Позначка: Економіка

  • У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію

    У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію

    Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
    Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
    “Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
    Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
    У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації.

  • Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    За даними Міністерства фінансів, в травні до загального фонду державного бюджету України надійшли 204,1 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Це більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні цього року. Найбільші суми були зібрані з податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. У цілому за місяць надійшло 272,6 млрд грн. Також відомо, що Україні доведеться переглянути бюджет через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів. Росія схвалила збільшення дефіциту держбюджету втричі.

  • Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    На думку народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає близько 800-900 мільярдів гривень щорічно. Це означає, що від 30 до 50% економіки країни знаходиться у тіні, а в окремих галузях цей показник може доходити до 60%. Така ситуація утруднює економічний розвиток України. Депутат вважає, що виведення економіки з тіні може стати джерелом додаткового фінансування для української армії. Вказано, що за допомогою заходів з детінізації можна збільшити надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень до 2025 року. Також зазначено, що надходження від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень до майже 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року.

  • Україна пропустить виплату боргів на $665 млн

    Україна пропустить виплату боргів на $665 млн

    Міністерство фінансів України повідомило, що наступна сума виплати за державними деривативами складає понад 665 мільйонів доларів, але ці виплати наразі не здійснюються через існуючий мораторій. Згідно з розрахунками, платіж за деривативами, який має бути здійснений 2 червня 2025 року, становить 665 мільйонів 453 тисячі 507,60 доларів. Уряд України прийняв рішення про зупинку платежів за деривативами до завершення процесу їх реструктуризації, щоб запобігти крос-дефолту. Це рішення є частиною стратегії країни, яка передбачає відновлення боргової стійкості в рамках програми МВФ. Україна залишається відданою співпраці з усіма сторонами для досягнення справедливої та комплексної реструктуризації державних деривативів з метою забезпечення довгострокової фінансової стабільності. Державний борг України за 2024 рік збільшився на 1,4 трлн гривень, але став дешевшим та більш довгостроковим, наближаючись до 180 мільярдів доларів.

  • В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%

    В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%

    Центробанк готується знизити ключову ставку вперше за два роки, оскільки ціни на базові продукти харчування та споживчі товари швидко зростають. Інфляція для найбідніших громадян у квітні 2025 року перевищила 20%, що вдвічі більше офіційної цифри. Це означає, що рівень життя у бідних знизився більше, ніж показують офіційні статистичні дані. Реальний розмір пенсій в Росії також зменшується через зростання інфляції. Голосні заяви президента США Дональда Трампа про Росію також вплинули на російський ринок, що призвело до попередження уряду про загрозу погіршення економічної ситуації.

  • Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
    За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
    Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
    Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
    За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
    Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
    Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
    Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
    Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
    Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
    За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
    Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
    Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
    Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
    Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
    Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
    Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
    Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
    За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
    У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
    Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
    У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
    Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва

  • Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилася з МВФ щодо нового траншу на 500 млн доларів у рамках програми EFF. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про це у Телеграмі. Щоб отримати ці кошти, потрібно, щоб Виконавча рада директорів Фонду схвалила перегляд програми, що очікується протягом місяця. Загалом, сума виплат за програмою складе понад 10 млрд доларів. МВФ вважає, що економіка України залишається стійкою незважаючи на виклики, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.

  • Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії

    Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії

    Росія, яка стикається з дефіцитом та рекордним зростанням цін на картоплю, вперше почала закуповувати цю овочеву культуру в Монголії. За останні місяці в Бурятії з Монголії було завезено понад 4000 тонн картоплі. Місцеві посадовці висловили здивування та розчарування цим фактом, оскільки вони вирощують картоплю вже більше 300 років, тоді як у Монголії ця культура стала популярною лише у минулому столітті. Представник Росільгоспцентру також скаржиться на те, що Монголія використовує старі радянські машини, які були вивезені з Бурятії як металобрухт. Цей факт викликав занепокоєння серед російських фермерів, які тепер змушені купувати картоплю від нових конкурентів.

  • У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    Російська Держдума ухвалила у першому читанні урядові зміни до федерального бюджету на 2025 рік. Ці зміни передбачають збільшення бюджетного дефіциту майже втричі до рівня минулого року. Причиною цього стали низька ціна на нафту та міцний рубль, що призвело до несприятливої ситуації для бюджету. Міністерство фінансів змушене було підвищити прогнозований дефіцит бюджету до 3,8 трлн рублів, що складає 1,7% ВВП. Це може означати необхідність витрати коштів з Фонду національного добробуту. Зміни до бюджету були підготовані на основі нового макропрогнозу Мінекономрозвитку, який передбачає зниження прогнозної ціни на нафту Urals. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливі ризики для нафтових доходів Росії та припустив, що дефіцит в бюджеті може бути ще вищим, ніж передбачено у змінах.

  • ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ

    ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ

    Болгарія з 2026 року зможе приєднатись до єврозони – групи держав, де основною валютою є євро – після позитивного рішення органів ЄС. Про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на кількох проінформованих співрозмовників.
    Європейська комісія та Європейський центральний банк уже на початку червня зможуть схвалити вступ Болгарії до єврозони.
    Вступ Болгарії до єврозони допоможе країні активізувати торгівлю з іншими країнами Євросоюзу, скоротити трансакційні витрати та посилити свій вплив у Брюсселі.
    Протягом десятиліть болгарська валюта, лев, була прив’язана до євро, але країна не мала права голосу в питаннях монетарної політики Європейського центробанку, бо не була в єврозоні.
    У разі, коли Болгарія приєднається до єдиної європейської валюти у 2026 році, як це планується тепер, глава болгарського центрального банку займе офіційне місце в Раді керуючих ЄЦБ.
    Критики застерігають, що вступ Болгарії до єврозони може спричинити принаймні одноразове підвищення цін, що особливо вдарить по населенню в сільській місцевості.