Зіткнення двох пасажирських поїздів в Чехії стало причиною поранення 40 людей. Зокрема, п’ять з них дістали серйозні травми. Про це повідомляє Radio Prague International.
Аварія сталася, коли експрес, що прямував з Ческе-Будейовіце до Пльзеня, зіштовхнувся з регіональним потягом на лінії між Злівом і Дівчице.
Пасажирів обох поїздів евакуювали. Загалом в результаті інциденту 40 потерпілих. П’ятьох людей госпіталізували з серйозними травмами.
Рух між Ческе-Будейовіце і містом Пльзень був зупинений. Найімовірніше, відновиться лише в другій половині дня.
Причини аварії розслідує влада.
Позначка: Чехія
-
В Чехії зіткнулися два пасажирські поїзди: 40 потерпілих
-
Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності
Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
“Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки. -
Чеські активісти подарують ЗСУ дві ракети Фламінго
У чеській ініціативі “Подарунок для Путіна” зібрали вже понад 16 мільйонів крон на покупку українських далекобійних ракет Фламінго. За домовленістю з виробником, вони зможуть придбати дві такі ракети. Лідер ініціативи розповів, що українська компанія Fire Point подвоїла пожертви. Гроші, що надходять після досягнення цільової суми, будуть витрачені за рішенням учасників. Ракети назвуть на честь чеської науковиці ядерної фізики Дани Драбової. Ця ініціатива розпочалася 21 жовтня, і вже через два дні зібрала необхідні кошти. Після оплати ракети вони будуть передані Збройним силам України.
-
У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три
У Чехії новий голова Палати представників Томіо Окамура вирішив зняти український прапор з будівлі, де він висів з 2022 року. Це рішення викликало реакцію кількох фракцій нижньої палати парламенту. Деякі політичні партії, зокрема ODS, STAN та Piráti, встановили синьо-жовті прапори на своїх вікнах як протест проти дій Окамури. Політики заявили, що вони відновили український прапор на будівлі Палати депутатів, оскільки вони вважають важливим підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії. Новий голова викликав скандал своїм рішенням відразу після обрання на посаду.
-
Проукраїнський уряд Фіали подав у відставку
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала разом зі своїм урядом подав у відставку. Президент прийме демісію, а чинні міністри залишаться на посадах тимчасово. Лідер партії ANO Андрій Бабіш працює над створенням нового уряду, проводячи переговори з іншими партіями. Фіала висловив подяку колегам і зазначив, що уряд передає владу “у гідний і спокійний спосіб”. Віцепрем’єр і міністр внутрішніх справ Віт Ракушан зазначив успіхи уряду у рішенні важливих проблем, таких як російське вторгнення в Україну та міграційна криза. Також було відзначено, що новим головою нижньої палати парламенту стане лідер партії Свобода і пряма демократія Томіо Окамура.
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс
Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів. -
Лідеру руху ANO доручено сформувати уряд в Чехії
Президент Чехії Петр Павел доручив сформувати уряд лідеру руху ANO Андрею Бабішу, який майже домовився про спільну платформу з правими партіями Чехії. Про це повідомляє ORF.
Зазначається, що чеський мільярдер та популіст, який вже очолював лівоцентристський уряд Чехії у 2017-2021 роках, за даними ЗМІ, наразі досяг “принципової” домовленості про спільну програму з вкрай правою партією Motoristen (Мотористи) та правопопулістською партією Свобода та пряма демократія (SPD).
Щодо формування уряду Чехії, за словами Бабіша, залишаються “два чи три” спірні пункти. Політик планує подати президенту Чехії свої пропозиції щодо майбутнього уряду у другій половині цього тижня. Павел має особисто провести консультації з усіма кандидатами на міністерські посади нового уряду Чехії. -
Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців
Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах -
В Чехії закрили збір на українську ракету Фламінго за дві доби
Чеська волонтерська ініціатива Darek pro Putina (Подарунок для Путіна) оголосила про закриття збору коштів на українську балістичну ракету Фламінго у четвер, 23 жовтня. За 48 годин вдалося зібрати майже 13,2 мільйона чеських крон (630 тисяч доларів), що перевищило всі очікування. Організатор ініціативи Мартін Ондрачек повідомив, що планує провести ще один раунд переговорів з виробником ракети та обіцяє приємний сюрприз для тих, хто пожертвував на цю справу.