Нова стовбурова терапія, розроблена компанією Vertex Pharmaceuticals, показала обнадійливі результати в лікуванні тяжкої форми діабету 1 типу. З 12 учасників дослідження, які отримали інфузію стовбурових клітин, десятеро змогли припинити прийом інсуліну вже через 12 місяців. Цей метод, названий zimislecel, полягає в заміні втраченого вироблення інсуліну шляхом інфузії клітин острівців підшлункової залози, створених зі стовбурових клітин людини. Попередньо всі пацієнти проходили курс імуносупресивної терапії. Відзначено, що побічні ефекти були пов’язані з імуносупресією, а не з самою терапією. Два учасники дослідження померли від ускладнень, не пов’язаних з лікуванням. Незважаючи на це, клінічне дослідження перейшло у третю фазу, що свідчить про успішність нового методу лікування діабету.
Позначка: Дослідження
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які можуть пояснити, як стрес впливає на сон і пам’ять. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін і грають важливу роль у стресових реакціях. Вчені виявили, що активація цих нейронів порушує сон і пам’ять, а їх блокування може поліпшити сон і підвищити здатність запам’ятовувати. Експерименти на мишах підтвердили ці результати. Вчені вважають, що це відкриття може бути корисним для розробки нових методів лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.
-
У Британії успішно випробували нову терапію лейкемії без хіміотерапії
У Великій Британії провели важливе дослідження щодо лікування хронічної лімфоцитарної лейкемії, яка є найпоширенішою формою лейкемії у дорослих. Результати дослідження показали, що новий підхід без застосування хіміотерапії є ефективнішим та краще переноситься пацієнтами. Участь у дослідженні взяли 786 пацієнтів, яким ще не проводили лікування. Вони були розділені на три групи, які отримували різні види терапії. Через п’ять років після початку дослідження 94% пацієнтів, які отримували комбінацію препаратів, залишалися без прогресу захворювання. Це дозволило вважати новий підхід більш ефективним порівняно з традиційними методами лікування.
-
Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми
Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж вважалося раніше. Нові дослідження показали, що рівень кислотності морської води досяг критичного рівня, що становить загрозу для морських екосистем і економік прибережних регіонів. Це стосується не лише екології, а й економіки. Дослідники виявили, що “планетарна межа” кислотності океану була порушена ще п’ять років тому. Це може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів, які є важливими для багатьох видів. Щоб зупинити цей процес, потрібно зменшити викиди CO2. Необхідні термінові заходи для охорони природи в найбільш вразливих регіонах та для видів, які постраждали найбільше.
-
Мікропластик у їжі шкодить печінці та порушує метаболізм – дослідження
Мікроскопічні частинки пластику, які містяться у продуктах харчування та напоях, здатні завдавати шкоди печінці та порушувати обмін речовин. Як повідомляє South China Morning Post, такі висновки зробила команда дослідників з Університету Каліфорнії у Девісі.
Нове дослідження на мишах показало, що вживання наночастинок полістирену призводить до порушення толерантності до глюкози та ознак пошкодження печінки. Ці результати підтверджують попередні висновки про токсичність нанопластику для організму.
“Зростає занепокоєння щодо впливу мікро- та нанопластику на здоров’я, тож ми вирішили дослідити цей аспект глибше”, -пояснила керівниця дослідження Емі Паркхерст. За її словами, людина може споживати від 40 тисяч до 10 мільйонів пластикових частинок щороку разом із продуктами харчування і напоями.
Однією з причин такого забруднення є високий рівень пластикових відходів у довкіллі – там він розкладається на дрібні частинки, які потрапляють у травну систему тварин, а згодом і людини.Крім того, мікропластик може потрапляти у їжу під час виробництва, а також через упаковку, що контактує з продуктами.
Дослідники наголошують на потребі подальших досліджень для оцінки реального впливу цих частинок на здоров’я людей та вироблення заходів захисту.
Результати дослідження команда представила на конференції Американського товариства з питань харчування у Флориді. -
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open. -
Коти впізнають господарів на нюх – вчені
Коти здатні впізнавати своїх господарів не лише за голосом чи зовнішністю, а й за запахом – і роблять це з особливою точністю.
Як свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, для цього вони переважно використовують ліву ніздрю. Про відкриття повідомляє The New York Times.
Відомо, що коти – одні з найзагадковіших домашніх улюбленців. Їхня незалежна поведінка, небажання виконувати команди і обережність роблять вивчення цих тварин справжнім викликом для науковців.
“Насправді коти розуміють багато чого так само добре, як і собаки, але вони не показують це своєю поведінкою та є більш обережними, що ускладнює проведення експериментів”, – зазначає професор зоотехніки Хідехіко Учіяма.
Попри це, науковцям вдалося провести експеримент за участю 30 котів. Для дослідження вони зібрали запахи власників тварин – за допомогою ватних паличок, якими протирали шкіру за вухами, між пальцями та під пахвами. Для порівняння використовували також зразки запахів незнайомців і нейтральні палички без запаху.
Результати виявилися промовистими: коти витрачали більше часу на обстеження незнайомих запахів, а знайомі (господарів) – майже не досліджували. Це свідчить, що вони чітко розрізняють, де хто.
Ще цікавіше – реакція на запах залежала від того, якою ніздрею коти вдихали аромат: знайомі запахи вони виявляли лівою, нові – правою. Це узгоджується з дослідженнями собак, які аналогічно використовують нюх залежно від емоційного навантаження запаху.
“Ймовірно, права півкуля переважно обробляє емоційно тривожні запахи” – припускає професор Учіяма.
Попри те, що дослідники не відстежували активність мозку котів безпосередньо, їхня робота стала вагомим внеском у вивчення поведінки тварин. -
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Група європейських вчених з Інституту Макса Планка протестувала комбінацію двох препаратів, рапаміцину і траметинібу, на мишах і виявила, що ця комбінація збільшує тривалість життя тварин на близько 30%. Крім того, миші, які отримували ці препарати, мали менше хронічних запалень і пізніше хворіли на рак. Рапаміцин вже показав свою ефективність у подовженні життя, а траметиніб допомагав плодовим мушкам, але його вплив на ссавців був неясним. Після тестування обох препаратів окремо і разом виявилося, що разом вони забезпечили найбільше приросту у тривалості життя мишей. Дослідження показало, що ця комбінація препаратів також покращувала роботу організму та знижувала вікове запалення у різних тканинах. Вчені вважають, що ці відкриття можуть покращити якість життя людей у старшому віці. Також вони зауважили, що побічних ефектів від комбінованої терапії не виявлено було, окрім вже відомих для кожного препарату окремо. Оскільки обидва препарати вже зареєстровані для використання у людей, клінічні випробування можуть початися незабаром.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
Всього три ночі поганого сну можуть зашкодити серцю – дослідження
Дослідники з Уппсальського університету в Швеції з’ясували, що тривалість сну може впливати на зміни в крові, які пов’язані з ризиком серцево-судинних захворювань. Учасники дослідження перебували під контролем у лабораторії, де спочивали протягом трьох ночей з обмеженим сном (4,25 години) та трьох ночей з нормальним сном (8,5 години). Після кожного періоду вони займались фізичними вправами, а їх кров аналізували на наявність запальних білків. Виявлено, що недосип призводить до зростання рівня запальних маркерів, які пов’язані з серцевими захворюваннями, і знижує позитивний вплив фізичних вправ на організм. Дослідження також показало, що час забору крові впливає на рівень білків у крові, особливо при недостачі сну, що свідчить про важливість здорового сну для серця та загального стану організму.