Україна з початку нового сезону експортувала 486 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн тонн менше, ніж у той самий період минулого року. Найбільше експортовано кукурудзи – 309 тис. тонн, що на 691 тис. тонн менше, ніж у попередньому році. Експорт пшениці склав 172 тис. тонн, що на 560 тис. тонн менше, ніж рік тому. Експорт ячменю становив 2 тис. тонн, що на 252 тис. тонн менше порівняно з минулим роком. Жито поки що не експортували зовсім. Експорт борошна склав 1,7 тис. тонн, що на 1 тис. тонн менше, ніж у попередньому році.
Позначка: Експорт
-
Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%
У червні експорт рідкісноземельних металів з Китаю досяг найвищого рівня з 2009 року, що свідчить про зростаючий попит на ці матеріали. Китай зазнав турбулентності в цьому секторі з початку квітня через контроль за експортом іншим постачальникам. Обсяг експорту зріс на 60% у порівнянні з попереднім роком, особливо через попит у автомобільній галузі. Китай виробляє близько 90% світових постійних магнітів, але контроль розповсюджується і на інші матеріали. Експорт рідкісноземельних металів на Захід відновили, але потім знизили. Крім того, китайський експорт до США також впав через пандемію та торговельні спірки.
-
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т. -
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Експорт нафти з Росії обвалився до мінімуму з лютого – ЗМІ
Постачання нафти з Росії досягло найнижчого рівня з лютого, бо переробка на НПЗ зростає швидше, ніж видобуток, що відбивається на обсягах експорту. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Морські поставки нафти в середньому становили 3,12 млн барелів на день за чотири тижні до 6 липня, що на 3% менше у порівнянні з аналогічним періодом до 29 червня.
Потоки впали до найнижчого рівня з тижня на 23 лютого, і скоротилися на 200 000 барелів на день з березня.
За порівняльний період видобуток збільшився приблизно на 60 000 барелів на день, що становить одну третину від запланованого збільшення виробництва Москвою в рамках цільового показника видобутку ОПЕК+. Тим часом переробка зросла на 140 000 барелів на день.
Збільшення видобутку в рамках угоди ОПЕК+ обмежене глибшими скороченнями, які Росія зобов’язалася здійснити компенсацію за минуле надвиробництво.
Чотиритижневе середнє значення згладжує великі коливання в щотижневих показниках, даючи чіткіше уявлення про базові тенденції в потоках нафти.
Як ми вже писали, доходи РФ від експорту нафти та нафтопродуктів у травні 2025 року знизилися через падіння цін на 0,48 мільярда доларів до квітня до 12,6 мільярда доларів.
Нафтові доходи РФ впали на 30% -
Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі
Європейська комісія оголосила про досягнення угоди щодо перегляду торговельної угоди між ЄС та Україною – “Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA). Ця угода встановлює нові правила торгівлі, які замінять попередні Автономні торгові заходи (АТМ). Нова угода передбачає обмеження квот для певних сільськогосподарських продуктів, а також збільшення квот для інших товарів. Європейські країни також будуть мати можливість застосовувати захисні механізми для захисту власних ринків. Угоду буде надіслано на ратифікацію країнам ЄС та Європейському парламенту. Експерти вважають, що угода є компромісом між інтересами України та ЄС, проте деякі питання щодо товарів залишаються невирішеними. Угода вважається кроком у напрямку подальшої інтеграції України до ЄС.
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС. -
Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ
Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
“Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
“Два стільця” Грузії у війні Росії проти України -
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві. -
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба.