Реальний Київ

Позначка: Давання

  • Зеленський зустрівся з лідерами Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії

    Зеленський зустрівся з лідерами Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії

    У Гаазі президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 25 червня.

    Український лідер подякував лідерам країн Північної Європи за тісну координацію та відданість зусиллям для досягнення справедливого і сталого миру.

    Серед ключових тем зустрічі – збільшення військової підтримки України, передусім посилення ППО для захисту життів. Лідери обговорили потреби українських воїнів для формування наступних оборонних пакетів. Крім того, йшлося про розвиток спільного оборонного виробництва України та країн Північної Європи.

    За словами Зеленського, українськими пріоритетами є виробництво далекобійних безпілотників і ракет в Україні, яке вже фінансово підтримують північноєвропейські партнери.

  • ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони

    ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони

    Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України. Про це сказав український президент Володимир Зеленський під час зустрічі з данським прем’єр-міністером Метте Фредеріксен, повідомила преслужба ОП в середу, 25 червня.
    “Лідери приділили особливу увагу поглибленню оборонної співпраці та виробництву зброї і в Україні, і в Данії. Окремо йшлося про розвиток данської моделі, яка довела свою ефективність. Цьогоріч Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії”, – йдеться у повідомленні.
    Зеленський підкреслив, що “Данія стане першою країною, з якою ми запустимо спільне виробництво далекобійних безпілотників і ракет за межами України”.
    Крім того, Зеленський і Фредеріксен обговорили актуальні потреби ЗСУ і можливості для збільшення допомоги в цьому напрямі.
    Також вони обмінялися думками щодо планів на данське головування в Раді ЄС, яке розпочнеться вже з 1 липня. Головний фокус – швидке просування на євроінтеграційному треку та відкриття всіх переговорних кластерів. Зеленський наголосив, що Україна готова до цього та розраховує на данське лідерство, підтримку й хороші результати.
    “Дякуємо вам за оборонну та політичну підтримку. За прихисток для наших людей. Ми дуже розраховуємо на ваше головування в ЄС”, – зазначив він.
    Метте Фредеріксен запевнила в продовженні підтримки України та наголосила, що важливо координувати спільні дії для досягнення максимальних результатів під час данського головування в Раді ЄС.
    Напередодні стало відомо, що Данія першою долучається до ініціативи Build with Ukraine. У Гаазі глави оборонних відомств двох країн підписали документ про запуск спільного оборонного виробництва з Україною. Данія вже виділила 500 млн крон (понад 67 млн євро – ред.) для запуску українського оборонного виробництва на своїй території.
    Данія виділяє майже $1 млрд на озброєння України

  • Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території

    Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території

    Данія стала першою країною, яка долучилася до ініціативи Build with Ukraine. У Гаазі міністри оборони обох країн підписали документ про спільне оборонне виробництво з Україною. Данія вже виділила 500 мільйонів крон на цей проєкт, який передбачає створення українського озброєння на її території. Це стратегічний крок, який має зміцнити обороноздатність обох країн та сприяти обміну технологіями в оборонному секторі. Данія також вклала близько $650 млн у виробництво української оборонної продукції, загалом виділивши майже $1 млрд на озброєння України.

  • Данські лоцмани допомагають “тіньовому флоту” РФ – ЗМІ

    Данські лоцмани допомагають “тіньовому флоту” РФ – ЗМІ

    Данські лоцмани супроводжують танкери так званого “тіньового флоту” РФ через протоки між Північним і Балтійським морями. Про це у суботу, 21 червня, повідомляє DW із посиланням на матеріалі німецького телеканалу Norddeutscher Rundfunk (NDR) та данського порталу Danwatch.
    За даними телеканалу, танкери “тіньового флоту” щодня проходять повз береги Німеччини та Данії. “Хоча лоцманський супровід у транзиті через данські води не є обов’язковим, більшість суден користується цією допомогою, оскільки протоки вузькі, мілководні та перевантажені”, – повідомляє телеканал.
    Наразі робота лоцманів не підпадає під західні санкції, тому вони працюють, щоб запобігти морській катастрофі біля берегів Данії.
    Зазначається, що данські лоцмани – практично єдині представники Заходу, які знають, що відбувається на борту таких суден. Помаранчеві катери DanPilot підходять до танкерів, лоцман підіймається на борт по мотузяній драбині та допомагає пройти через протоки.
    “Технічний стан суден, гігієнічні умови на борту й те, як працює команда, – буває таке, що я сам себе запитую: як вони взагалі безпечно доходять до кінцевої точки маршруту?” – розповів журналістам датський лоцман Бйорн Цезар Скіннеруп.
    За його словами, часто команда “недостатньо кваліфікована”, не здатна до навігації, і їй “все байдуже”. Лоцман також зазначив, що донедавна в Балтійському морі не було жодного танкера старше 20 років, а тепер такі заходять щодня.
    Анонімне джерело NDR у сфері судноплавства повідомило, що одне судно може заробити $30–40 млн на рік на перевезенні російської нафти. Купити старий танкер можна приблизно за $12 млн – здебільшого в країнах Близького Сходу чи Південної Азії, наприклад, в Індії.
    Щоб мінімізувати вплив санкцій, кожен танкер реєструють на окрему юридичну особу. Наразі обмежувальні заходи ЄС поширюються на 342 судна “тіньового флоту” Росії.

  • Данія запустила морські дрони на Балтиці

    Данія запустила морські дрони на Балтиці

    Данські військові розмістили в Балтійському морі плавучі безпілотні апарати для захисту підводної інфраструктури та підвищення спостереження за “тіньовим флотом” Росії. Ці дрони, розроблені американською компанією Saildrone, можуть працювати автономно більше року, використовуючи штучний інтелект і збираючи дані за допомогою датчиків, камер та радарів. Дані безпілотники допоможуть Данії отримати більш детальну картину морської активності, ніж можуть забезпечити супутники. Наразі для тестування вони розмістили чотири дрони, схожі на дошки для віндсерфінгу, але для охоплення всього моря потрібно від 10 до 20 таких апаратів. Також зазначено, що Росія почала супроводжувати свої танкери з “тіньового флоту” у Фінській затоці військовими кораблями.

  • Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів

    Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів

    Чотири північні країни – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності регіону. За словами міністра оборони Норвегії, це партнерство спрямоване на покращення безпеки в Північній Європі шляхом спільних закупівель, збільшення виробничих можливостей, спільного накопичення запасів та підтримки України. Ця угода базується на довгостроковому співробітництві між країнами та спрямована на зміцнення єдності та стійкості у Північному регіоні.

  • Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО

    Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО

    Данія прийняла рішення купити три системи протиповітряної оборони малої дальності вартістю понад 6 млрд крон через Фонд прискорення. Нові комплекси повинні бути готові до використання до 2026 року. У конкурсі на постачання систем перемогли німецька Diehl Defence, французька MBDA France і норвезька Kongsberg. Ці системи будуть розташовані в стратегічних місцях на території Данії. Це перший крок у посиленні протиповітряної оборони країни.

  • Макрон зібрався відвідати Гренландію

    Макрон зібрався відвідати Гренландію

    Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Він проведе переговори з місцевим урядом та прем’єром Данії, а потім вирушить до Канади на саміт G7. Основна тема обговорень – безпека в Північній Атлантиці та Арктиці, зміна клімату, енергетичний перехід та корисні копалини. Мета візиту – підсилити співпрацю з Гренландією та підтримати європейський суверенітет. Цей візит зробить Макрона першим іноземним лідером, який відвідав Гренландію після висловлення президентом США Дональдом Трампом інтересу до приєднання острова до США.

  • Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії

    Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії

    Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт вирішив запровадити жорсткі заходи в міграційній політиці країни, як у Данії. Він похвалив Данію за успішність таких заходів, як тимчасові дозволи на перебування, мінімальні соціальні виплати, жорстку реєстрацію та можливість конфіскації цінних речей у шукачів притулку. Данія акцентує на працевлаштуванні як важливому елементі інтеграції мігрантів. Німеччина та Данія також підтримують ідею прискорення процедур надання притулку та перенесення частини цих процесів за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за зміцнення контролю на кордоні, на відміну від інших країн.

  • У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років

    У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років

    Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
    Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
    Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
    Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
    Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
    Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
    Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію.