За підсумками травня зростання споживчих цін в Україні прискорилось. Що подорожчало найбільше, в чому причини та які є прогнози щодо інфляції на майбутнє? За рік подорожчали всі продукти За інформацією Держстату, річна інфляція сягнула 15,9% порівняно з 15,1% у минулому місяці. Рівень інфляції зріс до максимуму з квітня 2023 р., коли він становив 17,9%.
За рік середні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні порівняно з травнем минулого року зросли на 22,1%. Подорожчали всі продукти. Найбільше подорожчали яйця – на 86%. Овочі подорожчали на 35,4%, соняшникова олія – 35,4%, фрукти – на 33,5%, вершкове масло – на 28,5%.
Хліб подорожчав на 22,3%, молоко – на 20,9%, безалкогольні напої – на 19,7%, сир і кисломолочний сир – на 18%,
Ціни на хлібопродукти зросли на 18,8%, на м’ясо та м’ясопродукти – на 18,2%, рибу та продукти з риби – на 13,3%, макаронні вироби – на 13%, цукор – на 12,4%.
Позначка: Економіка
-
Інфляція в Україні досягла нового максимуму
-
Україна різко наростила експорт молочки
Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. Про це повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ).
Загалом за п’ять місяців 2025 року експортували понад 57 тисяч тонн молочки на майже 180 мільйонів доларів – це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначає, що головним драйвером є високі світові ціни на біржову молочку – зокрема, європейське масло коштує рекордні 7200-7400 євро за тонну, – майже рекордні показники за минулі сім років.
Цей ціновий бум спільно з відкритим доступом до європейського ринку дозволяє українським виробникам займати міцні позиції на зовнішніх ринках. Вершкове масло, згущене молоко, сири та морозиво – головні продукти експорту:- Масло вершкове 40%;
- Молоко та вершки, згущені 26%;
- Морозиво 16%;
- Сири 12%.
У травні 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту маслянки до 500 т (+5%), масла вершкового до 2,89 тис. т (+61%), сирів до 1,29 тис. т (+2%), морозива до 2,24 тис. т (+18%), молочної сироватки до 1,70 тис. т (+19%), молока та вершків, згущених до 5,04 тис. т (+31%) відносно квітня. Зменшилися лише обсяги поставок молока та вершків, не згущених до 1,19 тис. т (-2%) відносно квітня поточного року. Порівняно з травнем 2024 року зменшилися лише натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених (-45%) та молочної сироватки (-26%). Найбільше виросли поставки на зовнішні ринки масла вершкового (+464%), а також збільшився експорт молока та вершків, згущених (+58%), маслянки (+51%), сирів (+22%) та морозива (+25%) відносно минулорічного періоду. Однак подальша доля експорту невизначена. Поточні преференції, що дозволяють вивозити молочку без мит і квот, діють лише до початку червня. Після цього ЄС планує повернути торговельні обмеження, щоб захистити своїх фермерів. Українська сторона веде переговори про продовження пільг або альтернативні формати співпраці, щоб зберегти позитивні тренди.
Імпорт молочних продуктів в Україну також трохи зріс порівняно з минулим роком, головно через сирні товари. Це викликає певну напругу в галузі, адже українські виробники постають перед жорсткою конкуренцією. Загалом молочна галузь України демонструє потужне зростання експорту завдяки вигідним цінам і широкому доступу до ринків ЄС. Водночас виклики з торгівельною політикою та конкуренцією на внутрішньому ринку вимагають активних дій від влади та бізнесу. -
Росіяни стали гірше платити за кредитами
Росіяни дедалі гірше платять за кредитами, які набрали під час буму 2023 року та першої половини 2024 року. Іпотечні, споживчі та автомобільні кредити тепер “визрівають”. Про це свідчать дані Центробанку Росії, повідомляє видання The Moscow Times в Telegram.
“Обсяг і частка проблемних кредитів зростають, за I квартал вони збільшилися майже на 200 млрд. руб., або приблизно на 2 млрд. руб. на день”, – ідеться в повідомленні.
Погіршення якості портфеля відображається у вартості ризику: відношення витрат на резерви до розміру портфеля.
Банкам довелося створювати більше резервів. Таким чином за три місяці вартість ризику у роздробі підскочила з 2,1% до 3,6%, зазначає ЦБ.
Це “істотно вище за середньоісторичне значення”, яке становить приблизно 2%, зазначає регулятор.
Як ми вже писали, росіяни масово скаржаться на інфляцію. Зростання цін непокоїть росіян все більше – 67% опитаних вказали це головною проблемою.
Банки масово відмовляють росіянам у кредитах -
У Швеції пройде “таємна зустріч”, де обговорять майбутнє України – ЗМІ
“Таємна зустріч” Більдерберзької групи запланована на 12 червня в столиці Швеції Стокгольмі в п’ятизірковому Grand Hotel без трансляцій дебатів та пресконференцій. Вона триватиме до 15 червня. Тут планується, зокрема, обговорити майбутнє України. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
Теми обговорень передбачатимуть євроатлантичні відносини, майбутнє України, економіку США, Європу, Близький Схід, а також інновації у сфері оборони, штучний інтелект та питання міграції.
Участь у зустрічі мають взяти візьмуть генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, президент Фінляндії Александр Стубб, міністр фінансів Норвегії та колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг та речниця Бундестагу Юлія Клекнер. Більдерберзька група (Більдерберзький клуб) – щорічна приватна конференція, в якій беруть участь від 120 до 150 осіб європейської та північноамериканської політичної еліти, експерти з промисловості, фінансів, наукових кіл та засобів масової інформації.
Конференція проводиться з 1954 року. Усі учасники допускаються виключно за запрошеннями, мають право використовувати отриману на зустрічі інформацію, але не розкривати, кому вона належить.
Захід проводиться в дорогих готелях по всьому світу – найчастіше в Європі, а кожні чотири роки – в Канаді або США.
Як ми вже повідомляли, в Канаді з 15 по 17 червня відбудеться саміт G7 на найвищому рівні – зокрема, планується візит президента США Дональда Трампа.
На саміт також запрошено й президента України Володимира Зеленського. -
Бессент зробив заяву щодо економіки України
Міністр фінансів США Скотт Бессент вважає, що українська економіка може випередити російську через 20 років. Він наголосив на важливості економічної безпеки для національної безпеки кожної країни. Бессент вважає, що стабільна українська економіка буде найкращим захистом в майбутньому. Він зазначив, що польська економіка зараз втричі більша за українську, але з правильним управлінням та підтримкою США, Україна може стати більшою за російську економіку. Бессент також заявив про проведення конференції з відновлення України в Римі, на якій закликали Світовий банк активніше допомагати країні. Також було зазначено, що жодна країна, що підтримує російську військову машину, не матиме права брати участь у відновленні України.
-
СБ прогнозує рекордно повільне зростання економіки
Світовий банк знизив прогноз зростання світової економіки на 2025 рік до 2,3%, що на 0,4% нижче, ніж очікувалося раніше. Це сталося через посилення напруженості у торгівлі та невизначеність економічної політики. Банк також знизив прогнози для більшості країн, включаючи США та країни Європи. Хоча світовий банк не передбачає глобальної рецесії, він очікує, що середні темпи зростання економіки складуть 2,5% до 2027 року, що є найнижчим показником за десятиліття. Також передбачається сповільнення зростання світової торгівлі та зростання інфляції на тлі зростання тарифів та напруженості на ринках праці. У звіті банку йдеться про те, що зростання доходів в країнах, що розвиваються, буде нижче за показники останніх років. У 2025 році прогнозується зростання ВВП США на 1,4%, зниження в країнах єврозони та Японії. В Україні рівень інфляції в 2024 році становив 12%, а ціни на харчові продукти та безалкогольні напої у грудні підвищилися на 1,8%.
-
СБ прогнозує різке сповільнення глобальної економіки
Згідно з аналізом провідних економістів Світового банку, глобальна економіка може стрімко сповільнитися у цьому році через міжнародні розбіжності й тарифні війни, які почалися після змін у торговельній політиці США під керівництвом Дональда Трампа. Прогнозується, що ці потрясіння зменшать темпи зростання світового ВВП на 0,5% у порівнянні з очікуваними на початку року 2,3%. Це найнижчий показник за останні 17 років. Економісти попереджають, що така тенденція може тривати і надалі, приводячи до найповільнішого зростання ВВП за останнє десятиліття. Це може негативно вплинути на найбідніші країни та ринки, що розвиваються. Щоб уникнути погіршення ситуації, економісти радять відновити нормальні торговельні відносини, відновити фіскальну дисципліну та створити нові робочі місця. Наголошується, що за рішучих дій урядів можна відновити темпи скорочення бідності та покращити рівень життя для майбутніх поколінь.
-
Рівень інфляції сягнув нового піку – Держстат
У травні в Україні спостерігалося зростання споживчих цін на 1,3%, що є прискоренням порівняно з квітнем. Річна інфляція також зросла і склала 15,9%. Найбільше ціни на продукти харчування та безалкогольні напої підвищилися на 2,8%, з фруктами як найбільш зростаючою категорією (+17,6%). У той же час, ціни на яйця знизилися, але загалом середні ціни на продукти харчування зросли на 22,1% за рік. Також спостерігалося здешевлення одягу, взуття та палива, що призвело до зниження цін на транспорт.
-
У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль
За підсумками січня-травня поточного року федеральний бюджет Російської Федерації мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що складає 1,5% ВВП. Доходи бюджету зросли на 3,1%, до 14,732 трлн рублів, а видатки збільшилися на 20,7%, до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит бюджету зростає. Нафтогазові доходи скоротилися на 14,4%, до 4,240 трлн рублів, головним чином через зниження ціни на нафту. Мінфін прогнозує, що до 2025 року недоотримані нафтогазові доходи складуть 447 млрд рублів і планує їх взяття з Фонду національного добробуту (ФНБ). Розмір ФНБ продовжує зменшуватися і наразі становить 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року. Однак фактично доступні кошти зменшилися ще більше.
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн.