У ніч на неділю безпілотники здійснили атаку на другий за величиною у Росії морський торговельний порт Усть-Луга в Ленінградській області та інші важливі цілі. Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО Андрій Коваленко у Телеграм 24 серпня.
“Росія під масованою атакою. Порт Усть-Луга, різна інша інфраструктура ворога, задіяна в економіці війни також страждає”, – написав він.
У свою чергу губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив, що сьогодні вранці над портом Усть-Луга начебто “знищено 10 українських безпілотників”, але на підприємстві все одно спалахнула пожежа.
“Вранці… над портом Усть-Луга знищено 10 БПЛА. Уламки безпілотника стали причиною займання на терміналі Новатек. На гасінні пожежі працюють пожежники та МНС”, – написав Дрозденко у Телеграм і додав, що постраждалих немає.
Тим часом в пітерському аеропорту Пулково затримали десятки рейсів. Люди сплять на килимках у терміналах. Обмеження тривають вже майже 20 годин.
На запасні аеродроми пішли 39 рейсів, затримано більш ніж на 2 години – понад 60 рейсів.
Також безпілотники вдарили по Сизранському НПЗ у Самарській області. Як пишуть місцеві телеграм-канали, у Сизрані було чути близько 20 вибухів. А губернатор регіону Дмитро Федорищев заявив, що ціллю атаки стало промислове підприємство.
А російське міноборони заявило про начебто “нейтралізацію” в ніч проти неділі 95 українських безпілотників над тимчасово окупованим Кримом і російськими регіонами: Брянською, Тверською, Калузькою, Орловською, Тамбовською, Новгородською, Білгородською, Ростовською, Курською, Смоленською, Самарською, Ленінградською областями і Татарстаном.
Позначка: Бпла
-
У Росії атаковано стратегічний морський порт
-
Стало відомо, як відрацювала ППО у ніч на неділю
У ніч на неділю російські агресори запустили по Україні одну балістичну ракету Іскандер-М і 72 дрони різних типів. ППО і РЕБ знешкодили 48 ворожих цілей, повідомили Повітряні сили ЗСУ 24 серпня.
Вказано, що росіяни атакували ракетою з району Тагангорога, а дронами – із напрямків: Курськ, Міллерово і Приморсько-Ахтарськ.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
“За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 48 ворожих БпЛА типу Shahed і дронів-імітаторів різних типів на півночі, сході та півдні країни”, – йдеться у повідомленні.
При цьому зафіксовано влучання ракети та 24 БпЛА на 10 локаціях. -
В Санкт-Петербурзі заявили про атаку дронів: зупинено роботу аеропорту
Санкт-Петербург і Ленінградська область Росії зазнали атаки дронів в суботу, 23 серпня. Дронова загроза стала причиною того, що аеропорт Пулково тимчасово призупинив роботу, затримані десятки рейсів. Про це заявив губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов.
За його словами, Пушкінському районі міста було начебто подавлено один безпілотник. Він запевнив, що “постраждалих немає”.
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко у своєму заявив, що російські сили ППО нібито знищили два дрони в Киришах і Гатчині.
Північно-Західна транспортна прокуратура РФ повідомила, що проводить наглядові заходи у зв’язку із затримками авіарейсів у Санкт-Петербурзі.
У відомстві підтвердили, що в аеропорту Пулково тимчасово обмежено приймання і випуск літаків. На виліт затримано 20 рейсів, а на приліт – 19. -
Мадяр відзвітував про удари по російських НПЗ
Командувач Силами безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді (Мадяр) опублікував тижневий звіт ударів по російських нафтових потужностях. Під ударами побували два російські нафтозаводи та нафтопровід Дружба. Про це свідчить допис Мадяра з відповідним роликом в Telegram.
За тиждень було атаковано два нафтопереробні заводи росіян, а також дві станції нафтоперекачування на нафтопроводі Дружба, який сполучає Росію з Європою.
Удари по російських нафтових потужностях завдавали 14-й полк та окрема група Граф СБС.
“60+ годин горить екс-медведчуківське НПЗ у Новошахтинську (Ростовська обл), – норматив з відновлення за 48 годин хробаками не складено. “Дружній” нічний візит Птахів СБС на Новошахтинський НПЗ реалізовано в ніч з 20 на 21 серпня Графами (СБС)”, – сказано у повідомленні.
Загалом було вражено:- 14 серпня – Волгоградський НПЗ, попередньо роботу заводу зупинено.
- 18 серпня – станція перекачування нафтопроводу Дружба – Нікольськоє в Тамбовській області РФ. Росіяни заявили про відновлення за 48 годин, але підтверджень немає.
- 20 серпня – Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області, станом на 23 серпня пожежа не ліквідована та поширюється.
- 21 серпня – станція перекачування нафтопроводу Дружба – Унеча в Брянській області. Станцію повністю виведено з ладу, на ремонт знадобиться не менше п’яти діб.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ, а вже 21 серпня українські військові повторно атакували цю нафтоперекачувальну станцію.
Мадяр прокоментував зупинку нафтопроводу Дружба -
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом. -
В Ростовській області відключили водопостачання через атаку дронів НПЗ
Подачу води повністю припинили в Красному Суліні Ростовської області Росії, бо всі ресурси направили на наповнення пожежних резервуарів для гасіння пожежі на НПЗ в Новошахтинську. Місцевим жителям обіцяють підвозити воду “на замовлення”; відновлення заплановане після опресовки мереж та наповнення резервуарів. Про це повідомляють російські ЗМІ.
Комунальники Ростовської області повідомили, що водопостачання Красного Суліна тимчасово перекрили, адже для ліквідації пожежі на заводі НЗНП в Новошахтинську необхідні додаткові обсяги води.
Пожежа триває вже третю добу після удару дронами, загасити вогонь не вдається.
Міністр ЖКГ регіону Антоніна Пшенична поінформувала, що подачу води відновлять лишень після того, як резервуари наповнять до необхідного рівня і буде проведено опресовку водоводу.
У коментарях під дописом чиновниці в Telegram видно обурення громадян: одні вимагають відключити Новошахтинськ, інші скаржаться на постійні проблеми з тиском у трубах.
У системі Новошахтинська тиск було знижено ще з 21 серпня для наповнення пожежних резервуарів після першого удару по НПЗ – тоді мешканців будинків попередили про “низький тиск” та попросили з розумінням поставитися до обмежень.
Голова Новошахтинська Сергій Бондаренко повідомив про складність робіт з ліквідації пожежі і порадив людям рідше виходити на вулицю, не відкривати вікна вночі, носити захисні маски та ізолювати щілини вологою тканиною.
Як відомо, НПЗ в Новошахтинську вже не вперше стає об’єктом атак. Раніше дрони, ймовірно під керівництвом СБУ, перевантажили систему ППО заводу, створивши умови для подальших дій українських ракетних сил. Тоді ця операція стала частиною комплексної атаки на стратегічний об’єкт.
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ -
Прикордонники показали вдале полювання на ворожу техніку біля Вовчанська
Прикордонники бригади Гарт, що служать на Південно-Слобожанському напрямку уразили FPV-дронами ворожі гармату, міномет та великокаліберний кулемет. Відповідне відео у п’ятницю, 22 серпня оприлюднила Державна прикордонна служба.
Зазначається, що вдала демілітаризація росіян була проведена поблизу Вовчанська.
Також прикордонники там знищили два автомобілі та елементи системи зв’язку й управління дронами російських загарбників.
Раніше Генштаб показав знищення пункту управління БпЛА російського підрозділу Рубікон та великого складу боєприпасів загарбників. -
У РФ після атаки БПЛА горить залізнична станція
У місті Петров Вал Волгоградської області у ніч проти суботи, 23 серпня, безпілотники атакували залізничну станцію, внаслідок чого там сталася пожежа. Про це повідомляє низка Telegram-каналів.
Вони також публікують відео з місця подій. Місцевий губернатор заявив, що в області відбувається масована атаку безпілотників.
За його словами, у місті Петров Вал впав один з БПЛА, постраждали три людини. -
Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів – ЗМІ
Удари українських дронів по російських нафтозаводах, які відновилися в серпні і були завдані по щонайменше семи великих НПЗ Росії, можуть призвести до непоправної шкоди нафтопереробці РФ. Про це заявив старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Сергій Вакуленко, повідомляє Financial Times.
З початку місяця через атаки БПЛА в Росії повністю стали Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Половину потужностей зупинив Рязанський завод “Роснефти”, що постачає паливом Москву та область. Атакам безпілотників зазнали також Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Торік нальоти українських дронів уже відкинули нафтопереробку в Росії до 12-річного мінімуму – 267 млн. тонн. Але тоді удари хоч і численні, та все ж були розрізнені й торкалися, як правило, одного заводу за раз. Тепер же кампанія спрямована на всі заводи у ключових регіонах споживання та переробки.
Під удари БПЛА потрапили заводи, що входять до топ найбільших у країні – Волгоградський (Лукойл, 14,8 млн. тонн на рік) та Рязанський (Роснефть, 13,8 млн. тонн на рік). В результаті трохи більше ніж за два тижні дрони вибили не менше 10% потужностей з нафтопереробки.
Щоб покрити дефіцит, уряд запровадив повну заборону вивезення бензину з Росії. Це має додати близько 150 тисяч тонн палива на АЗС.
Нестача бензину виникла в Криму, де влада повернулася до радянської практики продажу палива за талонами. Зник бензин із заправок у Забайкаллі, на Курилах та в Примор’ї, де водії, щоб заправитися, змушені стояти у багатогодинних чергах. Біржові ціни на бензин підскочили з початку року на 40-50% і весь серпень переписують історичні рекорди: вартість Аі-92 досягала 72,6 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 82,2 тисяч.
Ситуація посилюється тим, що ніхто не знає, скільки бензину в Росії виробляється реальності, бо ще торік уряд РФ засекретив статистику з НПЗ.
Проблеми на заводах пов’язані ще й із санкціями, які заважають їхньому нормальному ремонту. Майже всі великі російські НПЗ будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній. Проте західне обладнання для НПЗ одразу потрапило під санкції — у рамках першого пакету за вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Перейти на вітчизняні заводи так і не змогли, попри державну політику імпортозаміщення.
Як ми вже писали, на тім тижні продаж бензину по талонах запровадили у Забайкальському краї, а також в окупованій АР Крим.
Росія змушена терміново купувати пальне в Білорусі – розвідка -
Гарантії небезпеки: чому РФ б’є по Україні попри гнів Трампа
Замість тисячі слів Під час цієї масованої атаки вибухи лунали у Мукачеві, Луцьку, Львові, Рівному, Запоріжжі, на Хмельниччині та Києві. У Львові загинула людина, є поранені та руйнування. У Мукачеві на Закарпатті вперше з початку війни був знищений американський завод Flex, 23 людини поранені. “Повністю цивільний об’єкт, який не має жодного стосунку до оборони чи військових”, – написав потім з цього приводу голова МЗС Андрій Сибіга. Майже усю ніч шахеди атакували або пролітали повз Київ, де працювала ППО. Хоча про пошкодження чи падіння уламків влада не повідомляла.
Вночі Росія також вдарила щонайменше чотирма аеробалістичними Кинджалами по Рівненщині, моніторингові канали повідомляли про атаку на місто Дубно. А після четвертої години ранку в Україну залетіли запущені з моря крилаті ракети Калібр та з Ту-95МС крилаті Х-101, що атакували і центр України, і вдарили по західних областях.
Масована атака завершилась близько 6.30 ранку, хоча в деяких областях дрони літали ще кілька годин.
На ці події миттєво й різко відреагував президент США Дональд Трамп, але нападаючи не на Путіна, а звинувативши свого попередника Джо Байдена у тому, що він не дав Україні можливості завдавати ударів по Росії, у той час як армія РФ постійно атакує українську територію. “Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу! Те саме стосується України та Росії. Підступний і вкрай некомпетентний Джо Байден не дозволяв Україні бити у відповідь, лише захищатися. І що з цього вийшло?”, – написав американський лідер у власній соцмережі Truth Social в четвер, 21 серпня. Начебто, тепер дорога Силам оборони для ударів по ворогу відкрита, і чергова атака по насосній станції нафтоповоду Дружба в Унечі вночі на 22 серпня – перший тому доказ.
Але можливість помститися і захист – різні речі. Й той самий Трамп ще під час підписання “рідкісноземельної” угоди США з Україною постійно твердив, що наявність американського бізнесу є найліпшою гарантією безпеки для України. Чому це на практиці не спрацювало?.
Бажання “правильно” розшифрувати черговий допис у соціальних мережах Трампа “робить кожного дешифрувальника заручником інформаційного шоу, на яке американський президент перетворив світову політику”, пише у соцмережі з цього приводу журналіст та публіцист Віталій Портников. “Вже неодноразово було доведено – заяви у соціальних мережах, промови, перемовини, форуми мирутощо не мають ніякого реального значення, якщо не пов’язані із конкретними діями. Діями, а не словами”, – підкреслює він. При цьому Портников зазначив, що “Путін – майстер дій, хоча теж дуже багато говорить. Але разом із цим він продовжує надсилати війська у наступ, тероризувати мирне населенняУкраїни, витрачати мільйони на пропаганду і підкуп політиків і журналістів на Заході.
А Трамп, натомість – майстер слів. Адже що він зробив за півроку перебування у Білому домі? Не вирішив питання нової військової допомоги Україні, не запровадив нових санкцій проти Росії, а все тільки погрожує і обіцяє, продовжує Портников. “Однаково у випадку війни бездіяльність – також дія. Гучними словами Трамп цю бездіяльність вдало маскує. З цієї точки зору вектор його діяльності – справжньої діяльності а не балаканини – повністю вкладається у вектор діяльності Путіна”, – констатує він. “Ми за цим стежимо” При цьому на захід України потягом війни було релаковано чимало промислових підприємств- як великих, так і менших. Й донедавна цей регіон здавався відносно безпечним для ведення бізнесу.
Окрім цього, там було створено багато нових виробництв, у тому числі й військово-промислового комплексу. І вже давно йшлося про “парасольку безпеки” над нашими західними областями, бо там – наша військова логістика та ВПК (наприклад, нові українські крилаті ракети Фламінго начебто будують десь у Карпатах).
Проте небезпечними поступово стають не лише наші західні області, а й схід і навіть центр сусідньої Польщі, країни НАТО.
Так, вночі 20 серпня у польському селі Осини Люблінського повіту на сході Польщі поблизу кордону з Україною вибухнув військовий безпілотник. Польські ЗМІ одразу повідомили, що це російський шахед, проте офіційна Варшава щодо остаточних оцінок вагалася.
Врешті міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш таки визнав, що безпілотник, котрий вибухнув у Люблінському воєводстві, був російським.
Цей випадок – хоч військові експерти й твердять, що безпілотник був, скоріше за все, імітаційним (Гербера), про що свідчить відсутність вирви при невеликому вибуху – змусив Польщу висловила офіційну ноту протесту послу Росії. У МЗС країни інцидент назвали “передбачуваною провокацією”.
Речник польського МЗС Павел Вронський повідомив, що Росія порушила Договір про дружбу і співробітництво 1992 року, Чиказьку конвенцію про цивільну авіацію 1944 року та численні норми звичайного права.
Водночас генсек НАТО Марк Рютте пообіцяв належну реакцію на цей інцидент, відповідаючи на запитання журналістів про порушення Росією повітряного простору Польщі під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у п’ятницю, 22 серпня.
Генсек НАТО відмовився вдаватися в подробиці, але наголосив, що Польща має відреагувати на останній інцидент із російським дроном. “Ми за цим стежимо”, – зазначив він. Що ж означає все це – чи не схиляння Заходу до поступливості у перемовинах після недавнього візиту ключових європейських лідерів до Вашингтону, а також пряме залякування України? Звичайно, увесь цей комплекс є метою росіян.
Але тоді потрібна “парасолька безпеки” і над польськими хабами на нашому кордоні, і над заходом України, і над усією іншої нашою територією.
Безперечно, щось у цьому напрямку робиться. Зокрема, ще 20 серпня стало відомо, що уряд Нідерландів відправить до Польщі два зенітно-ракетні комплекси Patriot для захисту логістичного центру місії НАТО зі зміцнення безпеки та підтримки України – про це повідомило міністерство оборони країни.
Втім дискусія навколо ролі Польщі у перехопленні російських ракет та дронів над територією України точиться вже давно. Ще 29 квітня 2024-го речник командування Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш повідомляв, що Польща технічно може закрити небо над західними регіонами України за допомогою Patriot – однак для цього необхідна політична воля. Тоді ж прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв про необхідність створити “залізний купол” для Європи.
Судячи з останніх подій цієї війни, таке завдання дійсно мало бути втілено ще “на вчора”. Але краще пізно, ніж ніколи.
Ірина Носальська