Позначка: Держдума Росії

  • “Мочи Кадирова”. Розкол в російській еліті

    “Мочи Кадирова”. Розкол в російській еліті

    Російська пропагандистська машина вперше звернулася проти глави Чечні Рамзана Кадирова, показуючи пряму вказівку з Кремля. Конфлікт почався через законопроєкт про перейменування населених пунктів у Чечні, на що депутат Володимир Шаманов гостро відреагував. Кадиров у свою чергу відповів, назвавши Шаманова “гієною” та звинувативши у вбивствах мирних жителів. Ситуацію поглибив підтримав депутат Держдуми Адам Делімханов, нагадавши про зв’язок Шаманова з воєнним злочинцем. Крім того, російський Центральний банк скасував онлайн-голосування щодо нового дизайну купюри через заяву міністра Чечні. В результаті розвитку подій російські пропагандисти розпочали публічно принижувати Кадирова, викликаючи розкол у російських елітах. Експерти попереджають про можливий вибух етнічних та політичних протиріч у Росії через зростаючу конкуренцію між силовим блоком та національними групами.

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.

  • США рекордно збільшили винагороду “за голову” Мадуро

    США рекордно збільшили винагороду “за голову” Мадуро

    Уряд США подвоїв винагороду до 50 млн доларів за допомогу в арешті президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Державний департамент та Міністерство юстиції оголосили про це в рамках Програми винагород за наркотики. Вони заявили, що Мадуро є лідером угруповання, яке контролює незаконний обіг наркотиків до США. Також наголосили, що Мадуро придушує демократію та захоплює владу у Венесуелі. США відмовляються визнати його перемогою на виборах 2024 року та президентом країни. У 2020 році нагорода за Мадуро була 15 млн доларів, в січні 2025 року збільшили до 25 млн, а тепер до рекордних 50 млн доларів.

  • В Росії планують створити буцегарні ФСБ для “зрадників і шпигунів”

    В Росії планують створити буцегарні ФСБ для “зрадників і шпигунів”

    Держдума РФ у вівторок, 8 липня, прийняла у фінальному читанні проект закону, що дозволяє ФСБ мати власні слідчі ізолятори (СІЗО). Там утримувати підозрювані та звинувачувані в державній зраді, шпигунстві, тероризмі та екстремізмі. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на сайт російського парламенту.
    Законопроєкт відтворює в країні систему ізоляторів ФСБ, які в 2006 році були передані введення Федеральної служби виконання покарань (ФСВП).
    На думку одного з авторів документу, голови комітету ДД з безпеки та протидії корупції Василя Піскарьова, ініціатива дозволить відокремити “шпигунів і терористів, які перебувають під слідством”, від несанкціонованого спілкування з іншими арештантами.
    За його словами, держава зможе припинити спроби іноземних розвідок і терористичних груп зв’язуватися зі “своїми агентами” та залучати їх у “подальшу підривну діяльність”.