Позначка: Екологія

  • Електрокари не такі екологічні, як про них думають

    Електрокари не такі екологічні, як про них думають

    Автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння більше забруднюють атмосферу, але й електрокари далеко не ідеальні та не настільки екологічні, як прийнято про них думати. Як саме електрокри шкодять довкіллю? Виробництво електроенергії не завжди чисте Традиційні автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ) поступово поступаються місцем гібридним та електричним моделям (EV). Незважаючи на те, що автомобілі з ДВЗ все ще становлять переважну більшість на дорогах, поряд з ними їздять мільйони електрокарів. Люди все частіше віддають їм перевагу тому, що маркетологи переконали їх у тому, що вони екологічніші. Однак вони теж шкодять навколишньому середовищі, хоч і меншою мірою.
    На транспорт припадає приблизно третина всіх викидів парникових газів. Електромобілі можуть лише трохи впоратися з вирішенням цієї проблеми. Вони виробляють набагато менше викидів, що викликають глобальне потепління, ніж автомобілі, що працюють на бензині або дизелі, можуть мати нульові вихлопні гази, але проблема полягає в тому, як саме виробляється енергія для їх живлення. Справа в тому, що для виробництва електрики, як і раніше, спалюється багато вугілля. Якщо електрокар заряджається на АЗС, які отримують енергію від вугільних електростанцій, він може навіть більше забруднювати атмосферу, ніж сучасний гібрид на ДВЗ. Доки електромобілі не зможуть відмовитися від таких мереж і перейти до використання сонячної або вітрової енергії, вони, як і раніше, шкодитимуть навколишньому середовищу. Зарядні мережі повинні стати набагато чистішими, перш ніж EVстануть дійсно нешкідливими. Сировина для акумуляторів небезпечна для природи Більшість електромобілів працюють на літійних елементах. Вони є базовим компонентом літій-іонного акумулятора (батареї). Для роботи такої бактерії використовуються рідкісноземельні елементи, літій та кобальт. Видобуток таких матеріалів призводить до забруднення повітря та води, деградації земель та забруднення підземних вод. Незважаючи на те, що наслідки менш серйозні, ніж під час виробництва бензину, рівень забруднення навколишнього середовища досить високий.
    До того ж, переробка самих акумуляторів теж поки що не вирішене питання. Акумулятори, які живлять електромобілі, не вічні. У міру того, як термін служби попередніх поколінь електромобілів добігає кінця, стає актуальною проблема переробки. Відпрацьовані батареї викидають в атмосферу забруднюючі речовини. До того ж поки що мало підприємств, які взагалі цим займаються. За даними експертів, підприємств, що переробляють старі свинцево-кислотні батареї 99%, тоді як для літійних батарей цей показник становить лише 5%.
    Масовий вихід із експлуатації акумуляторів від першого покоління електромобілів лише починається. Інфраструктура переробки літій-іонних елементів знаходиться на етапі активного будівництва та розвитку. Проблема для екології полягає в тому, що літій-іонні акумулятори мають складний хімічний склад і вимагають більш складних, дорогих та енергоємних процесів переробки, таких як гідрометалургія та пірометалургія, для вилучення цінних металів (літій, нікель, кобальт, марганець).
    Не можна однозначно сказати, що переробка літій-іонного акумулятора шкідливіша, але вона потребує більш складних, дорогих та енергоємних технологій для безпечного та ефективного вилучення матеріалів, що робить її більш складною з точки зору контролю за екологічним слідом.
    Акумулятори містять метали та матеріали, які можуть бути витягнуті та використані повторно, проте відсоток перероблюваних літієвих акумуляторів залишається дуже низьким. Є надія, що згодом і за допомогою інновацій цей показник збільшиться. Компанія Nissanі BMWвже випробували використання старих батарей для зберігання енергії в електромережі, а GMрозробив акумуляторні блоки з урахуванням можливості їх повторного використання. А поки що старі не перероблені батареї ховають у бочки та закопують їх у землю. Це рішення не можна назвати придатним для чистоти навколишнього середовища. Виробництво перевантажує мережу Законодавчі норми диктують нові правила. Автовиробники прагнуть того, щоб до 2035 року припинити продаж автомобілів з ДВЗ і зосередитися лише на електромобілях. Щоб задовольнити попит на енергію, необхідно ретельне планування. Потрібно виробляти більше енергії, будувати більше місць для підключення, прискорити час заряджання, створити чистішу електромережу. Для того щоб електромобілі стали масовим явищем, зарядка має бути більш доступною та зручною. Для цього потрібно не тільки виробляти більше електрокарів, а й активно займатися інфраструктурою.
    За оцінками експертів, якби всі пасажирські автомобілі та комерційний транспорт у світі були електричними, глобальне споживання електроенергії зросло б приблизно на 10% – 20%.
    Це означає, що необхідно будувати додаткові електростанції та модернізувати мережі електропередач.
    До 2040 року, навіть за дуже швидкого зростання кількості електромобілів, очікується, що їхня частка у загальному світовому споживанні електроенергії становитиме лише близько 5%.
    Повна електрифікація всього світового автопарку до 2050 року, ймовірно, вимагатиме збільшення загального світового виробництва електроенергії на менше 20%. Для підзарядки потрібно багато енергії Сучасні електрокари можуть проїхати на одному заряді чимало кілометрів. Для більшості популярних, масових електромобілів запас ходу перебуває у наступному діапазоні: початковий рівень (компактні/базові моделі): ~300 – 400 км (WLTP). Цього достатньо для щоденних поїздок містом та околицями. Середній сегмент (моделі, що найбільше продаються, наприклад, TeslaModel3/Y, HyundaiIoniq6): ~450 – 600+ км (WLTP/EPA). Цей діапазон робить їх цілком придатними для далеких подорожей.
    Однак при екстремальних температурах та під великим навантаженням запас значно падає. Автомобіль, що розрядився, який взимку застрягне десь далеко від зарядної станції, буде повернутий до життя дизельним генератором або врятований евакуатором з ДВЗ, що вимагає енергії.
    А якщо говорити про вантажівки, то батареї, які вони використовують, взагалі величезні. До того ж для їхньої зарядки потрібно багато часу. Сервіс BloombergLawстверджує, що для живлення Semiпотрібно “стільки енергії, скільки для невеликого міста”. А звичайна зарядна станція вздовж дороги споживає стільки ж електрики, скільки витрачає спортивний стадіон. “Це не те саме, що підключити тостер. Якщо ви поставите де-небудь 50 вантажівок, це буде еквівалентно заводу”, – зазначає Дейв Муллані, голова відділу аналізу електричних вантажівок в енергетичному дослідницькому інституті RMI. Якщо для підзарядки або пожвавлення EVнеобхідно використовувати енергію, що отримується з викопного палива, він просто не такий “зелений”, як здається.
    Вікторія Чернявська

  • У посадовиці екоінспекції вилучили понад $1 млн

    У посадовиці екоінспекції вилучили понад $1 млн

    У Дніпропетровській та Кіровоградській областях України правоохоронці викрили керівницю одного з відділів Державної екологічної інспекції на незаконному збагаченні. Під час обшуків у її місці проживання було вилучено понад 1 млн доларів готівкою. Також виявлено квартиру площею понад 100 м² та автомобіль BMW 520i, які були придбані за рахунок незаконно нажитеї власності. Жінку затримали за підозрою у незаконному збагаченні, їй загрожує до 10 років ув’язнення. Наразі їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 30 млн гривень.

  • До узбережжя РФ в Чорному морі суне пляма з 900 тоннами мазуту

    До узбережжя РФ в Чорному морі суне пляма з 900 тоннами мазуту

    У Чорному морі виявили велику мазутну пляму, яка рухається в напрямку узбережжя Тамані і Темрюка. Губернатор Краснодарського краю повідомив про це на засіданні парламенту регіону. Ця пляма складається з 900 тонн нафтопродуктів і направляється до узбережжя Кубані. Чиновник порівняв цю ситуацію з попередньою аварією танкерів у грудні 2024 року, коли в Чорне море потрапило тисячі тонн мазуту. Наразі влада регіону заявляє, що для прибирання мазутної плями буде задіяний резервний фонд краю. Нові забруднення нафтопродуктами також фіксуються біля Анапи, де почали відновлювати захисний вал для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

  • В Анапі знову фіксують викиди мазуту з російських танкерів – ЦПД

    В Анапі знову фіксують викиди мазуту з російських танкерів – ЦПД

    Український Центр протидії дезінформації повідомив, що у Керченській протоці, де майже дев’ять місяців тому сталася екологічна катастрофа через аварію танкерів, знову фіксують викиди мазуту на пляжах Анапи. Зазначено, що російська влада не вживає дійсних заходів для ліквідації наслідків аварії, але зосереджена на війні проти України. Це призводить до постійного забруднення Чорного моря, що може мати серйозні наслідки для екосистеми регіону. Також відзначено, що бізнеси на узбережжі Чорного моря зазнали збитків через провальний туристичний сезон, а відпочивальники, які відвідали курорти, ризикували своїм здоров’ям через забруднене середовище. Нехтування наслідками катастрофи свідчить про деградацію державного управління в Росії, яка вже не може ефективно реагувати на екологічні та соціальні загрози.

  • В Анапі знову фіксують викиди мазуту з танкерів – ЦПД

    В Анапі знову фіксують викиди мазуту з танкерів – ЦПД

    Український Центр протидії дезінформації повідомив про те, що влада Росії ігнорує екологічну катастрофу, яка сталася майже 9 місяців тому в Керченській протоці. На пляжах міста Анапа знову виявили витік мазуту з розбитих танкерів, які там розбилися. Уряд Росії не займається ліквідацією наслідків аварії, а зосереджений на війні з Україною. Це призводить до постійного забруднення Чорного моря, що може мати серйозні наслідки для екосистеми. Нехтування проблемою показує деградацію державного управління в Росії, яке вже не може реагувати на екологічні загрози та забезпечувати безпеку населенню.

  • На пляжах Анапи з’явилися нові викиди мазуту

    На пляжах Анапи з’явилися нові викиди мазуту

    Майже через місяць після того, як влада Краснодарського краю оголосила про завершення очищення дна Чорного моря від мазуту, на узбережжі Анапи знову зафіксовано забруднення. Про це пише TMT.
    Як зауважив місцевий блогер Юрій Озаровський, плями мазуту простягаються вздовж трьох кілометрів берегової лінії, особливо багато їх між проїздом Золотий берег і пляжем Довіль.
    “Усе тече, у морі з’явився запах”, – повідомив Озаровський. Місцеві жителі зазначають, що мазут винесло після сильного шторму.
    Волонтери штабу “Дельфін” повідомили про численні викиди поблизу селища Волна Темрюцького району.
    “Це вже не плями – увесь пляж покритий мазутом. Рідкий, він швидко вбирається в пісок і змивається”, – зазначили вони. Через великі обсяги забруднень волонтери не встигають вивозити нафтові відходи на утилізацію – лише за минулі три дні вони зібрали 167 мішків. На березі також знайшли птахів, покритих мазутом; їх ловлять і намагаються відмити.
    Викиди з’явилися й на узбережжі Чорного моря в окупованому Севастополі, заявив призначений Росією так званий “губернатор” Михайло Развожаєв. За його словами, на пляжах зафіксовано “поодинокі плями мазуту”, але масового забруднення немає.
    Екологи припускають, що нові викиди могли бути спричинені встановленням паль для коффердамів – водонепроникних конструкцій у Керченській протоці, де в грудні затонули два танкери з понад 9 тисячами тонн мазуту. Роботи завершилися 10 жовтня.
    Оперативний штаб Краснодарського краю оголосив про завершення робіт із очищення дна Чорного моря в прибережній зоні Анапи та Темрюцького району 19 вересня. За дев’ять місяців після аварії танкерів було зібрано 22 451 мішок мазуту загальною вагою понад 2 тисячі тонн, очищено 1283 кілометри берегової лінії та вивезено понад 181,5 тисячі тонн забрудненого ґрунту.
    Наприкінці липня в Росприроднагляді визнали, що повністю прибрати мазут із Чорного моря неможливо. Відомство зазначало, що паливо й надалі потрапляє у воду з затонулих танкерів, а роботи з їх утилізації планують завершити у 2026 році.
    Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
    Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту

  • У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита

    У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита

    З введенням європейського вуглецевого мита СВАМ у січні 2026 року українські підприємства можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко виступив на Форумі промисловців від Forbes Ukraine і зауважив, що це може зробити їх менш конкурентоспроможними. Тому вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням впровадження цього механізму для України. Крім того, після введення екомита важливим стане захист внутрішнього ринку від імпорту, особливо від продукції з Туреччини. Мироненко попередив, що наплив турецької продукції може обмежити розвиток українського ринку та загрожувати робочим місцям. Тому спільна робота з урядом для вирішення цих питань є дуже важливою для збереження галузі та її перспектив у майбутньому.

  • В РФ стався витік нафтопродуктів у Чорне море, пляма суне до Криму – ЗМІ

    В РФ стався витік нафтопродуктів у Чорне море, пляма суне до Криму – ЗМІ

    Щонайменше 10 тонн нафтопродуктів потрапило в Чорне море внаслідок витоку російського міста Новоросійськ. Пляма площею близько 350 квадратних кілометрів дрейфує в напрямку окупованого Криму. Про це повідомляє російське пропагандистське інформагентство ТАСС.
    За супутниковими вимірюваннями станом на 30 серпня, площу забруднення оцінювали у 75 квадратних кілометрів, а обсяг витоку – у 4-5 тонн. Нині масштаби аварії виявилися значно більшими.
    За останніми даними, площа розливу нафтопродуктів становить близько 350 квадратних кілометрів, а мінімальна оцінка обсягу нафтопродуктів перевищує 10 тонн.
    Експерти прогнозують, що забруднення локалізується західніше Анапи. Можливий викид частини нафтопродуктів на узбережжі північніше Анапи, а сама пляма суне в бік Криму, проходячи південніше Керченської протоки.
    Витік стався 29 серпня під час вантажної операції з танкером у порту Новоросійськ. Після інциденту Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) вивів із експлуатації один із трьох виносних причальних пристроїв на своєму морському терміналі.
    Як відомо, 15 грудня 2024 року у Керченській протоці зазнали аварії російські танкери Волгонефть-212 та Волгонефть-239. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.
    Аварія танкерів РФ: у Чорному морі зафіксували нові викиди мазуту

  • Україна підписала Угоду про відкрите море

    Україна підписала Угоду про відкрите море

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку підписав Угоду про відкрите море (BBNJ Agreement). Відповідний документ посилить міжнародну екологічну співпрацю. Про це повідомляє Мінекономіки.
    Таким чином Україна стала учасницею нового міжнародного механізму захисту океанічних екосистем та сталого використання морських ресурсів у міжнародних водах.
    На підставі Розпорядження Президента України від 28 серпня 2025 року Олексія Соболева було уповноважено на підписання документа в межах Конвенції ООН з морського права.
    “Наше розташування на Чорному та Азовському морях робить питання морської безпеки та захисту екосистем стратегічними для країни й регіону. Навіть у час війни ми доводимо, що здатні дбати про глобальне довкілля, протистояти кліматичним викликам та боротися з екологічними злочинами агресора”, – наголосив Соболев.
    Документ сприяє досягненню цілей Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка передбачає збереження 30% територій і океанів до 2030 року, а також узгоджується з Паризькою кліматичною угодою в частині обговорення Blue Carbon – вуглецю, який поглинається морськими екосистемами.
    Угода також дозволяє Україні брати участь у формуванні міжнародної морської політики та привернути увагу світу до негативного впливу, який чинить Росія на довкілля Криму та Чорного моря.
    Як ми вже писали, Київ та область зазнали масштабних екологічних втрат у червні 2025 року через масовану атака ворожих безпілотників.
    РФ завдала довкіллю України збитків на €108 млрд

  • Десятки суден: Тунберг анонсувала нову спрбу прорваи блокаду Гази

    Десятки суден: Тунберг анонсувала нову спрбу прорваи блокаду Гази

    Екологічна активістка Грета Тунберг збирається здійснити чергову місію з прориву морської блокади Ізраїлю над Сектором Газа за участю десятків суден. Про це вона првідомила в Instagram.
    “31 серпня ми розпочинаємо найбільшу в історії спробу прорвати незаконну ізраїльську блокаду Гази, відправивши з Іспанії десятки суден”, – написала Тунберг.
    Тунберг додала, що 4 вересня до головної флотилії приєднаються ще десятки суден з Тунісу й інших портів.
    За її словами, учасники акції також планують мобілізувати понад 44 країни для проведення одночасних демонстрацій та акцій, щоб “прорвати мовчазну згоду та висловити солідарність із палестинським народом”.