Президент України Володимир Зеленський вважає, що вторгнення російських дронів у Польщу було спробою глави Росії Володимира Путина перевірити реакцію НАТО. Він вважає, що це була спроба показати, на що здатний Альянс як у дипломатичному, так і в політичному плані. Зеленський вважає, що це також був сигнал для України, який має попередити про можливі наслідки надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони. У відповідь на цю ситуацію НАТО розпочало операцію “Східний вартовий”, в рамках якої відправило авіацію до Польщі, а також розгорне союзні сили з країн, таких як Данія, Франція, Британія та Німеччина. Крім того, Британія направить винищувачі Typhoon у Польщу.
Позначка: Дрон
-
Повітряний щит НАТО. Чим захищатися від дронів РФ
Минулого тижня в Польщі було зафіксовано вторгнення майже двох десятків російських безпілотників, які прилетіли з України та Білорусі. Це стало найсерйознішим порушенням повітряного простору НАТО за всю історію альянсу. Безпілотники навіть з’явилися над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією.
Для захисту від подібних загроз НАТО має складну систему. Перша частина – це виявлення потенційних загроз за допомогою літаків далекого радіолокаційного виявлення та управління. Також використовуються безпілотники для тривалих місій та радари для контролю повітряного простору.
Друга частина системи полягає у винищувачах, розгорнутих у Східній Європі, які можуть супроводжувати та, в разі потреби, збивати ворожі літаки. А третя частина – наземні системи протиповітряної оборони, такі як радари та ракетні комплекси, які можуть перехоплювати літаки та ракети.
Однак, за даними The Economist, система наземної оборони НАТО має проблеми, оскільки багато засобів було відправлено в Україну. Це призвело до того, що арсенал у Європі дещо виснажився. НАТО планує нарости свої засоби протиповітряної оборони на 400% для відповіді на загрози.
-
У Польщі знешкодили дрон, який літав над урядовими будівлями
У Польщі затримали безпілотник, який літав над урядовими будівлями та резиденцією президента. Премʼєр-міністр повідомив про це в соцмережі. Дрон був знешкоджений службою охорони держави, а двох громадян Білорусі затримали. Це стався після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. У відповідь, НАТО почало операцію Східний вартовий та розгорне війська до Польщі.
-
У Британії відкриють найбільший у країні завод з виробництва дронів
У місті Свіндон на південному заході Британії планується відкрити найбільший завод з виробництва безпілотників у Великій Британії у 2026 році. Цю інформацію у вересні повідомило Міністерство оборони Британії. Завод належить компанії Tekever, яка має виробничі лінії в Британії. На заводі будуть виготовляти дрони StormShroud, які вже використовуються британськими військами. Відкриття заводу забезпечить тисячу робочих місць для британців. За даними уряду, Tekever вже придбала дронів на 270 мільйонів фунтів стерлінгів, частина з яких була призначена для України.
-
Атаки дронів порушили роботу НПЗ та нафтового порту в РФ – ЗМІ
Один з найбільших російських НПЗ Киришинефтеоргсинтез (Кінеф) призупинив роботу на первинній установці АТ-6 на місяць через пожежу, яка спалахнула після атаки безпілотного літального апарату. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив інцидент та заявив, що три дрона були знищені у районі Кірішів. Пожежа пошкодила обладнання установки, що призведе до призупинення роботи протягом місяця. Кінеф зберіг у роботі інші установки, але робота заводу буде обмежена. Також повідомляється про атаки дронів на нафтовий порт Приморськ, що призвело до пожежі на танкерах. Порт відновив роботу після атаки, але працює на зниженій потужності. Графік експорту нафти може зазнати затримок через ці події.
-
Литовці зібрали 1 млн євро на дрони для України
У Литві відбулася кампанія Dronatonas, під час якої організація Blue/Yellow зібрала 1 мільйон євро на закупівлю дронів для України. Зібрані кошти будуть використані на закупівлю та доставку на передову різних типів дронів та аксесуарів до них. Ця ініціатива має на меті не лише допомогу українським військовим, а й забезпечення безпеки Литви та Європи. За час існування організації, литовці вже пожертвували Україні більше 100 мільйонів євро.
-
В Україні випробували ударні дрони дальністю 40+ км
Український оборонний кластер Brave1 успішно протестував нові ударні дрони-камікадзе з дальністю ураження понад 40 км. Ці дрони будуть використовуватися на полі бою для ураження ворожих цілей далеко за лінією фронту. Віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров відзначив, що це новий рівень ураження ворога, який дозволить здійснювати точні удари на великій відстані. Після успішних випробувань планується прискорено впроваджувати ці дрони на полі бою, оскільки вони є доступними у виробництві та легко масштабуються.
-
ЗМІ дізнались про наслідки атаки на заводи в Уфі
Безпілотні літальні апарати пошкодили установки та трубопроводи на двох заводах Башнєфті у російському місті Уфа. Один дрон врізався в установку на Башнєфть-Новойл, пошкодив газопровід та смолоскипний колектор, викликавши пожежу. Інший безпілотник впав на території Башнєфть-УНПЗ, пошкодивши трубопроводи з водою та азотом. На заводі було евакуйовано 70 людей. Обидва підприємства належать до компанії Башнєфть, яка утримується Роснєфтью з 2016 року. Заводи займаються переробкою нафти та виробництвом палива та нафтохімічних продуктів. Наразі розслідується інцидент, а точні наслідки атаки уточнюються.
-
РФ атакувала Україну ракетами С-300 та дронами
У ніч на 15 вересня росіяни випустили три ракети С-300 та 84 дрони над територією України з п’яти напрямків. Збройні сили України зуміли збити більшість цілей, але деякі дрони все ж пройшли. Запуски здійснювалися з різних областей Росії. Українські сили використали авіацію, протиповітряну оборону, радіоелектронну боротьбу та вогневі групи для відбиття атаки. Загалом було знищено або відхилено 59 дронів-камікадзе та 25 безпілотників.
-
Більшість німців вірить в напад Росії на країну НАТО – опитування
У Німеччині зросло занепокоєння щодо можливості агресії Росії проти країн-членів НАТО після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. Опитування, проведене інститутом INSA для видання Bild, показало, що 62% німців вважають реальним ризик нападу РФ на країни Альянсу, такі як Польща чи Литва. Більшість опитаних підтримують суворі заходи проти Росії, наприклад, 49% підтримують негайне припинення постачання російської нафти та газу до ЄС. Також половина респондентів вважає, що заморожені російські активи в ЄС слід використати для допомоги Україні. Опитування було проведене серед 1002 німців 11-12 вересня.