У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів.
Позначка: Бізнес
-
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
-
Ритуальні компанії в Росії з 2025 року заробили рекордну суму
З початку 2025 року прибуток ритуальних компаній в Росії значно збільшився. Загальні доходи цих компаній в січні–квітні цього року склали 39,5 млрд рублів (понад 440 млн доларів), що на 12,7% більше, ніж у попередньому році. Найбільше прибутку показали компанії з Санкт-Петербурга, Підмосков’я, Краснодарського краю, Татарстану та Свердловської області. Кількість померлих в Росії також зросла, досягнувши 662,7 тис. осіб в січні–квітні, що на 4,5% більше, ніж у 2024 році. Вартість виготовлення труни та риття могили також зросли. Зареєстровано 195 нових індивідуальних підприємств у сфері ритуальних послуг. Частина галузі досі працює у тіні. Попит на кремацію в Росії зростає, оскільки вона є більш доступним варіантом порівняно з похованням. Також у РФ був створений посібник з термінового масового поховання.
-
В Україні за три роки вдвічі побільшало ФОПів із податковим боргом
Кількість ФОПів в Україні з податковим боргом зросла з 670 тисяч у лютому 2022 року до 1,29 млн на початок травня 2025 року. Ці підприємці заборгували державі понад 13 млрд гривень податків. Третина збільшення сталася в березні 2022 року, коли кількість боржників зросла в 1,6 рази. Після цього підприємці адаптувалися, і приріст сповільнився. Проте у 2024 році ситуація знову погіршилася, і кількість нових боржників зросла на 16%. На початку 2025 року 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами. За останні місяці ФОПи почали погашати свої заборгованості, але загальний податковий борг збільшився майже удвічі з початку війни. Деякі підприємці, які були мобілізовані, також мають податкові борги. Реальну кількість таких підприємців важко визначити через закриття Податковою цих даних.
-
Бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом
У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу підвищився. НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні показники в усіх секторах економіки. В чому причини покращення настроїв та про що кажуть інші опитування? Причини покращення настроїв бізнесу У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу вперше перевищив нейтральну позначку, сягнувши 50,8 пунктів проти 49,4 у квітні 2025 р. Про це йдеться у щомісячному дослідженні, яке проводить НБУ. “Жвавий споживчий попит, стійка ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги, а також сезонний фактор вплинули на оптимістичні очікування підприємств”, – пояснюють в НБУ. Ще однією гарною новиною є те, що представники усіх секторів економіки прогнозують зростання в майбутньому. “Вперше з травня 2024 р. всі сектори, що беруть участь в опитуваннях НБУ, прогнозують зростання”, – зазначають в НБУ. Водночас на ділову активність продовжують тиснути такі обмежувальні чинники, як посилення атак на критичну інфраструктуру, нестабільність валютних і інфляційних очікувань, а також брак кваліфікованої робочої сили.
Найвищі показники продемонстрували будівельні компанії, завдяки стабільному попиту на внутрішньому ринку.
Щодо цінових очікувань, більшість секторів очікують помірне підвищення цін, за винятком будівництва, де прогнозується незначне прискорення.
Водночас ситуація на ринку праці залишалася неоднорідною. Лише респонденти будівництва налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, підприємства інших секторів очікують на скорочення персоналу. Що допомогло бізнесу адаптуватись? Своєю чергою опитування “Бізнес під час війни”, проведене Європейською Бізнес Асоціацієютеж досить оптимістичне.
Попри складну економічну та безпекову ситуацію, більшість компаній-членів ЄВА продовжуватимуть працювати в Україні, незалежно від тривалості бойових дій. Згідно з результатами нового опитування, 77% компаній заявили про намір залишатися на українському ринку, 19% ще не визначилися, а лише 4% припускають можливий вихід у разі затяжної війни.
Крім того, результати опитування продемонстрували, що за останні шість місяців збільшилася кількість керівників, які позитивно оцінюють стан свого бізнесу – таких уже 40% проти 27% у попередній хвилі опитування. Водночас 46% оцінюють ситуацію як задовільну, а 14% – негативно.
Прогнози щодо динаміки бізнесу також стали більш оптимістичними. Якщо пів року тому 56% очікували погіршення ситуації, то нині ця частка скоротилася до 29%. Водночас кількість компаній, що прогнозують покращення, зросла вдвічі – з 16% до 32%. Ще 39% не очікують суттєвих змін.
Попри складні умови, компанії нарощують фінансові резерви.
Наразі 72% опитаних мають резерви, яких вистачить щонайменше на рік (проти 53% пів року тому).
Ще 22% компаній мають резерви на пів року, 5% – на кілька місяців, а 1% заявили про повну відсутність резервів. “Основними факторами, які сприяли адаптації бізнесу стали налагодженість виробництва, швидкість відновлення ланцюжків постачання, збереження колективів і бізнес-процесів, а також налагодження нової логістики”, – пояснила підгрунтя для оптимістичного настрою бізнесу Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень (ІЕД) в коментарі Thepage. Які труднощі постають перед бізнесом? Попри покращення настроїв бізнесу, перед ним, як і раніше постають проблеми, викликані передусім повномасштабною війною РФ проти України.
Серед них йдеться, по-перше, про нестачу кваліфікованих кадрів.
За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 75 % компаній повідомили про брак працівників через мобілізацію. Інститут економічних досліджень (ІЕД) також зазначає, що дефіцит кадрів – одна з головних перешкод для бізнесу.
По-друге, заважають розвитку бізнесу відсутність безпека та обстріли з боку РФ. Опитування ІЕД показало, що близько 60 % компаній вважають обстріли і ризики для працівників ключовою перешкодою. “Проблеми безпеки включають постійні обстріли, ризики для працівників та обмежений доступ до необхідних ресурсів. Незалежно від кількості обстрілів у місяці – дух небезпеки відчувається постійно.”, – кажуть експерти ІЕД. Бізнес змушений зупиняти роботу під час повітряних тривог – так вчиняють 41 % компаній.
По-третє, наразі бізнес стикається з енергетичною та інфраструктурною нестабільністю. Впродовж війни підприємцям заважають працювати атаки на енергетику й перебої з постачанням. ІЕД називає збої в тепло-, водо-, електропостачанні типовими викликами.
По-четверте, є географічні обмеження бізнесу. Через бойові дії 55 % компаній змушені коригувати регіони своєї діяльності.
По-п’яте, заважають розвитку фінансова невизначеність та податкова політика. Moody’s зберегла кредитний рейтинг України на рівні “Ca”, вказуючи на високі ризики дефолту.
Своєю чергою, представники КSE Instituteі ЦЕС попереджають, що підвищення податків на працю (до 23 %) провокує перехід працівників на ФОП, що створює податкові ризики для бізнесу.
По-шосте, набирати оберти бізнесу заважає психологія невизначеності. “У 2025 р. градус невизначеності не зменшився, загроз і викликів лише додалося, але й з’являються нові можливості”,- каже Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців. Бізнес активно долає труднощі Водночас наскільки б складним не був контекст – український бізнес здатний адаптуватися, шукати нові ринки і продовжувати роботу, про що свідчать результати опитувань самого бізнесу.
Нестабільна ситуація з кадрами змушує бізнес автоматизувати процеси та вкладати кошти в перекваліфікацію, особливо жінок у непрофільні сфери.
Через постійні ризики для безпеки, компанії мінімізують зону дії, адаптують графіки, інвестують у захист об’єктів.
Енергетика та логістика залишаються вразливими, тому бізнес формує енергозапаси та диверсифікує шляхи постачання.
Податкові зміни підприємці намагаються сприймати не лише, як виклик, але і як можливість у нових схемах взаємодії (ФОП, аутсорсинг).
Своєю чергою українських підприємців вирізняє психологічна гнучкість, здатність адаптації до кризи стала конкурентною перевагою.
Експерти сходяться на тому, що український бізнес усіма силами намагається працювати ефективно навіть в “режимі війни”. Адже на тлі кризи з’являються нові можливості: переорієнтація на цифрові рішення, нові ринки, залучення іноземного капіталу.
Згідно з опитуванням ЄБА щодо завершення бойових дій, думки бізнесу розділилися. Лише 32% опитаних вірять, що війна закінчиться у 2025 році, 25% не поділяють цього оптимізму, а 43% не можуть відповісти на це питання.
Серед ключових потреб, які зараз є найбільш актуальними для бізнесу опитування ЄБА показало такі: покращення умов бронювання працівників, пом’якшення валютних обмежень, мораторій на перевірки, покриття військових ризиків.
Загалом результати досліджень НБУ та ЄБА демонструють стійкість українського бізнесу, зростання рівня оптимізму та адаптацію до нових реалій, що сприяє збереженню економічного потенціалу країни в умовах війни.
Вікторія Хаджирадєва -
НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні настрої в основних секторах бізне
У травні 2025 року індекс очікувань ділової активності українського бізнесу перевищив нейтральний рівень і становив 50,8 проти 49,4 у квітні. Цю інформацію надав Національний банк, який проводить опитування щомісяця. Підприємства всіх секторів вперше з травня 2024 року очікували позитивний розвиток подій. У опитуванні взяли участь 565 підприємств, індекс може коливатися від 0 до 100. Зростанню індексу сприяли активний споживчий попит, стабільна ситуація в енергетиці, міжнародна фінансова допомога та сезонні фактори. Загрозами залишаються обстріли об’єктів, курсові та інфляційні очікування, а також дефіцит кваліфікованих працівників. Найбільше оптимізму виявили будівельні компанії, очікуючи позитивний вплив стійкого внутрішнього попиту. Більшість секторів очікують помірне підвищення цін, за винятком будівництва, де очікують прискорення. Щодо зайнятості, будівельники планують збільшення персоналу, а інші сектори – скорочення.
-
НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні настрої в бізнесі
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) українського бізнесу у травні перевищив нейтральний рівень і виріс до 50,8, порівнюючи 49,4 у квітні 2025 року. Про це повідомив Нацбанк, який проводить таке опитування щомісяця.
“Уперше з травня 2024 року зростання очікували підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуваннях Національного банку”, – йдеться у повідомленні.
В опитуванні взяли участь 565 підприємств різних розмірів та сфер діяльності, проведеному з 5 до 23 травня 2025 року.
Зазначається, що індекс очікувань ділової активності може коливатися від 0 до 100. Рівень вище 50 означає поліпшення або зростання проти попереднього місяця, і що вище відхилення індексу від рівня 50, то вища швидкість змін.
На зростання індексу позитивно вплинули жвавий споживчий попит, стабільна ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги та сезонні чинники.
Стримувальними факторами залишаються посилення обстрілів критично важливих об’єктів, курсові та інфляційні очікування, а також дефіцит кваліфікованих кадрів.
За секторами найкращі результати показали будівельні компанії з індексом 51,5, які найоптимістичніше оцінили свої перспективи завдяки стійкому внутрішньому попиту.
Щодо цінових очікувань, більшість секторів налаштована на помірніше зростання цін, окрім будівництва, де очікують незначного прискорення. Стосовно зайнятості оцінки різняться: будівельники планують збільшувати персонал, тоді як інші сектори очікують скорочення чисельності працівників. -
Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”
Роботодавці хочуть платити менше, ніж вимагають працівники, і це стається у багатьох галузях, таких як сільське господарство, страхування, будівництво та управління. Наприклад, фахівці з сільського господарства просять зарплату близько 41 тис. грн, але роботодавці готові платити лише 25 тис. грн. Ситуація з пошуком кадрів покращується, але все ще є проблеми з дефіцитом робочої сили. Більшість компаній не планують різких змін у найближчому майбутньому, але деякі можуть зменшити чисельність персоналу. На ринку праці популярні професії, такі як трактористи, слюсарі, медичні працівники та ІТ-фахівці. У великих містах, зокрема у Києві, є більше вакансій, а середня зарплата в столиці вища, ніж у решті країни.