Реальний Київ

Позначка: Договір

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.

  • Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ

    Домовленість з Китаєм щодо поставок зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, що був під санкціями США, дозволила збільшити видобуток до максимуму з моменту його запуску у грудні 2023 року. У вересні середньодобовий видобуток на заводі становив 17,9 млн кубометрів, що є рекордним показником. Це на 14% більше, ніж у серпні. Збільшення видобутку дозволило розширити виробництво зрідженого природного газу, оскільки поставки до Китаю розпочалися. Перший танкер з газом прибув до Китаю наприкінці серпня, і вже розвантажились сім суден. Ще одне танкер відправився у цей напрям, вказують дані з відстеження танкерів. Зріджений природний газ поки що доставляється з плавучого сховища Koryak FSU на Камчатці до Бейхая. Через відсутність танкерів льодового класу для поставок з арктичного регіону на схід, поставки обмежені літніми місяцями та початком осені.

  • Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї

    Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про плани країни експортувати деякі типи зброї, які зараз в надлишку, щоб залучити додаткові фінансові ресурси для закупівлі необхідних засобів на фронт. Зазначивши, що українські військові ефективно захищають державу і володіють високою точністю у своїй роботі, Зеленський розповів, що Україна вже працює над збором даних про потреби в далекобійній зброї на різні терміни. Також розглядаються плани щодо виробництва та укладання контрактів для наповнення національних арсеналів. Крім того, Україна працює над контрольованим експортом зброї, яка є в надлишку, що дозволить підвищити фінансову базу країни та виробляти необхідне обладнання для протистояння. Зеленський також заявив про досягнення угод щодо експорту зброї на ринки США, Європи, Близького Сходу та Африки, а незабаром будуть укладені відповідні угоди.

  • Угода Трампа: стало відомо, у скільки оцінили TikTok у США

    Угода Трампа: стало відомо, у скільки оцінили TikTok у США

    Адміністрація Дональда Трампа оцінила TikTok US в $14 мільярдів після угоди, яка дозволяє американським компаніям отримати контроль над додатком. Згідно угоди, китайська компанія ByteDance зобов’язується зменшити свій вплив на американський підрозділ платформи. Головними інвесторами стануть Oracle, Silver Lake і фонд MGX з Абу-Дабі. Президент Трамп отримав згоду від президента Китаю на цю угоду. Oracle буде контролювати алгоритми та захист даних американських користувачів TikTok. Ця угода забезпечить фінансову стабільність та можливість для TikTok US залишитися на американському ринку. Також планується участь інших інвесторів, таких як Майкл Делл і Руперт Мердок. Таким чином, угода дозволяє TikTok уникнути заборони в США, яку розглядали раніше через зв’язки компанії-адміністратора з владою Китаю.

  • Договір про надра: США здійснили першу інвестицію

    Договір про надра: США здійснили першу інвестицію

    Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла перший внесок у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що забезпечить загальний капітал фонду у 150 мільйонів доларів. Фонд буде фокусуватися на проєктах у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Ініціатива розрахована на рівні участь обох сторін, що відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть економічному та безпековому зростанню України. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вважає, що американські інвестиції можуть стати гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в країні.

  • Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні

    Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.

    За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.

    Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.

    Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.

    Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України

  • Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ

    Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом, під час якої обговорювались безпекові гарантії для України та зазіхання Росії на критичні мінерали на тимчасово окупованих українських територіях. Про це Юлія Свириденко у неділю, 24 серпня, повідомила у Facebook.

    За даними допису Юлії Свириденко, однією з центральних тем розмови стали реальні безпекові гарантії для України, засновані на Статуті ООН із повагою до суверенітету країни. Прем’єрка наголосила, що ключем до забезпечення безпеки є сильна армія та економіка, закликавши зберегти потенціал Збройних сил України та активно розвивати промисловість.

    Крім того, Юлія Свириденко підкреслила важливість повернення всіх українських громадян, включаючи військовополонених, цивільних осіб і дітей, депортованих до Росії.

    Серед інших тем увага була приділена питанню критичних мінералів і промислових активів на окупованих територіях. За її словами, недопустимим є будь-яка легалізація їхнього використання або торгівлі.

    Раніше Кабінет Міністрів затвердив оновлений перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, що надаватимуться у користування через аукціони або конкурси.

  • Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану

    Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану

    Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
    За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
    Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
    “Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
    Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
    “Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
    Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон.

  • Іран пригрозив атакувати “маршрут Трампа” через Вірменію

    Іран пригрозив атакувати “маршрут Трампа” через Вірменію

    Тегеран не допустить створення вздовж свого кордону з Вірменією коридору, який з’єднає Азербайджан з його ексклавом Нахічеванню. Про це заявив радник верховного лідера Ірану Алі Акбар Велаяті агентству Tasnim.
    “Реалізація цього плану поставить під загрозу безпеку Південного Кавказу”, – зазначив Велаяті.
    За словами посадовця, транзитний шлях, який називають “Маршрутом Трампа для міжнародного миру та процвітання” (TRIPP), призведе до ізоляції Ірану. Велаяті пригрозив, що ця дорога “перетвориться на кладовище найманців Дональда Трампа”.
    Він наголосив, що для сполучення між Азербайджаном і Нахічеванню не потрібні нові коридори, адже можна використовувати територію Ірану. Також нагадав, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час візитів до Тегерана визнавав: такий маршрут може бути невигідним для Єревана, оскільки відріже країну від кордону з Іраном.
    Радник аятоли Хаменеї висловив упевненість, що й Росія “стратегічно проти цього коридору”, адже його створення може призвести до появи країн НАТО в регіоні.
    На підписання декларації про мирні відносини між Вірменією та Азербайджаном зреагувало також МЗС Ірану. У відомстві привітали погодження документа, втім, висловили занепокоєння “негативними наслідками будь-яких форм іноземного втручання, особливо поблизу спільних кордонів”.
    Президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 8 серпня в присутності президента США Дональда Трампа підписали спільну декларацію про мирні відносини. Це не мирний договір між країнами, але, за оцінками європейських політиків, «важлива подія», яка відкриває шлях до «міцного і сталого миру» в регіоні.
    Серед іншого, декларація передбачає співпрацю Вірменії зі США та третіми країнами в організації на її території транзитного маршруту TRIPP. Єреван передасть американській стороні права на управління цим коридором на 99 років.

  • Вірменія і Азербайджан підписали мирну угоду у США

    Вірменія і Азербайджан підписали мирну угоду у США

    Президент Азербайджану Алієв та прем’єр-міністр Вірменії Пашинян підписали мирну угоду в Білому домі за посередництва президента Трампа. США співпрацюватимуть з Вірменією над розвитком транзитного коридору до Азербайджану, а також відміняють обмеження на співпрацю з Азербайджаном у сфері безпеки, які діяли з 1992 року. Ця угода стала важливим кроком у вирішенні конфлікту між двома країнами, які довгий час перебували у стані збройного протистояння.