Суд у Гамбурзі виніс рішення про те, що кліматичні активісти з Останнього покоління повинні виплатити авіакомпанії Lufthansa понад 400 тисяч євро через блокування аеропорту. Це найжорстокіший вирок у Німеччині стосовно екологічних активістів. Якщо суму не сплатять, їм загрожує арешт до двох років. Акція, яка сталася 13 липня 2023 року, призвела до затримки 57 рейсів Lufthansa і постраждало близько 8500 пасажирів. Крім того, активісти також повинні сплатити судові витрати. Це перше таке вирок у Німеччині, коли екоактивістам доведеться виплатити таку значну суму.
Позначка: Екологія
-
У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води
Знаменита екоактивістка Ґрета Тунберґ разом з групою Extinction Rebellion влаштували протест у Венеції, пофарбувавши Великий канал у зелений колір і розгорнувши банер Stop Ecocide на мосту Ріальто. Місцева влада засудила акцію, називаючи її неповагою до міста. Губернатор регіону Венето зазначив, що навіть екологічно безпечні речовини можуть шкодити каналам. Протест відбувся під час вихідних і співпав з кліматичною конференцією COP30 в Бразилії. Акція також пройшла в інших італійських містах. Міська влада повідомила, що Ґрета Тунберґ більше не матиме можливості проводити подібні акції у Венеції.
-
Величезні мазутні плями зафіксували в Керченській протоці – соцмережі
У Керченській протоці було виявлено декілька великих плям мазуту за допомогою супутникових знімків. Плями мають значну площу і розташовані вздовж узбережжя від порту Камиш-Бурун до фортеці Керч. Також були зафіксовані сліди мазуту на інших ділянках узбережжя. Місцеві мешканці Керчі виявили покритого мазутом птаха на березі. Це не перший випадок забруднення Чорного моря мазутом, останній раз подібні плями були помічені на узбережжі Анапи.
-
На Донеччині обміліла річка Кальміус через дії росіян – ЦВО
Російські окупанти вирішили перекидати воду з Павлопільського водосховища в Старокримське водосховище на Донеччині, що призвело до обміління річки Кальміус. Це може призвести до серйозних проблем з водопостачанням Маріуполя. Експерти обурені такими діями, оскільки це може сильно пошкодити природну гідросистему регіону. Село Павлопіль, де знаходиться водосховище, було захоплене російськими військами в 2022 році. Старокримське водосховище було створене для забезпечення водою Маріуполя і має значну площу водозбору.
-
Під Харковом виявлено масовий скид кісток великої рогатої худоби
Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявили в Харківській області поблизу села Мерло. Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід. Про це повідомили в прокуратурі Харківської області.
Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявлено на відкритій земельній ділянці коло села Мерло Золочівської громади Богодухівського району. Правоохоронці тепер встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток.
Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід та занепокоєні можливими екологічними наслідками.
На місці події проведено огляд. Найближчим часом фахівці Держпродспоживслужби почнуть роботи з усунення наслідків цього нелегального “кладовища”.
За процесуального керівництва Богодухівської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом Забруднення землі (ч. 1 ст. 239 КК України).
Прокурори спільно зі слідчими поліції встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток. -
Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників
Світові викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива у 2025 році досягли рекордних 38,1 мільярда тонн. Про це повідомляє Global Carbon Budget.
За прогнозами, викиди від змін землекористування (наприклад, вирубки лісів) знизяться до 4,1 мільярда тонн у 2025 році, тож загальні викиди CO₂ будуть дещо нижчими, ніж торік.
Після завершення погодного явища Ель-Ніньйо 2023-2024 років, яке спричиняло спеку та посуху в багатьох регіонах, поглинання CO₂ природними екосистемами (“наземне поглинання”) цього року відновилося до рівня, що передував Ель-Ніньйо.
Звіт, опублікований разом із новою статтею в журналі Nature, розглядає вплив зміни клімату на наземні та океанічні поглиначі вуглецю. У ньому йдеться, що 8% зростання концентрації CO₂ в атмосфері з 1960 року пояснюється тим, що зміна клімату послабила здатність суші та океанів поглинати вуглець.
У звіті зазначається, що залишковий вуглецевий бюджет для обмеження глобального потепління до 1,5°C практично вичерпано. Оскільки немає ознак терміново необхідного скорочення глобальних викидів, рівень CO₂ в атмосфері – а разом із ним і небезпечні наслідки глобального потепління – продовжує зростати.
Дослідницька група включала представників Університету Ексетера, Університету Східної Англії (UEA), Центру міжнародних досліджень клімату CICERO, Мюнхенського університету імені Людвіга-Максиміліана (LMU), Інституту Альфреда Вегенера та понад 90 інших наукових установ по всьому світу.
Утримати глобальне потепління нижче 1,5°C вже не є реалістичним. Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C – 170 мільярдів тонн CO₂ – буде вичерпано до 2030 року за поточного рівня викидів. Ми оцінюємо, що зміна клімату вже зменшує сумарне поглинання вуглецю сушею та океаном – це чіткий сигнал від Планети Земля, що нам потрібно радикально скоротити викиди, – заявив професор П’єр Фрідлінгштейн з Інституту глобальних систем Ексетера, який очолював дослідження.
Професорка Корін Ле Кере з Університету Східної Англії додала, що зусилля для боротьби зі зміною клімату помітні: 35 країн змогли скоротити свої викиди, водночас розвиваючи економіку – удвічі більше, ніж десять років тому, – і значний прогрес досягнуто у зменшенні залежності від викопного палива. Але цей прогрес занадто крихкий, щоб забезпечити стабільне зниження глобальних викидів. Негативний вплив зміни клімату на природні поглиначі вуглецю викликає занепокоєння й підкреслює необхідність термінових дій.
Зазначається, що викиди Китаю у 2025 році прогнозуються на рівні +0,4% – зростання сповільнюється завдяки помірному підвищенню енергоспоживання та стрімкому розвитку відновлюваної енергетики.
Викиди Індії зростуть на +1,4% – також нижче за попередні тенденції. Ранній мусон зменшив потребу в охолодженні в найспекотніші місяці, а розвиток ВДЕ призвів до мінімального зростання споживання вугілля.
США (+1,9%) та ЄС (+0,4%) продемонструють зростання викидів у 2025 році після кількох років спаду через холоднішу погоду та інші фактори.
Викиди Японії (вперше включені до прогнозу) зменшаться на 2,2%, що відповідає останнім тенденціям.
Для решти світу прогнозується зростання викидів на 1,1%.
Зростання викидів CO₂ у 2025 році відбувається з усіх видів палива: вугілля +0,8%, нафта +1%, природний газ +1,3%.
Викиди від міжнародної авіації зростуть на 6,8% (перевищивши доковідний рівень), а від міжнародного судноплавства залишаться стабільними.
За період 2015-2024 рр. викиди від постійної вирубки лісів залишаються високими – близько 4 млрд тонн CO₂ на рік, тоді як відновлення лісів компенсує лише половину цих викидів.
Загальні викиди CO₂ (викопні + зміни землекористування) зростали повільніше в останнє десятиліття (0,3% на рік) порівняно з попереднім (1,9% на рік).
Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C практично вичерпано – лише 170 млрд тонн CO₂, що еквівалентно чотирьом рокам за рівнем викидів 2025 року. -
Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС
Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
“Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
“Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
“Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС. -
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита (CBAM), яке почне діяти з 2026 року, на економіку України. Він зазначив, що ця нова ініціатива Євросоюзу може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році. Водовіз закликав уряд України шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM або знайти альтернативні рішення. Він також висловив побоювання, що українські компанії не отримають таких же грантів на декарбонізацію, як їхні європейські конкуренти, і просив відтермінувати введення мита хоча б на п’ять років. Крім того, Водовіз наголосив на необхідності створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні для підтримки декарбонізації.
-
Росіяни практично знищили Кінбурнську косу та Асканію-Нову – ВМС
За словами речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука, російські війська під час бойових дій на півдні майже повністю знищили Кінбурнську косу та унікальний заповідник Асканія-Нова. Екологи були насторожі та звернулися за увагою до цієї проблеми, оскільки вона значно не висвітлюється у ЗМІ. Крім того, бойові дії біля Криму серйозно позначилися на флорі та фауні. Екологи зафіксували загибель тисяч дельфінів через їхню чутливість до вибухів. Також були виявлені нафтові плями біля узбережжя Одеси, які, хоч і менші, ніж на окупованій території Криму, все одно створюють загрозу довкіллю. Поки що невідомо, чи можливе відновлення заповідника Асканія-Нова та як це може бути зроблено.
-
Електрокари не такі екологічні, як про них думають
Автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння більше забруднюють атмосферу, але й електрокари далеко не ідеальні та не настільки екологічні, як прийнято про них думати. Як саме електрокри шкодять довкіллю? Виробництво електроенергії не завжди чисте Традиційні автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) поступово поступаються місцем гібридним та електричним моделям (EV). Незважаючи на те, що автомобілі з ДВЗ все ще становлять переважну більшість на дорогах, поряд з ними їздять мільйони електрокарів. Люди все частіше віддають їм перевагу тому, що маркетологи переконали їх у тому, що вони екологічніші. Однак вони теж шкодять навколишньому середовищі, хоч і меншою мірою.
На транспорт припадає приблизно третина всіх викидів парникових газів. Електромобілі можуть лише трохи впоратися з вирішенням цієї проблеми. Вони виробляють набагато менше викидів, що викликають глобальне потепління, ніж автомобілі, що працюють на бензині або дизелі, можуть мати нульові вихлопні гази, але проблема полягає в тому, як саме виробляється енергія для їх живлення. Справа в тому, що для виробництва електрики, як і раніше, спалюється багато вугілля. Якщо електрокар заряджається на АЗС, які отримують енергію від вугільних електростанцій, він може навіть більше забруднювати атмосферу, ніж сучасний гібрид на ДВЗ. Доки електромобілі не зможуть відмовитися від таких мереж і перейти до використання сонячної або вітрової енергії, вони, як і раніше, шкодитимуть навколишньому середовищу. Зарядні мережі повинні стати набагато чистішими, перш ніж EVстануть дійсно нешкідливими. Сировина для акумуляторів небезпечна для природи Більшість електромобілів працюють на літійних елементах. Вони є базовим компонентом літій-іонного акумулятора (батареї). Для роботи такої бактерії використовуються рідкісноземельні елементи, літій та кобальт. Видобуток таких матеріалів призводить до забруднення повітря та води, деградації земель та забруднення підземних вод. Незважаючи на те, що наслідки менш серйозні, ніж під час виробництва бензину, рівень забруднення навколишнього середовища досить високий.
До того ж, переробка самих акумуляторів теж поки що не вирішене питання. Акумулятори, які живлять електромобілі, не вічні. У міру того, як термін служби попередніх поколінь електромобілів добігає кінця, стає актуальною проблема переробки. Відпрацьовані батареї викидають в атмосферу забруднюючі речовини. До того ж поки що мало підприємств, які взагалі цим займаються. За даними експертів, підприємств, що переробляють старі свинцево-кислотні батареї 99%, тоді як для літійних батарей цей показник становить лише 5%.
Масовий вихід із експлуатації акумуляторів від першого покоління електромобілів лише починається. Інфраструктура переробки літій-іонних елементів знаходиться на етапі активного будівництва та розвитку. Проблема для екології полягає в тому, що літій-іонні акумулятори мають складний хімічний склад і вимагають більш складних, дорогих та енергоємних процесів переробки, таких як гідрометалургія та пірометалургія, для вилучення цінних металів (літій, нікель, кобальт, марганець).
Не можна однозначно сказати, що переробка літій-іонного акумулятора шкідливіша, але вона потребує більш складних, дорогих та енергоємних технологій для безпечного та ефективного вилучення матеріалів, що робить її більш складною з точки зору контролю за екологічним слідом.
Акумулятори містять метали та матеріали, які можуть бути витягнуті та використані повторно, проте відсоток перероблюваних літієвих акумуляторів залишається дуже низьким. Є надія, що згодом і за допомогою інновацій цей показник збільшиться. Компанія Nissanі BMWвже випробували використання старих батарей для зберігання енергії в електромережі, а GMрозробив акумуляторні блоки з урахуванням можливості їх повторного використання. А поки що старі не перероблені батареї ховають у бочки та закопують їх у землю. Це рішення не можна назвати придатним для чистоти навколишнього середовища. Виробництво перевантажує мережу Законодавчі норми диктують нові правила. Автовиробники прагнуть того, щоб до 2035 року припинити продаж автомобілів з ДВЗ і зосередитися лише на електромобілях. Щоб задовольнити попит на енергію, необхідно ретельне планування. Потрібно виробляти більше енергії, будувати більше місць для підключення, прискорити час заряджання, створити чистішу електромережу. Для того щоб електромобілі стали масовим явищем, зарядка має бути більш доступною та зручною. Для цього потрібно не тільки виробляти більше електрокарів, а й активно займатися інфраструктурою.
За оцінками експертів, якби всі пасажирські автомобілі та комерційний транспорт у світі були електричними, глобальне споживання електроенергії зросло б приблизно на 10% – 20%.
Це означає, що необхідно будувати додаткові електростанції та модернізувати мережі електропередач.
До 2040 року, навіть за дуже швидкого зростання кількості електромобілів, очікується, що їхня частка у загальному світовому споживанні електроенергії становитиме лише близько 5%.
Повна електрифікація всього світового автопарку до 2050 року, ймовірно, вимагатиме збільшення загального світового виробництва електроенергії на менше 20%. Для підзарядки потрібно багато енергії Сучасні електрокари можуть проїхати на одному заряді чимало кілометрів. Для більшості популярних, масових електромобілів запас ходу перебуває у наступному діапазоні: початковий рівень (компактні/базові моделі): ~300 – 400 км (WLTP). Цього достатньо для щоденних поїздок містом та околицями. Середній сегмент (моделі, що найбільше продаються, наприклад, TeslaModel3/Y, HyundaiIoniq6): ~450 – 600+ км (WLTP/EPA). Цей діапазон робить їх цілком придатними для далеких подорожей.
Однак при екстремальних температурах та під великим навантаженням запас значно падає. Автомобіль, що розрядився, який взимку застрягне десь далеко від зарядної станції, буде повернутий до життя дизельним генератором або врятований евакуатором з ДВЗ, що вимагає енергії.
А якщо говорити про вантажівки, то батареї, які вони використовують, взагалі величезні. До того ж для їхньої зарядки потрібно багато часу. Сервіс BloombergLawстверджує, що для живлення Semiпотрібно “стільки енергії, скільки для невеликого міста”. А звичайна зарядна станція вздовж дороги споживає стільки ж електрики, скільки витрачає спортивний стадіон. “Це не те саме, що підключити тостер. Якщо ви поставите де-небудь 50 вантажівок, це буде еквівалентно заводу”, – зазначає Дейв Муллані, голова відділу аналізу електричних вантажівок в енергетичному дослідницькому інституті RMI. Якщо для підзарядки або пожвавлення EVнеобхідно використовувати енергію, що отримується з викопного палива, він просто не такий “зелений”, як здається.
Вікторія Чернявська