Країни Європейського Союзу звернулися до Єврокомісії з проханням вжити додаткові заходи для підвищення енергетичної безпеки України після терористичних атак Росії на українську енергомережу. Верховна представниця ЄС Кая Каллас підкреслила, що Росія спрямовує атаки на цивільне населення України. Країни-члени ЄС також узгодили звернутися до третіх держав для забезпечення необхідного обладнання та газу для України. Нагадаємо, ЄС уже виділив 800 млн євро для підтримки української енергетики перед зимою. Український уряд вже прийняв єдину дорожню карту дій для запобігання відключень електроенергії через російські атаки.
Позначка: Допомога
-
Відень закриває останній центр для українських біженців
У Австрії закриється останній центр прийому вимушених переселенців з України – Quartier Schlossberg у Відні. Цей центр надавав тимчасове житло, харчування та консультації для більше ніж 8 900 українців, які шукали притулок в країні. Закриття центру стало останнім в ланцюзі подібних заходів у різних федеральних землях Австрії. Уряд виділяв 190 євро на особу для первинного забезпечення, але це не покривало всі витрати. Закриття було попередньо обговорене з Міністерством внутрішніх справ, і зараз у Відні на базовому забезпеченні перебувають більше ніж 10 000 українців, а в цілій Австрії – близько 30 000.
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія виділить Україні 1,1 млрд крон (171 млн доларів) на підсилення обороноздатності, зокрема на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Пакет включає фінансування ініціатив на всіх рівнях оборони, від морського забезпечення до освітніх і тренувальних заходів для армійців. Частину коштів передбачено на забезпечення навчального обладнання для українських сил, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. У цей пакет також включено фінансування безпілотників, боєприпасів та ракет, закуплених через українську оборонну промисловість. Данія вже раніше інвестувала у виробництво української оборонної продукції та планує інвестувати €40 млн в інновації для України на полі бою.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни у законі про підтримку цивільного населення України, які передбачають скорочення допомоги, зокрема, в одноразовій підтримці для нових працівників та самозайнятих осіб. Ці зміни мають на меті оптимізувати видатки та переглянути перелік послуг для українців. Українці, які працевлаштовані в Латвії, отримують підтримку у розвитку на ринку праці, і кількість їх збільшується з кожним роком. Уряд Латвії також виділяє кошти для підтримки України через ініціативи НАТО та США. Крім того, українці зберігають доступ до деяких послуг та пільг, проте деякі видатки, наприклад, на реєстрацію тварин, більше не будуть покриватися. Нововведення щодо закону про підтримку українців мають бути затверджені парламентом.
-
Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими
Україна звернулася до МВФ з проханням відкрити нову програму фінансування через недостатність коштів старої програми та продовження війни Росії на території України. Зараз тривають обговорення щодо умов нової програми, яка має стати більш жорсткою та спрямованою на стимулювання реформ та підтримку країни. Україна вже виконала лише частину старих вимог МВФ і має плани щодо вирішення цього питання. Передбачається, що нова програма буде презентована восени 2025 року та діятиме до 2029 року. Ключовими компонентами нової угоди можуть стати гарантії незалежності антикорупційних органів та впровадження реформ у різних сферах. Обговорення нової програми продовжуються, а рішення МВФ щодо її відкриття буде залежати від узгодження умов з українською владою.
-
Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї Лі Дже Мен звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю і зменшити військову напруженість у регіоні. Він просив Трампа спробувати повернути лідера Північної Кореї Кім Чен Іна до переговорів. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю. Кім Чен Ін раніше оголосив про розробку секретної зброї та наказав посилити ядерний потенціал КНДР.
-
Суд США дозволив Трампу утримати $4 млрд іноземної допомоги
Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати близько чотирьохмільярдів доларів іноземної допомоги, виділеної Конгресом на цей рік. Ця допомога була призначена на різні програми, але Трамп намагається скасувати її в рамках ініціативи “Америка понад усе”. Це рішення породжує питання про повноваження президента скасовувати бюджет, який виділяє Конгрес. Судді Верховного суду задовольнили прохання уряду блокувати розпорядження окружного судді, яке зобов’язувало витрачати ці кошти. Це рішення може обмежити повноваження Трампа у зовнішній політиці, але також порушує принцип розділення влад у США. Гуманітарні групи оскаржують дії адміністрації, і це питання продовжує розглядатися.
-
Навроцький підписав закон про продовження допомоги українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про допомогу українським біженцям, який має змінені умови порівняно з попереднім. Тепер пільги будуть доступні лише українцям, які працюють в Польщі. Це рішення призвело до обмеження доступу до різноманітних послуг, таких як медичне лікування, програми реабілітації та ліки на рецепт. За словами керівника президентської канцелярії, це рішення означає кінець туризму з України за рахунок польських громадян. Польща ставиться до українців так само, як і до інших іноземців, і більше не надає такі пільги безпрацюючим українцям.
-
Троє дітей рік жили самі: історія з лінії фронту
Прокуратура Донецької області розслідує справу про три дітей, які понад рік перебували без належного догляду. Вони залишилися без батьківського піклування після смерті бабусі. Двоє з дітей – 13-річні хлопчики з серйозним генетичним захворюванням, які були прикуті до ліжка. 10-річний брат доглядав за ними, годуючи, доглядаючи та спускаючи до підвалу під час обстрілів. Діти були евакуйовані та перевезені до медичного центру у Чернівцях. Вони перебували у важкому стані, з численними травмами та виснаженням. Слідчі розпочали розслідування у зв’язку з можливим неналежним виконанням обов’язків соцслужбою. Мати дітей відмовилася супроводжувати їх під час евакуації та залишилася у місці проживання через свій психологічний стан та важкі обставини.