Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т.
Позначка: Експорт
-
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
-
Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка
Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста. -
Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду
Україна посіла 3 місце серед світових експортерів меду у 2024 році, поставивши на зовнішні ринки 85,8 тис. тонн продукції. Про це інформує Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок, 19 серпня.
Український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продемонстрував стійку позитивну динаміку у торгівлі.
Нині ТОП-5 найбільших світових експортерів меду у 2024 році має такий вигляд:- Китай з обсягом 169,6 тис. т;
- Індія – 94,8 тис. т;
- Україна – 85,8 тис. т;
- Аргентина – 78,1 тис. т;
- В’єтнам – 48,2 тис. т.
Аналітики відзначають, що мед – ймовірно, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, котрий не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни.
Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні – іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.
Найбільшими покупцями українського меду стали:- Німеччина – 18,9 тис. т.
- США – 12,1 тис. т.
- Польща – 9,7 тис. т.
- Франція – 9,6 тис. т.
- Бельгія – 7,1 тис. т.
Крім цього, український мед був присутній також на ринках Туреччини, Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
Разом з тим, фахівці попереджають, що у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.
“Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – зазначили в УКАБ. -
У Росії частка тіньових розрахунків за експорт перевищила 53%
Частка рубля в оплаті російського експорту в червні досягла рекордних 55,5%, повідомив Центробанк РФ. Вперше за підсумками кварталу частка рубля у розрахунках за експорт перевищила половину і становила 53,3%. Про це пише The Moscow Times в п’ятницю, 15 серпня.
Добавка приблизно 40% виникла через необхідність обходити санкції. Розрахунки ускладнилися, США загрожують вторинними санкціями банкам країн, які допомагають Росії в цьому, і перехід на національні валюти – вимушений захід. Розрахунки у них менш помітні для західних регуляторів.
Зазначається, що для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося збудувати окрему інфраструктуру, фактично – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Вона працює у двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а в іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.За оцінкою ЦБ Росії, експорт у червні становив 32,8 млрд доларів, у другому кварталі 100 млрд доларів, а за півріччя 196,1 млрд доларів. Частка рубля у розрахунках у першому кварталі була 46,5%. Таким чином, приблизно 40% тіньових розрахунків у рублях за російські товари та послуги могли становити близько 13 млрд доларів за місяць, 40 млрд доларів за II квартал, а третина таких платежів у першому кварталі становлять 31 млрд доларів. Разом виходить 71 млрд доларів за півроку.
Основна частина розрахунків тепер проводиться у рублях у “внутрішньому контурі” та у валюті у “зовнішньому”. Частка рубля збільшилася головним чином за рахунок зниження частки валют “дружніх” країн: вона у червні вперше за два роки опустилася нижче за 30% (29,9%). До війни вона становила близько 2%. На валюти “недружніх” країн припало 14,6%.
У розрахунках за імпорт частка рубля більше половини із грудня 2024 року, у II кварталі вона становила рекордні 54,6%. Аналітики Райффайзенбанку називають це важливою причиною скорочення попиту валюту.
-
Російський експорт падає п’ятий місяць поспіль – Bloomberg
У червні експорт Росії скорочувався п’ятий місяць поспіль. Причиною стало зниження цін на нафту, що негативно впливає на торгівлю. Про це у четвер, 14 серпня, повідомило агентство Bloomberg.
Згідно з даними ЦБ Росії, опублікованими в четвер, експорт за кордон знизився приблизно на 8% порівняно з минулим роком після майже 10%-го падіння у травні. У другому кварталі експорт впав на 5,9% порівняно з тим самим періодом минулого року, що відповідає темпам скорочення, зафіксованим у першому кварталі.
Цей спад відображає тиск на зовнішню торгівлю Росії через погіршення ситуації на товарних ринках. У липні Центральний банк зазначив, що падіння цін було основним чинником цього скорочення.
Ціни на експортну нафту Росії, яка на початку року коштувала понад 70 доларів за барель, у другому кварталі в середньому становили 56 доларів за барель, за оцінками банку.
Очікується, що ціни знизяться ще більше в другій половині року через погіршення балансу попиту та пропозиції, зокрема через прискорення зростання видобутку в рамках ОПЕК+.
Центральний банк тепер прогнозує середню ціну на нафту Росії цього року на рівні 55 доларів за барель, знижуючи попередній прогноз у 60 доларів.
Проте останні санкції ЄС, що називаються “одними з найсильніших”, поки що не мали значного впливу. Кроки президента США Дональда Трампа проти покупців російської нафти і загрози нових тарифів не призвели до значних збоїв у потоках, пише Bloomberg.
Знижка на російську нафту щодо світових цін звузилась до найнижчого рівня з початку війни в Україні, попри спроби ЄС знизити граничну ціну на російську нафту з 60 доларів за барель.
Напередодні повідомлялося, що РФ змушена знижувати ціну на нафту після втрати ринку в Індії.
Також стало відомо, що доходи Росії від експорту нафти впали на 20%, що стало наслідком низки факторів, таких як зниження світових цін на енергоносії, посилення податкового тиску та вплив міжнародних санкцій. -
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
РФ змушена знижувати ціну на нафту після втрати ринку в Індії – розвідка
Росія намагається переорієнтувати нафтовий експорт після різкого скорочення постачань до Індії. При цьому головна надія покладається на Китай. Про це у середу, 13 серпня, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що Москва намагається переорієнтувати нафтовий експорт після різкого скорочення поставок до Індії, пропонуючи Китаю нафту марки Urals зі знижкою близько 1,50 долара за барель від Brent.
З липня державні Indian Oil Corporation та Bharat Petroleum Corporation Limited зупинили імпорт російської нафти, замінивши його закупівлями щонайменше 22 млн барелів у постачальників із Близького Сходу і США для відвантаження у вересні–жовтні.
Однак, у СЗРУ наголосили, що Пекін своїми замовленнями не зможе повністю компенсувати втрачені обсяги, оскільки Urals не є базовим сортом у структурі китайського імпорту через віддаленість російських портів і високі логістичні витрати. Крім того, китайські державні компанії утримуються від масштабного нарощування закупівель через ризик нових санкцій США.
За оцінками СЗРУ, у короткостроковій перспективі Росія зможе замістити лише частину втраченого індійського попиту за рахунок поодиноких контрактів з КНР та дрібніших азійських покупців. Змушені дисконти на Urals посилять тиск на експортну виручку, поглиблюючи дефіцит федерального бюджету РФ. -
Nvidia та AMD віддаватимуть США долю доходів від продажу чипів у Китаї
Компанії Nvidia та AMD уклали угоду з урядом адміністрації Дональда Трампа, за якою згодилися перераховувати уряду США 15% від продажу своїх чіпів в Китаї в обмін на експортні ліцензії. Ця угода стала можливою після зустрічі гендиректора Nvidia Дженсена Хуана з президентом Трампом. Відповідно до угоди, Nvidia буде передавати 15% доходів від продажу чіпів H20, а AMD – від моделі MI308. Це називають безпрецедентним кроком, оскільки раніше жодна американська компанія не погоджувалася віддавати частину прибутку заради отримання ліцензій. Обидві компанії не відкидають факту угоди і заявляють, що дотримуються законів США. Аналітики оцінюють, що до запровадження обмежень Nvidia могла б продати у Китаї близько 1,5 млн чіпів H20 у 2025 році на суму близько $23 млрд.
-
Експорт Німеччини до України зріс на 30%
У першому півріччі німецький експорт до України зрос на майже третину, до понад 4,6 мільярда євро, за попередніми даними Федерального статистичного управління. У той же час український експорт до Німеччини зменшився на 4,5%, до трохи більше ніж 1,5 мільярда євро. Голова Комітету з питань східноєвропейських економічних відносин Катріна Клаас-Мюльхойзер наголосила, що підтримка та відновлення України залишаються важливими завданнями для європейської політики та бізнесу. Вона зазначила, що це довгострокове зобов’язання перед майбутньою державою-членом ЄС, яке приносить вигоду обом сторонам.
-
Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні
Україна стикається зі значним збільшенням дефіциту торгівлі після скасування Асоціації з Європейським Союзом. За даними Державної митної служби, в перші сім місяців цього року Україна імпортувала товарів на суму 45,9 мільярдів доларів, а експортувала – лише на 23,2 мільярди доларів. Відновлення вільної торгівлі з ЄС може призвести до значних втрат для українського експорту, зокрема в сільському господарстві. Міністерство економіки розробляє нову експортну стратегію, спрямовану на збільшення експорту товарів з вищою доданою вартістю та диверсифікацію торговельних партнерів. Україна планує розширити торгівельні відносини з країнами Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії, а також збільшити експорт до таких країн, як ОАЕ, Туреччина, Сирія, Ліван та інші.