Більш як половина регіонів Російської Федерації – 56 адміністративно-територіальних одиниць – стикнулися з дефіцитом бюджету. За період з січня по вересень сукупний дефіцит становив 169,2 мільярда рублів. Причиною є зростання витрат на 14,6%, при тому, що доходи зросли на 6,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Найбільший дефіцит зафіксовано в Кемеровській (43,9 млрд рублів), Іркутській (41,1 млрд) областях і Ямало-Ненецькому автономному окрузі (38 млрд). Деякі регіони, наприклад Москва, Санкт-Петербург та Татарстан, показали профіцит бюджету. Загалом, сукупний дефіцит регіональних бюджетів склав 139 млрд рублів. Регіони змушені збільшувати витрати на різні потреби, такі як національні проєкти, інфраструктурні оновлення та соціальні зобов’язання. Крім того, видатки на соціальну політику, національну економіку та освіту зросли. Аналітики також зазначають, що регіони стали витрачати більше коштів на обслуговування боргу. Російські споживачі готуються до зростання цін через підвищення податків з 2026 року, тоді як РФ виражає готовність стати “ресурсною базою” для Китаю.
Позначка: Дефіцит бюджету
-
Бюджет Росії втрачає сотні мільярдів рублів через санкції Трампа – ЗМІ
Санкції проти Роснефти та Лукойлу, через які виявилося паралізовано понад половину нафтового експорту в країни Азії, загрожують новими втратами російському бюджету. Через падіння цін на нафту Urals та знижки, які перевищили 20 доларів за барель, російська скарбниця не добере близько 300 млрд рублів нафтогазових доходів у листопаді та грудні, вважають російські економісти, повідомляє The Moscow Times.
Середня ціна російського нафтового експорту опустилася до 46 доларів за барель, а на тім тижні вартість Urals у західних портах падала до 36 доларів за бочку. Тільки через це падіння бюджет недоотримуватиме близько 150 млрд рублів на місяць.
Станом на початок листопада російський бюджет вже втратив 21% нафтогазових доходів порівняно з рівнем минулого року, або 2 трлн. рублів у вартісному обчисленні.
Нижче за план виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ – на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів – на 328 млрд рублів, податку на прибуток – на 160 млрд рублів, ПДФО – на 36 млрд рублів, утильзбору – на 888 млрд рублів,
Мінфін прогнозує дефіцит бюджету за підсумками року на рівні 5,7 трлн рублів – у 5 разів більше від початкового плану. За фактом “дірка” в скарбниці РФ може бути ближчою до 6 трлн рублів, попереджають аналітики Газпромбанку.
Попри погіршення бюджетної ситуації, гроші на війну у Володимира Путіна найближчим часом не закінчаться, вважають в Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні. -
“Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ
Бюджет РФ після двох місяців профіциту знову став у дефіциті. У жовтні російський мінфін витратив 3,4 трлн рублів при доходах у розмірі 3 трлн рублів. Дефіцит бюджету збільшився і становить 4,2 трлн рублів за десять місяців. За попередніми даними Мінфіну, у жовтні федеральний бюджет РФ мав дефіцит у 403 мільярди рублів, а загальний дефіцит за рік збільшився до 4,19 трильйона рублів, що складає 1,9% ВВП. Нафтогазові доходи спадають, а ненафтогазові зростають повільніше. Витрати бюджету збільшуються, а Мінфін обіцяє, що наприкінці року вони не зростуть так сильно, як раніше. Загалом за десять місяців витрати зросли на 15,4% порівняно з попереднім роком. У жовтні бюджетні витрати зросли на 21%, а за рік вони збільшились на 15,4% до аналогічного періоду минулого року. Усього за десять місяців витрати склали 34,11 трильйона рублів. На завершення року Мінфіну доведеться витратити ще 8,7 трильйона рублів, що становить 20% від запланованих на рік витрат у розмірі 42,8 трильйона рублів.
-
Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни
У регіональних бюджетах Російської Федерації дефіцит зростає, основною причиною якого є війна проти України. За перші шість місяців 2025 року дефіцит федерального бюджету РФ підвищився у шість разів, що свідчить про те, що доходи не встигають за стрімким зростанням видатків. Більшість російських регіонів зазнали дефіциту у бюджеті, що призвело до скорочення соціальних програм та збільшення фінансових труднощів. Росіяни почали відчувати війну на власній шкірі, оскільки економічна ситуація погіршується, а опитування свідчать, що більшість громадян підтримує ідею негайно припинити війну з Україною. Дефіцит бюджету регіонів призводить до скорочення соціальних витрат та змушує Кремль збільшувати фінансові зобов’язання, щоб уникнути соціальних конфліктів. Така ситуація ставить під загрозу фінансування війни та може обмежити здатність Росії продовжувати агресивні дії.
-
Зеленський спрогнозував, яким буде дефіцит бюджету Росії
Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу заявив, що через санкції проти нафтової галузі Росії дефіцит їхнього бюджету на наступний рік може скласти до 100 мільярдів доларів. За його словами, українська влада співпрацює з партнерами для введення санкцій проти Росії, щоб спричинити економічний тиск на країну. Зеленський також зазначив, що українська сторона синхронізувала 11 санкційних пакетів з партнерами, і незабаром буде завершено їхню синхронізацію. Також було зазначено, що санкції США проти Росії почнуть діяти приблизно 20 листопада.
-
Шість регіонів РФ витратили резерви і тепер на межі бюджетного краху – ЗМІ
У 2025 році російські регіони стикаються з бюджетною кризою, оскільки їхні податкові збори різко впали. Дані рейтингового агентства свідчать, що деякі регіони мають лише дуже маленькі суми на банківських рахунках, які не покривають і 1% витрат на рік. Наприклад, у Архангельській області лише 50 млн рублів на рахунку, що еквівалентно 0,03% від потрібних витрат. У Калмикії залишилося лише 40 млн рублів, або 0,1% від річних витрат. Ситуація також непокращилася у Волгоградській, Білгородській, Ульяновській, Іркутській, Мурманській, Новосибірській, Тульській та Ярославській областях. Вони всі мають дуже обмежені резерви, які можуть вистачити лише на кілька днів видатків.
-
Шість регіонів РФ на межі бюджетного краху через потрачені резерви – ЗМІ
У російських регіонах наближається бюджетна криза, оскільки у 2025 році вони стикнулися зі значним зниженням податкових надходжень і вже вичерпали усі грошові резерви. За даними російського рейтингового агентства “Експерт РА”, станом на 1 вересня шість регіонів РФ мали на банківських рахунках менше 1% від суми, запланованої на рік у бюджеті. Наприклад, у Архангельській області залишилося лише 50 млн рублів, що становить 0,03% від запланованих витрат на рік. Ситуація схожа і в інших регіонах, де резерви вичерпуються і бюджетні можливості дуже обмежені.
-
Оцінки МВФ щодо дефіциту фінансування вдвічі перевищують попередні прогнози
МВФ оцінив дефіцит фінансування України у 65 млрд доларів, що вдвічі більше, ніж передбачав уряд. Фонд радить Україні шукати кошти у різних джерелах, щоб подолати цю ситуацію. Голова бюджетного комітету Верховної Ради повідомила, що МВФ передбачає потребу у 65 млрд доларів фінансування в період з 2026 по 2029 роки. Уряд раніше прогнозував нестачу коштів лише на два роки вперед. Щоб закрити “дірку” у держбюджеті цього року, країні потрібно буде знайти 18,1 млрд доларів. МВФ також розглядає можливості надання Україні допомоги, включаючи “репараційний кредит” за рахунок заморожених російських активів. Уряд також розглядає інші джерела фінансування, але можливе підвищення податків не вважається великим.
-
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва