Данія та Нідерланди приєдналися до ініціативи президента США Дональда Трампа щодо закупівлі американського озброєння для передачі Україні. Ця ініціатива передбачає купівлю зенітно-ракетних комплексів Patriot для збройних сил України. Німеччина також погодилася придбати два комплекси Patriot для Києва. Ця програма має на меті забезпечити Україну системами ППО для захисту від російських атак. Данія та Нідерланди також висловили готовність приєднатися до цього плану та виділити фінансування. Інші потенційні учасники програми – Велика Британія, Канада, Норвегія та Швеція – також розглядаються для майбутньої участі.
Позначка: Давання
-
Данія допоможе Україні із супутниковим зв’язком
У Данії оголосили про те, що вперше нададуть Україні супутникові послуги через оборонне агентство Європейського Союзу. Ця допомога дозволить Україні отримати доступ до безпечного супутникового зв’язку, що є важливим для сучасної оборони. Україна отримає приймальні термінали, які допоможуть забезпечити надійне з’єднання і підтримати військові операції. EDA сподівається, що інші країни ЄС також підтримають Україну подібною допомогою.
-
Данський фонд інвестує $5 млн в українську оборонку
EIFO (Експортно-інвестиційний фонд Данії) оголосив про інвестицію в розмірі $5 млн у венчурний фонд оборонних технологій D3 для підтримки українського defence tech. Про це 7 липня повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
Зазначається, що D3 – це венчурний фонд оборонних технологій, представлений в Україні. Інвестиція сприятиме розвитку інновацій в оборонній сфері України та Європи, фінансуючи розробку та масштабування нових оборонних технологій, зокрема дронів, датчиків, засобів розмінування та рішень на основі штучного інтелекту.
Як наголосили в уряді, “D3 виступає свого року посередником між Україною та країнами-партнерами, поєднуючи стартапи з капіталом та партнерствами, необхідними для масштабування передових технологій. Партнерство між D3 та EIFO матиме додаткові переваги для Данії, відкриваючи датським компаніям доступ до нових технологій, українського досвіду та партнерств”.
Як відомо, EIFO став першим закордонним державним фондом, що інвестує в D3. Разом з цим, EIFO реалізує гарантійну систему для інвестицій в оборонну промисловість України з загальним бюджетом 1 млрд датських крон ($157 млн).
Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст зазначив, що інвестиції в D3 підкреслюють стратегічні цілі EIFO щодо підтримки України, зміцнення датської оборонної промисловості та посилення європейських оборонних можливостей.
“У партнерстві з D3 ми надаємо капітал стартапам у сфері оборони та безпеки в Україні, отримуючи натомість життєво важливі технології, перевірені в бою. D3 є одним з найбільш проникливих, активних та ефективних інвесторів у сфері оборони в Європі, і ми пишаємося тим, що співпрацюємо з цією відданою командою”, – заявив він.
Міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков, коментуючи рішення, наголосив, що Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу.
Фонд D3, заснований Евелін Бучацькою, Антоном Верховдовим та Елею Чієчієвою влітку 2023 року, має на меті фінансувати найперспективніші та найінноваційніші стартапи в таких галузях, як безпілотні літальні апарати, автономність, робототехніка, електронна війна та розмінування, а також допомагати їм вийти на новий рівень на благо України та Європи. -
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники країн Європи, таких як Данія, Австрія та Польща, висловили свою реакцію на масовий удар Росії по Україні у п’ятницю, 4 липня. Вони вважають, що Європа повинна прийняти рішучі заходи, такі як інвестиції в українську оборону та посилення тиску на Росію. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа має активно діяти, вкладаючи значні кошти у підтримку української обороноздатності, можливо, використовуючи заморожені російські активи. Австрійська міністрка закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер також висловила своє рішуче засудження російського обстрілу України та закликала до посилення міжнародного тиску на Росію для встановлення миру. Міністерство закордонних справ Польщі вислало протест Росії у зв’язку з авіаударами по Україні, які спричинили пошкодження консульства Польщі в Києві.
-
Три країни НАТО розпочали перевірки танкерів РФ у Балтійському морі
Швеція та Данія приєдналися до Німеччини у вимозі від танкерів, що проходять через їхні води у Балтійському морі, пред’являти страхові документи. Це робиться з метою протистояти “тіньовому флоту” Росії. Кораблі без належної страховки потраплять до чорних списків США, Великої Британії та ЄС, що ускладнить можливості Росії обходити санкції та фінансувати конфлікт на сході України. Тіньовий флот РФ, який в основному складається зі старих танкерів з сумнівною страховкою, може стати причиною екологічної катастрофи у регіоні. Крім того, його використовують для диверсій та перерізання підводних кабелів. Кількість суден у “тіньовому флоті” Росії значно збільшилася з початку війни на сході України.
-
Оборонні компанії України працюватимуть в Данії
Українські оборонні компанії планують відкрити виробництва в Данії. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України оголосило про це у п’ятницю, 4 липня. Глава відомства Герман Сметанін та міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков уклали угоду про співпрацю в сфері оборонного виробництва між країнами. Угода передбачає підтримку українських компаній у створенні нових виробництв в Данії, а також захист спільних технологій від зловживання. Це визначено в підписаному документі. Цей крок відкриває нові можливості для українського оборонного комплексу і є історичним для співпраці між країнами.
-
Зеленський нагородив 11-річного данського волонтера
Президент України Володимир Зеленський нагородив 11-річного волонтера з Данії Єнса Фога Томсена відзнакою “Майбутнє України” за його допомогу українським дітям. Хлопчик почав допомагати Україні минулого року, коли дізнався про долю українських дітей, які втратили будинок через російську агресію. Єнс виготовляє великодні прикраси та збирав кошти, щоб купити шкільні рюкзаки та приладдя для українських дітей, які постраждали від війни. Йому була вручена відзнака від Президента України за його велику підтримку та дружбу з Україною.
-
Зеленський прибув з візитом до Данії
Президент України Володимир Зеленський відвідає Данію і візьме участь у заходах, пов’язаних з початком головування країни в Євросоюзі, що відбудуться в місті Орхус. Під час свого візиту Зеленський планує виступити з промовою. Уряд Данії також повідомив про зустріч прем’єр-міністра Метте Фредеріксен з головою Європейської ради та головою Єврокомісії для обговорення підтримки України на шляху до членства в ЄС. На зустрічі також обговорять підвищення військової підтримки, співпрацю з українською оборонною промисловістю та нові санкції проти Росії. Данія також виділить значну суму для українського виробництва дронів та стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво дронів і ракет за межами України.
-
Данія починає призов жінок через російську загрозу
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. Про це повідомляє Daily Express.
За словами керівника програми призову в Данії, полковника Кеннета Стрема, рішення, ухвалене датським парламентом на початку червня, ґрунтується на “поточній ситуації в галузі безпеки”.
“Вони (жінки – ред.) можуть взяти участь у колективному стримуванні НАТО. Збільшення кількості призовників просто призведе до посилення бойової потужності”, – зазначив він.
Як відомо, поки що Данія має лише 9000 професійних військовослужбовців при населенні в 9 мільйонів осіб. Згідно з прогнозами, до 2033 року військову службу проходитимуть 6500 осіб на рік, порівняно з 4700 у 2024 році.
При цьому у 2024 році тільки близько чверті добровольців були жінками.
На думку аналітиків, рішення про призов жінок данська влада ухвалила саме через війну РФ проти України.
“Ми спостерігаємо загострення безпекової ситуації в Європі. У нас триває конфлікт в Україні. Ми приділяємо увагу країнам Балтії, куди Данія направляє багато солдатів. Тому я думаю, що це загальне зусилля зі зміцнення оборони Данії”, – зазначила дослідниця з Королівського данського військового коледжу Рікке Гаугегаард.
Як відомо, в Данії всі громадяни чоловічої статі віком 18 років автоматично потрапляють до бази даних для можливого призову. Пізніше вони запрошуються на спеціальну медичну комісію та лотерею, де їм присвоюється випадковий номер. Цей номер визначає, буде людина призвана чи ні, оскільки армія набирає тільки певну кількість людей (зазвичай це кілька тисяч на рік).
Ті, кому випав “щасливий” номер (високий), часто не призиваються, якщо не вистачає місць. Ті, хто дійсно хоче служити (наприклад, для вступу в поліцію або інші держструктури), можуть добровільно погодитися пройти службу, навіть якщо їхній номер “непризовний”. -
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.