В Україні вже фактично існує буферна зона, бо і ЗСУ і окупаційна армія РФ давно відтягнули свою важку техніку від лінії зіткнення на відстань від 10 кілометрів. Про це сказав президент Володимир Зеленський на брифінгу у п’ятницю, 29 серпня.
За його словами, про ідею буферної зони він чув не раз і від європейців, і від американців.
“Тільки ті, хто не розуміють, у якому технологічному стані сьогодні проходить війна, пропонують буферну зону 40-50-60, я навіть чув пропозицію по 100 кілометрів. Це зовсім інша історія. Сьогодні у нас важка зброя і так перебуває за 10+ км одна від одної, тому що все уражається дронами. Ця буферна зона, я називаю мертва зона, хтось називає сіра зона, вона вже існує”, – заявив Зеленський.
За його словами, якщо росіянам “хочеться мати більшу відстань від нас, вони можуть відійти вглиб тимчасово окупованих територій України, які вони окупували, і там розташовувати (буферну зону – ред.)”.
“Нам для цього нічого не потрібно. Дрони все випалюють… Подивіться на передній край армії Росії, де там є броньована техніка, танки – нуль. Нічого вже немає, ніхто вже не висувається, тому що всі втрачають техніку вдень, вночі, в будь-який момент. Тому це просто зайві розмови”, – зазначив президент.
Зеленський нагадав, що про відведення військ домовлялися під час Мінського процесу, але тоді була зовсім інша війна. При цьому розведення сил так ні до чого і не призвело.
Напередодні видання Politico повідомило, що європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. При цьому чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 тис. до 60 тис. військових.
Позначка: Буферна зона
-
Зеленський прокоментував ідею буферної зони
-
В ЄС дискутують про буферну зону в Україні – ЗМІ
Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони на території України між українськими та російськими військами, що може стати однією зі складових потенційної мирної угоди. Про це пише Politico, посилаючись на п’ятьох європейських дипломатів.
Видання повідомляє, що ця зона обговорюється як варіант для післявоєнного врегулювання конфлікту або перемир’я в Україні. Проте є значні розбіжності серед країн щодо її глибини, а також відсутність гарантій того, що українська влада погодиться на подібні територіальні поступки. Також зазначено, що Сполучені Штати наразі утримуються від участі в цій дискусії.
Сам факт розгляду ідеї створення зонування на українській території для забезпечення миру свідчить про скрутне становище НАТО, пишуть автори статті. Колишній посадовець Пентагону Джим Таунсенд висловив песимізм щодо ефективності такого підходу і зазначив, що Росія не сприймає європейські військові сили як серйозну загрозу.
Дипломати не порівнюють цей розмежувальний варіант із сильно охоронюваною корейською демаркаційною лінією, а швидше бачать аналогію з розділом Німеччини періоду холодної війни. За словами чиновників, чисельність миротворчих сил для патрулювання зони може варіюватися від 4 000 до 60 000, але жодна країна ще не взяла на себе зобов’язання щодо їхнього формування. Президент США Дональд Трамп уже заявив про небажання залучати американські сили для таких місій.
Окрім загальних обговорень демілітаризованої зони, йдеться про підготовку НАТО до іншого виклику – створення корпусу чисельністю до 300 000 військовослужбовців для захисту східного флангу Альянсу від потенційної атаки з боку Росії. Як зазначають джерела, будь-які миротворчі сили матимуть подвійні функції: патрулювання демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
Серед інших ключових аспектів нинішніх переговорів є обговорення правил використання сили, сценаріїв ескалації конфлікту та можливу роль третіх країн у разі негативної реакції Кремля на присутність сил НАТО. Франція та Велика Британія ймовірно сформують основу іноземного військового контингенту в зоні. При цьому Польща й Німеччина висловлюють заперечення через побоювання підвищення ризику нападу Росії на ці країни.
Європейські союзники ведуть переговори зі США щодо супутникової розвідки та авіаційної підтримки. Американські технологічні ресурси можуть стати критично важливими для моніторингу виконання умов Москвою. Водночас представники Пентагону повідомили європейським партнерам, що роль США в безпекових гарантіях Україні буде обмеженою.
Європейські уряди очікують на визначення позиції американського Міністерства оборони щодо масштабу їхньої участі, водночас дозволяючи НАТО зайняти ініціативу в цих переговорах.
Лідери ЄС оприлюднили заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала
-
Орбан пропонує Україні бути “буферною” державою
Угорщина пропонує Україні “стратегічну співпрацю”, замість остаточної інтеграції в Європейський Союз через побоювання “бути втягнутими” у війну. Про це заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан в інтерв’ю, фрагмент якого опублікував у себе в соцмережі Х.
За його словами, ця стратегічна співпраця буде “прагматичною, гнучкою і ґрунтуватиметься на взаємних інтересах, а не на незворотній інтеграції”.
“Членство України в ЄС призведе до перенесення війни в саме серце Європи, і наші сім’ї не мають зіштовхуватися з таким ризиком”, – стверджує угорський чиновник.
Нинішні часи вимагають “виважених рішень, а не театральних погроз”, пояснив він.
Також Орбан назвав Україну “буферною державою”.
“Сьогодні доля України полягає в тому, що вона є буферною державою, яка межує з Росією. Ми не готові прийняти таку долю. Угорці тільки-но втекли від цього. Ми також були буферною країною під час Холодної війни. Ми не були частиною Радянського Союзу, але ми були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу, але ми були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції.
Україна перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно, це може бути недобре, і хтось хоче з цього вирватися, але факт у тому, що країні адресу змінити не можна”, – заявив він, але не став продовжувати думку про те, що Угорщині все ж вдалось “утекти” з позиції буферу, “не змінюючи адресу”.
Як відомо, нинішній уряд Угорщини, починаючи з 2022 року раз у раз робить недружні заяви або навіть дії стосовно України. Черговий скандал трапився на тому тижні: радник угорського прем’єра і його тезко Балаж Орбан заявив, що буцім війна України проти Росії “ніяк не впливає на безпеку Угорщини”.
Він, на відміну від свого шефа, вважає, що побоюватися нападу Росії на країни-члени НАТО “нереалістично”, оскільки “НАТО набагато сильніший за Росію”.
Підпал церкви в Україні: в Угорщині підозрюють причетність режиму Орбана -
Кремль заявив про “буферну зону” під Дніпром
Російська армія, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, якось створює “буферну зону” в Дніпропетровській області. Він зазначив, що проводиться наступ у рамках створення цієї зони, але деталі бойових дій слід уточнювати у міністерства оборони. Міноборони РФ повідомило, що російська танкова дивізія рушає на західний кордон “ДНР” і веде наступ на території Дніпропетровської області. Однак керівник Центру протидії дезинформації РНБО Андрій Коваленко відкинув цю інформацію, заявивши, що наступ росіян на Дніпропетровщині не відповідає дійсності.
-
“Лізе, як сарана”. Прорив ворога на Сумщині
Аналітичний портал DeepState повідомив, що російська армія зміцнила свої позиції біля кордону Сумської області. Офіційне підтвердження цієї інформації не було, але речник Держприкордонслужби підтвердив, що ворожа армія розпочала штурми у напрямку Костянтинівки та Володимирівки. За словами аналітиків, росіяни спробували зачепити Сумщину ще у березні, але змогли просунутися в глибину лише нещодавно під час активних бойових дій. Росіяни намагаються розширити свої напрямки на Сумщині, штурмуючи населені пункти та обстрілюючи українські позиції. Напружена ситуація залишається, і українські війська ведуть оборонні дії, намагаючись стримати ворога.
-
У МЗС відповіли на заяви Путіна щодо “буферної зони”
Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що агресивні висловлювання глави РФ Володимира Путіна щодо створення “буферної зони” свідчать про небажання Кремля припинити війну. Про це міністр повідомив на платформі X у четвер, 22 травня.
I remind the world that Putin’s statements about the “buffer zone” come amid active efforts to achieve a full, durable ceasefire, stop the killing, and advance peace. These new aggressive claims clearly reject peace efforts and show that Putin has been and remains the only… — Andrii Sybiha 🇺🇦 (@andrii_sybiha) May 22, 2025 “Нагадую світові, що заяви Путіна про “буферну зону” лунають на тлі активних зусиль, спрямованих на досягнення повного, тривалого припинення вогню, припинення убивств і просування миру”, – зазначив міністр.
Сибіга пояснив, що такі агресивні заяви прямо свідчать про відмову від будь-яких мирних ініціатив.
“Ці нові агресивні претензії чітко демонструють відмову від мирних зусиль і засвідчують, що Путін був і залишається єдиною причиною того, чому вбивства продовжуються”, – додав дипломат.
Глава МЗС вкотре закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Кремль, щоб змусити Росію припинити війну.
Раніше Путін заявив, що російські війська начебто реалізують план зі створення так званої “буферної зони безпеки” вздовж кордону з Україною.
У свою чергу керівник Центру протидії дезинформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко написав у Телеграм, що Путін вже не вперше заводить мову про “буферну зону”.
“Рік тому щось не склалось в нього з цим, хоч теж лякав. Зараз просто демонструє, що не хоче припиняти вогонь”, – зазначив він.