Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку.
Позначка: Демографія
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
-
Росія засекретила чисельність населення країни – ЗМІ
Росія майже повністю засекретила демографічну статистику на тлі важких втрат на фронті. Про це повідомляє російський новинний проєкт Агентство.Новости, що позиціонує себе як незалежний.
Росстат опублікував 2 липня черговий збірник статистичної інформації, в якому не виявилося одного з найважливіших розділів – Демографія. Російська влада приховала всю інформацію про населення, крім двох незначних показників, анонімно розповів журналістам провідний російський демограф.
Тепер у Росії засекречено такі базові статистичні дані як:- чисельність постійного населення,
- кількість народжених,
- кількість померлих,
- кількість шлюбів і розлучень,
- кількість іммігрантів
Дані про народження, смерті, шлюби і розлучення прибрали з публічного доступу вже деякий час тому.
Тепер в статистичному збірнику доступні тільки два показники – сумарний коефіцієнт народжуваності за регіонами і сумарний коефіцієнт третіх і наступних дітей.
Демограф зазначає, що найближчим часом має бути опублікований регулярний бюлетень Природний рух населення, але, схоже, його теж засекретять. -
Україна втратила близько 40% працездатного населення
Через війну Україна втратила близько 40% працездатного населення. Сьогодні приблизно 1,7 мільйона українців, які раніше працювали в країні, перебувають за її межами. Такими є дані Національного банку та Мінекономіки,заявила перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак, передає Delo.ua.
За її словами, наразі Україна переживає глибоку демографічну кризу, яка характеризується стрімким старінням населення. Адже частка людей віком 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021-му, а у 2024 році вона досягла 22%.
Водночас через демографічні зміни чисельність працездатного населення в Україні впала на 40% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
За прогнозами демографів, через виклики та загрози, спричинені тривалою війною, до 2041 року населення країни може зменшитися до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн.
“Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату”, – зазначила Марчак.
Вона звернула увагу і на факт того, що в Україні продовжиться тренд на старіння населення. При цьому наразі лише 27% людей у віці старше 50 років працюють. А ось для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей. -
Всюди свої: навіщо Україна запроваджує множинне громадянство
Український парламент ухвалив закон, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Це рішення спрямоване на усунення недоліків у законодавстві, які призводили до того, що українці отримували громадянство інших країн без втрати українського. Закон також створює можливості для збереження зв’язку з українцями, які залишили країну через війну з Росією. Це рішення допомагатиме українцям за кордоном легалізувати свій статус, а також дозволить іноземцям отримати українське громадянство. Новий закон також спростить процес отримання громадянства для діаспори та іноземців. Важливою метою закону є залучення закордонних легіонерів до служби в українських силах оборони, а також сприяння поверненню українців на Батьківщину.