Болгарія перейде на євро з 1 січня, попрощавшись з національною валютою левом та ставши 21-ю країною єврозони. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що цьогоріч Болгарія досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких – показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют, і з 1 січня 2026 року має стати 21-ю країни єврозони.
Окрім переходу на нову валюту, країна отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку.
Як відомо, перехід на євро ставили за мету багато урядів Болгарії, однак думки суспільства щодо цього досі розходяться. Деякі бояться зростання цін або не хочуть втрачати лев як власну національну валюту. Бізнес, який активно торгує з іншими європейськими країнами, переважно позитивно ставиться до змін. Останнім часом бізнеси навіть почали виставляти цінники на товари з подвійною ціною – у левах та євро.
Позначка: Болгарія
-
Болгарія з 1 січня переходить на євро
-
Молдова скасує обмеження на імпорт зерна з України
Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту. Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
“Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів. Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися. -
В Україні на фронті загинув доброволець з Болгарії – ЗМІ
Доброволець з Болгарії Тодор Ніколаєв Кузьмов загинув у боях за Україну. Про це повідомляє болгарське інформагентство Novinite, посилаючись на публікацію на сторінці Memorial – International Volunteers for Ukraine у Facebook.
У повідомленні зазначається, що Кузьмов був добровольцем в Україні і загинув у боях.
Раніше не було публічної інформації, яка б свідчила про участь Кузьмова в бойових діях в Україні.
За словами Горіци Радєвої, кореспондентки OFFNews, Кузьмов, схоже, загинув не протягом “останніх днів”. Однак точна дата його смерті невідома.
Сьогодні офіційно підтверджено смерть двох громадян Болгарії в Україні.
Один із них – Святослав Славков, що загинув у боях проти російських окупантів поблизу Куп’янська в останні дні 2023 року.
Другий – Владислав Младенов з Дупниці загинув у червні 2025 року.
Точна кількість громадян Болгарії, які нині воюють на боці України, невідома.
Як ми вже писали наприкінці серпня, боронячи Україну, на фронті загинув італійський волонтер Лука Чекка. Він перебував у списку зниклих безвісти з грудня 2024 року. -
Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні
Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до закликів Бельгії до альтернатив схемі кредитування України на 210 млрд євро з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомляє Euractiv у вівторок, 16 грудня.
У спільній декларації чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію Європейської комісії про безстрокове заморожування суверенних фондів РФ, що зберігаються в ЄС, але застерігають, що цей крок не повинен “перешкоджати” будь-якому потенційному використанню коштів для підтримки воєнних зусиль Києва.
Країни також запропонували комісії та Раді продовжувати вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України, на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вже тривалий час закликає до альтернатив репараційній позиці, яку він засудив як “фундаментально неправильну” та стверджує, що вона створює правові та фінансові ризики.
-
Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву
Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Парламент Болгарії підтримав відставку уряду
Парламент Болгарії у п’ятницю, 12 грудня, прийняв відставку уряду прем’єр-міністра країни Росена Желязкова. Таке рішення було ухвалене на тлі антиурядових протестів в країні, повідомляє видання SeeNews.
Усі 227 членів парламенту, присутніх під час голосування підтримали рішення про відставку. Три партії урядової коаліції контролювали 102 з 240 місць у парламенті.
Як повідомляло Reuters, ввечері у середу, 10 грудня, тисячі людей вийшли на мітинг у столиці Болгарії та десятках інших міст країни. Демонстрації розпочалися як невдоволення бюджетом на 2026 рік, зокрема проти запланованого підвищення податків для фінансування збільшення витрат. Крім того, громадяни Болгарії проти запланованого переходу на євро.
Близько половини болгар виступають проти введення євро, побоюючись, що це зазіхне на національний суверенітет, а роздрібні торговці скористаються переходом з національного лева на євро для підвищення цін.
Згодом протести переросли в масове обурення урядом. Протестувальники вимагали повної відставки уряду та перезапуску політичної системи. Протестувальники виступили проти уряду меншості та, як вони стверджували, його неспроможності боротися з корупцією.
11 грудня уряд Болгарії пішов у відставку на тлі масових антиурядових протестів. Прем’єр Росен Желязков прокоментував це рішення тим, що уряд не зумів пояснити своїм опонентам користь запропонованого ним проєкту бюджету.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ -
Уряд Болгарії на тлі масових протестів подав у відставку
Прем’єр-міністр Болгарії Росен Желязков оголосив про свою відставку у зв’язку з масовими антиурядовими протестами в країні. Він зазначив, що уряд слухав голос народу, який вимагав його відставки, і вирішив піти з посади. Желязков підкреслив досягнення своєї команди, серед яких приєднання до єврозони та економічна стабільність. Він також зазначив, що протести були спрямовані на самовдоволення у владі. Рішення про відставку прийнято після того, як парламент Болгарії переборов вето президента на купівлю НПЗ Лукойл.
-
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
Російські нафтопереробні заводи на Балканах, які були під санкціями, можуть змінити власників. Сербія готує поправку до бюджету, щоб викупити НПЗ NIS. Президент Сербії пропонує Москві 50 днів для пошуку нового власника, інакше Сербія введе власне управління на заводі. У США ввели санкції проти Газпром нафти, якому належить контрольний пакет NIS. Тому, якщо санкції не знімуть, NIS може припинити роботу. У Болгарії також готуються придбати активи Лукойла через Болгарський банк розвитку. Документ передбачає збільшення державних гарантій для цього. Лукойл оголосив про продаж іноземних активів після введення санкцій США проти нього.
-
Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл
Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.
Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.
Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.
Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
Лукойл оголосив про продаж іноземних активів -
У Болгарії шість мігрантів загинули в ДТП, втікаючи від прикордонників
У Болгарії водій автомобіля з нелегальними мігрантами спробував уникнути прикордонників під час погоні і викликав ДТП на березі озера, в результаті якого загинули шість осіб. Погоня тривала 40 кілометрів, після чого автомобіль перекинувся і впав на берег озера. Загинули шість мігрантів, а водія та трьох пасажирів госпіталізували. У Фінляндії також сталася серія ДТП з десятками автомобілів участі, а в Австрії внаслідок зіткнення автобуса і вантажівки загинула одна людина.