“Таємна зустріч” Більдерберзької групи запланована на 12 червня в столиці Швеції Стокгольмі в п’ятизірковому Grand Hotel без трансляцій дебатів та пресконференцій. Вона триватиме до 15 червня. Тут планується, зокрема, обговорити майбутнє України. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
Теми обговорень передбачатимуть євроатлантичні відносини, майбутнє України, економіку США, Європу, Близький Схід, а також інновації у сфері оборони, штучний інтелект та питання міграції.
Участь у зустрічі мають взяти візьмуть генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, президент Фінляндії Александр Стубб, міністр фінансів Норвегії та колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг та речниця Бундестагу Юлія Клекнер. Більдерберзька група (Більдерберзький клуб) – щорічна приватна конференція, в якій беруть участь від 120 до 150 осіб європейської та північноамериканської політичної еліти, експерти з промисловості, фінансів, наукових кіл та засобів масової інформації.
Конференція проводиться з 1954 року. Усі учасники допускаються виключно за запрошеннями, мають право використовувати отриману на зустрічі інформацію, але не розкривати, кому вона належить.
Захід проводиться в дорогих готелях по всьому світу – найчастіше в Європі, а кожні чотири роки – в Канаді або США.
Як ми вже повідомляли, в Канаді з 15 по 17 червня відбудеться саміт G7 на найвищому рівні – зокрема, планується візит президента США Дональда Трампа.
На саміт також запрошено й президента України Володимира Зеленського.
Позначка: Економіка
-
У Швеції пройде “таємна зустріч”, де обговорять майбутнє України – ЗМІ
-
Бессент зробив заяву щодо економіки України
Міністр фінансів США Скотт Бессент вважає, що українська економіка може випередити російську через 20 років. Він наголосив на важливості економічної безпеки для національної безпеки кожної країни. Бессент вважає, що стабільна українська економіка буде найкращим захистом в майбутньому. Він зазначив, що польська економіка зараз втричі більша за українську, але з правильним управлінням та підтримкою США, Україна може стати більшою за російську економіку. Бессент також заявив про проведення конференції з відновлення України в Римі, на якій закликали Світовий банк активніше допомагати країні. Також було зазначено, що жодна країна, що підтримує російську військову машину, не матиме права брати участь у відновленні України.
-
СБ прогнозує рекордно повільне зростання економіки
Світовий банк знизив прогноз зростання світової економіки на 2025 рік до 2,3%, що на 0,4% нижче, ніж очікувалося раніше. Це сталося через посилення напруженості у торгівлі та невизначеність економічної політики. Банк також знизив прогнози для більшості країн, включаючи США та країни Європи. Хоча світовий банк не передбачає глобальної рецесії, він очікує, що середні темпи зростання економіки складуть 2,5% до 2027 року, що є найнижчим показником за десятиліття. Також передбачається сповільнення зростання світової торгівлі та зростання інфляції на тлі зростання тарифів та напруженості на ринках праці. У звіті банку йдеться про те, що зростання доходів в країнах, що розвиваються, буде нижче за показники останніх років. У 2025 році прогнозується зростання ВВП США на 1,4%, зниження в країнах єврозони та Японії. В Україні рівень інфляції в 2024 році становив 12%, а ціни на харчові продукти та безалкогольні напої у грудні підвищилися на 1,8%.
-
СБ прогнозує різке сповільнення глобальної економіки
Згідно з аналізом провідних економістів Світового банку, глобальна економіка може стрімко сповільнитися у цьому році через міжнародні розбіжності й тарифні війни, які почалися після змін у торговельній політиці США під керівництвом Дональда Трампа. Прогнозується, що ці потрясіння зменшать темпи зростання світового ВВП на 0,5% у порівнянні з очікуваними на початку року 2,3%. Це найнижчий показник за останні 17 років. Економісти попереджають, що така тенденція може тривати і надалі, приводячи до найповільнішого зростання ВВП за останнє десятиліття. Це може негативно вплинути на найбідніші країни та ринки, що розвиваються. Щоб уникнути погіршення ситуації, економісти радять відновити нормальні торговельні відносини, відновити фіскальну дисципліну та створити нові робочі місця. Наголошується, що за рішучих дій урядів можна відновити темпи скорочення бідності та покращити рівень життя для майбутніх поколінь.
-
Рівень інфляції сягнув нового піку – Держстат
У травні в Україні спостерігалося зростання споживчих цін на 1,3%, що є прискоренням порівняно з квітнем. Річна інфляція також зросла і склала 15,9%. Найбільше ціни на продукти харчування та безалкогольні напої підвищилися на 2,8%, з фруктами як найбільш зростаючою категорією (+17,6%). У той же час, ціни на яйця знизилися, але загалом середні ціни на продукти харчування зросли на 22,1% за рік. Також спостерігалося здешевлення одягу, взуття та палива, що призвело до зниження цін на транспорт.
-
У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль
За підсумками січня-травня поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що складає 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1%, до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7%, до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит бюджету зростає. Нафтогазові доходи скоротилися на 14,4%, до 4,240 трлн рублів, головним чином через зниження ціни на нафту. Мінфін прогнозує, що до 2025 року недоотримані нафтогазові доходи складуть 447 млрд рублів і планує їх взяття з Фонду національного добробуту (ФНБ). Розмір ФНБ продовжує зменшуватися і наразі становить 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року. Однак фактично доступні кошти зменшилися ще більше.
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн. -
Бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом
У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу підвищився. НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні показники в усіх секторах економіки. В чому причини покращення настроїв та про що кажуть інші опитування? Причини покращення настроїв бізнесу У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу вперше перевищив нейтральну позначку, сягнувши 50,8 пунктів проти 49,4 у квітні 2025 р. Про це йдеться у щомісячному дослідженні, яке проводить НБУ. “Жвавий споживчий попит, стійка ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги, а також сезонний фактор вплинули на оптимістичні очікування підприємств”, – пояснюють в НБУ. Ще однією гарною новиною є те, що представники усіх секторів економіки прогнозують зростання в майбутньому. “Вперше з травня 2024 р. всі сектори, що беруть участь в опитуваннях НБУ, прогнозують зростання”, – зазначають в НБУ. Водночас на ділову активність продовжують тиснути такі обмежувальні чинники, як посилення атак на критичну інфраструктуру, нестабільність валютних і інфляційних очікувань, а також брак кваліфікованої робочої сили.
Найвищі показники продемонстрували будівельні компанії, завдяки стабільному попиту на внутрішньому ринку.
Щодо цінових очікувань, більшість секторів очікують помірне підвищення цін, за винятком будівництва, де прогнозується незначне прискорення.
Водночас ситуація на ринку праці залишалася неоднорідною. Лише респонденти будівництва налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, підприємства інших секторів очікують на скорочення персоналу. Що допомогло бізнесу адаптуватись? Своєю чергою опитування “Бізнес під час війни”, проведене Європейською Бізнес Асоціацієютеж досить оптимістичне.
Попри складну економічну та безпекову ситуацію, більшість компаній-членів ЄВА продовжуватимуть працювати в Україні, незалежно від тривалості бойових дій. Згідно з результатами нового опитування, 77% компаній заявили про намір залишатися на українському ринку, 19% ще не визначилися, а лише 4% припускають можливий вихід у разі затяжної війни.
Крім того, результати опитування продемонстрували, що за останні шість місяців збільшилася кількість керівників, які позитивно оцінюють стан свого бізнесу – таких уже 40% проти 27% у попередній хвилі опитування. Водночас 46% оцінюють ситуацію як задовільну, а 14% – негативно.
Прогнози щодо динаміки бізнесу також стали більш оптимістичними. Якщо пів року тому 56% очікували погіршення ситуації, то нині ця частка скоротилася до 29%. Водночас кількість компаній, що прогнозують покращення, зросла вдвічі – з 16% до 32%. Ще 39% не очікують суттєвих змін.
Попри складні умови, компанії нарощують фінансові резерви.
Наразі 72% опитаних мають резерви, яких вистачить щонайменше на рік (проти 53% пів року тому).
Ще 22% компаній мають резерви на пів року, 5% – на кілька місяців, а 1% заявили про повну відсутність резервів. “Основними факторами, які сприяли адаптації бізнесу стали налагодженість виробництва, швидкість відновлення ланцюжків постачання, збереження колективів і бізнес-процесів, а також налагодження нової логістики”, – пояснила підгрунтя для оптимістичного настрою бізнесу Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень (ІЕД) в коментарі Thepage. Які труднощі постають перед бізнесом? Попри покращення настроїв бізнесу, перед ним, як і раніше постають проблеми, викликані передусім повномасштабною війною РФ проти України.
Серед них йдеться, по-перше, про нестачу кваліфікованих кадрів.
За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 75 % компаній повідомили про брак працівників через мобілізацію. Інститут економічних досліджень (ІЕД) також зазначає, що дефіцит кадрів – одна з головних перешкод для бізнесу.
По-друге, заважають розвитку бізнесу відсутність безпека та обстріли з боку РФ. Опитування ІЕД показало, що близько 60 % компаній вважають обстріли і ризики для працівників ключовою перешкодою. “Проблеми безпеки включають постійні обстріли, ризики для працівників та обмежений доступ до необхідних ресурсів. Незалежно від кількості обстрілів у місяці – дух небезпеки відчувається постійно.”, – кажуть експерти ІЕД. Бізнес змушений зупиняти роботу під час повітряних тривог – так вчиняють 41 % компаній.
По-третє, наразі бізнес стикається з енергетичною та інфраструктурною нестабільністю. Впродовж війни підприємцям заважають працювати атаки на енергетику й перебої з постачанням. ІЕД називає збої в тепло-, водо-, електропостачанні типовими викликами.
По-четверте, є географічні обмеження бізнесу. Через бойові дії 55 % компаній змушені коригувати регіони своєї діяльності.
По-п’яте, заважають розвитку фінансова невизначеність та податкова політика. Moody’s зберегла кредитний рейтинг України на рівні “Ca”, вказуючи на високі ризики дефолту.
Своєю чергою, представники КSE Instituteі ЦЕС попереджають, що підвищення податків на працю (до 23 %) провокує перехід працівників на ФОП, що створює податкові ризики для бізнесу.
По-шосте, набирати оберти бізнесу заважає психологія невизначеності. “У 2025 р. градус невизначеності не зменшився, загроз і викликів лише додалося, але й з’являються нові можливості”,- каже Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців. Бізнес активно долає труднощі Водночас наскільки б складним не був контекст – український бізнес здатний адаптуватися, шукати нові ринки і продовжувати роботу, про що свідчать результати опитувань самого бізнесу.
Нестабільна ситуація з кадрами змушує бізнес автоматизувати процеси та вкладати кошти в перекваліфікацію, особливо жінок у непрофільні сфери.
Через постійні ризики для безпеки, компанії мінімізують зону дії, адаптують графіки, інвестують у захист об’єктів.
Енергетика та логістика залишаються вразливими, тому бізнес формує енергозапаси та диверсифікує шляхи постачання.
Податкові зміни підприємці намагаються сприймати не лише, як виклик, але і як можливість у нових схемах взаємодії (ФОП, аутсорсинг).
Своєю чергою українських підприємців вирізняє психологічна гнучкість, здатність адаптації до кризи стала конкурентною перевагою.
Експерти сходяться на тому, що український бізнес усіма силами намагається працювати ефективно навіть в “режимі війни”. Адже на тлі кризи з’являються нові можливості: переорієнтація на цифрові рішення, нові ринки, залучення іноземного капіталу.
Згідно з опитуванням ЄБА щодо завершення бойових дій, думки бізнесу розділилися. Лише 32% опитаних вірять, що війна закінчиться у 2025 році, 25% не поділяють цього оптимізму, а 43% не можуть відповісти на це питання.
Серед ключових потреб, які зараз є найбільш актуальними для бізнесу опитування ЄБА показало такі: покращення умов бронювання працівників, пом’якшення валютних обмежень, мораторій на перевірки, покриття військових ризиків.
Загалом результати досліджень НБУ та ЄБА демонструють стійкість українського бізнесу, зростання рівня оптимізму та адаптацію до нових реалій, що сприяє збереженню економічного потенціалу країни в умовах війни.
Вікторія Хаджирадєва -
У НБУ заявили про “локальний максимум” інфляції
Інфляція в Україні у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму, але далі почне знижуватися. Про це повідомив Нацбанк в четвер, 5 червня.
Регулятор нагадав, що у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі.
“Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу”, – йдеться у повідомленні.
При цьому як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Регулятор очікує, що далі інфляція буде знижуватися завдяки новим врожаям, кращій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року.
В НБУ підкреслили, що швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку.
“Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни”, – нагадали в Нацбанку. -
Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію.