На супутнику Сатурна, якому дали назву Енцелад, виявлені хімічні реакції, що можуть свідчити про існування життя. Дослідники виявили органічні сполуки, які можуть бути попередниками життя. Енцелад відомий також своїми гейзерами, які викидають водяну пару та уламки льоду на тисячі кілометрів у космос. Це величезне відкриття робить супутник Сатурна цікавим об’єктом для подальших досліджень.
Позначка: Дослідження
-
Вчені виявили ділянку мозку, яка утримує алкоголіків у залежності
Команда науковців із Scripps Research (США) виявила ділянку мозку, яка змушує людину з алкогольною залежністю продовжувати пити – не заради задоволення, а щоб уникнути стресу та болю від абстиненції. Як повідомляє ScienceDaily, ключову роль у процесі відіграє паравентрикулярне ядро таламуса (PVT).
Під час експериментів на щурах учені з’ясували, що активність клітин у цій ділянці мозку різко зростає, коли тварини навчаються пов’язувати алкоголь із полегшенням симптомів абстиненції. Саме цей процес, за словами дослідників, є основою формування стійкої залежності, коли людина продовжує пити, щоб уникнути страждання.
“Залежність надзвичайно важко подолати, тому що люди шукають не лише “кайф”, а й прагнуть позбутися болісних станів – тривоги, напруги, депресії”, – пояснив професор нейронауки Фрідберт Вайс, співавтор дослідження. “Ми змогли показати, які саме мозкові системи відповідають за це навчання і чому воно робить рецидиви такими стійкими”.
Інша авторка роботи, Герміна Неделеску, додала, що у всіх щурів, які пережили період відміни від залежності, PVT “буквально засвітився”. Це вказує на те, що саме ця ділянка залучається, коли мозок пов’язує алкоголь із полегшенням стресу.
Науковці припускають, що відкритий механізм може мати значення не лише для лікування алкогольної залежності, а й для розуміння тривожних розладів, фобій і посттравматичних станів, коли поведінка формується на основі прагнення уникнути болю або страху.
У майбутніх дослідженнях команда планує вивчити цей процес у самок тварин і з’ясувати, які нейрохімічні речовини виділяються в PVT під час формування таких асоціацій, що може відкрити шлях до створення нових ліків, здатних блокувати ці патологічні механізми навчання. -
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Троє науковців – Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакакучі – отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за їхні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які захищають організм від аутоімунних захворювань, запобігаючи атаці імунної системи на власні клітини. Ці відкриття допомагають розуміти, як працює імунна система та розвивати методи лікування раку та аутоімунних захворювань. Це відкриття також покликане полегшити трансплантації органів.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Недавнє дослідження фахівців з NASA показало, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але містять близько 60% води. Вчені виявили, що основу хмар Венери становлять гідрати – сполуки води з солями, такими як сульфат заліза та магнію. Вміст води у хмарах Венери складає 62%, проте вона не присутня у вигляді крапель, а зв’язана у сполуках. Крім того, у хмарах також є сірчана кислота, а її частка становить близько 22%. Вчені вважають, що залізо в хмарах може потрапити туди разом із космічним пилом.
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році площа морського льоду в Антарктиці під час зими досягла третього за низькістю значення за 47 років спостережень. Це означає, що льодовий покрив у південній півкулі став меншим, що може бути наслідком тепліших океанських вод. Танення морського льоду призводить до поглинання сонячної енергії темною водою, що призводить до її нагрівання. Втрата льоду може також зробити прибережні райони Антарктики більш вразливими та призвести до підвищення рівня моря. Однак, деякі науковці вказують, що тепліші повітряні маси можуть приносити більше снігу, що тимчасово уповільнює танення льоду. У довгостроковій перспективі, за стабільно високих температур, льодовий щит все одно буде танути.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що вживання жирної “швидкої їжі” протягом декількох днів може негативно впливати на роботу мозку. Дослідники виявили, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, відповідальних за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Вчені також виявили, що перериви у харчуванні після вживання жирної їжі можуть покращити когнітивні функції та нормалізувати пам’ять. Ці відкриття можуть допомогти розробити нові методи профілактики хвороб мозку, пов’язаних з ожирінням та метаболічними розладами, таких як деменція та хвороба Альцгеймера.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Недавнє дослідження шведських вчених з Університету Умео показало, що лід ефективніше, ніж рідка вода, вивільняє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Останнім часом в річках Півночі помітно “помаранчевіння”, яке пояснюється таненням мерзлоти та викидом заліза. Це призводить до погіршення якості води та загрози для риб та інших живих організмів. Вчені виявили, що при низьких температурах лід виділяє більше заліза, ніж рідка вода, завдяки утворенню мікроскопічних “кишень” рідини, які прискорюють реакцію з мінералами. Це може мати серйозні наслідки для екосистем у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Нове дослідження показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Учені з Університету Джорджії виявили, що користувачі вейпів мають більшу ймовірність переддіабету на 7%, а для тих, хто курить традиційні сигарети, цей ризик збільшується на 15%. Найбільша небезпека виявилася у людей, які одночасно вживають і тютюнові вироби, і електронні сигарети – їхня ймовірність розвитку переддіабету була на 28% вищою. Дослідження показало, що особи з надмірною вагою, а також представники деяких етнічних спільнот, стикаються з більшим ризиком. Хоча дослідження має свої обмеження, воно вказує на те, що вейпінг може впливати не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
У дослідженні добробуту в Україні було виявлено, що українці, незважаючи на важкі умови через війну, демонструють адаптацію. Хоча якість життя в Україні залишається нижчою в порівнянні з іншими країнами, середній бал задоволеності життям становить лише 5,4 з 10. Однак частка людей з низькими оцінками зменшилася, а з високими навпаки збільшилася. Тривожність серед українців також зросла, але водночас вони відчувають високий рівень сенсу у житті. Спеціалісти вважають, що відчуття сенсу може бути психологічною опорою та ресурсом адаптації в умовах кризи. Дослідження виконане за методологією Національного статистичного управління Великої Британії та показало, що українці мають потенціал для зростання навіть у складних умовах.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може шкодити кістковій тканині людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів, які руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може призвести до ослаблення, деформацій і навіть патологічних переломів кісток, а також зупинення росту скелета. Вчені планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на те, що мікропластик може стати додатковим фактором ризику для кісткових хвороб, що потребує уваги при лікуванні та профілактиці.