Реальний Київ

Позначка: Договір

  • Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента

    Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента

    Президент України Володимир Зеленський категорично не розглядатиме можливості підписання будь-якої угоди, яка передбачала б відмову від українських територій. Таку позицію у четвер, 27 листопада, підтвердив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю для The Atlantic, спілкуючись із журналістом Саймоном Шустером.

    “Поки Зеленський – президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише документ про відмову від території. Конституція це забороняє. Ніхто не може цього зробити, якщо не хоче йти проти української Конституції та українського народу”, – наголосив Єрмак.

    Також він зауважив, що в нинішніх реаліях жодна людина із здоровим глуздом не взяла б на себе відповідальність за підписання угоди, що передбачає втрату частини України.

    Глава Офісу Президента окреслив позицію України перед наступним етапом переговорів про припинення війни. Як він зазначив, Зеленський планує провести чітку “червону лінію” в надзвичайно чутливому питанні – вимозі Росії стосовно українських територій.

    “Щодо питання землі, Україна готова обговорювати лише те, де має бути проведена лінія, щоб розмежувати те, що контролюють ворогуючі сторони. Все, про що ми можемо реально говорити зараз, – це визначити лінію зіткнення. І це те, що нам потрібно зробити”, – додав Єрмак.

    Нагадаємо, українська та американська делегації наприкінці тижня продовжать роботу над узгодженням пунктів, напрацьованих в результаті зустрічей у Женеві, щоб просунутися до миру та гарантій безпеки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 27 листопада.

    Трамп: РФ може захопити Донбас за пару місяців

  • Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща вирішила залишити безстрокову заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства заявило, що нова угода не враховує всіх пропозицій, які були внесені Польщею, спрямованих на захист свого сільського господарства від негативного впливу українських товарів. Це означає, що для Польщі продовжує діяти заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок з України. Міністерство наголосило, що нова угода не змінює ці обмеження, навіть після вступу в силу оновленої торговельної угоди між Україною та ЄС.

  • Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
    “Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
    Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
    “Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
    Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
    “Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
    Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
    “Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
    Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.

  • Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.

    Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.

    Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.

    Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.

    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.

  • США та Австралія уклали багатомільярдну угоду

    США та Австралія уклали багатомільярдну угоду

    Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе уклали угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. За цим документом, уряди обох країн планують інвестувати понад $3 млрд у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Крім того, Австралія придбає військову техніку у США на суму близько $4 млрд, а також інвестує $2 млрд у системи протиповітряної та протиракетної оборони. Також сторони домовилися про співпрацю у галузі технологій, включаючи інвестиції у штучний інтелект та квантові технології. Наприкінці угоди також згадується співпраця у космічних дослідженнях, зокрема створення місячного ровера для програми Artemis.

  • Зеленський анонсував домовленості зі Словаччиною

    Зеленський анонсував домовленості зі Словаччиною

    Президент Володимир Зеленський оголосив про укладення нових угод між Україною та Словаччиною. Під час вечірнього звернення в Telegram він зазначив, що після візиту прем’єр-міністра України Юлії Свириденко до Словаччини були досягнуті позитивні домовленості у сфері енергетики. Зеленський висловив подяку за ці угоди, хоча деталі ще не були уточнені. Раніше Юлія Свириденко та голова уряду Словаччини Роберт Фіцо обговорили кілька важливих питань співпраці між двома країнами. Словаччина також підтримує членство України в Євросоюзі та виділила кошти на підтримку енергетичної інфраструктури та укриття в Україні.

  • Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Путіну не домовився з Сирією про військові бази

    Доля двох російських військових баз у Сирії досі не вирішена, попри нещодавній візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу”. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання. Про це повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані, інформує Asharq Al-Awsat.

    Відтак, усі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, нині призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.

    Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар порушив тему долі колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви після повалення, а також обговорив перспективи співпраці в разі подолання розбіжностей. За словами міністра, відносини з Росією мають вибудовуватися на благо народу, і влада республіки не має наміру робити жодних поступок, які могли б обмежити права сирійців.

    “МЗС працює над подоланням наслідків попередньої дипломатії, що була “шантажем”, на користь підходу, відкритого до діалогу та співпраці”, – резюмував аш-Шибані.

    15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду строком на 49 років.

    Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що наразі сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”.

    База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й разом з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.

    Нагадаємо, президент Сирії Ахмед аш-Шараа, котрий прибув до Москви з першим офіційним візитом після вступу на посаду, прагне заручитися підтримкою Росії у протистоянні тиску з боку Ізраїлю.
    Путін пообіцяв підтримку новому лідеру Сирії

  • Барселона та Френкі де Йонг уклали додаткову угоду до 2029 року

    Барселона та Френкі де Йонг уклали додаткову угоду до 2029 року

    Півзахисник Френкі де Йонг продовжив контракт з ФК Барселона до літа 2029 року. Він приєднався до команди у 2019 році і вже встиг виграти декілька трофеїв. У поточному сезоні він взяв участь у восьми матчах і зробив одну асисту. Нідерландський футболіст планує досягти ще більших успіхів разом з іспанським грандом.

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.

  • Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Домовленість з Китаєм щодо поставок зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, що був під санкціями США, дозволила збільшити видобуток до максимуму з моменту його запуску у грудні 2023 року. У вересні середньодобовий видобуток на заводі становив 17,9 млн кубометрів, що є рекордним показником. Це на 14% більше, ніж у серпні. Збільшення видобутку дозволило розширити виробництво зрідженого природного газу, оскільки поставки до Китаю розпочалися. Перший танкер з газом прибув до Китаю наприкінці серпня, і вже розвантажились сім суден. Ще одне танкер відправився у цей напрям, вказують дані з відстеження танкерів. Зріджений природний газ поки що доставляється з плавучого сховища Koryak FSU на Камчатці до Бейхая. Через відсутність танкерів льодового класу для поставок з арктичного регіону на схід, поставки обмежені літніми місяцями та початком осені.