Дональд Трамп продовжує погрожувати Володимиру Путіну ультиматумами та страшними наслідками. Нещодавно він знову дав Путіну “ще пару тижнів” і пригрозив, що якщо прогресу на шляху до миру не буде, він “прийме дуже важливе рішення”.
Дуже важливе рішення
Під час пресконференції в Овальному кабінеті в понеділок, 25 серпня, Трамп заявив, що він “рішуче втрутиться”, якщо угода про припинення бойових дій не буде укладена протягом найближчих двох тижнів.
“Подивимося, що станеться протягом наступного тижня або двох, і тоді я втручатимусь. Якщо мені доведеться бути там, я буду там, і ми або укладемо угоду, або ні”, — сказав він.
Трамп також додав, що між російським диктатором і президентом України існує “величезна неприязнь”. Водночас він підкреслив, що хоче, щоб Володимир Путін і Володимир Зеленський зустрілися.
“Між цими двома є величезна особиста неприязнь, і нам доведеться це виправити. Але я хотів би, щоб вони спочатку зустрілися. Вони хочуть, щоб я був там. Можливо, я буду там, а можливо, ні. Подивимося”, — сказав американський президент.
Ще Трамп заявив, що знову розмовляв з Путіним після їхньої розмови минулого понеділка — і дав зрозуміти, що він “розчарований” продовжуючимися російськими атаками на Україну.
Порожні погрози?
Єдина санкція за війну в Україні, яку Трамп ввів після всіх своїх погроз, була спрямована проти Індії — за купівлю російської нафти. Але й у цьому експерти побачили спробу вибити поступки в торгових переговорах з Індією, скоріше ніж інструмент тиску на Путіна.
Додаткові мита Трампа проти Індії набирають чинності цього тижня, 27 серпня, і теоретично здатні відбити у неї бажання купувати в Росії нафту — її головний експортний продукт.
Однак на практиці малоймовірно, що Росія втратить Індію як покупця, кажуть експерти. Вони впевнені, що Трамп скоро скасує й ці мита, а разом з ними — єдину серйозну непряму або пряму санкцію проти Кремля, ухвалену в його другий термін при владі.
Росія, нафта і війна були лише приводом для введення цих мит, погоджується колишній чиновник мінторгу США, а нині експерт дослідницького центру CSIS Білл Райнш. Справжня причина — непоступливість Індії в торгових переговорах з Трампом, впевнений він.
У США до Індії три претензії, нагадує його колега з CSIS Філіп Лак, колишній економіст Держдепу США в адміністрації Джо Байдена. По-перше, високі мита на імпорт американських товарів. По-друге, неготовність відкривати свій ринок для американської сільськогосподарської продукції. І лише по-третє — купівля нафти у Росії. Тому мита проти Індії як спосіб змусити Путіна зупинити війну викликають питання.
Удар по дипломатії Трампа
Тупикова ситуація зі зустріччю Путіна і Зеленського стала черговим ударом по зусиллях Трампа покласти край війні РФ проти України, пише Bloomberg.
Челночна дипломатія президента США з Путіним і Зеленським протягом цього місяця збільшила ймовірність перших особистих переговорів. Однак, констатує агентство, ці надії впали, оскільки диктатор тягне зі зустріччю з президентом України.
Але якщо Трамп раптом передумає, розсердиться і вирішить покарати Путіна за непоступливість, то у нього є вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів.
Експорт нафти і газу дозволяє Кремлю фінансувати війну. США давно ввели повне ембарго, а Європа — часткове, проте Росія перенаправила поставки в Китай і Індію і продовжує продавати відносно невеликі обсяги на європейському ринку, передусім у Угорщині та Словаччині, де влада лояльна Путіну.
А якщо не вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів, то набір інструментів для тиску на Путіна у Трампа обмежений, каже експерт з американських санкцій Річард Нефью.
Позначка: Дональд Трамп
-
Знову 2 тижні. Новий ультиматум Путіну від Трампа
-
Долар просів після рішення Трампа звільнити посадовця ФРС
Президент США Дональд Трамп оголосив про намір звільнити члена Ради Федеральної резервної системи Лізу Кук, що може призвести до судової суперечки та вплинути на незалежність центрального банку. Про це пише Bloomberg у вівторок, 26 серпня.
У листі, опублікованому на платформі Truth Social, Трамп заявив, що має “достатні підстави” для звільнення Лізи Кук через нібито неправдиві заяви в одній або кількох іпотечних позиках. Кук стала першою чорношкірою жінкою в Раді ФРС у Вашингтоні.
Звільнення спричинило падіння довгострокових облігацій США на торгах у вівторок.
Звільнення Кук, призначеної Джо Байденом у 2022 році, відкрило б Трампу можливість забезпечити більшість у Раді із семи осіб. Її термін мав завершитися 2038 року. ФРС відмовилася від коментарів.
Своєю чергою, Кук відмовилася йти у відставку. Адвокатка запевнила, що вживатиме всіх заходів для блокування “незаконних дій” президента.
Юристи зазначають, що Кук може оскаржити звільнення у суді та вимагати тимчасове відновлення на посаді, поки триватиме розгляд. На даний момент проти неї кримінальних обвинувачень не висунено, втім, Міністерство юстиції США сигналізувало про можливе розслідування.
Звільнення Кук стало реакцією на скарги директора Федерального агентства з фінансування житла Білла Пулте, який заявив, що вона нібито надала неправдиві відомості у кредитних заявках на дві нерухомості в Мічигані та Джорджії.
Експерти зазначають, що цей крок Трампа може підірвати незалежність ФРС і вплинути на ринок державних облігацій. Після заяви президента курс долара знизився на 0,3%, тоді як золото подорожчало на 0,6%.
Економісти попереджають, що зміна сприйняття незалежності центрального банку може вплинути на кредитний рейтинг США.
S&P Global Ratings раніше зазначало, що політичні події, які впливають на роботу американських інститутів або незалежність ФРС, можуть чинити тиск на рейтинг США на рівні AA+.
Демократи, включно з сенаторкою Елізабет Воррен, засудили дії Трампа як “незаконну спробу звільнення та авторитарне захоплення влади” і закликали суд скасувати його рішення.
Трамп і раніше критикував ФРС за високі ставки, які, на його думку, збільшують витрати уряду і шкодять ринку житла. Звільнення Кук може створити прецедент і юридичний спір, адже ніколи раніше президент не усував члена Ради ФРС. -
ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди
Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ -
Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ
Нафтопереробні компанії Індії планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Це невеличка поступка Вашингтону менш ніж за добу до підвищення мит США та сигнал про те, що Нью-Делі не планує розривати відносини з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела
Державні та приватні переробники, зокрема велика компанія Reliance Industries Ltd., як очікується, купуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на день для відвантаження в жовтні й далі. Для порівняння: у першому півріччі середній обсяг закупівель становив 1,8 млн барелів на день.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка прагне скоротити торговий дефіцит з Індією, посилила тиск на торгівлю енергоносіями країни з Росією. Це включає подвоєння мит США, яке набуде чинності 27 серпня.
Обсяги можуть змінитися, якщо Індія досягне торговельної угоди з Трампом, а США послаблять тиск на Нью-Делі у зв’язку з фінансуванням війни Росії з Україною.
Під тиском необхідності укласти торговельну угоду і домогтися прогресу в Україні, Трамп піддав Індію критиці за закупівлі російської нафти, і, зокрема, за різке збільшення обсягів закупівель з початку війни в Україні.
За даними Kasatkin Consulting, якщо до 2022 року обсяги закупівель були мінімальними, то зараз на частку цієї країни припадає 37% експорту нафти з Москви. Відтоді офіційні особи адміністрації США посилили тиск, виступивши з публічною критикою на адресу енергетичних магнатів країни. -
Трамп говорив з Путіним про ядерне роззброєння
Президент США Дональд Трамп під час переговорів з головою правлячого режиму РФ Володимиром Путіним обговорював питання ядерного роззброєння. Про це американський президент заявив під час розмови з журналістами у Білому домі, інформує CNN.
Голова Білого дому переконаний, що російський диктатор “готовий це зробити”, а Китай може приєднатися до цього процесу
Американський лідер наголосив, що питання ядерного роззброєння – одне із ключових напрямів його переговорів із Путіним.
“Одна з речей, яку ми намагаємося зробити з Росією та Китаєм – це денуклеаризація. Це дуже важливо. Я обговорював це з… Путіним, і не тільки це. Я вважаю, що денуклеаризація – це дуже, дуже велика гра.
Але Росія готова до цього, і я думаю, що Китай також буде готовий. Ми не можемо дозволити ядерній зброї поширюватися. Ми повинні зупинити ядерну зброю”, – запевняє Трамп. -
Два-три тижні: Трамп назвав строки закінчення війни у Газі
Війна в Секторі Гази завершиться протягом двох-трьох тижнів. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив президент США Дональд Трамп, однак, не уточнив, яким чином це буде досягнуто, передає CNN.
Трамп зазначив, що “доволі часто спілкується” з прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу і що той повідомив йому, що війна повинна закінчитися найближчим часом.
“Я думаю, що протягом наступних двох-трьох тижнів ви отримаєте досить хороший, переконливий – остаточний результат”, – сказав Трамп.
Він додав, що хоча “вони воюють тисячі років”, США, за його словами, “роблять дуже хорошу роботу”, і все має швидко закінчитися.
Трамп також відзначив роботу свого спеціального посланця на Близькому Сході Стіва Віткоффа, який займається звільненням заручників, котрі все ще утримуються в Газі, а також організацією надання продовольчої допомоги у зв’язку з погіршенням гуманітарної ситуації в анклаві. -
США вивчають досвід використання дронів у війні в Україні – Трамп
Президент США Дональд Трамп вважає війну в Україні найбільшою подією в історії військових дій. Зараз Америка вивчає досвід застосування дронів. Про це у понеділок, 25 серпня, сказав Трамп під час зустрічі з президентом Південної Кореї Лі Чже Мюном.
“З часів Другої світової війни не було такої війни… Це абсолютно нова форма бойових дій. Це бойові дії з використанням дронів. Це війна дронів. Війни дронів раніше не існувало. І ми зараз вивчаємо її з точки зору Піта Геґсета та інших. Ми вивчаємо її і вивчаємо дуже ретельно”, – сказав Трамп.
Глава Білого дому також додав, що це абсолютно нова форма війни – це жорстока війна. Нічого подібного не було з часів Другої світової війни. -
Трамп розповів, як бачить гарантії безпеки Україні
Гарантії безпеки Україні в разі припинення бойових дій має надавати Європа, хоча і США певною мірою будуть залучені до цього процесу. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив президент США Дональд Трамп піж час спілкування з журналістами.
“Європа збирається дати їм значні гарантії безпеки, і вони (європейці – ред.) повинні це зробити, бо вони прямо там. Але ми будемо залучені з точки зору резерву. Ми будемо їм допомагати. І я думаю, якщо ми досягнемо угоди – я думаю, що досягнемо, – то проблем майже не буде”, – заявив Трамп.
При цьому він вкотре підкреслив, що російська війна має бути припинена, бо він не хоче бачити, як людей убивають.
“Минулого тижня загинув 7221 солдат у війні між Україною і Росією, – заявив американський президент, не пояснюючи, що більшість із них – військові армії агресора. – І це не наші солдати, але це живі душі, які залишають свої домівки, батьки проводжають їх із гордістю… А за тиждень їм зносить голову від удару дрона – нового виду військових дій”.
Водночас Трамп нагадав, що його адміністрація кардинально змінила підхід у підтримці України
“Ми більше не платимо Україні. Фактично все відбувається навпаки – тепер ми працюємо через НАТО. Коли потрібні ракети чи системи Patriot, ми передаємо їх Альянсу, а він розраховується з нами повністю. І далі вони вже вирішують, куди ці системи підуть. Ми не витрачаємо гроші – ми заробляємо”, – зазначив Трамп.
За словами американського лідера, завдяки його зусиллям Альянс підвищив внески союзників на оборону з 2% до 5% ВВП, що дає змогу акумулювати “трильйони доларів” і витрачати їх на підтримку України. -
Трамп: З нетерпінням чекаю зустрічі з Кім Чен Ином
Президент США Дональд Трамп заявив, що має гарні стосунки з диктатором Північної Кореї Кім Чен Ином, та з нетерпінням чекає нової зустрічі з ним. Про це він у понеділок, 25 серпня, заявив журналістам у Білому домі.
“У мене дуже хороші стосунки з Кім Чен Ином. Багато людей сказали б, що це жахливо. Ні, це добре. Колись я його побачу. Я з нетерпінням чекаю на зустріч з ним”, – сказав Трамп.
Він також згадав про дві свої зустрічі північнокорейським лідером, зауваживши, що той “був дуже добрий” до нього.
“Ми відмінно порозумілися. Я знаю його краще, ніж ви, майже краще за всіх, окрім його сестри. Тепер я добре його знаю і порозумівся з ним. Ми не мали проблем”, – заявив глава Білого дому, звертаючись до присутніх посадовців та журналістів.
Також президент США додав, що, на його переконання, якби в той час (у 2016 році) на президентських виборах перемогла Гілларі Клінтон, то почалося, б ядерна війна. “У нас не буде ядерної війни”, – запевнив він. Нагадаємо, під час свого попереднього президентства Трамп провів три зустрічі з Кім Чен Ином. Їхня дипломатія не дала конкретних результатів. США закликали Північну Корею відмовитися від ядерної зброї, а КНДР вимагала повного послаблення санкцій, а потім висловила нові погрози.
У листопаді 2024 року повідомлялося, що команда новообраного президента США обговорює проведення прямих переговорів з північнокорейським лідером. -
Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ за два тижні
Президент США Дональд Трамп пообіцяв “дуже рішуче втрутитися”, якщо через два тижні не буде досягнуто мирної угоди між Україною та Росією. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президентом Південної Кореї Лі Чже Меном у понеділок, 25 серпня.
Трамп заявив, що стежитиме за переговорами між українським лідером Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним упродовж одного-двох тижнів, після чого готовий “втрутитися дуже рішуче”.
Він також вкотре зазначив, що Росія може зіткнутися із серйозними наслідками, якщо Путін не погодиться на зустріч з Зеленським.
“Це може мати дуже серйозні наслідки (для Росії. – ред.), але подивимося, що буде далі. Можливо, наслідки будуть дуже серйозними, тому що це те, що має закінчитися”, – сказав Трамп.
Якими саме можуть бути ці наслідки, американський президент не уточнив.
“Ми або домовимося, або ні”, – додав Трамп.
Цього ж дня він заявив під час зустрічі з журналістами, що Путін не хоче зустрічатися з Зеленським, бо той йому не подобається.
Він також назвав війну України з Росією “конфліктом особистостей”.