Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 8 листопада не дала результатів у плані передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловлює занепокоєння через відсутність інших пропозицій від Єврокомісії щодо фінансування України. Обидві сторони залишаються конструктивними, але часу на укладення угоди стає все менше.
Позначка: Економіка
-
Світові ціни на продовольство знизилися – ООН
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у жовтні світові ціни на продовольчі товари знизилися. Індекс продовольчих цін ФАО у цьому місяці склав 126,4 пункту, що на 1,6% нижче, ніж у вересні. Ціни на зернові також зменшилися, зокрема на пшеницю і рис. Ціна м’яса знизилася через падіння вартості свинини та м’яса птиці, але підвищилася на яловичину через високий попит. Ціни на молочну продукцію також знизилися, особливо на вершкове масло і сухе молоко. Ціни на цукор також скоротилися через велике виробництво в Бразилії. Ціни на олії зросли на 0,9% через різні фактори, включаючи затримки у збиранні урожаю. ФАО також прогнозує зростання світового виробництва зерна у 2025 році на 4,4%, що стане історичним рекордом, а запаси зерна збільшаться на 5,7%.
-
Резерви України оновили історичний рекорд
Українські міжнародні резерви значно зросли у жовтні і станом на 1 листопада склали $49 млрд 516 млн, що на $3 млрд більше, ніж попереднього місяця. Це сталося через значні надходження від міжнародних партнерів, які перевищили продаж валюти Національним банком та виплати зовнішнього боргу. Міжнародні резерви вистачають для стабільності валютного ринку. Уряд отримав кошти від ЄС, Світового банку та інших джерел, а також сплатив певну суму за обслуговування та погашення боргу. За останній місяць також було сплачено $83,9 млн МВФ. Нацбанк провів операції на валютному ринку, збільшивши резерви. Україна може покрити 5,1 місяця імпорту зараз. Це вже третій місяць поспіль зростання резервів і новий історичний рекорд, попередній був зафіксований у травні.
-
Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка
У Малі виникла паливна криза, яка призвела до паралізу різних сфер життя, включаючи постачання їжі та роботу шкіл. Збройні групи заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на політику військової урядової угруповання, яке спрямовує ресурси до певних регіонів. Російські найманці взяли на себе безпекові функції у країні, впроваджуючи авторитарну модель управління. Депутат парламенту звинуватив у кризі Францію, США та Україну. Влада Малі розпустила всі політичні партії, припинивши можливість демократичних виборів. У країні також відчувається гуманітарна криза, і приблизно шість мільйонів жителів потребують допомоги. Режим втрачає контроль, а російська підтримка не змогла поліпшити ситуацію.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита (CBAM), яке почне діяти з 2026 року, на економіку України. Він зазначив, що ця нова ініціатива Євросоюзу може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році. Водовіз закликав уряд України шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM або знайти альтернативні рішення. Він також висловив побоювання, що українські компанії не отримають таких же грантів на декарбонізацію, як їхні європейські конкуренти, і просив відтермінувати введення мита хоча б на п’ять років. Крім того, Водовіз наголосив на необхідності створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні для підтримки декарбонізації.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму Борґе Бренде висловив обурення щодо того, що світова економіка може стати перед новою фінансовою кризою через три “бульбашки”, які ростуть на ринках одночасно. Він наголосив на ризиках, пов’язаних з криптовалютами, штучним інтелектом та державним боргом. Бренде також зазначив, що штучний інтелект може призвести до соціальних проблем, особливо великих містах, де багато офісних працівників можуть бути замінені автоматизацією. Однак він підкреслив, що технологічні зміни можуть позитивно вплинути на продуктивність і добробут суспільства у майбутньому.
-
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів
У звіті МВФ відзначається, що глобальний державний борг росте швидше, ніж очікувалося, і до 2029 року може перевищити 100% світового ВВП. Зростання боргів може стати загрозою для світової економіки, оскільки уряди будуть витрачати все більше коштів на обслуговування боргу, що може обмежити їх можливості реагувати на економічні кризи. Експерти зауважують, що розвинені країни, зокрема США, генерують найбільші борги і стають глобальним ризиком. У ситуації з високою заборгованістю Україна також стикається з викликами, оскільки її економіка залежить від зовнішнього фінансування та стабільності світових ринків. Зростання глобального боргу може призвести до підвищення вартості грошей на світовому ринку та ускладнити відновлення української економіки після війни.
-
Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та посилення міжнародних санкцій. Середній обсяг постачань скоротився до мінімуму, що призвело до зменшення експорту нафтопродуктів. Зокрема, експорт мазуту та сирої нафти зменшився через атаки на термінал в Усть-Лузі та слабкі потоки з балтійських портів. Експортери змушені змінювати маршрути та графіки постачань через нові санкції США проти російських нафтових компаній. У результаті, Росія може перетворитися з експортера пального на імпортера до кінця року.