Позначка: Економіка

  • Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатам

    Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатам

    За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.

    Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.

    Результати побажань населення

    Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:

    – розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
    – скасування санкцій – 63%;
    – нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
    – завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.

    Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.

    Оцінка можливих рішень

    У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.

    Ставлення до військових дій

    Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.

    Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.

    Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.

    Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.

    Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування

  • Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатів

    Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатів

    За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.

    Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.

    Результати побажань населення

    Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:

    – розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
    – скасування санкцій – 63%;
    – нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
    – завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.

    Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.

    Оцінка можливих рішень

    У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.

    Ставлення до військових дій

    Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.

    Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.

    Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.

    Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.

    Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування

  • Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД

    Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД

    Росія через війну в Україні стрімко втрачає позиції на світовому ринку озброєнь, що раніше служив одним із головних інструментів її політичного впливу та суттєвим джерелом доходів. Про це в середу, 19 листопада, повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони на своєму Telegram-каналі.

    За інформацією ЦПД, обсяги експорту російської зброї впали до історично низького рівня. Як заявив голова корпорації Ростех Сергій Чемезов, експорт скоротився удвічі порівняно з 2022 роком. До повномасштабного вторгнення в Україну Росія стабільно заробляла близько 14 мільярдів доларів щороку на продажу озброєнь, проте тепер ситуація змінилася кардинально.

    Відповідно до відкритих даних, у 2024 році Росія змогла експортувати зброю лише на суму близько 1 мільярда доларів, що на 92% менше порівняно з рівнем 2021 року. Загальне падіння експорту за період із 2022 до 2024 років склало 47%, а за останні п’ять років – 64%.

    Частка Росії на світовому ринку озброєнь зменшилася з 21% до 7,8%. Це фактично підриває статус країни, яка раніше входила до трійки лідерів серед експортерів зброї та активно формувала власний військовий імідж, особливо у країнах Глобального Півдня.

    “Кремль втрачає одразу два ресурси – гроші та вплив. Санкції та війна змусили російський ВПК працювати майже виключно на потреби власної армії. Окрім того, партнери бачать використання російської зброї в умовах реальних бойових дій та розуміють, що вона перестає бути конкурентною”, – підкреслили в ЦПД.

    Раніше повідомлялося, що російська економіка продовжує перебувати у стані структурного сповільнення. Її темпи зростання не здатні компенсувати інфляційні втрати, що ще більше погіршує загальну економічну ситуацію.

    Крах війни: як стару жабу економіки РФ варять на вогні палаючих НПЗ

  • Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
    Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
    У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
    За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
    Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
    Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
    Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
    При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
    Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
    У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів

  • “По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести

    “По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести

    Протести фермерів розпочнуться в 41 місті Польщі вже з 14 листопада і триватимуть до 14 грудня. Про це повідомляє Польське радіо.
    За словами рільників, протести мають на меті привернути увагу громадськості до зростання різноманітних проблем: низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, високих витрат на енергоносії та паливо, імпорт продуктів харчування, що “витісняють польську продукцію з ринку”.
    “Ми дуже великі кошти вкладаємо в цей гектар і ми їх не повертаємо. І потрапляємо у фінансові проблеми не з власної провини. Маємо картоплю по 20 грошів, привезену з Німеччини у дуже великих кількостях. У магазині кортопля й надалі коштує 2-3 злотих. Це ненормально. Польські фермери не мають, де продавати”, – пояснив один із землеробів-активістів.
    Фермери визнають, що “форма протесту обтяжлива… але це не блокади, а радше уповільнення руху”.
    “Ми хочемо таким чином привернути увагу до масштабів проблеми”, – запевняють аграрії.
    Трактори перекриють дороги в 41 населеному пункті по всій Польщі. Найбільші перебої чекають у Західнопоморському воєводстві.
    Як відомо в січні цього року, для того, щоб унеможливити або обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону у майбутньому, польський уряд вніс прикордонну інфраструктуру до переліку критичної.
    Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів

  • Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ

    Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ

    Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
    Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
    Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
    Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
    Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
    Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
    Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
    Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
    За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
    Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
    За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
    Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью.

  • ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ

    ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ

    Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 8 листопада не дала результатів у плані передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловлює занепокоєння через відсутність інших пропозицій від Єврокомісії щодо фінансування України. Обидві сторони залишаються конструктивними, але часу на укладення угоди стає все менше.

  • Світові ціни на продовольство знизилися – ООН

    Світові ціни на продовольство знизилися – ООН

    За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у жовтні світові ціни на продовольчі товари знизилися. Індекс продовольчих цін ФАО у цьому місяці склав 126,4 пункту, що на 1,6% нижче, ніж у вересні. Ціни на зернові також зменшилися, зокрема на пшеницю і рис. Ціна м’яса знизилася через падіння вартості свинини та м’яса птиці, але підвищилася на яловичину через високий попит. Ціни на молочну продукцію також знизилися, особливо на вершкове масло і сухе молоко. Ціни на цукор також скоротилися через велике виробництво в Бразилії. Ціни на олії зросли на 0,9% через різні фактори, включаючи затримки у збиранні урожаю. ФАО також прогнозує зростання світового виробництва зерна у 2025 році на 4,4%, що стане історичним рекордом, а запаси зерна збільшаться на 5,7%.

  • Резерви України оновили історичний рекорд

    Резерви України оновили історичний рекорд

    Українські міжнародні резерви значно зросли у жовтні і станом на 1 листопада склали $49 млрд 516 млн, що на $3 млрд більше, ніж попереднього місяця. Це сталося через значні надходження від міжнародних партнерів, які перевищили продаж валюти Національним банком та виплати зовнішнього боргу. Міжнародні резерви вистачають для стабільності валютного ринку. Уряд отримав кошти від ЄС, Світового банку та інших джерел, а також сплатив певну суму за обслуговування та погашення боргу. За останній місяць також було сплачено $83,9 млн МВФ. Нацбанк провів операції на валютному ринку, збільшивши резерви. Україна може покрити 5,1 місяця імпорту зараз. Це вже третій місяць поспіль зростання резервів і новий історичний рекорд, попередній був зафіксований у травні.

  • Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка

    Присутність росіян в Малі призвела до гуманітарної кризи – розвідка

    У Малі виникла паливна криза, яка призвела до паралізу різних сфер життя, включаючи постачання їжі та роботу шкіл. Збройні групи заблокували постачання нафтопродуктів у відповідь на політику військової урядової угруповання, яке спрямовує ресурси до певних регіонів. Російські найманці взяли на себе безпекові функції у країні, впроваджуючи авторитарну модель управління. Депутат парламенту звинуватив у кризі Францію, США та Україну. Влада Малі розпустила всі політичні партії, припинивши можливість демократичних виборів. У країні також відчувається гуманітарна криза, і приблизно шість мільйонів жителів потребують допомоги. Режим втрачає контроль, а російська підтримка не змогла поліпшити ситуацію.