Реальний Київ

Позначка: Економіка

  • США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів

    США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів

    США та Китай досягли домовленостей щодо постачання рідкісноземельних мінералів і магнітів до Сполучених Штатів, розв’язавши суперечку, яка затримувала завершення шіирокої торговельної угоди між найбільшими світовими економіками. Про це у п’ятницю, 27 червня, заявив міністр фінансів Скотт Бессент, повідомляє Reuters.

    Міністр підкреслив, що впевнений у забезпеченні безперебійного постачання магнітів, як і було попередньо передбачено.

    Зусилля щодо врегулювання спору включали розмову між президентом Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після цього делегації обох країн провели переговори в Лондоні, спрямовані на узгодження основних положень торговельної угоди.

    Нагадаємо, що Трамп запровадив додаткові тарифи на китайські товари, що спонукало Китай призупинити постачання до США низки критично важливих мінералів і магнітів. Це рішення серйозно вплинуло на глобальні ланцюги постачань у ключових секторах економіки.

    Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією.

  • Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу

    Президент анонсував мораторій на перевірки бізнесу

    Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. Про це він сказав на заході під назвою Форум влади та бізнесу: від діалогу до партнерства у Києві в п’ятницю, 27 квітня.
    “Я вже доручив готувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу. Так, щоб убезпечити бізнес від будь-якого тиску недобросовісних людей на різних посадах”, – заявив він.
    Зеленський висловив переконання, що Україна може бути значно сильнішою в економічному плані, але для цього потрібні рамки з регулювання.
    “Потрібні умови, чіткі рамки для державного втручання, мінімальне та раціональне регулювання, сильне державне лобіювання українського бізнесу в світі”, – додав глава держави.
    Також Зеленський повідомив, що буде продовжено роботу ради Держава – бізнес і для цього її розширять.

  • Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ

    Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ

    Запроваджене владою Білорусі державне регулювання цін призвело до дефіциту картоплі навесні 2025 року. Противники режиму Олександра Лукашенка звинувачують його в економічному провалі, що призвів до нестачі головного харчового продукту країни. Про це повідомляє Politico.
    Цінові обмеження, встановлені ще в жовтні 2022 року з метою стримати інфляцію, зробили вирощування картоплі малоприбутковим для фермерів. Це, за словами критиків, знизило мотивацію аграріїв, які почали продавати врожай до Росії, де ціни були вищими.
    “Якщо ви знаєте історію Радянського Союзу, то розумієте, що коли люди не мають мотивації, змусити їх добре працювати неможливо”, – зазначив Лев Львовський, науковий директор аналітичного центру BEROC.
    У 2024 році Білорусь зібрала 3,1 млн тонн картоплі – на мільйон менше, ніж роком раніше. За даними BEROC, у березні ціни на картоплю в Росії були більш ніж удвічі вищими, ніж у Білорусі. Країна експортувала близько 200 тис. тонн картоплі до РФ, ставши її головним постачальником.
    Втім, у грудні 2024 року влада запровадила тимчасову заборону на експорт картоплі. За словами Львовського, багато фермерів почали маркувати здорову картоплю як зіпсовану, щоб і далі продавати її до Росії.
    У результаті, білоруські магазини в березні-квітні заполонила дрібна, рідкісна і часто гнила картопля.
    “Це показує, як Лукашенко та його адміністрація можуть штучно створювати дефіцит товарів, яких раніше було вдосталь”, – заявив Алесь Алахнович, економічний радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.
    Втім, офіційна позиція інша.
    “Ми кілька разів вносили зміни до урядової постанови, враховуючи реальну ситуацію. Отже, всі негативні тенденції у торгівлі й виробництві були припинені в зародку. Цінове регулювання не спричинило жодних дисбалансів. Товарів на полицях достатньо, ціни прийнятні”, – мовилося у заяві першого заступника міністра антимонопольного регулювання РБ Івана Вежновця в березні.
    У квітні влада РБ підвищила граничну ціну звичайної картоплі, а наприкінці травня скасувала заборону на імпорт продовольства з країн ЄС, класифікованих як “недружні”.
    У червні Лукашенко заявив, що картопляний дефіцит був спровокований навмисно, зокрема безконтрольним експортом до Росії.
    “Це ще раз доводить неефективність політики, яку проводить Лукашенко”, – наголосив Володимир Астапенка, представник Об’єднаного перехідного кабінету Тихановської у Брюсселі.
    Раніше ми писали, що білоруське підприємство Агропродукт використовує сировину, вивезену з тимчасово захоплених росіянами частини Херсонської області, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії країнам ЄС.
    Лукашенко визнав, що затримався на посаді

  • Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії

    Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії

    Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
    “Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
    Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
    “Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
    За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
    Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
    У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
    У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
    Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України.

  • Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС

    Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС

    Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
    “Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
    Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
    З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
    Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
    В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
    У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
    “Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві.

  • США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп

    США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп

    США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час виступу в Білому домі пізно ввечері 26 червня.
    “Ми тільки що підписали угоду з Китаєм”, – заявив голова Білого дому.
    За його словами, Америка тепер планує підписати таку ж угоду й з Індією.
    Водночас він зазначив, що Вашингтон не обов’язково буде домовлятися зі всіма країнами. Окремим країна просто надішлють повідомлення: “Тепер ви платите мита 25-45%”.
    “Це простий спосіб зробити це. Однак мої люди не хочуть діяти так. Вони прагнуть укласти більше угод, ніж я б зробив”, – запевняє Трамп.

  • Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Протягом травня Україна наростила свій державний борг на мільярд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 26 травня.

    “Протягом травня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,88 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,00 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
    Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України становив 180,97 млрд доларів. За даними відомства, державний та гарантований державою зовнішній борг складає 5 584,80 млрд гривень. Тобто – 74,31% загальної суми державного та гарантованого державою боргу. У перерахунку – це 134,48 млрд доларів. Державний та гарантований державою внутрішній борг на рівні 1 930,41 млрд гривень. Що відповідає 46,48 млрд доларів.

    Також, за даними документа, станом на 31травня:

    Державний борг України становив 7 239,17 млрд гривень, або 174,32 млрд доларів. Державний зовнішній борг становив 5 387,51 млрд гривень), або 129,73 млрд доларів. Державний внутрішній борг становив 1 851,66 млрд гривень, або 44,59 млрд доларів.

    “Гарантований державою борг України становив 276,04 млрд гривень (3,67%), або 6,65 млрд доларів”, – інформує документ.
    З чого складається гарантований державою борг України. Це зокрема:

  • гарантований державою зовнішній борг – 197,29 млрд гривень (2,63%), або 4,75 млрд доларів;
  • гарантований державою внутрішній борг – 78,75 млрд гривень (1,05%), або 1,90 млрд доларів.

    • Нагадаємо, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.

  • Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ

    Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ

    У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
    Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
    За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
    Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
    На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції.

  • Ресурси для зростання економіки РФ вичерпано

    Ресурси для зростання економіки РФ вичерпано

    Голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна повідомила, що ресурси, які допомагали російській економіці рости протягом останніх двох років, вичерпані. Це означає, що економіка може стати перед великим падінням. Набіулліна вказала на вичерпання робочої сили, виробничих потужностей, запасів капіталу банківської системи та грошей Фонду національного добробуту. Уряд Росії оцінює нестачу кадрів у 2 мільйони осіб через масову еміграцію та вербування на війну. Економіка Росії також стикається зі спадом у різних секторах, таких як нафтогазовий та промисловий, а також зменшенням іноземних інвестицій через санкції. Уряд і Центробанк прогнозують сповільнення економічного зростання у майбутньому та наголошують на необхідності переходу до нової моделі зростання, спрямованої на підвищення продуктивності праці та розвиток несировинних галузей. Економічні експерти прогнозують, що Росія може стати на межу рецесії в найближчі роки, якщо не будуть вжиті необхідні заходи для покращення ситуації.

  • Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану

    Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до ширших наслідків, що виходять за межі енергетики. Вона стверджує, що це спричинить глобальну невизначеність та може вплинути на економічні перспективи у великих країнах. Зокрема, це може призвести до перегляду прогнозів щодо зростання світової економіки. Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію з метою знищення іранських об’єктів, пов’язаних з ядерною програмою. США також вдарили по ядерних об’єктах в Ірані, включаючи Фордо, після чого президент Трамп заявив про знищення ядерних об’єктів Ірану.