Група європейських вчених з Інституту Макса Планка протестувала комбінацію двох препаратів, рапаміцину і траметинібу, на мишах і виявила, що ця комбінація збільшує тривалість життя тварин на близько 30%. Крім того, миші, які отримували ці препарати, мали менше хронічних запалень і пізніше хворіли на рак. Рапаміцин вже показав свою ефективність у подовженні життя, а траметиніб допомагав плодовим мушкам, але його вплив на ссавців був неясним. Після тестування обох препаратів окремо і разом виявилося, що разом вони забезпечили найбільше приросту у тривалості життя мишей. Дослідження показало, що ця комбінація препаратів також покращувала роботу організму та знижувала вікове запалення у різних тканинах. Вчені вважають, що ці відкриття можуть покращити якість життя людей у старшому віці. Також вони зауважили, що побічних ефектів від комбінованої терапії не виявлено було, окрім вже відомих для кожного препарату окремо. Оскільки обидва препарати вже зареєстровані для використання у людей, клінічні випробування можуть початися незабаром.
Позначка: Дослідження
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
Всього три ночі поганого сну можуть зашкодити серцю – дослідження
Дослідники з Уппсальського університету в Швеції з’ясували, що тривалість сну може впливати на зміни в крові, які пов’язані з ризиком серцево-судинних захворювань. Учасники дослідження перебували під контролем у лабораторії, де спочивали протягом трьох ночей з обмеженим сном (4,25 години) та трьох ночей з нормальним сном (8,5 години). Після кожного періоду вони займались фізичними вправами, а їх кров аналізували на наявність запальних білків. Виявлено, що недосип призводить до зростання рівня запальних маркерів, які пов’язані з серцевими захворюваннями, і знижує позитивний вплив фізичних вправ на організм. Дослідження також показало, що час забору крові впливає на рівень білків у крові, особливо при недостачі сну, що свідчить про важливість здорового сну для серця та загального стану організму.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.