Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. В серпні також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це свідчать дані консалтингової групи А-95, повідомляє Enkorr.
“Обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.
Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала Транснєфті в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.
Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і санкт-петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).
Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.
Як відомо, зупинка заводів в РФ після атаки українських дронів призвела до зростання біржових цін на бензин.
Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів
Позначка: Економіка Росії
-
Експорт бензину з портів РФ у серпні впав до нуля
-
Торгівля між РФ та Китаєм обвалилася на 20% – ЗМІ
За даними Reuters, спостерігається спад у торгівлі між Росією та Китаєм. У серпні закупівлі Китаєм товарів у РФ знизилися на 17,8%, а поставки китайських товарів на російський ринок на 16,4%. Загальний товарообіг між країнами скоротився майже на 9%. Російський експорт до Китаю та китайський до РФ зменшилися на 8,8% та 8,2% відповідно. Китай скоротив закупівлі російської сировини, включаючи нафту, нафтопродукти, ЗПГ, деревину та вугілля. Візит Володимира Путіна до Китаю не приніс нових угод, але домовлено збільшити постачання газу до Китаю з 2031 року. Газпром також анонсував будівництво трубопроводу Сила Сибіру-2, але цю інформацію поки не підтвердили китайська влада та CNPC.
-
Рубль обвалився до мінімуму з квітня на тлі погроз Трампа
Президент США Дональд Трамп висловив готовність введення “другої фази” санкцій проти Росії, що призвело до обвалу російського валютного ринку. Курс долара на позабіржовому ринку значно підвищився, досягнувши максимум за останні 5 тижнів. Ця заява також зробила євро дорожчим у порівнянні з рублем. Глава Мінфіну США Скотт Бессент також підтвердив готовність до вжиття обмежувальних заходів. Євросоюз розглядає можливість санкцій проти китайських компаній та юросіб з Казахстану, які сприяють обходженню санкцій проти Росії. Російська валюта зазнає слабшення з середини липня, а прогнозується, що цей процес може продовжитися до кінця року. РФ може втратити значну частину доходів через нову стелю цін на нафту, а нові санкції Євросоюзу можуть позбавити російський бюджет значної частини запланованих нафтогазових доходів.
-
В Росії прогорає паперовий бізнес – розвідка
Целюлозно-паперова промисловість Росії відчуває на собі глибоку кризу. Провідні підприємства нарощують борги, працюють у збиток і постають перед масовими судовими позовами. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Зокрема найбільший лісопромисловий холдинг РФ ПАТ “Сегежа Групп” задекларував чистий борг у 147,9 млрд рублів, попри те, що його виручка у 2024 році зросла на 15 % і становила 101,9 млрд рублів. Тоді як залучення інвестицій на 113 млрд рублів у червні 2025 року не врятувало компанію від збитковості. Зокрема лише у Ленінградській області зафіксовано понад 300 арбітражних справ проти холдингу на 72 млрд рублів.
У СЗРУ відзначили не кращу ситуацію і в інших регіонах. Найбільший виробник фанери у республіці Комі – ТОВ ФК Жешарт – за результатами 2024 року отримав чистий збиток у 1,1 млрд рублів, що майже удвічі більше, ніж роком раніше (584 млн рублів).
“Криза в російській целюлозно-паперовій галузі є відображенням загальних проблем економіки РФ: падіння інвестиційної привабливості, санкційний тиск, зростання кредитного навантаження та відтік кадрів”, – додали у повідомленні. -
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Запасів нафти в Росії залишилося до 25 років
Рентабельних запасів нафти в Росії залишилося лише на 25 років базового видобутку. Про це повідомив глава Роснадр Олег Казанов на засіданні комісії Держради РФ з енергетики.
“Якщо називати речі своїми іменами, ми практично всі об’єкти з запасами передали надрокористувачам”, – сказав він. – “Як би ми не стимулювали видобуток на діючих родовищах, рано чи пізно вони закінчаться”, – додав Казанов.
За даними відомства, з ресурсного потенціалу в 81,6 млрд тонн рентабельними є лише 13,2 млрд тонн, тобто близько 16%. Майже всі відкриті родовища – 96% фонду надр – уже залучені до розробки.
Спроби відкрити нові великі нафтові поклади результатів не дають. У 2024 році було знайдено 39 родовищ, але їхні сумарні запаси становлять лише 21 млн тонн.
“Це курам на сміх”, – прокоментував нафтогазовий експерт Михайло Крутіхін. За його словами, за нинішніх обсягів видобутку в 520 млн тонн на рік таких запасів вистачить Росії приблизно на два тижні.
За результатами минулого року компанії внесли до держбалансу 592 млн тонн нової нафти. Однак це переважно дооцінка старих радянських родовищ та буріння на виснажених площах. Нових перспективних територій для геологорозвідки у держави майже не лишилося, пояснив доцент Фінансового університету при уряді РФ Валерій Андріанов.
Згідно з Енергостратегією РФ до 2050 року, без інвестицій і нових технологій видобуток почне різко падати. У базовому сценарії він скоротиться з нинішніх 520 млн тонн на рік до 477 млн тонн у 2036 році та 287 млн тонн у 2050-му. Експорт доведеться зменшити утричі – з 234 до 79 млн тонн.
У “стрес-сценарії”, що враховує посилення санкцій і відмову світу від вуглеводнів, до 2050 року видобуток може впасти до 171 млн тонн на рік, а на експорт не залишиться нічого.
“Скорочення запасів нафти може вже найближчим часом поставити керівництво країни перед нелегким вибором: або спостерігати, як падають нафтові доходи бюджету, або дотувати нафтовиків шляхом зниження податків – що знову ж таки вдарить по бюджеті”, – попередив Крутіхін.
Тим часом темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, прогнозує МЕА. -
Голова Сбербанку оголосив фактичну зупинку економіки Росії
Економіка Росії у другому кварталі 2025 року фактично зупинилася – тепер в РФ спостерігається стан “технічної стагнації”. Про це на Східному економічному форумі у Владивостоці заявив голова найбільшого банку РФ Сбербанку Герман Греф, повідомляє провладне російське інформагентство Интерфакс.
“Другий квартал фактично можна розглядати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують досить явні симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок”, – оголосив посадовець.
На його думку, до цього призвели поєднання геополітичних чинників, коливання курсу рубля і падіння цін на сировинних ринках.
Головним фактором, що обмежує зростання, залишається ключова ставка ЦБ і нині вона становить 14%, і цього рівня недостатньо для стимулювання кредитування.
Він вважає, що пожвавлення економіки можливе тільки при зниженні ставки нижче 12%, а інакше ризики рецесії, тобто падіння економки зростатимуть.
Греф підкреслив, що важливою є навіть не номінальна ставка, а реальна, яка в Росії тепер є однією з найвищих у світі.
За його словами, російська економіка залишається під тиском безлічі факторів. Серед них – санкції, невизначеність на світових ринках і зростання витрат для бізнесу. Без коригування фінансової політики економіка ризикує надовго застрягти в зоні стагнації.
Міжнародний валютний фонд очікує, що після двох років військового буму російська економіка повернеться до звичного стану стагнації та продовжить накопичувати відставання як від країн, що розвиваються, так і від розвинених країн.
За прогнозом МВФ за липень 2025 року, поточного року темпи зростання російського ВВП сповільняться до 0,9% і до 1,0% у 2026 році. У 2024 році зростання було на рівні з 4,1%. -
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості. -
Російські металурги звітують про мільярдні збитки – ЦПД
Російська металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема у липні виробництво впало на 10,2% проти аналогічного періоду минулого року. Про це інформує Центр протидії дезінформації.
Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.
Обвал зафіксовано на ключових підприємствах галузі.
Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, Мечел зменшив продажі на 11%, Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів.
Загалом, російські підприємства звітують про мільярдні збитки.
“Причини падіння очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції”, – пояснили у ЦПД. -
Держбанк Кремля заявив про початок рецесії в російській економіці
Після двох років воєнного “буму”, коли російський ВВП зростав більш ніж на 4% щороку, економіка РФ увійшла в рецесію, повідомив головний економіст банку ВЕБ Андрій Клепач, – одного з найбільших держбанківзі статусом “державної корпорації розвитку”, що фінансує нацпроєкти Кремля. Про це пише TMT у п’ятницю, 29 серпня.
За підрахунками ВЕБ, у другому кварталі ВВП Росії скоротився на 0,6% порівняно з першим кварталом. У першому кварталі падіння становило ті ж 0,6% відносно четвертого. Два квартали поспіль із негативною динамікою вважаються “технічною рецесією”.
У річному вимірі економіка РФ залишається у “плюсі”, однак темпи зростання мізерні. Якщо в четвертому кварталі 2024 року вони становили 4,5%, то в першому кварталі цього року – лише 1,4%, а в другому – 1,1%. У липні ж, за даними Мінекономрозвитку РФ, річний приріст майже зупинився – 0,4%.
На межі стагнації – з 0,7% зростання в липні – опинилася промисловість. А галузі, від яких влада очікувала імпортозаміщення, скотилися у глибокий спад: виробництво одягу – на 7% рік до року, меблів – на 12%, електрообладнання – на 6,5%. Найсильніша з початку війни рецесія охопила металургію, де випуск обвалився на 10,2%.
Думку Клепача про початок технічної рецесії поділяють аналітики MMI, тоді як Райффайзенбанк і Capital Economics вважають, що економіка її уникла й показала зростання на 0,3% порівняно з першим кварталом.
Втім, так чи інакше, очевидно, що економіка “балансує на межі рецесії” і з великою ймовірністю скотиться в неї найближчими кварталами, вважає головний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова. На економіку тиснуть дисбаланси, накопичені за час війни, вказує економіст Capital Economics Ліам Піч.
Понад 20 трлн рублів, які держава роздала військовим, контрактникам і оборонним заводам, створили ілюзію заможності. Але розплата прийшла у вигляді сплеску інфляції, підвищення відсоткових ставок і зростаючих проблем у бізнесу.
Ситуацію ускладнюють санкції, низькі ціни на нафту та проблеми з правами приватної власності, які відбивають бажання інвестувати, резюмує старший науковий співробітник CEPA Олександр Коляндр.