Недавнє дослідження фахівців з NASA показало, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але містять близько 60% води. Вчені виявили, що основу хмар Венери становлять гідрати – сполуки води з солями, такими як сульфат заліза та магнію. Вміст води у хмарах Венери складає 62%, проте вона не присутня у вигляді крапель, а зв’язана у сполуках. Крім того, у хмарах також є сірчана кислота, а її частка становить близько 22%. Вчені вважають, що залізо в хмарах може потрапити туди разом із космічним пилом.
Позначка: Дослідження
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році площа морського льоду в Антарктиці під час зими досягла третього за низькістю значення за 47 років спостережень. Це означає, що льодовий покрив у південній півкулі став меншим, що може бути наслідком тепліших океанських вод. Танення морського льоду призводить до поглинання сонячної енергії темною водою, що призводить до її нагрівання. Втрата льоду може також зробити прибережні райони Антарктики більш вразливими та призвести до підвищення рівня моря. Однак, деякі науковці вказують, що тепліші повітряні маси можуть приносити більше снігу, що тимчасово уповільнює танення льоду. У довгостроковій перспективі, за стабільно високих температур, льодовий щит все одно буде танути.
-
Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження
Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що вживання жирної “швидкої їжі” протягом декількох днів може негативно впливати на роботу мозку. Дослідники виявили, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, відповідальних за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Вчені також виявили, що перериви у харчуванні після вживання жирної їжі можуть покращити когнітивні функції та нормалізувати пам’ять. Ці відкриття можуть допомогти розробити нові методи профілактики хвороб мозку, пов’язаних з ожирінням та метаболічними розладами, таких як деменція та хвороба Альцгеймера.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Недавнє дослідження шведських вчених з Університету Умео показало, що лід ефективніше, ніж рідка вода, вивільняє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Останнім часом в річках Півночі помітно “помаранчевіння”, яке пояснюється таненням мерзлоти та викидом заліза. Це призводить до погіршення якості води та загрози для риб та інших живих організмів. Вчені виявили, що при низьких температурах лід виділяє більше заліза, ніж рідка вода, завдяки утворенню мікроскопічних “кишень” рідини, які прискорюють реакцію з мінералами. Це може мати серйозні наслідки для екосистем у великих регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
Вейпінг може підвищувати ризик переддіабету – дослідження
Нове дослідження показало, що вживання електронних сигарет може збільшувати ризик розвитку переддіабету. Учені з Університету Джорджії виявили, що користувачі вейпів мають більшу ймовірність переддіабету на 7%, а для тих, хто курить традиційні сигарети, цей ризик збільшується на 15%. Найбільша небезпека виявилася у людей, які одночасно вживають і тютюнові вироби, і електронні сигарети – їхня ймовірність розвитку переддіабету була на 28% вищою. Дослідження показало, що особи з надмірною вагою, а також представники деяких етнічних спільнот, стикаються з більшим ризиком. Хоча дослідження має свої обмеження, воно вказує на те, що вейпінг може впливати не лише на легені, а й на загальне метаболічне здоров’я.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
У дослідженні добробуту в Україні було виявлено, що українці, незважаючи на важкі умови через війну, демонструють адаптацію. Хоча якість життя в Україні залишається нижчою в порівнянні з іншими країнами, середній бал задоволеності життям становить лише 5,4 з 10. Однак частка людей з низькими оцінками зменшилася, а з високими навпаки збільшилася. Тривожність серед українців також зросла, але водночас вони відчувають високий рівень сенсу у житті. Спеціалісти вважають, що відчуття сенсу може бути психологічною опорою та ресурсом адаптації в умовах кризи. Дослідження виконане за методологією Національного статистичного управління Великої Британії та показало, що українці мають потенціал для зростання навіть у складних умовах.
-
Вчені виявили мікропластик у людських кістках
Вчені виявили, що мікропластик може шкодити кістковій тканині людини, порушуючи роботу стовбурових клітин кісткового мозку та сприяючи утворенню остеокластів, які руйнують кістку. Дослідження показало, що мікропластик може призвести до ослаблення, деформацій і навіть патологічних переломів кісток, а також зупинення росту скелета. Вчені планують дослідити, як саме мікропластик впливає на міцність кісток, використовуючи моделі на тваринах. Ці відкриття вказують на те, що мікропластик може стати додатковим фактором ризику для кісткових хвороб, що потребує уваги при лікуванні та профілактиці.
-
Вчені знайшли найдавніші докази муміфікації – їм понад 14 тисяч років
Науковики знайшли найдавніші докази муміфікації людських останків, які датуються близько 14 тисяч років тому. У рамках дослідження було виявлено 54 поховання на території південного Китаю, північного В’єтнаму та острова Суматра. Останки були поховані навпочіпки, що свідчить про спеціальне втручання. Аналіз показав, що тіла померлих піддавали впливу диму та тепла для висушування перед похованням. Вчені вважають, що ця технологія муміфікації застосовувалася в регіоні протягом тисячоліть. Такі практики досі існують у деяких культурах Папуа-Нової Гвінеї.
-
Вчені змогли відновити мозок після інсульту за допомогою стовбурових клітин
Науковці з Цюріхського університету виявили, що трансплантація стовбурових клітин може допомогти відновити пошкодження мозку після інсульту. Вони провели дослідження на мишах, яким зробили трансплантацію людських нейрональних стовбурових клітин після інсульту. Через тиждень після ураження мозку вони помітили, що клітини стали нейронами і почали взаємодіяти з іншими клітинами мозку. Крім того, спостерігалося відновлення судин, зменшення запальних процесів і покращення рухових функцій у мишей. Ці результати є обнадійливими для клінічного застосування терапії після інсульту.
-
Майже половина діабетиків не знають про свій стан – дослідження
Недавнє дослідження показало, що значна частина людей із діабетом у світі не має діагнозу або не отримує належного лікування. Вчені з Вашингтонського університету разом з міжнародною мережею науковців проаналізували дані за період з 2000 по 2023 рік у 204 країнах. Згідно з дослідженням, до 2050 року з діабетом будуть жити 1,3 мільярда людей, але більше половини можуть навіть не знати про свою хворобу. Провідна авторка дослідження підкреслила, що це може стати проблемою, яка може призвести до тихої епідемії. У 2023 році 44% людей з діабетом не знали про свою хворобу, особливо це стосується молодих дорослих. Також виявлено, що лише 21% людей із діабетом у світі мають захворювання під контролем. Дослідження показало значні регіональні відмінності у діагностиці, лікуванні та контролі діабету у різних частинах світу.