Китай погодився співпрацювати для припинення російсько-української війни. Про це заявив президент США Дональд Трамп у коментарі журналістам на борту Air Force One.
Американський лідер виступив з такою заявою після переговорів з головою КНР Сі Цзіньпіном, які відбулися в Південній Кореї.
“Про Україну довго говорили. Ми працюватимемо разом, щоб мати якийсь результат. Ми погодилися, що сторони в глухому куті. Й іноді треба дати їм воювати, мабуть. Божевілля. Але він допоможе нам і ми спільно працюватимемо по Україні”, – спробував пояснити свою думку Трамп.
Проте на запитання, чи обговорював він з Сі питання купівлі російської нафти, Трамп відповів заперечно.
Як відомо, 26 жовтня російський диктатор Володимир Путін заявив про успішні випробування Буревісника з начебто “необмеженою” дальністю. Ракета нібито подолала 14 тисяч кілометрів, перебуваючиа в повітрі близько 15 годин.
Згодом Трамп відреагував на повідомлення про випробування Росією крилатої ракети з ядерним двигуном Буревісник, а також розкритикував Володимира Путіна.
Трамп доручив розпочати випробування ядерної зброї
Позначка: Допомога
-
Трамп говорив з Сі Цзіньпіном про війну в Україні
-
Італія готує 12-й пакет військової допомоги Україні – ЗМІ
Італія готує 12-й пакет військової допомоги Україні, який включатиме боєприпаси та ракети SAMP/T для систем протиповітряної оборони. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з питанням.
Пакет можуть затвердити до кінця року, залежно від перебігу парламентських процедур.
Уряд Джорджи Мелоні вже відправив Україні 11 пакетів допомоги з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Їхня загальна вартість оцінюється у €2,5-3 млрд, зокрема Італія спорядила Києву дві батареї ракет SAMP/T.
Деталі нових постачань залишаються засекреченими відповідно до законодавства про конфіденційність.
Попри обмежені фінансові можливості, уряд Мелоні демонструє готовність продовжувати підтримку України. Крім того, Італія розглядає можливість приєднання до ініціативи НАТО щодо закупівлі американських систем, зокрема ракет Patriot, коштом європейських фондів.
Пошук нових джерел фінансування для допомоги Україні стає дедалі актуальнішим – після того, як США скоротили обсяги військової підтримки, а ЄС поки не ухвалив рішення про використання заморожених російських активів.
Італія, котра традиційно витрачала менше на оборону, погодилася з союзниками по НАТО збільшити оборонний бюджет до 5% ВВП до 2035 року.
В Італії уряд Мелоні наближається до рекорду -
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планують вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск зазначив, що дискусії на цю тему тривають, але деякі країни, наприклад, Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за таке рішення. Польща пропонує створення загальноєвропейського механізму спільної відповідальності. Також Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених коштів РФ для цілей відбудови країни є доцільним. Це питання планують остаточно вирішити на саміті Європейської Ради у грудні.
-
Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти
На засіданні більшості країн-членів Європейського союзу було прийнято рішення щодо підтримки України у фінансовій та військовій сферах у 2026-2027 роках. Проте Угорщина, під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана, відмовилася приєднатися до цього рішення, яке передбачає подальшу допомогу Україні від Євросоюзу. Це вже не перший раз, коли Угорщина боїться підтримати позицію ЄС щодо України. Євросоюз підтвердив свою підтримку Україні, але відмова Угорщини стала чимось звичним.
-
Сибіга закликає мобілізувати додаткову енергопідтримку для України
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів допомогти Україні з енергетичною підтримкою перед настанням зими, щоб запобігти гуманітарній кризі в центрі Європи. Він відзначив, що Росія продовжує атакувати Україну, наносячи шкоду енергетичній інфраструктурі та мешканням. Сибіга закликав всіх до мобілізації ресурсів, таких як енергія, гроші, обладнання та засоби оборони, для допомоги Україні. Він наголосив на терміновості цих заходів і висловив вдячність за будь-яку нову допомогу.
-
ЄБРР надає Укрексімбанку гарантії на €200 млн для кредитування
Європейський банк реконструкції та розвитку надає новий кредит у розмірі €200 млн для українських позичальників через Укрексімбанк. Гарантії ЄБРР покриватимуть 50% кредитного ризику за цими позиками. Половина коштів буде спрямована на бізнес у критичних галузях, а інша половина – на підприємства, державні підприємства та муніципалітети, що інвестують у енергоефективність. Це дозволить Укрексімбанку розширити свій кредитний потенціал для надання фінансування українцям в умовах надзвичайних викликів. Також передбачено підтримку для малого та середнього бізнесу в рамках ініціативи EU4Business. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників та клієнтів. Гарантії ЄБРР будуть забезпечені спільно з Францією та ЄС у межах Ukraine Investment Framework. Загалом, ЄБРР планує збільшити обсяги операцій в Україні до 2,5-3 млрд євро на рік.
-
Швеція надасть Україні додаткові €35 млн зимової підтримки
Швеція вирішила надати додаткову допомогу Україні на суму 35 мільйонів євро через Світовий банк перед настанням зими. Ця допомога буде спрямована на відновлення, реконструкцію та реформи для забезпечення найнеобхідніших потреб та підвищення стійкості України. Раніше Європейський Союз вже обіцяв 800 мільйонів євро підтримки для України на зиму, а також виділив 100 мільйонів євро на генератори та обладнання для морозних умов. Швеція також акцентує увагу на гуманітарній допомозі, затвердивши пакет на понад 1,1 мільярда шведських крон, а також формує стратегічні запаси зерна для національної безпеки. Крім того, Швеція надасть Україні радіолокаційні літаки та військові літаки Gripen.
-
ЄС готує додаткові заходи для підтримки енергетики України
Країни Європейського Союзу звернулися до Єврокомісії з проханням вжити додаткові заходи для підвищення енергетичної безпеки України після терористичних атак Росії на українську енергомережу. Верховна представниця ЄС Кая Каллас підкреслила, що Росія спрямовує атаки на цивільне населення України. Країни-члени ЄС також узгодили звернутися до третіх держав для забезпечення необхідного обладнання та газу для України. Нагадаємо, ЄС уже виділив 800 млн євро для підтримки української енергетики перед зимою. Український уряд вже прийняв єдину дорожню карту дій для запобігання відключень електроенергії через російські атаки.
-
Відень закриває останній центр для українських біженців
У Австрії закриється останній центр прийому вимушених переселенців з України – Quartier Schlossberg у Відні. Цей центр надавав тимчасове житло, харчування та консультації для більше ніж 8 900 українців, які шукали притулок в країні. Закриття центру стало останнім в ланцюзі подібних заходів у різних федеральних землях Австрії. Уряд виділяв 190 євро на особу для первинного забезпечення, але це не покривало всі витрати. Закриття було попередньо обговорене з Міністерством внутрішніх справ, і зараз у Відні на базовому забезпеченні перебувають більше ніж 10 000 українців, а в цілій Австрії – близько 30 000.
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України