Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.
Позначка: Економіка
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
-
Долар досяг двомісячного максимуму на тлі проблем в інших валют
Долар наблизився до двомісячного максимуму, бо фіскальні та економічні проблеми у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Європі негативно вплинули на валюти країн-конкурентів. Про це повідомляє Bloomberg.
Індекс спотового долара Bloomberg зріс на 0,2%, наблизившись до найвищого рівня з початку серпня. За даними азійських трейдерів, цьому сприяли хедж-фонди, які купували більше опціонів проти євро та єни.
Після падіння до найнижчого рівня за понад два роки у вересні, американська валюта останніми днями “відновилася”, бо низка негативних факторів в інших країнах переважує будь-який негативний вплив від припинення роботи уряду США.
Євро постраждав від політичної нестабільності у Франції. Єна впала на тлі спекуляцій про те, що ймовірний новий лідер Японії може сприяти повільнішому темпу підвищення процентних ставок та більшій фіскальній експансії.
Долар США має додатковий поштовх, адже новозеландський долар впав до шестимісячного мінімуму після того, як центральний банк знизив процентні ставки більше, ніж чекалося, і сигналізував про готовність до подальшого зниження. -
Чисті резерви України оновили історичний рекорд
За підсумками вересня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 жовтня становили $46 млрд 518 млн, що на 1,1%, або на понад $480 млн більше, ніж місяць тому. Про це напередодні повідомив Нацбанк.
У свою чергу Інтерфакс-Україна уточнює, що чисті міжнародні резерви у вересні збільшилися на $710 млн, або 2,3% та досягли рекордного рівня у $32,19 млрд, побивши попередній рекорд $32,04 млрд за результатами квітня цього року.
“Така динаміка зумовлена надходженнями від міжнародних партнерів на тлі зменшення обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку”, – йдеться у повідомленні.
За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в вересні надійшло понад $2,9 млрд. З них:- $1,4 млрд – через рахунки Світового банку;
- $1,2 млрд – від ЄС в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
- $300 млн – від розміщення ОВДП.
За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено понад $563 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $254,4 млн.
Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,3 млрд, що на 15% менше, ніж у серпні.
Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $690 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
Таким чином резерви України зросли другий місяць поспіль і впритул наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд. -
Економіку Росії чекає трирічний застій – Світовий банк
Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП Росії. Очікується, що до 2028 року економічне зростання в РФ не перевищить 1%. Про це йдеться у звіті СБ.
На 2025 прогноз був знижений з 1,4%, очікуваних у червні, до 0,9%. Водночас було знижено прогноз на 2026 рік – з 1,2% до 0,8%, а на 2027 рік – з 1,2% до 1%. У 2024 році зростання ВВП Росії, за оцінкою Світового банку, становило 4,3%. Уповільнення економіки Росії – це не “кероване охолодження”, як кажуть в уряді, а вхід до застою випливає з оновленого прогнозу СБ.
Погіршено більшість основних параметрів. Світовий банк очікує скорочення інвестицій вже за підсумками цього року (на 0,4%), наступного року вони зменшаться на 0,2% і повернуться до зростання лише 2027 р. (1,1%). Уповільниться зростання споживання, особливо приватного – воно зростатиме трохи більше ніж на 1% на рік.
Експерти Світового банку не бачать факторів, які б дозволили уникнути застою економіки Росії. Ціни на нафту впали, а з ними експорт та доходи бюджету. Державні витрати при цьому стабілізувалися – більше не варто сподіватися на бюджетний стимул, а приватний попит та інвестиції підриваються високими ставками. До того ж, дефіцит кадрів продовжить обмежувати зростання.
СБ не поділяє оптимізму влади Росії щодо скорочення бюджетного дефіциту. Мінфін РФ очікує на “дірку” 2,6% ВВП цього року та її поступового зниження до 1,6% у наступному та 1,2-1,3% у 2027-2028 рр. За прогнозом СБ, цього року дефіцит становитиме 2,9% ВВП, а наступні два роки буде трохи менше – 2,7% ВВП. Наприкінці вересня до Держдуми Росії внесли законопроект про коригування бюджету на 2025 рік, у якому було запропоновано збільшити дефіцит бюджету з 1,7 до 2,6% ВВП. За підсумками року він складе 5,73 трлн рублів замість 3,79 трлн, що раніше прогнозувалися.
-
Світовий банк оновив прогноз щодо ВВП України
Згідно з новим звітом Світового банку, ріст економіки України у 2026 році залишиться на рівні 2%, а пришвидшення до 5% очікується лише у 2027 році. Прогноз повільнішого зростання пов’язаний з російським вторгненням, яке впливає на інвестиції та бізнес-активність. Зниження експорту сільськогосподарської продукції та імпорт газу також сповільнили розвиток економіки. Проте, експерти вважають, що українська економіка перебуває в процесі трансформації, і нові сектори, такі як ІТ та цифрові галузі, мають потенціал підвищити зайнятість. Крім того, сільське господарство, логістика, енергетика, будівництво та оборонна промисловість можуть стати ключовими секторами для створення нових робочих місць у майбутньому.
-
Вартість золота вперше в історії перевищила $4000
Світові ціни на золото знову зросли і вперше перевищили рівень у $4000 за унцію. Це сталося вперше в історії, як свідчать дані на біржі Comex у вівторок, 7 жовтня. Грудневі ф’ючерси зросли на понад 0,3% і торгуються на рівні $3989,3 за унцію. Причиною зростання цін на золото називають політичні кризи у США та Франції. У США не вдалося ухвалити законопроєкт для відновлення фінансування урядових відомств, що призвело до шатдауну. Президенту Франції довелося призначити фінальні переговори з політичними силами для пошуку компромісу. На тлі підвищеної невизначеності у світовій економіці попит на золото зростає, оскільки цей метал вважається захисним активом. Чекають на подальше зниження ключової процентної ставки Федеральної резервної системи, що послабить долар і зробить золото привабливішим для власників інших валют.
-
Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції
На французьких ринках сталося різке падіння через несподівану відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Інвестори вважають, що для вирішення політичної кризи в країні можуть знадобитися нові вибори. Ця ситуація призвела до зростання ризиків для володіння французькими облігаціями, що призвело до збільшення доходності цих облігацій. Ринок акцій також зазнав втрат, особливо постраждали банки. Це відставка стала останнім кроком у тривалій політичній кризі, яка вразила економіку Франції. Проблема полягає в тому, що парламент не може ухвалити бюджет через розбіжності у поглядах, що може призвести до непопулярних заходів зі скорочення витрат і підвищення податків. Експерти вважають, що ця ситуація може негативно позначитися на економіці Франції і всієї Єврозони. Кредитні рейтинги Франції також знаходяться під певним тиском, зокрема Moody’s та S&P оцінюють їх з негативним прогнозом.
-
У Росії розвалюється “поштовий гігант”
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що в Росії почали масові звільнення на “Пошті Росії” через дуже низькі зарплати. Наприклад, в Липецьку оператори отримують лише 22 тисячі рублів (приблизно 8,5 тисяч гривень), а листоноші – 16 тисяч рублів (приблизно 6 тисяч гривень). У Краснодарському краї при середній зарплаті в 76 тисяч рублів начальнику поштового відділення пропонують лише 23 тисячі, що практично мінімально для країни. На сайті “Пошта Росії” вже понад 7 тисяч вакансій. Багато колишніх працівників жаліються на низьку оплату праці, нехватку персоналу і загальний хаос на роботі. Ці проблеми в “Пошті Росії” відображають загальну ситуацію в країні, де є багато обіцянок реформ, але результату майже немає. “Пошта Росії” стала символом відсталості країни, де немає адекватної оплати праці навіть для поштових працівників.
-
Ділова активність бізнесу у РФ впала до мінімуму з 2022 року – ЦПД
Ділова активність російського бізнесу у вересні стрімко впала. Індекс PMI, який відображає стан промисловості та сфери послуг, скоротився до 46,6 пункту, що є мінімумом з жовтня 2022 року. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД).
Як зазначається, це вказує на фактичний спад економічної активності: у промисловості він триває вже четвертий місяць поспіль, а у сфері послуг зафіксовано найгірший результат з грудня 2022 року.
“Через подорожчання кредитів, підвищення податків та західні санкції проти рф компанії стикаються з різким зростанням витрат. Водночас перекласти ці витрати на кінцевого споживача стає дедалі складніше: ціни зростають повільніше, ніж собівартість”, – зазначається у повідомленні.
За інформацією ЦПД, в умовах повномасштабної війни проти України у Росії відбувається перерозподіл ресурсів на користь оборонки, тоді як “мирний” бізнес опиняється в стані стагнації.
У ЦПД наголосили, що попри оптимістичні урядові прогнози, реальні показники демонструють, що російська економіка перебуває у глибокому застої. -
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними
Економіка Росії почала сповільнювати свій розвиток. ВВП майже не зростає, а промисловість скорочується вже кілька місяців поспіль. Корпоративні прибутки зменшуються, фондовий ринок погіршується, а зростання зарплат уповільнюється. Західні ЗМІ навіть говорять про те, що криза російської економіки неминуча. Наслідки цієї ситуації можуть вплинути на війну в Україні. Російська економіка стикається з проблемами через внутрішню та зовнішню політику. Експорт нафти, що є ключовим для бюджету, різко зменшився через санкції та інші обмеження. Росія втрачає партнерів та залишається відсталою в технологіях. Влада намагається приховати справжній стан економіки, але дефіцит бюджету зростає. Щоб зберегти стабільність, уряд підвищує податки та зменшує витрати на соціальні програми. Економічні труднощі можуть обмежити можливості Росії у веденні війни. Падіння економіки може вплинути на розвиток конфлікту в Україні та змусити Росію змінити свою стратегію.