Подачу води повністю припинили в Красному Суліні Ростовської області Росії, бо всі ресурси направили на наповнення пожежних резервуарів для гасіння пожежі на НПЗ в Новошахтинську. Місцевим жителям обіцяють підвозити воду “на замовлення”; відновлення заплановане після опресовки мереж та наповнення резервуарів. Про це повідомляють російські ЗМІ.
Комунальники Ростовської області повідомили, що водопостачання Красного Суліна тимчасово перекрили, адже для ліквідації пожежі на заводі НЗНП в Новошахтинську необхідні додаткові обсяги води.
Пожежа триває вже третю добу після удару дронами, загасити вогонь не вдається.
Міністр ЖКГ регіону Антоніна Пшенична поінформувала, що подачу води відновлять лишень після того, як резервуари наповнять до необхідного рівня і буде проведено опресовку водоводу.
У коментарях під дописом чиновниці в Telegram видно обурення громадян: одні вимагають відключити Новошахтинськ, інші скаржаться на постійні проблеми з тиском у трубах.
У системі Новошахтинська тиск було знижено ще з 21 серпня для наповнення пожежних резервуарів після першого удару по НПЗ – тоді мешканців будинків попередили про “низький тиск” та попросили з розумінням поставитися до обмежень.
Голова Новошахтинська Сергій Бондаренко повідомив про складність робіт з ліквідації пожежі і порадив людям рідше виходити на вулицю, не відкривати вікна вночі, носити захисні маски та ізолювати щілини вологою тканиною.
Як відомо, НПЗ в Новошахтинську вже не вперше стає об’єктом атак. Раніше дрони, ймовірно під керівництвом СБУ, перевантажили систему ППО заводу, створивши умови для подальших дій українських ракетних сил. Тоді ця операція стала частиною комплексної атаки на стратегічний об’єкт.
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Позначка: Бпла
-
В Ростовській області відключили водопостачання через атаку дронів НПЗ
-
Прикордонники показали вдале полювання на ворожу техніку біля Вовчанська
Прикордонники бригади Гарт, що служать на Південно-Слобожанському напрямку уразили FPV-дронами ворожі гармату, міномет та великокаліберний кулемет. Відповідне відео у п’ятницю, 22 серпня оприлюднила Державна прикордонна служба.
Зазначається, що вдала демілітаризація росіян була проведена поблизу Вовчанська.
Також прикордонники там знищили два автомобілі та елементи системи зв’язку й управління дронами російських загарбників.
Раніше Генштаб показав знищення пункту управління БпЛА російського підрозділу Рубікон та великого складу боєприпасів загарбників. -
У РФ після атаки БПЛА горить залізнична станція
У місті Петров Вал Волгоградської області у ніч проти суботи, 23 серпня, безпілотники атакували залізничну станцію, внаслідок чого там сталася пожежа. Про це повідомляє низка Telegram-каналів.
Вони також публікують відео з місця подій. Місцевий губернатор заявив, що в області відбувається масована атаку безпілотників.
За його словами, у місті Петров Вал впав один з БПЛА, постраждали три людини. -
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Удари українських дронів по російських нафтозаводах, які відновилися в серпні і були завдані по щонайменше семи великих НПЗ Росії, можуть призвести до непоправної шкоди нафтопереробці РФ. Про це заявив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, повідомляє Financial Times.
З початку місяця через атаки БПЛА в Росії повністю стали Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Половину потужностей зупинив Рязанський завод “Роснефти”, що постачає паливом Москву та область. Атакам безпілотників зазнали також Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Торік нальоти українських дронів уже відкинули нафтопереробку в Росії до 12-річного мінімуму – 267 млн. тонн. Але тоді удари хоч і численні, та все ж були розрізнені й торкалися, як правило, одного заводу за раз. Тепер же кампанія спрямована на всі заводи у ключових регіонах споживання та переробки.
Під удари БПЛА потрапили заводи, що входять до топ найбільших у країні – Волгоградський (Лукойл, 14,8 млн. тонн на рік) та Рязанський (Роснефть, 13,8 млн. тонн на рік). В результаті трохи більше ніж за два тижні дрони вибили не менше 10% потужностей з нафтопереробки.
Щоб покрити дефіцит, уряд запровадив повну заборону вивезення бензину з Росії. Це має додати близько 150 тисяч тонн палива на АЗС.
Нестача бензину виникла в Криму, де влада повернулася до радянської практики продажу палива за талонами. Зник бензин із заправок у Забайкаллі, на Курилах та в Примор’ї, де водії, щоб заправитися, змушені стояти у багатогодинних чергах. Біржові ціни на бензин підскочили з початку року на 40-50% і весь серпень переписують історичні рекорди: вартість Аі-92 досягала 72,6 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 82,2 тисяч.
Ситуація посилюється тим, що ніхто не знає, скільки бензину в Росії виробляється реальності, бо ще торік уряд РФ засекретив статистику з НПЗ.
Проблеми на заводах пов’язані ще й із санкціями, які заважають їхньому нормальному ремонту. Майже всі великі російські НПЗ будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній. Проте західне обладнання для НПЗ одразу потрапило під санкції — у рамках першого пакету за вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перейти на вітчизняні заводи так і не змогли, попри державну політику імпортозаміщення.
Як ми вже писали, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка -
Гарантії небезпеки: чому РФ б’є по Україні попри гнів Трампа
Замість тисячі слів Під час цієї масованої атаки вибухи лунали у Мукачеві, Луцьку, Львові, Рівному, Запоріжжі, на Хмельниччині та Києві. У Львові загинула людина, є поранені та руйнування. У Мукачеві на Закарпатті вперше з початку війни був знищений американський завод Flex, 23 людини поранені. “Повністю цивільний об’єкт, який не має жодного стосунку до оборони чи військових”, – написав потім з цього приводу голова МЗС Андрій Сибіга. Майже усю ніч шахеди атакували або пролітали повз Київ, де працювала ППО. Хоча про пошкодження чи падіння уламків влада не повідомляла.
Вночі Росія також вдарила щонайменше чотирма аеробалістичними Кинджалами по Рівненщині, моніторингові канали повідомляли про атаку на місто Дубно. А після четвертої години ранку в Україну залетіли запущені з моря крилаті ракети Калібр та з Ту-95МС крилаті Х-101, що атакували і центр України, і вдарили по західних областях.
Масована атака завершилась близько 6.30 ранку, хоча в деяких областях дрони літали ще кілька годин.
На ці події миттєво й різко відреагував президент США Дональд Трамп, але нападаючи не на Путіна, а звинувативши свого попередника Джо Байдена у тому, що він не дав Україні можливості завдавати ударів по Росії, у той час як армія РФ постійно атакує українську територію. “Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу! Те саме стосується України та Росії. Підступний і вкрай некомпетентний Джо Байден не дозволяв Україні бити у відповідь, лише захищатися. І що з цього вийшло?”, – написав американський лідер у власній соцмережі Truth Social в четвер, 21 серпня. Начебто, тепер дорога Силам оборони для ударів по ворогу відкрита, і чергова атака по насосній станції нафтоповоду Дружба в Унечі вночі на 22 серпня – перший тому доказ.
Але можливість помститися і захист – різні речі. Й той самий Трамп ще під час підписання “рідкісноземельної” угоди США з Україною постійно твердив, що наявність американського бізнесу є найліпшою гарантією безпеки для України. Чому це на практиці не спрацювало?.
Бажання “правильно” розшифрувати черговий допис у соціальних мережах Трампа “робить кожного дешифрувальника заручником інформаційного шоу, на яке американський президент перетворив світову політику”, пише у соцмережі з цього приводу журналіст та публіцист Віталій Портников. “Вже неодноразово було доведено – заяви у соціальних мережах, промови, перемовини, форуми мирутощо не мають ніякого реального значення, якщо не пов’язані із конкретними діями. Діями, а не словами”, – підкреслює він. При цьому Портников зазначив, що “Путін – майстер дій, хоча теж дуже багато говорить. Але разом із цим він продовжує надсилати війська у наступ, тероризувати мирне населенняУкраїни, витрачати мільйони на пропаганду і підкуп політиків і журналістів на Заході.
А Трамп, натомість – майстер слів. Адже що він зробив за півроку перебування у Білому домі? Не вирішив питання нової військової допомоги Україні, не запровадив нових санкцій проти Росії, а все тільки погрожує і обіцяє, продовжує Портников. “Однаково у випадку війни бездіяльність – також дія. Гучними словами Трамп цю бездіяльність вдало маскує. З цієї точки зору вектор його діяльності – справжньої діяльності а не балаканини – повністю вкладається у вектор діяльності Путіна”, – констатує він. “Ми за цим стежимо” При цьому на захід України потягом війни було релаковано чимало промислових підприємств- як великих, так і менших. Й донедавна цей регіон здавався відносно безпечним для ведення бізнесу.
Окрім цього, там було створено багато нових виробництв, у тому числі й військово-промислового комплексу. І вже давно йшлося про “парасольку безпеки” над нашими західними областями, бо там – наша військова логістика та ВПК (наприклад, нові українські крилаті ракети Фламінго начебто будують десь у Карпатах).
Проте небезпечними поступово стають не лише наші західні області, а й схід і навіть центр сусідньої Польщі, країни НАТО.
Так, вночі 20 серпня у польському селі Осини Люблінського повіту на сході Польщі поблизу кордону з Україною вибухнув військовий безпілотник. Польські ЗМІ одразу повідомили, що це російський шахед, проте офіційна Варшава щодо остаточних оцінок вагалася.
Врешті міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш таки визнав, що безпілотник, котрий вибухнув у Люблінському воєводстві, був російським.
Цей випадок – хоч військові експерти й твердять, що безпілотник був, скоріше за все, імітаційним (Гербера), про що свідчить відсутність вирви при невеликому вибуху – змусив Польщу висловила офіційну ноту протесту послу Росії. У МЗС країни інцидент назвали “передбачуваною провокацією”.
Речник польського МЗС Павел Вронський повідомив, що Росія порушила Договір про дружбу і співробітництво 1992 року, Чиказьку конвенцію про цивільну авіацію 1944 року та численні норми звичайного права.
Водночас генсек НАТО Марк Рютте пообіцяв належну реакцію на цей інцидент, відповідаючи на запитання журналістів про порушення Росією повітряного простору Польщі під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 22 серпня.
Генсек НАТО відмовився вдаватися в подробиці, але наголосив, що Польща має відреагувати на останній інцидент із російським дроном. “Ми за цим стежимо”, – зазначив він. Що ж означає все це – чи не схиляння Заходу до поступливості у перемовинах після недавнього візиту ключових європейських лідерів до Вашингтону, а також пряме залякування України? Звичайно, увесь цей комплекс є метою росіян.
Але тоді потрібна “парасолька безпеки” і над польськими хабами на нашому кордоні, і над заходом України, і над усією іншої нашою територією.
Безперечно, щось у цьому напрямку робиться. Зокрема, ще 20 серпня стало відомо, що уряд Нідерландів відправить до Польщі два зенітно-ракетні комплекси Patriot для захисту логістичного центру місії НАТО зі зміцнення безпеки та підтримки України – про це повідомило міністерство оборони країни.
Втім дискусія навколо ролі Польщі у перехопленні російських ракет та дронів над територією України точиться вже давно. Ще 29 квітня 2024-го речник командування Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш повідомляв, що Польща технічно може закрити небо над західними регіонами України за допомогою Patriot – однак для цього необхідна політична воля. Тоді ж прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв про необхідність створити “залізний купол” для Європи.
Судячи з останніх подій цієї війни, таке завдання дійсно мало бути втілено ще “на вчора”. Але краще пізно, ніж ніколи.
Ірина Носальська -
В Росії зник бензин: якими будуть наслідки
Немає в чотирьох регіонах Останнім часом у Росії спостерігається дефіцит бензину, що супроводжується зростанням цін і проблемами з постачанням у регіони. Ситуація значно погіршилася в серпні 2025 року, а її основними причинами є наслідки атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи (НПЗ), а також логістичні та економічні чинники.
З початку серпня через атаки БПЛА в Росії зупинилися Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Наполовину скоротив виробництво і Рязанський завод “Роснафти”, який постачає пальне до Москви та області. Удари також отримали Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Наслідки дефіциту відчувають як звичайні громадяни, так і бізнес. У російських регіонах на заправках вишиковуються довгі черги, що свідчить про гостру нестачу пального. Проблеми є в Криму, Забайкаллі, Примор’ї та на Курильських островах (Сахалінська область).
Ситуація настільки погана, що про неї навіть розповідають пропагандисти. Вони підтверджують, що з початку серпня країна втратила близько 13% потужностей з переробки нафти.
Наприклад, у Приморському краї, де проблеми з постачанням з’явилися на початку серпня, пальне зникло з автозаправних станцій в Арсенєві та Уссурійську. Як наслідок, на федеральній трасі “Уссурі” водії почали залишати фури через відсутність палива, що призвело до утворення довгих черг. Місцеві жителі повідомляють, що купувати бензин можна лише за допомогою спеціальних карток. При цьому безперебійне постачання пального отримують лише екстрені та службові автомобілі.
За інформацією видання The Bell, Росія розглядає можливість збільшення закупівель бензину в Білорусі. Також уряд планує зобов’язати нафтові компанії продавати паливо на біржі, а не напряму постачальникам. Проте аналітики вважають, що ці заходи навряд чи допоможуть поліпшити ситуацію.
Економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв зазначає, що втручання держави в ринкові процеси може призвести лише до дефіциту. За його словами, власники заправок, щоб не працювати собі у збиток, можуть просто закривати їх, що спричинить появу черг.
Економіст, доктор економічних наук Ігор Ліпсіц, коментуючи для телеканалу “Настоящее время” ситуацію з бензином, теж зауважує, що російський уряд намагається зупинити кризу, заборонивши експорт бензину. Але ці заходи вже не працюють. Кількість виведених з ладу потужностей постійно зростає, а ремонт вимагає дорогого імпортного обладнання, яке важко дістати через санкції. Як наслідок, витрати на виробництво палива зростають.
Крім того, нафтові компанії перебувають у скрутному фінансовому становищі через зниження світових цін на нафту, необхідність надавати великі дисконти та нести транспортні витрати. Також вони втратили більшу частину урядових компенсацій, які дозволяли їм тримати ціни на внутрішньому ринку низькими.
Ліпсіц вважає, що у влади РФ більше немає ефективних інструментів тиску на нафтові компанії, оскільки їх банкрутство стане великою проблемою для всієї економіки. Він прогнозує, що ціни на бензин і дизельне паливо в Росії будуть зростати й надалі. Ключові причини дефіциту Одразу декілька факторів призвели до того, що в Росії закінчився бензин. Це:- Удари по НПЗ: Як вже було сказано вище, українські атаки призвели до зупинки роботи щонайменше чотирьох великих НПЗ. Це стало основною причиною дефіциту.
- Логістичні проблеми: Через пошкодження об’єктів та затримки поставок залізницею, зокрема через Керченську протоку, виникли труднощі з доставкою пального в регіони.
- Зростання цін: Оптові ціни на бензин у Росії побили історичні рекорди вже у восьмий раз від початку серпня. Зокрема, 20 серпня тонна бензину А-95 на біржі коштувала на 55% дорожче, ніж на початку року, і на 8% дорожче, ніж на початку серпня.
- Заборона експорту: Уряд РФ повністю заборонив експорт бензину до кінця вересня 2025 року, щоб стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку. Однак заборона не поширюється на країни Центральної Азії, Монголію та Афганістан, що продовжують отримувати російське пальне.
Окремо зазначимо, що тактика українських ударів по російських НПЗ змінилась. За даними експертів, нові атаки спрямовані по підприємствах у ключовому регіоні, що може вивести їх з ладу надовго або “навіть назавжди”. “У 2024 році атаки були численними, але розрізненими, зазвичай обмежувалися одним заводом, і збитки швидко усувалися”,- зазначив в розмові зі ЗМІ Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace. З одного боку, аналітики очікують, що зростання цін триватиме щонайменше до вересня, а перебої збережуться у важкодоступних регіонах. При цьому системної кризи поки що не прогнозується: дизельне паливо, необхідне армії та сільському господарству, у дефіциті не перебуває. “Повномасштабна паливна криза, яка паралізувала б армію, транспорт і економіку, поки далека”,- резюмував Вакуленко. На думку ж Дмитра Льоушкіна, засновника групи компаній “Прайм”, удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах не спричинять тривалої паливної кризи в РФ. Однак ці атаки сприятимуть подальшому зростанню цін на бензин та дизельне пальне і підвищенню інфляції.
Тому загалом ситуація може вплинути на хід війни, зауважують експерти. Удари мають тривати Льоушкін пояснює, що в Росії залишилася велика кількість працюючих НПЗ. Крім того, пошкодження, завдані дронами, виводять НПЗ з ладу максимум на місяць-півтора. І саме тому для довгострокового ефекту необхідні систематичні ракетні удари.
Військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан підкреслює, що удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) – це єдиний механізм, який дозволить Україні перемогти у війні за 3-4 роки. За його словами, саме такий термін знадобився для розвалу Радянського Союзу.
Світан зазначає, що ці атаки руйнують російську економіку, яка тримається на нафтогазовій галузі. Він підкреслює, що навіть один безпілотник, влучивши у правильне місце, наприклад, у систему попередньої підготовки нафти, може зупинити роботу всього НПЗ.
Експерт наголосив, що ці удари треба було здійснювати раніше, але головне, щоб вони не припинялися зараз.
Крім того, паливна криза в Росії загострилася в серпні, під час збору врожаю, що створює додаткове навантаження на нафтову галузь. Економісти впевнені, що нестача палива може обернутися для бюджету серйозними збитками.
Професор і економіст Олександр Савченко оцінює втрати РФ від ударів українських дронів по енергетичному сектору в 1,5–2 мільярди доларів. Він уточнює, що це не лише прямі втрати від руйнувань, а й непрямі – від несвоєчасної доставки вантажів та зниження врожайності. За словами Савченка, якщо пропустити тиждень збору врожаю, його обсяги можуть впасти на десятки відсотків.
А Льоушкін наголошує, що зростання цін на паливно-мастильні матеріали є першим кроком до зростання інфляції. Таким чином, кожен удар українських дронів по російських НПЗ напряму б’є по кишенях російських громадян та посилює інфляційний тиск в країні. “Тут варіант тільки такий: або змиритися і терпіти підвищення цін, дефіцит бензину, або все-таки розв’язувати проблему, якось закінчуючи всю цю історію з агресією”,- каже економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. І саме тому дефіцит бензину в Росії може спричинити протести, оскільки це питання безпосередньо впливає на повсякденне життя громадян. Хоча наразі масштабних акцій не зафіксовано, в різних регіонах країни вже спостерігається зростання невдоволення. ЗМІ повідомляють про перші локальні конфлікти. Наприклад, на заправках у російських регіонах через брак бензину виникають бійки.
Тільки час покаже, наскільки “чорним” був “бензиновий лебідь”.
Валерія Шипуля -
ВМС уразили пункт базування дронів в Севастополі
Українські військові уразили пункт базування безпілотників у тимчасово окупованому Севастополі. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в п’ятницю, 22 серпня.
Силами та засобами ВМС ЗС України було знищено пункт базування БпЛА Форпост (Mohajer-6) на аеродромі Херсонес у м. Севастополі, на території тимчасово окупованого Криму, – йдеться у повідомленні.
За даними військових, було уражено до трьох БпЛА Mohajer-6 та два БпЛА Форпост, що використовувались росіянами для контролю за надводною обстановкою в акваторії Чорного моря. Фото: Генштаб ЗСУ Російський дрон Форпост армії РФ – це модифікований безпілотник IAI Searcher Mk II, ліцензію на виробництво якого придбала Росія у Ізраїлю. Він використовується для повітряної розвідки та вказання цілей завдяки оптичній станції з теле- та тепловізійними каналами.
Дрон Qods Mohajer-6 – іранський безпілотник для розвідки, спостереження, захоплення цілей і рекогностування. Він здатний нести корисне навантаження мультиспектрального спостереження та/або до чотирьох високоточних боєприпасів.
Напередодні в соцмережах повідомили, що у Севастополі було влучання по військовій частині ГРУ окупантів. У свою чергу окупаційний губернатор Михайло Развожаєв заявив про про нібито військові навчання з екстреними службами.
А раніше Сили спецоперацій знищили потужний радар ТРЛК-10 Скала-М у Криму. Це суттєво послабить застосування противником авіації. -
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка
Паливна криза в Росії загострюється: правлячий режим країни-агресора вводить ліміти на бензин і змушений терміново закуповувати пальне в Білорусі. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України на своєму Telegram-каналі.
“РФ змушена терміново закуповувати пальне у Білорусі, яка нарощує поставки, користуючись ситуацією”, – повідомила розвідка.
Після Криму, Забайкалля та Примор’я дефіцит бензину дістався й Курильських островів. З 20 серпня й там ввели обмеження: максимум 10 літрів на людину.
В пріоритеті – спецслужби, екстрені служби та підприємства.
“Для населення ж це ще одне підтвердження, що паливна криза… поглиблюється”, – зазначили у розвідці.
на тому тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Продають за талонами: третій регіон РФ зіткнувся з нестачею бензину -
Польща висловила протест Росії через падіння дрону
Міністерство закордонних справ Польщі передало Росії ноту протесту через інцидент у селі Осіни (Люблінське воєводство), де в ніч з 19 на 20 серпня впав російський безпілотник. Про це інформує пресслужба польського відомства.
У документі зазначено, що дії Росії порушують зобов’язання щодо поваги до суверенітету Польщі, зокрема положення Договору про добросусідську співпрацю та Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.
МЗС назвало інцидент черговою свідомою провокацією, що відповідає гібридним діям Москви проти Польщі та інших європейських країн.
Варшава зажадала від Росії негайних пояснень, закликавши припинити ворожі та провокаційні дії.
“Недружні дії Росії щодо Польщі здійснюються паралельно з воєнною агресією проти України, яка спричинила сотні тисяч жертв і є грубим порушенням міжнародного права та фундаментальних гуманітарних принципів”, – резюмували у МЗС. -
Росія вдарила дронами по об’єктам ГТС – Міненерго
Російські ударні дрони вчергове атакували об’єкти газотранспортної інфраструктури України. Про це повідомило Міненерго у четвер, 21 серпня
“У ніч з 20 на 21 серпня під час повітряної атаки росіян зазнав удару один із об’єктів газотранспортної системи України. Триває оцінювання завданих збитків”, – йдеться в його повідомленні.
Зазначається, що завдяки діям персоналу місце пошкодження вдалося локалізувати.