручну бойову гранату. Він зателефонував їй та повідомив, що під її авто закладено бойовий пристрій, назвавши це “останнім попередженням”. Правоохоронці затримали чоловіка у Київській області, куди він переїхав та орендував квартиру. Отримавши кошти, чоловік планував покинути країну, оформивши фіктивну інвалідність. Під час обшуку у нього вилучили зброю та боєприпаси, на які він не мав відповідних дозволів. Чоловіку повідомили про підозру Прокурори повідомили жителю Запоріжжя про підозру за статтею вимагання, вчинене в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
-
Оприлюднено перелік компаній Міндіча
Бізнесмен Тімур Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні, але активні з них лише дев’ять. Про це свідчать дані, які оприлюднив сервіс YouControl.
“Тімур Міндіч – ФОП із КВЕДом Розповсюдження кіно- та відеофільмів, пов’язаний із 17 юрособами в Україні. Дві з них – Мега Бренд і Мегатона – ліквідовані у 2019 році. Партнером Міндіча в останній був Петро Палиця, який, за інформацією видання Ділова Столиця, є батьком нардепа Ігоря Палиці”, – йдеться в повідомленні.
Серед активних – дев’ять компаній із сумарним виторгом 218,6 млн гривнень у 2024 році, зокрема:
- Квартал 95 – 120,8 млн гривень
- Драйв Продакшн – 42,7 млн гривень
- Квартал ТВ – 22,5 млн гривень
- Стедіум Фемілі – 14,4 млн гривень
- Кварцит ДМ – 10,4 млн гривень
- Віжн Квартал ТВ – 5,3 млн гривень
- Кіностолиця – 2,5 млн гривень
- Скай Фуд Сервісес – 1200 гривень
- Кофе Бар Плюс – 300 гривень.
Дві компанії (Генезіс, Некст Лайн Продакшн) показали нульовий дохід, а ще чотири (Гуд Лукінг, БО Київ Тора Центр, Контроль Сервіс, Міжрегіональна торгово-промислова компанія МТК) – не подали фінзвітність у 2024 році.
“У спільних бізнесах із Міндічем фігурують Сергій Шефір (експомічник президента – ред.) та Геннадій Боголюбов, ексспіввласник ПриватБанку, який також перебуває під санкціями РНБО з лютого 2025 року”, – говориться у публікації.
Міндіч також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP і співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка до грудня 2024 року була учасником російської компанії Нью Даймонд Технолоджі, що займається виготовленням штучних діамантів. Бізнес-партнером Міндіча по Mineral Assets Corporation SA є громадянин Росії Теймураз Хихинашвілі.
“Олександр Цукерман – ФОП із КВЕДом Загальна медична практика. За даними Українська правда та Радіо Свобода, він є фінансистом Міндіча та підозрюється у співорганізації корупційних схем у сфері енергетики”, – йдеться у повідомленні.
Наприкінці жовтня 2025 року Цукерман виїхав за кордон, але заперечує звинувачення та заявив про намір повернутися.
Нагадаємо, Тимура Міндіча і Олександра Цукермана вважають причетними до масштабної корупційної схеми в енергетиці. Серед учасників злочинної організації вони користувалися псевдонімами, відповідно, Карлсон і Шугармен. За даними слідства, Міндіч контролював схему розкрадання 100 млн доларів. За даними САП, Міндіч мав вплив на таких високопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря РНБО Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Бізнесмен виїхав з України за чотири з половиною години до обшуків. У Держприкордонслужбі повідомили, що Міндіч виїхав на законних підставах, бо має трьох неповнолітніх дітей. Президент Володимир Зеленський ввів санкції проти Міндіча та Цукермана строком на три роки. Згідно з указами, обидва бізнесмени мають громадянство Ізраїлю.
Відставки та санкції. Наслідки операції НАБУ -
Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ
Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью.