Позначка: Економіка

На відновлення України залучили додаткових €3,6 млрд – Кулеба

Під час конференції з відновлення України (URC2025), яка відбулась 10-11 липня в Римі, було досягнуто домовленостей із партнерами на загальну суму у 3,6 млрд євро. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба в Телеграм у неділю, 13 липня.
“На конференції із відновлення України команда Мінрозвитку провели низку зустрічей та підписали важливих документів – це фінансові домовленості на 3,6 млрд євро. Кошти узгоджено у вигляді інвестиційних угод, меморандумів, протоколів і спільних заяв, що були підписані, анонсовані або засвідчені. Вони спрямовуються на реалізацію масштабних проєктів у сферах житла, транспорту, енергетики, теплопостачання, медицини, освіти, інфраструктури, а також підтримки громад на місцях”, – написав Кулеба.
Він додав, що ще майже 200 млн євро – вартість угод, які були підписані безпосередньо українськими громадами та регіонами з іноземними партнерами.
За словами Кулеби серед основних проєктів, це угоди з Банком розвитку Ради Європи на 200 млн євро для компенсацій за зруйноване житло внаслідок війни у межах програми єВідновлення. Ще 80 млн євро підуть на перший етап виплат компенсацій для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій. Окрема програму пільгової іпотеки для ветеранів та їх сімей з очікуваним обсягом у 60 млн євро.
Ще на 1,5 млрд євро підписаний меморандум із урядом Італії про відкриття доступу України до італійських фінансових механізмів.
“Для українських громад це означає нові можливості: страхове покриття для проєктів, щоб банки могли кредитувати без додаткових ризиків; пільгові кредити для муніципальних ініціатив із мінімальними відсотками та довгими строками; грантові компоненти та спеціальні умови для закупівлі товарів і послуг в італійських компаній, що дозволяє залучати технології й досвід, пряма підтримка малого і середнього бізнесу. Цей інструмент дозволятиме громадам реалізовувати складні проєкти впевнено, із захистом від фінансових ризиків і з доступом до ресурсів. Мова йде про новий формат партнерства, який планується масштабувати і на інші країни”, – розповів віце-прем’єр.
Ще один важливий документ – угода з Європейським інвестиційним банком на 134 млн євро на відновлення критичної транспортної інфраструктури: доріг, мостів, логістичних вузлів у регіонах для сполучення між громадами, який дає змогу евакуювати, доставити гуманітарну допомогу, підтримати логістику.
Мінрозвитку також підписало Меморандум з Агентством розвитку промисловості Польщі про реалізацію проєктів з реконструкції та розбудови КПП Ягодин, а також ремонт об’їзної дороги міста Львова та траси Краківець-Львів-Шегині. Орієнтовна сума потенційного залучення – 200 млн євро.
Погоджено два проєкти з ЄБРР для Укрзалізниці: 44 млн євро на створення мережі газової генерації та 10 млн євро на покращення доступності вокзалів. Уряд Італії передасть Україні пʼять радіолокаційних систем та супутнє обладнання для підтримки базових функцій інфраструктури спостереження Украероруху.
“Це все – конкретні рішення, які матимуть результати в містах та селах України. Також важливо, що громади та регіони самостійно підписували угоди з іноземними урядами, бізнесом та фондами. Загальна сума домовленостей, укладених на місцевому рівні складає майже 300 млн доларів”, – зазначив Кулеба.
Серед угод, які були підписані на рівні громад та регіонів:
116 млн дол затверджено зі Світовим банком в рамках прокєту RePower електро- і теплопостачання в семи містах – Миколаїв, Харків, Суми, Кривий Ріг, Кременчук, Славута, Чернігів;
грант від Італії на 32,5 млн євро для збереження культурної спадщини Одеського регіону, 6 млн євро на відновлення та реконструкцію зрошувальних систем Одещини;
ще 30 млн євро від Італії на реконструкцію дитячої лікарні в Одесі та 2,5 млн євро технічної допомоги на медичне обладнання;
грант від Нідерландів на 35,5 млн євро на будівництво нової міської лікарні в Житомирі.

Раніше Олексій Кулеба повідомив, що в Україні стартує проєкт створення муніципального орендного житла. Він розповів, що проєкт “відкриє можливість створити сталі механізми забезпечення житлом у країні, що переживає затяжну війну та масштабні внутрішні переміщення”.
Також стало відомо, що Сумська область отримала додаткові 200 млн грн. За словами Олексія Кулеби, фінансування направили до 25 громад регіону. Місту Суми адресовано майже 48 млн грн.

13.07.2025

Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн

У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.

Держстат заявив про зниження річної інфляції

У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%.

Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд

У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн.

Експорт нафти з Росії обвалився до мінімуму з лютого – ЗМІ

Постачання нафти з Росії досягло найнижчого рівня з лютого, бо переробка на НПЗ зростає швидше, ніж видобуток, що відбивається на обсягах експорту. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Морські поставки нафти в середньому становили 3,12 млн барелів на день за чотири тижні до 6 липня, що на 3% менше у порівнянні з аналогічним періодом до 29 червня.
Потоки впали до найнижчого рівня з тижня на 23 лютого, і скоротилися на 200 000 барелів на день з березня.
За порівняльний період видобуток збільшився приблизно на 60 000 барелів на день, що становить одну третину від запланованого збільшення виробництва Москвою в рамках цільового показника видобутку ОПЕК+. Тим часом переробка зросла на 140 000 барелів на день.
Збільшення видобутку в рамках угоди ОПЕК+ обмежене глибшими скороченнями, які Росія зобов’язалася здійснити компенсацію за минуле надвиробництво.
Чотиритижневе середнє значення згладжує великі коливання в щотижневих показниках, даючи чіткіше уявлення про базові тенденції в потоках нафти.
Як ми вже писали, доходи РФ від експорту нафти та нафтопродуктів у травні 2025 року знизилися через падіння цін на 0,48 мільярда доларів до квітня до 12,6 мільярда доларів.
Нафтові доходи РФ впали на 30%

У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів

Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше.

Валютні резерви Китаю сягли десятирічного максимуму

Найбільші у світі валютні резерви КНР, у червні 2025 року збільшилися на 32 млрд доларів і досягли 3,317 трлн доларів. Це максимальний обсяг з грудня 2015 року, заявив Народний банк Китаю.
Юань минулого місяця подорожчав на 0,45% стосовно долара. Водночас американська національна валюта впала на 2,7% до кошика основних світових валют.
Резерви золота в КНР станом на кінець червня становили 73,9 млн унцій, збільшившись з 73,83 млн унцій місяцем раніше.
Китайський центробанк купував дорогоцінний метал вісім місяців поспіль. У вартісному вираженні резерви золота зросли до 242,93 млрд доларів порівняно з 241,99 млрд доларів наприкінці травня.

Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості

Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою.

Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості

Резерви України знову почали зростати

За підсумками червня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 липня становили $45,07 млрд, що на 1,2%, або на $53о млн більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у понеділок, 7 липня.
“Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні.
Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку у червні надійшло $4,09 млрд в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). З цієї суми: