Україна отримала від Канади близько $1,7 млрд (2,3 млрд канадських доларів) в межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в понеділок, 30 червня.
“Спільно з партнерами змушуємо росію платити за вчинені нею злочини та руйнування. Від початку року із врахуванням останнього траншу отримали близько 17,6 млрд доларів за рахунок знерухомлених активів рф”, – написав він.
Прем’єр нагадав, що Україна наполягає на на повній конфіскації заморожених коштів РФ.
“Вони потрібні для виплати компенсацій постраждалим від агресії та для відбудови нашої держави. Це також буде актом справедливості для попередження агресивних воєн у майбутньому”, – додав він.
Позначка: Деніс Шмигаль
-
Україна отримала від Канади $1,7 млрд
-
Шмигаль зустрівся з королем Іспанії
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль напередодні прибув з візитом до Іспанії і зустірівся з королем Феліпе VI. Про це він повідомив у Телеграм 30 червня.
“Взяв участь у прийнятті його величності короля Іспанії Феліпе VI та королеви Летиції. Висловив вдячність за всебічну підтримку, яку Іспанія надає Україні від початку повномасштабної війни з росією. Цінуємо солідарність з українським народом і допомогу у складний для нас час”, – написав глава уряду.
А напередодні увечері Шмигаль прові переговори з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесем. Вони обговорили посилення оборонної співпраці між країнами.
За словами Шмигаля, Україна пропонує Іспанії створення спільних виробництв безпілотників та інших оборонних технологій. Також, за його словами, команди країн працюють над рішенням щодо перехоплення російських дронів.
Глава уряду підкреслив, що загальний обсяг допомоги від Іспанії складає понад 2 млрд євро.
Також обговорювалися так теми, як відновлення України і європейськ інтеграція нашої держави. -
Уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд
Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді збільшити видатки державного бюджету 2025 року на 449 млрд грн, з них 412 млрд грн на безпеку і оборону. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду у середу, 25 червня.
За його словами, за перші п’ять місяців цього року Кабмін виділив на оборону та безпеку майже 1 трлн грн. Це 2/3 від усього, що ми витрачаємо з державного бюджету. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то ми виділили на армію та безпеку на 34% більше коштів. А ьогодні уряд приймає законопроєкт щодо змін до Державного бюджету на 2025 рік.
“Ми пропонуємо збільшити фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн. З них майже 311 млрд грн передбачено на Міністерство оборони. Пропонуємо більше 100 млрд грн спрямувати на посилення спроможностей Мінстратегпрому, Нацгвардії, Прикордонної служби, СБУ, Головного управління розвідки”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду у середу.
За його словами, ще 6,3 млрд грн планується направити Мінцифри для розвитку оборонних інновацій.
Крім того, 6,1 млрд грн передбачено для Міністерства освіти і науки, аби з 1 вересня діти 5-11 класів у прифронтових регіонах могли отримувати безкоштовні обіди у своїх школах.
Серед іншого, ще 3,1 млрд грн пропонуєтсья виділити Міністерству охорони здоров’я для закупівлі ліків, зокрема для лікування громадян з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією.
“Джерела покриття цих видатків – це збільшення доходів бюджету і збільшення внутрішніх запозичень. Ми чітко розуміємо, як профінансуємо абсолютно всі видатки цього року. Ведеться постійна робота з партнерами та з міжнародними фінансовими організаціями, щоб Україна мала необхідні ресурси для захисту і відновлення”, – заявив Шмигаль.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати. -
На рахунках бригад залишається до 20 млрд на потреби фронту – Шмигаль
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на рахунках бойових бригад залишилося до 20 мільярдів гривень, які були виділені на закупівлю дронів, ремонти техніки та інші потреби фронту. Він закликав оперативно використовувати ці кошти. Також відзначив, що загальна потреба у зовнішньому фінансуванні цього року становить 39,3 мільярда доларів, з яких вже залучено понад 20 мільярдів доларів. Шмигаль також зазначив, що є домовленості про повне закриття фінансових потреб на цей рік та обговорення фінансування на наступні роки з партнерами.
-
Шмигаль зробив заяву щодо бронювання священників
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що процес бронювання священнослужителів у країні зазнає значних змін і наразі залишилися лише технічні питання. У грудні 2024 року уряд відкрив можливість бронювання священників, і зараз цей процес значно прискорився. Держслужба з етнополітики та свободи совісті отримала завдання прискорити відповідні процедури. Також обговорювалася потреба у посиленні духовного супроводу для бійців Сил оборони, а також процес заміщення військових капеланів швидше. Також обговорюється ініціатива створення інституту медичного капеланства. Наразі відповідний проєкт нормативно-правового акту проходить погодження. Також уточнено, що лише 7736 релігійних організацій з 30 тисяч усього в Україні матимуть право на бронювання 100% священників.
-
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур – Шмигаль
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.
“Загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал”, – додав Шмигаль. -
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -
Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн
Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8% -
Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії
Кабінет міністрів погодив залучення від Японії майже $3 млрд, забезпечених доходами від заморожених активів Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у п’ятницю, 30 травня.
“У надзвичайно складних умовах Україна зберігає макрофінансову стабільність… Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення коштів від Японії. Це майже 3 млрд доларів, забезпечених доходами від російських заморожених активів, на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, ресурс спрямують на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України.
Також він нагадав, що уряд вже має домовленість на рівні персоналу щодо восьмого перегляду програми співпраці з МВФ, і після затвердження рішення Виконавчою радою Фонду очікується новий транш обсягом близько $500 млн. -
Випускники медичних вишів можуть отримати по 200 тисяч гривень
Кабінет міністрів вирішив стимулювати грошима випускників медичних вишів. Про це повідомив глава уряду Денис Шмигаль під час засідання уряду в п’ятницю, 30 травня.
За його словами, Кабмін схвалює постанову про запровадження одноразової виплати в 200 тисяч гривень для випускників медичних вишів, які влаштовуються на роботу в медзаклади сільської місцевості або на території активних бойових дій.
“Це дієва підтримка молодих спеціалістів та засіб подолання кадрового дефіциту медиків на місцях”, – зазначив Шмигаль.
За даними Держстату, середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у 2024 році на 23,1% до 21 473 гривень.
Найвища заробітна плата у сфері “Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 38,2% до 52 457 гривень. На другому місці – Фінансова та страхова діяльність – 41 384 гривні (зростання на 20,3%).
Зарплати у сфері Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – одні з найнижчих – 16 850 гривень. За рік вони зросли на 14,7%.