Американські вчені хочуть відродити вимерлий 600 років тому вид птахів моа, які сягали 3,6 метра заввишки та важили понад 200 кг.Про це повідомляють CNN та IFLScience.
Ініціатива належить біотехнологічній компанії Colossal Biosciences, яка також працює над “оживленням” шерстистого мамонта, птаха додо та тасманійського тигра. Тепер у фокусі – гігантський моа (Dinornis robustus), нелітаючий птах, що колись мешкав на Південному острові Нової Зеландії.
Вчені вже зібрали зразки ДНК із понад 60 кісток, уламків яєчної шкаралупи та пір’я, й аналізують геноми дев’яти видів моа. Першим успіхом стала майже повна розшифровка ДНК менших родичів -кущових моа (Anomalopteryx didiformis).
За словами незалежного експерта Скотта Макдугалла-Шеклтона з Канади, моа зникли після прибуття полінезійців, які масово на них полювали, а також через зміни середовища існування. До цього в регіоні майже не було хижаків.
Colossal Biosciences також планує працювати над відновленням природного середовища для можливого повернення виду та підтримкою існуючої екосистеми.
Втім, чимало науковців скептично ставляться до таких експериментів. Вони вважають, що повноцінно відродити вимерлий вид неможливо, і в результаті може з’явитися лише генетично модифікований гібрид, а не справжній моа.
Позначка: ДНК
-
Науковці хочуть “оживити” птаха, що вимер 600 років тому
-
Наймолодший ссавець: вчені розкрили еволюцію норвезького лемінга
Нове дослідження ДНК встановило, що норвезький лемінг – маленький мешканець тундри – еволюціонував лише близько 35 тисяч років тому.
Вчені виявили, що тварина сформувалася як вид якраз перед піком останнього льодовикового періоду. Це робить його одним із наймолодших ссавців на планеті.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences і описані на Phys.org, демонструють унікальний шлях формування цього виду. Завдяки секвенуванню ДНК та порівнянню геномів дев’яти сучасних і двох давніх лемінгів, науковці встановили, що норвезький і сибірський лемінги походять від різних еволюційних ліній, які не схрещувалися між собою. Це відрізняє їх від багатьох інших ссавців, які зазвичай мають сліди гібридизації.
Норвезький лемінг є ключовою ланкою екосистеми тундри Фенноскандії, слугуючи основною їжею для таких хижаків, як песець. Вчені також виявили сотні унікальних мутацій у його генах – вони можуть пояснювати характерне чорно-жовте забарвлення, адаптації до холоду та активність узимку, яка допомагає уникати хижаків.
“Робота є значним кроком для нашого розуміння видоутворення та еволюції лемінгів. Це прокладає шлях для захопливих майбутніх досліджень, зокрема давніх генів і точного датування виникнення унікальних генетичних адаптацій норвезьких лемінгів”, – зазначив співавтор роботи Лав Дален.