Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе уклали угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. За цим документом, уряди обох країн планують інвестувати понад $3 млрд у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. Крім того, Австралія придбає військову техніку у США на суму близько $4 млрд, а також інвестує $2 млрд у системи протиповітряної та протиракетної оборони. Також сторони домовилися про співпрацю у галузі технологій, включаючи інвестиції у штучний інтелект та квантові технології. Наприкінці угоди також згадується співпраця у космічних дослідженнях, зокрема створення місячного ровера для програми Artemis.
Позначка: Договір
-

Зеленський анонсував домовленості зі Словаччиною
Президент Володимир Зеленський оголосив про укладення нових угод між Україною та Словаччиною. Під час вечірнього звернення в Telegram він зазначив, що після візиту прем’єр-міністра України Юлії Свириденко до Словаччини були досягнуті позитивні домовленості у сфері енергетики. Зеленський висловив подяку за ці угоди, хоча деталі ще не були уточнені. Раніше Юлія Свириденко та голова уряду Словаччини Роберт Фіцо обговорили кілька важливих питань співпраці між двома країнами. Словаччина також підтримує членство України в Євросоюзі та виділила кошти на підтримку енергетичної інфраструктури та укриття в Україні.
-

Путіну не домовився з Сирією про військові бази
Доля двох російських військових баз у Сирії досі не вирішена, попри нещодавній візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу”. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання. Про це повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані, інформує Asharq Al-Awsat.
Відтак, усі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, нині призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.
Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар порушив тему долі колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви після повалення, а також обговорив перспективи співпраці в разі подолання розбіжностей. За словами міністра, відносини з Росією мають вибудовуватися на благо народу, і влада республіки не має наміру робити жодних поступок, які могли б обмежити права сирійців.
“МЗС працює над подоланням наслідків попередньої дипломатії, що була “шантажем”, на користь підходу, відкритого до діалогу та співпраці”, – резюмував аш-Шибані.
15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду строком на 49 років.
Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що наразі сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”.
База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й разом з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.
Нагадаємо, президент Сирії Ахмед аш-Шараа, котрий прибув до Москви з першим офіційним візитом після вступу на посаду, прагне заручитися підтримкою Росії у протистоянні тиску з боку Ізраїлю.
Путін пообіцяв підтримку новому лідеру Сирії -

Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію
Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.
Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.
“Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. -

Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ
Домовленість з Китаєм щодо поставок зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, що був під санкціями США, дозволила збільшити видобуток до максимуму з моменту його запуску у грудні 2023 року. У вересні середньодобовий видобуток на заводі становив 17,9 млн кубометрів, що є рекордним показником. Це на 14% більше, ніж у серпні. Збільшення видобутку дозволило розширити виробництво зрідженого природного газу, оскільки поставки до Китаю розпочалися. Перший танкер з газом прибув до Китаю наприкінці серпня, і вже розвантажились сім суден. Ще одне танкер відправився у цей напрям, вказують дані з відстеження танкерів. Зріджений природний газ поки що доставляється з плавучого сховища Koryak FSU на Камчатці до Бейхая. Через відсутність танкерів льодового класу для поставок з арктичного регіону на схід, поставки обмежені літніми місяцями та початком осені.
-

Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї
Президент України Володимир Зеленський оголосив про плани країни експортувати деякі типи зброї, які зараз в надлишку, щоб залучити додаткові фінансові ресурси для закупівлі необхідних засобів на фронт. Зазначивши, що українські військові ефективно захищають державу і володіють високою точністю у своїй роботі, Зеленський розповів, що Україна вже працює над збором даних про потреби в далекобійній зброї на різні терміни. Також розглядаються плани щодо виробництва та укладання контрактів для наповнення національних арсеналів. Крім того, Україна працює над контрольованим експортом зброї, яка є в надлишку, що дозволить підвищити фінансову базу країни та виробляти необхідне обладнання для протистояння. Зеленський також заявив про досягнення угод щодо експорту зброї на ринки США, Європи, Близького Сходу та Африки, а незабаром будуть укладені відповідні угоди.
-

Угода Трампа: стало відомо, у скільки оцінили TikTok у США
Адміністрація Дональда Трампа оцінила TikTok US в $14 мільярдів після угоди, яка дозволяє американським компаніям отримати контроль над додатком. Згідно угоди, китайська компанія ByteDance зобов’язується зменшити свій вплив на американський підрозділ платформи. Головними інвесторами стануть Oracle, Silver Lake і фонд MGX з Абу-Дабі. Президент Трамп отримав згоду від президента Китаю на цю угоду. Oracle буде контролювати алгоритми та захист даних американських користувачів TikTok. Ця угода забезпечить фінансову стабільність та можливість для TikTok US залишитися на американському ринку. Також планується участь інших інвесторів, таких як Майкл Делл і Руперт Мердок. Таким чином, угода дозволяє TikTok уникнути заборони в США, яку розглядали раніше через зв’язки компанії-адміністратора з владою Китаю.
-

Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла перший внесок у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів. Україна також виділить аналогічну суму, що забезпечить загальний капітал фонду у 150 мільйонів доларів. Фонд буде фокусуватися на проєктах у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Ініціатива розрахована на рівні участь обох сторін, що відкриває шлях до фінансування важливих проєктів, що сприятимуть економічному та безпековому зростанню України. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко вважає, що американські інвестиції можуть стати гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в країні.
-

Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.
За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.
Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.
Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України

