Проблеми з бюджетом та анонсоване підвищення податків призвели до падіння цін та зростання доходностей російських держоблігацій. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу (ОФЗ), опустився зі 121 пункту на початку вересня до 117. Прибутки довгих паперів зросли приблизно на 1 процентний пункт до 14,4% річних. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на експертів.
Його дефіцит за підсумками восьми місяців становив 4,2 трлн руб., що більше річного плану.
На початку наступного тижня (до 1 жовтня) до Думи має бути внесений бюджет на наступні три роки, а також поправки до бюджету-2025. Це нині головна інтрига: що запропонує уряд, коли можливості щодо безболісного нарощування видатків, як це було три останні роки, обмежені.
В очікуванні цього вибору Центробанк 12 вересня несподівано знизив ключову ставку з 18% до 17%. Ринок чекав від ЦБ різкішого зниження – до 16%, які були закладені в ціни, – і почав переналаштовуватися на вищі ставки.
Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна пояснила рішення ЦБ невизначеністю щодо того, якою будуть бюджетна політика.
За її словами, для ЦБ головне не витрати бюджету, а дефіцит: чим він буде більшим, тим вищою буде ключова ставка. Якщо ж витрати покриватимуться коштом надходження податків, то ставка може бути нижчою.
Прибутки ОФЗ, як і інші ставки на ринку, залежать від ключової ставки та її очікуваної траєкторії.
Як відомо, правлячий режим Росії нині вже обговорює нове підвищення податків, зокрема ПДВ із 20% до 22%.
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики
Позначка: Економіка Росії
-
Держоблігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків
-
В Росії заговорили про підвищення ПДВ
Правлячий режим Росії розглядає можливість підвищення податку на додану вартість з 20% до 22% для вирішення проблеми дефіциту федерального бюджету. Ця інформація походить від інформагентства Reuters, яке посилається на чотири джерела. Проєкт бюджету планують представити парламенту 29 вересня, і вважається, що ключові його компоненти вже узгоджені з Путіним. Кремль розглядає можливість підвищення ПДВ для бюджету 2026 року, оскільки важко скоротити видатки, зокрема на військові та соціальні потреби. Підвищення ПДВ може допомогти скоротити прогнозований дефіцит бюджету на 2026 рік, але це також може викликати невдоволення серед населення. Ураховуючи дефіцит бюджету, потребу в фінансуванні війни з Україною та потребу у “економічному зростанні”, скорочення видатків у російському бюджеті малоймовірне.
-
Російські забудовники на межі банкрутства – розвідка
Згідно із повідомленням Служби зовнішньої розвідки України, у Росії понад 20% девелоперів опинилися на межі банкрутства через спад продажів і високі ставки. Ця ситуація може призвести до того, що частка банкрутних девелоперів перевищить 30%. Особливо уразливими є компанії, які спеціалізуються на будівництві масового житла та залежать від іпотечного попиту. Багато забудовників відкладають терміни здачі об’єктів, що призводить до збільшення кількості “проблемних” проектів. Галузь нерухомості страждає від низького попиту, обмеженої державної підтримки та відтоку ресурсів на війну з Україною. Інвестиції в нерухомість впали на 44%, а банки відмовляють у видачі іпотеки більшості клієнтів. Влада РФ розглядає можливість введення мораторію на банкрутства забудовників та інші заходи для підтримки галузі.
-
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики
Російська економіка в серпні мала найменші доходи від вивезення сировини за кордон протягом всіх трьох років великої війни в Україні. Це випливає з даних фінського аналітичного центру CREA.
У середньому на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля Росія заробляла 564 млн євро на день — на 2% менше, ніж у липні, і на 11% менше, ніж у серпні минулого року.
Порівняно з піковими значеннями 2022 року, коли експорт викопного палива приносив у країну 1 млрд євро щодня і більше, потоки сировинних доходів звалилися вдвічі, а якщо порівнювати з рівнями 2024 року — приблизно на чверть.
Доходи від морського експорту нафти у серпні скоротилися на 10% у місячному вираженні та на 9% у річному — до 170 млн євро на день. Виручка від трубопровідного нафтового експорту впала на 20% рік до року — до 62 млн євро на день.
Найбільшим покупцем російських енергоресурсів, залишається Китай: на нього припадає 40% усіх закупівель, або 5,7 млрд. євро.
Друге місце посідає Індія (3,6 млрд євро), а третє – Туреччина з часткою 21% (3 млрд євро).
Скорочення експортної виручки вже вдарило по найбільшим нафтовим компаніям, які зіткнулися з падінням прибутків у 2-3 рази, а також федеральному бюджету, де на податки з нафти і газу припадає кожен четвертий рубль доходів.
Раніше Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту -
Експорт бензину з портів РФ у серпні впав до нуля
Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. В серпні також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це свідчать дані консалтингової групи А-95, повідомляє Enkorr.
“Обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.
Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала Транснєфті в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.
Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і санкт-петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).
Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.
Як відомо, зупинка заводів в РФ після атаки українських дронів призвела до зростання біржових цін на бензин.
Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів -
Торгівля між РФ та Китаєм обвалилася на 20% – ЗМІ
За даними Reuters, спостерігається спад у торгівлі між Росією та Китаєм. У серпні закупівлі Китаєм товарів у РФ знизилися на 17,8%, а поставки китайських товарів на російський ринок на 16,4%. Загальний товарообіг між країнами скоротився майже на 9%. Російський експорт до Китаю та китайський до РФ зменшилися на 8,8% та 8,2% відповідно. Китай скоротив закупівлі російської сировини, включаючи нафту, нафтопродукти, ЗПГ, деревину та вугілля. Візит Володимира Путіна до Китаю не приніс нових угод, але домовлено збільшити постачання газу до Китаю з 2031 року. Газпром також анонсував будівництво трубопроводу Сила Сибіру-2, але цю інформацію поки не підтвердили китайська влада та CNPC.
-
Рубль обвалився до мінімуму з квітня на тлі погроз Трампа
Президент США Дональд Трамп висловив готовність введення “другої фази” санкцій проти Росії, що призвело до обвалу російського валютного ринку. Курс долара на позабіржовому ринку значно підвищився, досягнувши максимум за останні 5 тижнів. Ця заява також зробила євро дорожчим у порівнянні з рублем. Глава Мінфіну США Скотт Бессент також підтвердив готовність до вжиття обмежувальних заходів. Євросоюз розглядає можливість санкцій проти китайських компаній та юросіб з Казахстану, які сприяють обходженню санкцій проти Росії. Російська валюта зазнає слабшення з середини липня, а прогнозується, що цей процес може продовжитися до кінця року. РФ може втратити значну частину доходів через нову стелю цін на нафту, а нові санкції Євросоюзу можуть позбавити російський бюджет значної частини запланованих нафтогазових доходів.
-
В Росії прогорає паперовий бізнес – розвідка
Целюлозно-паперова промисловість Росії відчуває на собі глибоку кризу. Провідні підприємства нарощують борги, працюють у збиток і постають перед масовими судовими позовами. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Зокрема найбільший лісопромисловий холдинг РФ ПАТ “Сегежа Групп” задекларував чистий борг у 147,9 млрд рублів, попри те, що його виручка у 2024 році зросла на 15 % і становила 101,9 млрд рублів. Тоді як залучення інвестицій на 113 млрд рублів у червні 2025 року не врятувало компанію від збитковості. Зокрема лише у Ленінградській області зафіксовано понад 300 арбітражних справ проти холдингу на 72 млрд рублів.
У СЗРУ відзначили не кращу ситуацію і в інших регіонах. Найбільший виробник фанери у республіці Комі – ТОВ ФК Жешарт – за результатами 2024 року отримав чистий збиток у 1,1 млрд рублів, що майже удвічі більше, ніж роком раніше (584 млн рублів).
“Криза в російській целюлозно-паперовій галузі є відображенням загальних проблем економіки РФ: падіння інвестиційної привабливості, санкційний тиск, зростання кредитного навантаження та відтік кадрів”, – додали у повідомленні. -
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Запасів нафти в Росії залишилося до 25 років
Рентабельних запасів нафти в Росії залишилося лише на 25 років базового видобутку. Про це повідомив глава Роснадр Олег Казанов на засіданні комісії Держради РФ з енергетики.
“Якщо називати речі своїми іменами, ми практично всі об’єкти з запасами передали надрокористувачам”, – сказав він. – “Як би ми не стимулювали видобуток на діючих родовищах, рано чи пізно вони закінчаться”, – додав Казанов.
За даними відомства, з ресурсного потенціалу в 81,6 млрд тонн рентабельними є лише 13,2 млрд тонн, тобто близько 16%. Майже всі відкриті родовища – 96% фонду надр – уже залучені до розробки.
Спроби відкрити нові великі нафтові поклади результатів не дають. У 2024 році було знайдено 39 родовищ, але їхні сумарні запаси становлять лише 21 млн тонн.
“Це курам на сміх”, – прокоментував нафтогазовий експерт Михайло Крутіхін. За його словами, за нинішніх обсягів видобутку в 520 млн тонн на рік таких запасів вистачить Росії приблизно на два тижні.
За результатами минулого року компанії внесли до держбалансу 592 млн тонн нової нафти. Однак це переважно дооцінка старих радянських родовищ та буріння на виснажених площах. Нових перспективних територій для геологорозвідки у держави майже не лишилося, пояснив доцент Фінансового університету при уряді РФ Валерій Андріанов.
Згідно з Енергостратегією РФ до 2050 року, без інвестицій і нових технологій видобуток почне різко падати. У базовому сценарії він скоротиться з нинішніх 520 млн тонн на рік до 477 млн тонн у 2036 році та 287 млн тонн у 2050-му. Експорт доведеться зменшити утричі – з 234 до 79 млн тонн.
У “стрес-сценарії”, що враховує посилення санкцій і відмову світу від вуглеводнів, до 2050 року видобуток може впасти до 171 млн тонн на рік, а на експорт не залишиться нічого.
“Скорочення запасів нафти може вже найближчим часом поставити керівництво країни перед нелегким вибором: або спостерігати, як падають нафтові доходи бюджету, або дотувати нафтовиків шляхом зниження податків – що знову ж таки вдарить по бюджеті”, – попередив Крутіхін.
Тим часом темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, прогнозує МЕА.