Чиновниця, яку підозрюють у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі овочерізок та стільців для шкільних укриттів, виїхала з України в Туреччину на лікування. Прокурори планують заявити клопотання про її оголошення в розшук та арешт. Жінка не з’явилась на судове засідання, а надіслала суддям договір оренди житла в Анталії на рік і заявила, що готова брати участь у засіданнях через відеозв’язок. Справу щодо цієї особи передали до суду у 2024 році. Прокурори вважають, що вона уникнула суду неправомірно, тому подадуть клопотання про її оголошення в розшук та арешт. Начальницю відділу також підозрюють у пособництві у заволодінні бюджетними коштами під час закупівлі генераторів для укриттів у навчальних закладах.
Позначка: Боротьба з корупцією
-
Розтрата коштів на овочерізки: підсудна виїхала в Туреччину “на лікування”
Чиновниця, яка є підозрюваною у розтраті бюджетних коштів під час закупівлі овочерізок та стільців для шкільних укриттів, виїхала з України в Туреччину на той самий день, коли мало відбутися чергове судове засідання. Прокурори планують подати клопотання про оголошення її в розшук та арешт через її відсутність на суді. Жінка стверджує, що поїхала на лікування та через побоювання за своє життя через воєнний стан. Попередній суд її не визнавав винною та відмовив у примусовому приводу. Справа про розтрату бюджетних коштів була почата проти неї у серпні 2025 року.
-
Детективу НАБУ Магамедрасулову оголосили нову підозру
Українські правоохоронці повідомили про нову підозру керівнику одного з міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який зараз перебуває під вартою у зв’язку з підозрою у пособництві Росії. Його ім’я не розголошують, але відомо, що йдеться про Руслана Магамедрасулова. За даними слідства, він допомагав у незаконних діях щодо податків українських компаній, отримуючи винагороду. Фігурант отримав пропозицію від знайомого вирішити питання з податковими органами для певних підприємств. Це мало дозволити їм провести фінансові операції на значну суму грошей. Детектив НАБУ погодився на цю угоду та використовував свої зв’язки для вирішення цих питань. Зараз йому пред’явлено нову підозру у зловживанні впливом. Розслідування триває. Попередньо цього року цей же чиновник був затриманий за підозрою у веденні бізнесу в Росії, а суд обрав запобіжний захід у формі тримання під вартою.
-
За ексочільницю Хмельницької МСЕК внесли заставу
У колишньої голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні, внесли заставу в розмірі 20 мільйонів гривень. САП звернули увагу на те, що наразі підозрювана виконує всі процесуальні обов’язки, включаючи здачу паспортів та носіння електронного браслету. Сторона захисту підтвердила внесення всієї суми застави та виконання усіх вимог суду.
-
В Україні ліквідували ще шість схем ухилення від мобілізації
Служба безпеки та Національна поліція в Україні припинили діяльність шести нових схем ухилення від мобілізації. Вони затримали вісім організаторів оборудок, які за гроші переправляли ухилянтів за кордон або оформлювали фіктивні документи для уникнення призову. Наприклад, на Чернігівщині виявили очільницю коледжу, яка фальшиво зараховувала військовозобов’язаних на навчання. Також було викрито лікаря-хірурга, який торгував фальшивими медичними довідками про хвороби. Усі затримані отримали підозру і перебувають під вартою. Їм може загрожувати до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Екскерівника Львівської залізниці викрили на мільйонних зловживаннях
Колишньому керівнику Львівської залізниці пред’явили підозру у спричиненні збитків державній компанії на понад 31 мільйон гривень. Він умисно дозволив приватній компанії використовувати рухомий склад на коліях державної залізниці без необхідних дозволів. Це призвело до того, що Укрзалізниця не отримала провізної плати. Ця дія класифікується як зловживання службовим становищем і може призвести до позбавлення волі на строк до 6 років. Також в інших випадках в Укрзалізниці виявлені факти корупції, такі як вимагання хабарів та розкрадання коштів.
-
Київський посадовець отримував хабарі під виглядом “кави зі Львова”
Державно бюро розслідувань викрило схему збирання хабарів з підлеглих, які поштою відправляли до Києва у коробках “Кави зі Львова”. Про це повідомила пресслужба ДБР у середу, 10 вересня.
Викрито корупційну схему, яку очолював директор Центральної державної установи з питань пробації. Правоохоронці задокументували, як хабарі маскували під звичайні посилки з кавою.
Столичний чиновник вибудував вертикаль незаконного збагачення, залучивши керівників регіональних філій. На Львівщині керівник філії систематично збирав “данину” з підлеглих, а потім пересилав гроші у Київ, ховаючи їх у коробках “Кави зі Львова”.
Для розгалуження схеми по всій області залучили ще п’ятьох керівників районних відділів. Вони змушували працівників віддавати частину премій під загрозою зниження виплат чи інших санкцій. За кілька місяців лише на Львівщині задокументували отримання понад 75 тисяч гривень хабарів. Слідство також перевіряє, чи діяли подібні схеми в інших регіонах.
Директору Центральної установи та керівнику Львівської філії повідомили про підозру в одержанні хабаря, а керівникам районних відділів – як пособникам у злочині.
Під час понад 30 обшуків за місцем проживання та роботи фігурантів, у директора держустанови вилучено гроші, ідентифіковані як хабар, пересланий поштою.
-
На Закарпатті депутата підозрюють у незаконному збуті деревини
У Закарпатській області депутат районної ради був виявлений у причетності до незаконного продажу цінної деревини дубу на суму понад 1 млн гривень. Прокуратура повідомила, що підозрюваний, який є головою комісії обласної ради, співорганізував схему нелегальної торгівлі деревиною разом з керівником одного з надлісництв. Вони продавали деревину дубу вищих сортів як звичайні дрова без відповідних дозволів. Депутат домовлявся з покупцем про незаконні поставки, а гроші від продажу переказували на рахунок його дружини. Крім того, журналіст Віталій Глагола поінформував, що йдеться про депутата Георгія Горвата. Депутату пред’явлено підозру у перевезенні та продажу незаконно зрубаної деревини, що спричинило серйозні наслідки.
-
Україна вперше поверне з-за кордону кошти, вкрадені внаслідок корупції
Україна вперше повернула з-за кордону кошти, вкрадені через корупційну схему на держпідприємстві Поліграфкомбінат Україна. До держбюджету надійде 3,377 млн євро, які сплатить французька компанія, причетна до оборудки. Про це повідомляє пресслужба НАБУ у п’ятницю, 5 вересня.
Це перша в історії антикорупційних органів компенсація, яку сплатить іноземний суб’єкт.
Угоду з компанією уклала Національна фінансова прокуратура Франції 8 липня, вже 3 вересня її затвердив суд у Парижі.
Як зазначається, Поліграфкомбінат закуповував у французької компанії матеріали за завищеними цінами через естонську компанію-прокладку, а колишній директор державного підприємства отримав за це неправомірну вигоду у вигляді авторських прав на дизайни захисних елементів документів.
Загалом про підозру повідомили 8 особам, зокрема екскерівнику держпідприємства.
“Цей результат став можливим завдяки спільній слідчій групі НАБУ, САП, правоохоронців Франції та Естонії під егідою Євроюсту. Взаємодія з іноземними колегами була налагоджена через платформу ОЕСР GLEN – Глобальну мережу практикуючих працівників правоохоронних органів, яка допомогла налагодити стійкі та партнерські відносини із великою кількістю країн. Важливу роль у процесі також відіграла ініціатива STAR (Stolen Asset Recovery)”, – пояснили у НАБУ. -
Хабар від забудовника: посадовцю Міноборони призначили заставу у 2,7 млн
Вищий антикорупційний суд призначив заставу посадовцю Міноборони, котрого підозрюють у отриманні неправомірної вигоди від забудовника. Про це повідомляє пресслужба САП.
У САП не називають імені посадовця, втім, ЗМІ повідомляють, що мова про керівника Центрального територіального управління капітального будівництва Міноборони Віталія Гайдука.
Суд частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 2 725 200 грн застави.
Також на особу покладено відповідні процесуальні обов’язки.
За даними слідства, посадовець запропонував забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва.
Для реалізації плану залучив інших осіб, тоді як “послуги” оцінив у 1,3 млн дол.
Гроші мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:
100 тис. дол. – після початку конкурсу;
400 тис. дол. – за підписання договору на будівництво;
800 тис. дол. – після завершення першої черги будівництва.
Після оголошення про початок конкурсу забудовник запропонував зменшити суму до 1 млн дол. та надав перший транш.
У червні 2025 року співучасників злочину викрили одразу після одержання частини коштів.
Раніше Служба безпеки викрила чиновників Міноборони і менеджерів Львівського арсеналу, які вкрали майже 1,5 млрд гривень на закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
Зловживання у сфері оборони: НАБУ відзвітувало про кількість справ