Реальний Київ

Позначка: Економіка

  • Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд

    Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд

    Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець червня сягнула 184,84 млрд доларів, збільшившись за місяць на 3,88 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.

    Зазначається, що на 30 червня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 7 696,95 млрд гривень, або 184,84 млрд доларів.

    Протягом червня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 181,73 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 3,88 млрд доларів.
    Зокрема, державний та гарантований державою зовнішній борг становив 5 775,49 млрд гривень (75,04% загальної суми), або 138,70 млрд доларів; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 921,46 млрд гривень (24,96% загальної суми), або 46,14 млрд доларів.
    Державний борг України склав 7 402,52 млрд гривень (96,18% загальної суми), або 177,77 млрд доларів. Гарантований державою борг становив 294,43 млрд гривень (3,83%), або 7,07 млрд доларів.

  • Економіка Білорусі перебуваєу стагнації через інтеграцію з РФ – розвідка

    Економіка Білорусі перебуваєу стагнації через інтеграцію з РФ – розвідка

    Нині білоруська економіка перебуває у стагнацію через інтеграцію з РФ. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 28 липня.
    Так, у першому півріччі 2025 року ВВП РБ зріс лише на 2,1 %, що на 2,9 п. п. нижче, ніж роком раніше. Інфляція досягла 7,3 %.
    “Спад пояснюється шоковою ситуацією в сільському господарстві (мінус 8,1 % у річному вимірі) та скороченням попиту на білоруські товари в РФ – ключовому торговельному партнері, на який припадає 60 % товарообігу”, – зазначили у повідомленні.
    Постачання споживчих товарів, обладнання та пиломатеріалів у РФ знизилися більш ніж на 70 %.
    Зауважується, що зовнішньоторговельний дефіцит у січні-квітні зріс до $856 млн: експорт зменшився на 0,3 %, імпорт зріс на 4,7 %. Промвиробництво додало лише 0,3 %, підтримане внутрішнім попитом.
    У розвідці пояснили, що стагнація російської економіки (мінус 4 % у річному вимірі в І кварталі) обмежує фінансові можливості Мінська. Водночас погіршення платіжного балансу підживлює ризики швидкої девальвації білоруського рубля, що вдарить по купівельній спроможності та соціальній стабільності.
    Своєю чергою, санкції Заходу обмежують канали диверсифікації, підсилюючи структурну прив’язку до російських ринків, логістики та фінансування.
    За даними СЗРУ, мінімальні темпи зростання збережуться до кінця 2025 року за інерцією після 2024-го.
    “У 2026-2027 рр. відбудеться загострення кризи – за падіння доходів населення і подальшого затягування білоруської економіки в російську стагфляційну орбіту”, – спрогнозувала розвідка.
    Раніше повідомляли, що Путін має намір посилити економічний контроль над Білоруссю.
    Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ

  • У РФ серед цивільних бізнесів зростають лише ритуальні послуги – розвідка

    У РФ серед цивільних бізнесів зростають лише ритуальні послуги – розвідка

    У Росії стрімко падає економіка у цивільному секторі. Єдиний сегмент, який показав значне зростання – ритуальні послуги. Про це у суботу, 26 липня повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    Зазначається, що за перше півріччя 2025 року промислове виробництво в Росії зросло на 1,4 % у річному вимірі. Однак, цей ріст здебільшого був за рахунок держзамовлень для підприємств, пов’язаних із ВПК.
    Найбільше зростання зафіксовано у виробництві транспортних засобів спеціального призначення (в 3,4 раза більше порівняно з 2022 роком), електроніки й оптики (в 2,1 раза), а також металевих виробів (у 1,5 раза).
    Єдиний сегмент, що зростає у цивільному секторі – ритуальні послуги. На тлі демографічного спаду та втрат на війні проти України галузь зросла на 16% за півріччя, а її обсяг за січень–квітень сягнув майже $425 млн.
    Інші галузі цивільної промисловості, навпаки, демонструють спад. У червні загальний індекс промвиробництва знизився на 1,9 %. Найбільше падіння – у виробництві цивільного транспорту (-26,8 %), електроніки (-8,6 %) та шкіряних виробів (-4,7 %). Одночасно експорт соняшникової олії знизився на 38 % у річному порівнянні.
    У липні індекс промислового оптимізму впав нижче рівнів 2016 і 2022 років. 61 % опитаних експертів вказали на “значно нижчі за норму” обсяги виробництва. Баланс очікувань щодо випуску став від’ємним – вперше з серпня 2022 року.
    На тлі спаду авторинку КамАЗ слідом за ГАЗ та АвтоВАЗ переходить на чотириденний робочий тиждень.
    Загалом кількість компаній, які планують скорочення персоналу, подвоїлася: з 6,9 % у січні до 11,5 % у червні. Найбільше – у видобутку, машинобудуванні та фармацевтиці.
    “Поточна динаміка вказує на глибокі структурні дисбаланси, які загрожують технологічним втраченим потенціалом у цивільному секторі”, – йдеться у повідомленні.
    Тим часом у Держдумі закликають карати громадян за “дискредитацію” вітчизняних товарів, трактуючи критику як “непатріотичну”, зазначає Служба зовнішньої розвідки України.

  • Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції

    Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції

    Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
    Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
    Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
    Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
    Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
    “Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
    Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
    Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
    Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
    Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.

  • НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП

    НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП

    Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
    Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
    “Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
    “Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
    Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
    “Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
    НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
    За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.

  • НБУ утретє поспіль зберіг рівень облікової ставки

    НБУ утретє поспіль зберіг рівень облікової ставки

    Національний банк України утретє поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це регулятор повідомив у четвер, 24 липня.
    “Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску. НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики”, – йдеться у повідомленні.
    У центробанку зазначили, що інфляція очікувано почала знижуватися, а інфляційні очікування залишаються контрольованими.
    Що стосується ситуації на валютному ринку то вона була стійкою, зокрема, завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект, підкреслили в НБУ.
    Наразі регулятор не вбачає потреби в додаткових кроках з підвищення облікової ставки.
    “Однак, зважаючи на повільніше, ніж очікувалося, зниження інфляції та баланс ризиків для цінової динаміки, НБУ наразі не бачить і простору для пом’якшення процентної політики”, – додали в Нацбанку.
    Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

  • У США заявили про перезавантаження відносин із Китаєм

    У США заявили про перезавантаження відносин із Китаєм

    Про перспективу “великої та суттєвої перебудови” взаємин між двома країнами заявив Скотт Бессент, міністр фінансів Сполучених Штатів Америки, виступаючи в середу, 23 липня, на каналі Bloomberg Television.

    Він, зокрема, прокоментував свою майбутню поїздку до Стокгольма, де планує зустріч із китайськими колегами для нового раунду торговельних переговорів.

    На його думку, Китай має стати економікою, орієнтованою в більшій мірі на споживання.

    Бессент підкреслив важливість змін у китайській економіці, зазначивши, що США поступово повертаються до статусу промислової держави, тоді як Китай залишається надзвичайно незбалансованим через виробництво 30% світової промислової продукції.

    Міністр висловив думку, що спільна співпраця можлива лише за умови готовності Пекіна адаптуватися до більш споживчої моделі: “Якщо Китай хоче розвивати цей підхід, ми зможемо рухатися вперед разом.”

    Окрім цього, він наголосив на широкому спектрі питань, які можуть бути обговорені між США і Китаєм. Сюди входять закупівлі нафти, яка перебуває під санкціями Росії або Ірану, а також низка аспектів у сфері безпеки.

    Нагадаємо, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю. 5 червня президент США Дональд Трамп провів довгоочікувану телефонну розмову із китайським лідером Сі Цзіньпіном. Вона відбулася після тривалого періоду мовчання між лідерами країн.

    США та Китай відновили торговельне перемир’я

  • Трамп заявив про “масштабну” торгівельну угоду з Японією

    Трамп заявив про “масштабну” торгівельну угоду з Японією

    Президент США Дональд Трамп заявив про досягнення “масштабної” торгівельної угоди з Японією. Домовленість передбачає 15% взаємний тариф, повідомив голова Білого дому в дописі на платформі Truth Social.
    Японія інвестує 550 мільярдів доларів у Сполічені Штати та сплачує 15% взаємного тарифу. Він додав, що відповідно до цього плану США матимуть 90% прибутку.
    “Ця угода створить сотні тисяч робочих місць, нічого подібного ще ніколи не було. Мабуть, найголовніше, що Японія відкриє свою країну для торгівлі, включаючи автомобілі та вантажівки, рис та деякі інші сільськогосподарські продукти, а також інші товари”, – запевнив Трамп.
    Він також заявив, що США та Японія близькі до укладення угоди про спільний експорт зрідженого природного газу з Аляски, повідомляє Bloomberg.
    Однак президент США не надав додаткових подробиць щодо проєкту.
    Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба привітав заяву Трампа та підтвердив, що він досяг угоди зі США, зазначає BBC.
    Ішіба також підтвердив, що імпортні мита США на японські автомобілі будуть знижені з 25% до 15%.
    “Угода не передбачає жодного зниження тарифів з японської сторони, зокрема на сільськогосподарську продукцію”, – додав він.
    Він назвав це результатом послідовного відстоювання інтересів та активного лобіювання США з того часу, як запропонував Трампу “інвестиції замість тарифів” в лютому цього року.

  • В Балтійському морі знайшли найбільше родовище нафти в Польщі

    В Балтійському морі знайшли найбільше родовище нафти в Польщі

    Компанія Central European Petroleum (CEP) оголосила про відкриття значного нафтового і газового родовища Wolin East. За оцінками компанії, родовище містить 22 мільйони тонн видобутних вуглеводнів і п’ять мільярдів кубометрів природного газу комерційної якості, повідомляє польське видання money.pl.
    Це найбільше традиційне нафтове родовище в історії Польщі і одне з найбільших в Європі за останнє десятиліття.
    Загальні ресурси концесії Wolin, яку оперує CEP, оцінюють у понад 33 мільйони тонн нафти та конденсату і 27 мільярдів кубометрів газу.
    Свердловина WE1 була пробурена на глибину 2715 метрів з морської платформи jack-up. Тести підтвердили наявність 62-метрової колони вуглеводнів у перспективному геологічному шарі головного доломіту.
    Відкриття Wolin East може стати ключовим моментом для розвитку польського енергетичного сектору, особливо з огляду на потенціал Балтійського моря як нової території для вуглеводнів. Проєкт перебуває на стадії підготовки та затвердження необхідної документації.

  • Росія наростила експорт золота в Китай

    Росія наростила експорт золота в Китай

    Експорт дорогоцінних металів з Росії в Китай практично подвоївся в першій половині 2025 року. Це стало можливим завдяки рекордним цінам на золото, повідомляє інформагентство Bloomberg.
    За даними від митної служби Китаю, імпорт до Китаю російських руд і концентратів дорогоцінних металів, включно із золотом і сріблом, зріс на 80% до 1 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом торік.
    Ціни на злитки цього року зросли приблизно на 28%, через геополітичні ризики й торговельну напруженість, а також закупівлі з боку центральних банків і біржових інвестиційних фондів.
    Росію, другого за величиною виробника золота у світі з річним обсягом видобутку понад 300 тонн, відсторонили від західних торгових центрів – Лондона та Нью-Йорка – після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
    Банк Росії, раніше найбільший у світі центральний банк-покупець золота, не відновив великомасштабних закупівель, унаслідок чого Китай залишається одним із небагатьох великих ринків, що залишилися для країни.
    Золотодобувачі в Росії також дістали підтримку завдяки зростаючому внутрішньому роздрібному попиту, який у 2024 році досяг рекордного рівня, оскільки росіяни звернулися до дорогоцінних металів для захисту своїх заощаджень.
    Як ми вже писали, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у Фонді національного добробуту Росії із 150 млрд доларів, які були до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, залишилося 38 млрд доларів.
    Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні