Реальний Київ

Позначка: Договір

  • Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели

    Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели

    Президент США Дональд Трамп заявив, що протягом багатьох років Куба отримувала значні поставки нафти й фінансову допомогу від Каракасу в обмін на “послуги безпеки”, які кубинська влада забезпечувала для венесуельського керівництва. Він підкреслив, що така співпраця завершилася. Про це пише The Guardian.

    “Куба довгі роки жила за рахунок нафти та грошей з Венесуели. Натомість вона забезпечувала безпеку двом венесуельським диктаторам. Але цьому настав кінець”, – наголосив Трамп.

    Через свою платформу Truth Social, Трамп додав, що переважна більшість кубинських фахівців, які брали участь у цьому процесі, загинули внаслідок американської атаки минулого тижня, і тепер Венесуела більше не потребує зовнішньої підтримки.

    Президент акцентував увагу на тому, що США, як найпотужніша армія світу, забезпечуватимуть захист Венесуели. За його словами, Куба відтепер не матиме ні нафти, ні фінансових потоків з боку Венесуели. Крім того, він закликав кубинське керівництво до швидких переговорів із Вашингтоном.

    “Я наполегливо раджу їм укласти угоду, поки не пізно”, – додав він.

    Президент Куби Мігель Діас-Канель рішуче відповів на заклики президента США Дональда Трампа щодо укладення угоди між країнами.

    Про це свідчить допис Мігеля Діас-Канеля в соціальній мережі Х.

    Лідер Куби заявив, що його країна категорично відкидає будь-який зовнішній тиск, наголошуючи на її незалежності та суверенітеті. За словами президента, жодна держава не має права диктувати Кубі, які рішення приймати.

    “Куба – незалежна і суверенна країна. Ніхто не буде диктувати нам, що робити”, – наголосив президент.

    Він повторив тезу про те, що Куба є вільною державою, підкресливши, що ті, хто перетворює все навколо, включно з людськими життями, на бізнес, не можуть повчати інші країни чи давати моральні уроки Гавані.

    Міністерство закордонних справ Куби також прокоментувало ситуацію, наголосивши, що держава має повне право самостійно встановлювати торговельні зв’язки без втручання ззовні. Вони зазначили, що Куба, як і будь-яка інша країна, може імпортувати паливо з ринків, готових до співпраці.

    Глава МЗС Куби Бруно Родрігес додатково зазначив, що Гавана ніколи не отримувала фінансових чи матеріальних вигод за надання послуг у сфері безпеки будь-якій країні. Він підкреслив, що на відміну від США, Куба не використовує практику найманства, шантажу чи військового тиску у своїй міжнародній політиці.

    Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підтвердив “багато смертей” кубинців під час операції проти Венесуели.

    Трамп натякнув на наступну ціль США після Венесуели

  • Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я – ЗМІ

    Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я – ЗМІ

    Таїланд і Камбоджа досягли угоди про перемир’я під час переговорів, яке має набути чинності сьогодні, 27 грудня. Після тривалих обговорень представники обох країн узгодили умови початкового припинення вогню в районі прикордонної провінції Чантабурі. Домовленості передбачають спостереження за режимом припинення вогню протягом перших 72 годин, після чого подальші дії будуть затверджені Радами національної безпеки обох країн. Конфлікт між країнами почався у грудні через порушення режиму припинення вогню та швидко переріс у бойові дії з використанням артилерії та авіації. Цей конфлікт вже призвів до жертв серед мирного населення та вимушених переміщень людей. Переговори мають важливе значення для стабілізації ситуації в спірному прикордонному регіоні, де вже раніше спалахували воєнні конфлікти.

  • Угорщина підписала контракт на постачання американського ЗПГ

    Угорщина підписала контракт на постачання американського ЗПГ

    Угорська державна енергокомпанія MVM підписала п’ятирічний контракт із американською Chevron на імпорт 2 млрд кубометрів ЗПГ. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, наголосивши, що мовиться про першу в історії країни угоду на постачання американського газу в такому обсязі. “Сьогодні ми досягли важливої ​​віхи в американо-угорській енергетичній співпраці, підписавши контракт на 400 мільйонів кубічних метрів скрапленого природного газу на рік”, – зазначив він. Впродовж наступних п’яти років до Угорщини надійде два мільярди кубічних метрів американського ЗПГ.
    “Ми зацікавлені в закупівлі енергії з якомога більшої кількості джерел та якомога більшою кількістю маршрутів, забезпечуючи найнижчі ціни”, – додав угорський міністр.
    Угода з Chevron погодили на тлі скорочення частки російського газу в європейському імпорті. До початку повномасштабної війни Росія забезпечувала близько 45% газових постачань до ЄС, проте до 2024 року цей показник знизився до 19%. Згідно з планами Єврокомісії, до кінця 2025 року частка російського газу має скоротитися до 13%. Голова угорського уряду тоді запевнив, що його країна продовжить отримувати російську нафту через нафтопровід Дружба, уникаючи санкцій, накладених США.
    Відмова від російського газу: Угорщина пригрозила ЄС судом

  • ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    Україна розглядає скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту, проведення виборів, надання гарантій безпеки від США та членство в ЄС до 2027 року. План також обговорює обмеження чисельності української армії та визнання окупованих територій. Однак деякі пункти, зокрема визнання окупованих територій, викликають занепокоєння у Києва та європейських партнерів. Переговори не є стабільними через питання, пов’язані з територіями, та відсутність готовності Кремля до мирного врегулювання. Триває напружена ситуація, але можливий “корейський сценарій” для вирішення конфлікту.

  • Стубб анонсував прогрес у мирній угоді для України

    Стубб анонсував прогрес у мирній угоді для України

    Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що конфлікт в Україні наближається до мирного врегулювання, і вже досягнуто значний прогрес у переговорах. Він зазначив, що триває узгодження трьох основних документів: рамкового плану мирної угоди, гарантій безпеки для України та документу щодо відновлення країни після конфлікту. Також було відзначено, що позиція Росії важлива для досягнення миру, і її зміна може привести до успішного урегулювання конфлікту. Президент України Володимир Зеленський також підтвердив роботу над мирним планом та надіслання документів до США для розгляду. Адміністрація Дональда Трампа намагається вплинути на українську сторону для швидкого ухвалення американського варіанту плану.

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента

    Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента

    Президент України Володимир Зеленський категорично не розглядатиме можливості підписання будь-якої угоди, яка передбачала б відмову від українських територій. Таку позицію у четвер, 27 листопада, підтвердив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю для The Atlantic, спілкуючись із журналістом Саймоном Шустером.

    “Поки Зеленський – президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише документ про відмову від території. Конституція це забороняє. Ніхто не може цього зробити, якщо не хоче йти проти української Конституції та українського народу”, – наголосив Єрмак.

    Також він зауважив, що в нинішніх реаліях жодна людина із здоровим глуздом не взяла б на себе відповідальність за підписання угоди, що передбачає втрату частини України.

    Глава Офісу Президента окреслив позицію України перед наступним етапом переговорів про припинення війни. Як він зазначив, Зеленський планує провести чітку “червону лінію” в надзвичайно чутливому питанні – вимозі Росії стосовно українських територій.

    “Щодо питання землі, Україна готова обговорювати лише те, де має бути проведена лінія, щоб розмежувати те, що контролюють ворогуючі сторони. Все, про що ми можемо реально говорити зараз, – це визначити лінію зіткнення. І це те, що нам потрібно зробити”, – додав Єрмак.

    Нагадаємо, українська та американська делегації наприкінці тижня продовжать роботу над узгодженням пунктів, напрацьованих в результаті зустрічей у Женеві, щоб просунутися до миру та гарантій безпеки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 27 листопада.

    Трамп: РФ може захопити Донбас за пару місяців

  • Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща вирішила залишити безстрокову заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства заявило, що нова угода не враховує всіх пропозицій, які були внесені Польщею, спрямованих на захист свого сільського господарства від негативного впливу українських товарів. Це означає, що для Польщі продовжує діяти заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок з України. Міністерство наголосило, що нова угода не змінює ці обмеження, навіть після вступу в силу оновленої торговельної угоди між Україною та ЄС.

  • Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
    “Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
    Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
    “Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
    Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
    “Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
    Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
    “Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
    Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.

  • Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.

    Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.

    Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.

    Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.

    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.