Реальний Київ

Позначка: Енергоатом

  • Мільйонер-перевізник у крісло заступника Укртрансбезпеки конфлікт інтересів та приховані активи Олега Георгієва

    Мільйонер-перевізник у крісло заступника Укртрансбезпеки конфлікт інтересів та приховані активи Олега Георгієва

    Мільйонер Олег Георгієв подав декларацію кандидата на посаду заступника голови Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки).

    Родина Георгієва має купу нерухомості у Києві та передмісті, два десятки транспортних засобів, люксові аксесуари, предмети роскоші і мільйонні грошові активи.

    Раніше Олег Георгієв не обіймав жодних держпосад і займався бізнесом. Наразі йому належить лише одна фірма – столичне ТОВ “НОВА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ”, яке спеціальзується на вантажному автомобільному транспорті. У Георгієва є майже два десятки вантажних авто та напівпричепів, які він придбав за смішними цінами.

    Інших бізнесів Олег Георгієв і його дружина Марта Георгієва позбулися ще влітку 2024 року – власником більшості з них стала така собі благодійна організація “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ”. Директор цієї БО – громадянин Казахстану Сергалі Абдіраманов – нині є директором більшості колишніх фірм Георгієвих. Абдіраманов – проста підставна особа або ж, як то кажуть, “фунт”. Власне, як і його благодійна організація. Нині на нього оформлена майже сотня компаній у різних регіонах України. А в 2023 році на Абдіраманова переоформили низку фірм, що фігурували у справі щодо грошей ДП “НАЕК “Енергоатом”, які як сплата за договори з підрядниками надходили до конвертаційних центрів.

    Детальніше – читайте у розслідуванні антишахрайського проєкту “190”.

    Нерухомість

    Кандидат на посаду заступника голови Укртрансбезпеки має дві квартири у Києві:

    – квартира (71,23 кв. м), набута у власність у 2022 році. Вартість – понад 42 млн грн;

    – квартира (34,2 кв. м), набута у власність у 2023 році. Вартість – 1,2 млн грн, що може бути заниженою ціною для столичної нерухомості.

    Але більшість нерухомого майна оформлена на його дружину Марту Георгієву. Жінці належать:

    – житловий будинок (352,5 кв м) у селі Погреби Київської області, набутий у власність у 2019 році. Вартість – 13 млн грн;

    – земельна ділянка (1 893 кв. м) у селі Пухівка Київської області, набута у власність у 2019 році. Вартість – 2,6 млн грн;

    – земельна ділянка (1 873 кв. м) у селі Погреби Київської області, набута у власність у 2021 році. Вартість – 1,9 млн грн;

    – третина (33%) квартири (59 кв. м) у Києві, набута у власність у 2014 році. Співвласниками цього обʼєкту на правах спільної часткової власності є громадянка Кучинська Світлана Василівна та громадянин Моренко Максим Олександрович – їм також належить по 33% квартири. Вартість житла – 1,5 млн грн.

    Також Марті Георгієвій належать майнові права на три обʼєкти незавершеного будівництва:

    – квартира (66,62 кв. м) у Києві, майнові права набуті у 2018 році;

    – машиномісце (паркомісце) (20 кв. м) у Києві, майнові права набуті у 2018 році;

    – квартира (60,2 кв. м) в елітному селі Ходосівка під Києвом, майнові права набуті у 2024 році.

    Люксові аксесуари

    Мільйонер Олег Георгієв має два елітних наручних годинники: золотий годинник Alexis Garin Grand Sport за 1,3 млн грн (придбаний у 2018 році) та золотий годинник Rolex Submariner за 1,4 млн грн (придбаний у 2019-му). Також він декларує золоту печатку від бренду “Укрзолото”, яку придбав у 2014 році за 150 тис. грн.

    Його дружина може похвалитися золотим наручним годинником Rolex Day just за 562 тис. грн (набутий у власність у 2021-му), культовою сумкою Hermes Birkin за 800 тис. грн (придбана у 2024 році) та ювелірними прикрасами від елітних брендів Cartier та Graf. Йдеться про два золотих браслети Cartier Love вартістю 600 тис. грн і сережки з діамантами від Graf за 830 тис. грн – ювелірка була придбана в 2024 році.

    Придбати сумку Hermes Birkin, навіть якщо у вас на руках є 800 тис. грн – як у пані Георгієвої – неможливо. Це – найзагадковіша та найбажаніша модель бренду, яку нереально придбати під час першого візиту до бутіку Hermes. Аби стати власницею (власником) сумки Hermes Birkin, модниці та модники з усього світу можуть роками стояти у черзі. Бренд сам обирає, кому продати сумку – проте не за реальним списком, а за так званою системою лояльності, враховуючи внутрішній рейтинг покупця. Простими словами: аби мати змогу придбати Hermes Birkin, необхідно створити історію покупок у бутіку, тобто ледь не роками скуповувати різні люксові аксесуари від бренду. До прикладу, посуд, інші сумки, хустки – навіть якщо вони вам не потрібні, але покупка цих дорогих дрібничок гарантує, що колись ви отримаєте право придбати Hermes Birkin.

    Тож Марта Георгієва може мати чимало аксесуарів від Hermes, які придбала до покупки сумки Birkin (точніше, до того, як отримала право її придбати), але вони чомусь не потрапили до декларації її чоловіка-бізнесмена.

    Автопарк

    У власності Георгієва, який володіє компанією, що займається вантажним транспортом – 8 вантажних автомобілів, вартість яких він міг суттєво занизити:

    – VOLVO FH 420 2010 року випуску, набутий у власність у 2023 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – всього 4 тис. грн. Хоча зараз VOLVO FH 420 2010 року випуску продається за 16 400 євро (близько 826 тис. грн);

    – DAF XF105 FT 2007 року випуску, набутий у власність у 2023 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – 10 тис. грн. Ми знайшли оголошення про продаж такого авто за 21 тис. доларів – це близько 907 тис. грн;

    – VOLVO FH 13.460 2013 року випуску, набутий у власність у 2023 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – 10 тис. грн. Реально такий вантажний автомобіль зараз продається за 20 тис. доларів (861 тис. грн);

    – PEUGEOT BOXER 2015 року випуску, набутий у власність у 2023 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – 15 тис. грн. Сьогодні ця ж модель коштує 22 тис. доларів – 951 тис. грн;

    – DAF FT XF 105.410 2011 року випуску, набутий у власність у 2023 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – 48 тис. грн. Таке вантажне авто продається в Румунії за 17,5 тис. євро (892 тис. грн), оголошень про продаж такої моделі в Україні знайти не вдалося.

    – MAN TGX 18.440 BLS 2015 року випуску, набутий у власність у 2023 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – 4 тис. грн. Такий вантажний автомобіль сьогодні продають за 27,5 тис. доларів (майже 1,2 млн грн);

    – VOLVO FH 13.420 2011 року випуску, набутий у власність у 2024 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – 99 тис. грн. Насправді ж ця вантажівка може коштувати 16,6 тис. доларів (715 тис. грн);

    – SCANIA R450 2014 року випуску, набутий у власність у 2024 році. Задекларована вартість вантажівки за останньою грошовою оцінкою – 110 тис. грн. Сьогодні така вантажівка продається за понад 39 тис. доларів – 1,7 млн грн.

    Окрім того, Олегу Георгієву належить 10 напівпричепів, задекларована вартість яких також викликає сумніви щодо заниження вартості. До прикладу, напівпричіп SCHMITZ SKO 24 2010 року випуску Георгієв оцінює в 48 тис. грн, хоча такий напівпричіп зараз продається за 18 900 доларів (816 тис. грн). Ще один приклад: задекларована бізнесменом вартість напівпричепу KOGEL S 24 2013 року випуску – також 48 тис. грн, тоді як ми знайшли оголошення про продаж такої моделі за 12 тис. доларів (517 тис. грн).

    Вартість легкових автомобілів родини Георгієвих також може бути заниженою. Олегу Георгієву належить SKODA OCTAVIA 2013 року випуску, яку той придбав у 2022-му та нині оцінює в 49 тис. грн. Насправді зараз така модель коштує близько 400 тис. грн. Мотоцикл Георгієва DUCATI DIAVEL 2016 року випуску, який бізнесмен придбав в 2024 році нібито за 149 тис. грн, зараз продається (щоправда, модель 2015 року випуску) за понад півмільйона гривень.

    Його дружина Марта Георгієва їздить на люксовій іномарці MERCEDES-BENZ GLE 400 4 MATIC 2019 року випуску. Жінка придбала це авто у 2020 році всього за 5 тис. грн! Реально такий “мерс” коштує понад 2 млн грн.

    Загалом родина Георгієвих має у власності 21 транспортний засіб (враховуючи вантажні автомобілі, напівпричепи, легкові авто та мотоцикл).

    Бізнеси Георгієвих

    Олег Георгієв – власник ТОВ “Нова логістична компанія” (код ЄДРПОУ 39282592), він же є його директором. Основний вид діяльності компанії – вантажний автомобільний транспорт. ТОВ “Нова логістична компанія” була заснована в 2014 році і зареєстрована у Києві. Наразі це єдина фірма бізнесмена. Цікаво, що в своїй декларації на посаду заступника голови Укртрансбезпеки Георгієв вказує, що став власником ТОВ “Нова логістична компанія” у липні 2023 року. А в історії змін реєстраційної інформації компанії на платформі Opendatabot будь-які зміни за 2023 рік відсутні. Це означає, що в 2023-му у ТОВ “Нова логістична компанія” не змінювалися власники чи директори. Коли Георгієв став одноосібним власником ТОВ “Нова логістична компанія” – точно невідомо, але це відбулося до 2023 року. В 2021 році зі складу засновників компанії були видалені дві особи: громадянки Завацька Аліна Миколаївна та Лєдяєва Світлана Федорівна. Ця ж Лєдяєва у 2021-му припинила бути директором фірми, керівником став Олег Георгієв.

    У січні 2025 року ТОВ “Нова логістична компанія” Георгієва отримала ліцензію на міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів), внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями.

    Незадовго до того, як Георгієв вирішив стати заступником голови Укртрансбезпеки, його родина позбулася всіх бізнес-активів, окрім вищезгаданого ТОВ “Нова логістична компанія”. Більшість їхніх бізнесів нині переоформлена на підставну особу:

    – ТОВ “КПК ОПТ” (код ЄДРПОУ 43304061). Фірма зареєстрована у Києві, основний вид діяльності – оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. До липня 2024 року ця компанія належала Марті Георгієвій, а Олег Георгієв обіймав посаду директора. Нині власником ТОВ “КПК ОПТ” є благодійна організація “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ” (код ЄДРПОУ 43263790). Директор і засновник БО – громадянин Казахстану Сергалі Абдіраманов – став директором ТОВ “КПК ОПТ”;

    – ТОВ “БЕОР” (код ЄДРПОУ 44998900). Фірма зареєстрована у Києві, основний вид діяльності – оптова торгівля хімічними продуктами. З 2023 року Олег Георгієв був власником і директором підприємства, нині ТОВ “БЕОР” оформлене на громадянина Перевозника Тараса Миколайовича. Однак у історії змін реєстраційної інформації на платформі Opendatabot відсутня інформація про те, коли саме пан Перевозник став власником ТОВ “БЕОР”. Проте там вказано, що Олег Георгієв припинив бути директором ТОВки у квітні 2024-го. Водночас ТОВ “БЕОР” фігурує у його декларації кандидата на посаду заступника голови Укртрансбезпеки. Звітний період – 2024 рік, тобто до кінця 2024-го Георгієв нібито був одноосібним власником цього підприємства. До слова, пан Перевозник, який невідомо коли став власником ТОВ “БЕОР”, не має жодних інших бізнесів;

    – ТОВ “ОЛЕО ТРЕЙД” (код ЄДРПОУ 45144851). Фірма зареєстрована у Києві, основний вид діяльності – оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. До липня 2024 року співвласником компанії був Олег Георгієв, він же обіймав посаду директора. Нині 61% підприємства належить вищезгаданій БО “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ”, а директором ТОВ “ОЛЕО ТРЕЙД” є директор БО – громадянин Казахстану Абдіраманов. Ще 39% фірми належать громадянці Миролюбовій Ользі Володимирівні, яка і раніше мала цю ж частку в бізнесі;

    – ТОВ “УКРАЇНСЬКА ОЛІЙНО-ЖИРОВА КОМПАНІЯ” (код ЄДРПОУ 45253318). Фірма зареєстрована у селі Софіївська Борщагівка Київської області, основний вид діяльності – оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. До серпня 2024 року компанія належала Марті Георгієвій. Нині 61% фірми належить БО “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ”. Директором ТОВ “УКРАЇНСЬКА ОЛІЙНО-ЖИРОВА КОМПАНІЯ” є директор БО Абдіраманов. Решта 39% компанії належать громадянці Мельник Ользі Миколаївні, яка і раніше мала цю частку в бізнесі.

    – ТОВ “ПАН М’ЯСКО” (код ЄДРПОУ 44074588). Фірма зареєстрована у Києві, основний вид діяльності – виробництво готової їжі та страв. Свою частку в ТОВ “ПАН М’ЯСКО” Олег Георгієв мав з 2023 року, а до цього він володів частиною фірми через своє ТОВ “ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ “ЛІГАЛ КОНСАЛТ” (яку продав чи передарував у грудні 2022 року громадянину Бурхану Станіславу Михайловичу). З співзасновників і бенефіціарних власників ТОВ “ПАН М’ЯСКО” Олег Георгієв був видалений у липні 2024 року – саме коли переписував свої бізнес-активи на інших осіб, зокрема й на підставного Абдіраманова. У липні 2024 року власником і директором ТОВ “ПАН М’ЯСКО” став громадянин Музика Олександр Ігорович.

    Окрему увагу варто звернути на БО “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ”, яка нині володіє значною частиною бізнесів Георгієвих, та її директора – громадянина Казахстану Сергалі Абдіраманова. У 2023 році Абдіраманов уже потрапляв у поле зору ЗМІ та правоохоронців як підставна особа, на яку переоформили сумнівні бізнес-активи. Тоді видання 368.media повідомляло, що поліція веде розслідування щодо грошей ДП “НАЕК “Енергоатом”, які як сплата за договори з підрядниками надходили до конвертаційних центрів.

    Перевірку почали на підставі листа з підприємства до Служби безпеки України щодо перевірки законності стягнення коштів з ДП “НАЕК “Енергоатом” на рахунки ПП “ЕНХОЛ”. Йшлося про контракти на 34 млн грн. Аналізом діяльності ПП “ЕНХОЛ” було встановлено, що до жовтня 2022 року підприємство було зареєстроване в місті Енергодар Запорізької області, основним контрагентом підприємства виступала Запорізька АЕС.

    Невстановленими службовими особами ПП “ЕНХОЛ” було перераховано грошові кошти на підприємства-неплатники ПДВ – ймовірно, з метою ухилення від сплати податків, обготівкування частини вищевказаних грошових коштів та уникнення контролю з боку органів податкової служби. Аналізом господарської діяльності ТОВ “ЛАЙНЕР ОПТ”, ТОВ “ВАРГАТ ОПТ”, ТОВ “ЛОРЕНТІНІ” було встановлено, що вони мають “транзитний характер”. Реєстрація фірм могла здійснюватись з метою обготівкування грошових коштів та їхньої легалізації.

    Було встановлено, що директор та засновник ТОВ “ЛАЙНЕР ОПТ” Максим Лукашенко є також директором та засновником у ТОВ “КАНТРІ ПОСТАЧ” та ТОВ “МІКС ЕРІДЕНТ”; директор та засновник ТОВ “ВАРГАТ ОПТ” Віктор Шинкаренко є також директором та засновником у ТОВ “КРІМОН ГРУП” та ТОВ “МЕРКОР ТОРГ”; директор та засновник ТОВ “ЛОРЕНТІНІ” Максим Лесько є також директором та засновником ТОВ “ОСТЕНДЕ ПОСТ” та ТОВ “ВЕЛЕЗ ТОРГ”.

    Аналіз реєстраційних карток зазначених підприємств показав, що на усіх підприємствах були відкриті рахунки у одних і тих самих банківських установах. Всі ці фірми у 2023 році змінили назву та були перереєстровані на громадянина Казахстану Сергалі Абдіраманова. Тоді ж у компаній змінилась адреса, а частина рахунків була закрита.

    Також зʼясувалося, що підшукуванням осіб для підприємств, що мають ознаки фіктивності, займався чоловік, який, використовуючи нотаріальні послуги приватного нотаріуса Київського нотаріального округу, здійснював нотаріальне засвідчення документів необхідних для реєстрації/перереєстрації вищевказаних підприємств на підконтрольних фіктивних директорів без їх фактичної присутності.

    Можливим організатором діяльності вказаних підприємств називали Євгена Ущеку – співзаснковника ТОВ “СМАРТ-НЕСТ”, яке займається наданням в оренду й експлуатацію нерухомого майна. Раніше він фігурував у справі щодо привласнення коштів Київського метрополітену.

    Суди наклали арешти на документи та печатки вищевказаних компаній, які знайшли під час обшуків. Але інформації про перебіг чи закриття цієї справи у відкритих джерелах знайти не вдалося.

    Вищезгадані фірми, які фігуруюють у справі про гроші ДП “НАЕК “Енергоатом”, досі оформлені на громадянина Казахстану Сергалі Абдіраманова – як згадувалось, уже під іншими назвами: ТОВ “ЛАЙНЕР ОПТ” тепер називається ТОВ “КРОНЕНВІЛЬ” (код ЄДРПОУ 44690272), ТОВ “ВАРГАТ ОПТ” – ТОВ “ВЕНДІГО” (код ЄДРПОУ 44814881), ТОВ “ЛОРЕНТІНІ” – ТОВ “АМБАСОПТ” (код ЄДРПОУ 44705482).

    Фірми, які належали колишнім власникам ТОВ “ЛАЙНЕР ОПТ”, ТОВ “ВАРГАТ ОПТ” і ТОВ “ЛОРЕНТІНІ” – Лукашенку, Шинкаренку та Леську – з того ж 2023 року також переоформлені на Абдіраманова, і також під іншими назвами: ТОВ “КАНТРІ ПОСТАЧ” стало ТОВ “ЕВЕНГЛАЙД” (код ЄДРПОУ 44846410), ТОВ “МІКС ЕРІДЕНТ” – ТОВ “ТРІАКЛІПС” (код ЄДРПОУ 44907845), ТОВ “КРІМОН ГРУП” – ТОВ “ВЕСПОІНТ” (код ЄДРПОУ 44851876), ТОВ “МЕРКОР ТОРГ” – ТОВ “ВЕЛЬБАДЖО” (код ЄДРПОУ 44839927), ТОВ “ОСТЕНДЕ ПОСТ” – ТОВ “ВІКТОРЕНД” (код ЄДРПОУ 44754566) і ТОВ “ВЕЛЕЗ ТОРГ” – ТОВ “КІНГФОРЗ” (код ЄДРПОУ 44827822).

    Наразі на громадянина Казахстану Сергалі Абдіраманова оформлено 94 різних компанії у кількох містах, серед яких ТОВки, приватні підприємства та благодійні організації. Сам Абдіраманов є директором сотні фірм у різних регіонах України. А його БО “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ” володіє корпоративними правами 14 різних компаній. Тобто подружжя Георгієвих переоформило більшість своїх бізнес-активів на благодійну організацію підставного Абдіраманова, “послугами” якого “користувались” десятки підприємців і бізнесменів з різних регіонів нашої країни.

    Ще цікаво, що у своїй декларації кандидата на посаду заступника голови Укртрансбезпеки Олег Георгієв не відзвітував про доходи від відчуження корпоративних прав у 2024 році. Тобто бізнесмен не вказав, що у 2024 році отримав гроші за продаж частини своїх бізнесів, зокрема й благодійному фонду Абдіраманова. Невже Георгієв приховав прибутки від продажу бізнесу? Або продовжує контролювати бізнеси через підставних осіб, які насправді не сплачували йому жодних коштів за ці активи? Питання риторичне.

    Є кілька компаній, які Олег Георгієв взагалі забув внести до декларації кандидата на посаду заступника голови Укртрансбезпеки за 2024 рік:

    – ТОВ “РУЖИНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА” (код ЄДРПОУ 32265104). Фірма зареєстрована у селищі Ружин Житомирської області, основний вид діяльності – виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини. В історії змін реєстраційної інформації на платформі Opendatabot вказано, що Георгієв став співзасновником і бенефіціарним власником компанії у 2022 році. Навесні 2025-го він був видалений з бенефіціарних власників і співвласників ТОВ “РУЖИНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА”. У серпні 2025 року Олег Георгієв знову став співзасновником компанії, а вже в жовтні – знову був видалений зі складу засновників. Нині фірма належить його вже колишнім бізнес-партнерам: Новікову Андрію Михайловичу та Королю Сергію Михайловичу. Проте в 2024 році – саме за цей період Георгієв звітував у декларації на посаду заступника голови Укртрансбезпеки – він мав корпоративні права у ТОВ “РУЖИНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА”, але не задекларував їх;

    – ТОВ “СУШІ КЕТС” (код ЄДРПОУ 44753500). Фірма зареєстрована у Києві, основний вид діяльності – постачання інших готових страв. Георгієв став співзасновником і бенефіціарним власником ТОВ “СУШІ КЕТС” у лютому 2023 року. А в лютому 2025-го – був видалений з співласників і бенефіціарів. Як і в випадку з ТОВ “РУЖИНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КЕРАМІКА”, у 2024 році Олег Георгієв мав частку в ТОВ “СУШІ КЕТС”, але не вніс її до декларації. Нині ТОВ “СУШІ КЕТС” володіють його колишній бізнес-партнер Чуб Юрій Олександрович, а частка Георгієва перейшла до громадянина Гнєзділова Олексія Володимировича. До слова, Георгієву належала частка у розмірі 75% – тепер нею володіє Гнєзділов. Розмір частки у грошовому вираженні – понад 3 млн грн (статутний капітал ТОВ “СУШІ КЕТС” – 4,1 млн грн).

    Окрім того, до травня 2024 року Олег Георгієв був співзасновником благодійної організації “Благодійний фонд “Прайд” (код ЄДРПОУ 44804035). У листопаді 2025-го засновниками БО стали громадянин Усік Іван Миколайович і громадянин Шуляк Олександр Олександрович.

    Доходи та заощадження

    За 2024 рік Олег Георгієв отримав загалом понад 6,1 млн грн доходу, зокрема й у фірмах, які раніше належали його родині, а нині переоформлені на підставного Абдіраманова:

    – 91 тис. грн зарплати у ТОВ “КПК ОПТ”, яке зараз належить БО “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ” Абдіраманова;

    – 23 тис. грн зарплати у ТОВ “БЕОР”, яке було переоформлене на громадянина Перевозника Тараса Миколайовича;

    – 24 тис. грн у ТОВ “ОЛЕО ТРЕЙД”, 61% якого належить БО “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ” Абдіраманова;

    – 87 тис. грн у ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС” (код ЄДРПОУ 39583984). Фірма зареєстрована у Миколаєві, основний вид діяльності – вантажний автомобільний транспорт. Родина Георгієва юридично не має жодного відношення до власників ТОВ “НІКСПЕЦТРАНС”. Ймовірно, Олег Георгієв надавав підприємству якісь послуги або був найманим працівником;

    – 360 тис. грн у своєму ТОВ “Нова логістична компанія”;

    – 5,5 млн грн – дохід від зайняття підприємницькою діяльністю. Наразі ФОП припинений. Спеціалізацією ФОПа Георгієва було “Надання інших індивідуальних послуг”.

    Марта Георгієва за 2024 рік отримала загалом майже 5,5 млн грн доходу:

    – 54 тис. грн у ТОВ “УКРАЇНСЬКА ОЛІЙНО-ЖИРОВА КОМПАНІЯ”, 61% якого належить БО “Благодійний фонд “Центр соціальних платформ” Абдіраманова;

    – 8,5 тис. грн – кешбеку, бонусів та інших “додаткових благ” від “Універсал банку”;

    – 5,4 млн грн – дохід від зайняття підприємницькою діяльністю. Згідно з даними з держреєстрів, спеціалізація ФОПа Георгієвої – “Надання інших індивідуальних послуг” (як і припинений ФОП її чоловіка). ФОП Марти Георгієвої зареєстрований у селі Погреби Київської області.

    Олег Георгієв задекларував лише готівкові заощадження родини. Станом на кінець 2024 року сам Олег Георгієв мав 5,2 млн грн і 485 тис. доларів готікою. Його дружина Марта у готівці зберігала 1 млн грн і 300 тис. доларів. Загальна сума готівкових заощаджень подружжя станом на кінець 2024-го – понад 39 млн грн.

    Бізнесмен не декларує заощаджень, які зберігаються на їхніх банківських рахунках. При цьому Георгієви мають 8 рахунків у різних українських банках.

    Ще Георгієв задекларував криптовалюту Lunc у кількості 200 млн вартістю 820 тис. грн. Але це трохи застарілі дані, на момент написання матеріалу 200 млн одиниць криптовалюти Lunc оцінюються в 316 тис. грн.

    Що таке Укртрансбезпека

    Своєю місією Укртрансбезпека називає “забезпечення розвитку екосистеми наземного транспорту”.

    “Укртрансбезпека – це служба, що створює безпечний простір, гарантує рівні умови учасникам ринку перевезень та високий рівень надання адміністративних послуг”, – так описується діяльність Державної служби України з безпеки на транспорті на її сайті.

    І призначення Георгієва на посаду заступника Укртрансбезпеки – точно не про “рівні умови учасникам ринку перевезень”, які обіцяє держорган. Адже якщо бізнесмену, незаважаючи на такий бекграунд, таки вдасться отримати цю посаду – це стане класичним кричущим прикладом конфлікту інтересів.

    Олег Георгієв, який володіє бізнесом у сфері вантажних перевезень, може бути зацікавлений в отриманні керівної посади в Державній службі України з безпеки на транспорті не лише з професійних мотивів, а й для захисту власного автобізнесу. Зокрема, посада заступника голови відомства може використовуватися для просування власних комерційних інтересів або інтересів пов’язаних з ним осіб, що поставить під сумнів неупередженість рішень і доброчесність держоргану.

  • Відкати на 100 мільйонів доларів як санкції проти Міндіча та робота ТСК зупинили шлагбаум в Енергоатомі

    Відкати на 100 мільйонів доларів як санкції проти Міндіча та робота ТСК зупинили шлагбаум в Енергоатомі

    Схему відкатів в “Енергоатомі”, яка діяла за часів Міндіча-Галущенка та отримала назву “шлагбаум”, більше не працює.

    Про це заявив народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

    “Рад повідомити, що з учорашнього дня за результатами ВСК “Шлагбаум” на “Енергоатомі” знесено. Керівництво “Енергоатома” стримало свою обіцянку і вчора відкликало позов проти Міноборони щодо оскарження свого виключення з мораторію на стягнення. Відповідно суд має далі ухвалити рішення також знести цю історію, і з сьогоднішнього дня у нас нарешті немає там “шлагбаума”, – написав Железняк.

    Основним напрямом діяльності злочинної організації, яку НАБУ викрило в рамках операції “Мідас”, було отримання хабарів від контрагентів “Енергоатома”. Ті нав’язували умови сплати відкатів за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Саме ця практика і отримала назву “шлагбаум”.

    НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на “Енергоатом”. Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а “відкат” платили контрагенти, яких їм нав’язували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося “відмити” 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс у центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача. І саме Тимур “Карлсон” Міндич контролював відмивання грошей.

    13 листопада президент ввів у дію рішення РНБО про санкції проти підозрюваних у масштабній корупційній схемі в “Енергоатомі” бізнесменів Міндича та Цукермана. Вони діятимуть три роки, хоча, за словами депутата Ярослава Железняка, уряд пропонував ввести обмеження на 10 років. Більше того, санкції введені проти громадян Ізраїлю — і Міндич, і Цукерман є такими. Але згодом на Банковій пояснили, що це сприяє оперативному блокуванню і українського майна підозрюваних, і їхніх активів у іноземних юрисдикціях.

  • Просив за аванси очільник Енергоатома Ковтонюк виправдав дзвінки Рокету турботою про захисні споруди

    Просив за аванси очільник Енергоатома Ковтонюк виправдав дзвінки Рокету турботою про захисні споруди

    Т.в.о. голови правління Енергоатому пояснив, чому йому дзвонив «Рокет».

    На засіданні нової ТСК щодо Міндічгейту, відповідаючи на запитання нардепа Железняка про «які домашні завдання» йому ставив Ігор Миронюк (Рокет), тимчасовий виконувач обов’язків голови правління Енергоатому Ковтонюк зазначив:

    «Я неодноразово телефонував посадовцям, щоб вони вчасно оплатили виконану роботу та аванси за матеріали, необхідні для зведення захисних споруд».

  • Атомний реванш як під виглядом очищення в крісло голови Енергоатома намагаються проштовхнути фігурантів корупційних справ

    Атомний реванш як під виглядом очищення в крісло голови Енергоатома намагаються проштовхнути фігурантів корупційних справ

    Битва за «Енергоатом»: старі схеми під маскою реформ.

    У той час, як після справи «Мідас» влада на публіці заявляє про перезапуск енергетичного сектору, за зачиненими дверима розгортається запекла боротьба за контроль над АТ «НАЕК „Енергоатом“» — компанією, що виробляє близько 60% електроенергії України та керує фінансовими потоками на сотні мільярдів гривень. Йдеться не про професійне управління, а про доступ до одного з найбільших фінансових ресурсів країни.

    Після заяви Володимира Зеленського про «чистку» галузі Кабінет Міністрів 11 листопада достроково розпустив наглядову раду «Енергоатома», а 28 січня поспішно затвердив новий склад, не чекаючи крайнього терміну 31 січня. Це дозволило раді стати правомочною і дало старт змаганню за посаду голови правління, яка наразі залишається вакантною. Формально рішення приймає наглядова рада, але насправді список кандидатів формується в кабінетах на Банковій та Хрещатику.

    Серед ключових претендентів згадується Ольга Буславець — колишня в.о. міністра енергетики. Її ім’я часто асоціюється з оточенням Ріната Ахметова та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У 2020 році вона приймала рішення, вигідні для теплової генерації ДТЕК, при цьому обмежуючи потужності атомних станцій. Буславець згадувалася у справах НАБУ та перевірялася НАЗК щодо конфлікту інтересів через втручання в закупівлі ядерного палива. Її можливе призначення може означати повернення впливу теплової генерації за рахунок інтересів «Енергоатома».

    Ще більш суперечливою виглядає кандидатура Павла Павлишина — екс-керівника Рівненської АЕС, який нині обіймає посаду першого заступника мера Вараша. Його ім’я пов’язане з низкою корупційних скандалів. У 2022 році його син Євген Павлишин жорстоко побив 64-річну жінку, яка згодом померла в лікарні, а у 2025 році отримав лише умовний термін. Походження статків родини Павлишиних викликає сумніви у НАЗК: дорогі автомобілі Mercedes-Benz S400 і Zeekr, елітна нерухомість у Києві та Вараші не відповідають офіційним доходам чиновника.

    За часів керівництва Павлишина Рівненською АЕС регулярно замовчувалися аварійні ситуації — від обвалу естакади під час транспортування трансформатора до падіння п’ятитонного редуктора в реакторному залі. Водночас діяли схеми виведення коштів через пов’язані компанії, такі як група «ТСП» («ТСП-Трансбуд», «ТСП-Сервіс») та ТОВ «Кортакоз», які, за даними розслідувань БЕБ і НАБУ, використовувалися як посередники для завищення цін у 2–3 рази. Незважаючи на заклики депутатів Вараша відправити Павлишина у відставку, у Києві його розглядають як потенційного керівника всієї атомної галузі.

    Як альтернативу називають Андрія Козюру, нинішнього директора Хмельницької АЕС. Його роботу супроводжували сумнівні тендери та значні виробничі збої: у 2024–2025 роках енергоблок №2 ХАЕС через несправності турбіни працював лише на 80–85% потужності, що в умовах дефіциту енергії призвело до втрати сотень мегават. Галузеві фахівці покладають провину за неякісний ремонт на Козюру.

    На цьому тлі виділяється чинний в.о. голови правління Павло Ковтонюк — професійний інженер, не замішаний у корупційних схемах. У документах «Міндічгейта» він згадувався як «незручний» керівник, який не бажає брати участь у тіньових угодах. Однак йому бракує політичного впливу: фінансові плани «Енергоатома» на 2025–2026 роки так і не отримали затвердження.

    Наразі вибір керівника «Енергоатома» — це не просто кадрове рішення, а перевірка для влади. Або під прикриттям гасел про реформи до управління атомною галуззю повернуться колишні клани з відпрацьованими схемами, або держава зробить реальний крок до руйнування системи. Найближчі тижні покажуть, чи стане справа «Мідас» переломним моментом, чи черговою ширмою для перерозподілу фінансових потоків.

  • Уряд відсторонив, але не звільнив менеджмент Енергоатому після справи Міндіча

    Уряд відсторонив, але не звільнив менеджмент Енергоатому після справи Міндіча

    Уряд не звільнив людей Міндіча в “Енергоатомі”, а лише відсторонив.

    Про це повідомляє Антикорупційний центр  “МЕЖА”.

    Уряд не ухвалив рішень про звільнення посадовців НАЕК Енергоатом, яких джерела комісії пов’язують із Галущенком та Міндічем. Йдеться лише про тимчасове відсторонення окремих осіб.

    Члени ТСК окремо поцікавилися статусом та наявністю внутрішніх перевірок щодо низки керівників центрального апарату. Відповідь – жодного повноцінного внутрішнього розслідування не проводили.

    За словами міністра економіки Олексія Соболєва, рішення уряду було саме про відсторонення, відсторонили тих, хто є фігурантами справ НАБу.

    За даними голови комісії Ярослава Железняка ідеться про:

    – Руслана Карикова – першого віце-президента, технічного директора
    – Олександра Остаповця – генерального інспектора, директора з безпеки, в.о. члена правління
    – Тараса Ткача – гендиректора Рівненської АЕС
    – Сергія Лукашевича – директора департаменту зв’язків з органами влади та громадськістю
    – Павла Ковтонюка – в.о. голови правління
    – Якоба Хартмута – віце-президента, в.о. члена правління
    – Людмилу Смілянець – директора з фінансів та бюджетування
    – Олега Дорошенка – керівника ВП «Централізовані закупівлі»
    – Станіслава Гущесова – виконавчого директора з правового забезпечення
    – Сергія Самойлика – виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки

    Минуло 3 місяці після операції Мідас – менеджмент не змінили.

  • Бронь від Енергоатома та два люксові авто за рік як живе пропагандист Сергій Іванов під час війни

    Бронь від Енергоатома та два люксові авто за рік як живе пропагандист Сергій Іванов під час війни

    Пропагандист Сергій Іванов був заброньований від мобілізації на одному з підприємств, що входять до сфери впливу “Енергоатому”.

    Іванов, своєю чергою, активно обливав інформаційним брудом усіх, хто викривав корупцію навколо Енергоатому.

    І як наслідок, у Сергія Іванова під час повномасштабної війни, а саме 22 квітня 2025 року, з’явився автомобіль AUDI E-TRON (2022), а 4 листопада — VOLVO XC40 (2021).

    різне

    різне

  • САП завершила службове розслідування щодо можливого витоку даних у справі Мідас

    САП завершила службове розслідування щодо можливого витоку даних у справі Мідас

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила службове розслідування щодо можливого витоку даних під час операції “Мідас”. Перевірку проводив відділ внутрішнього контролю САП, вона охоплювала кілька епізодів, пов’язаних із комунікаціями працівників прокуратури з фігурантами кримінальних справ. 

    Про перебіг та висновки перевірки Олександр Клименко розповів в інтерв’ю агентству Укрінформ. Він зазначив, що службове розслідування було відкрито, зокрема, після журналістських матеріалів Михайла Ткача. За словами очільника САП, під час перевірки встановили факт порушення службової етики, але без достатніх доказів зв’язку з конкретною справою “Мідас”.

    У межах службового розслідування виявили позапроцесуальне спілкування одного з працівників прокуратури з фігурантами кримінальних проваджень. Це порушення могло тягнути за собою дисциплінарне стягнення аж до звільнення. Однак, як пояснив Клименко, йдеться не про доведений витік матеріалів саме зі справи “Мідас”.

    Керівник САП уточнив, що під час перевірки не знайшли достатніх доказів того, що контакти стосувалися конкретно цієї операції. Водночас сам факт такого спілкування було зафіксовано й визнано порушенням внутрішніх правил.

    Працівник, щодо якого йшлося у розслідуванні, звільнився з органів прокуратури за власним бажанням. Олександр Клименко підтвердив, що йдеться про його заступника Андрія Синюка. Тож дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення вже не застосовували.

    Окрім службової перевірки, питання можливих витоків інформації розглядають ще в межах двох кримінальних проваджень. Їхнє розслідування наразі триває, остаточних висновків правоохоронці ще не оприлюднили. Клименко наголосив, що ці справи розслідують окремо від службового контролю.

  • Інсайд на 50 рентабельності хто збагатився на дешевій атомній енергії перед стрибком цін

    Інсайд на 50 рентабельності хто збагатився на дешевій атомній енергії перед стрибком цін

    Найбільшими підрядами тижня (вся таблиця топ-10 внизу статті) стали замовлення електроенергії «Львівводоканалом» (0,89 млрд грн) і Київським КЕУ Міноборони (0,62 млрд грн).

    Це хороший привід пояснити, хто і як прикурює на електричних закупівлях з урахуванням останнього скандалу з розпилом на дешевій електроенергії «Енергатома».

    Енергія кінцевим споживачам в останні роки продається по формулі: базова ціна на «ринку на добу наперед» плюс маржа постачальника, яка не змінюється протягом дії договору незалежно від будь-яких обставин. Тобто якщо на ринку ціна злітає або падає хоч в два рази, маржа кінцевого продавця від цього не залежить. А залежить виключно від кількості кіловатів, які замовник фактично отримає від постачальника.

    В нашому випадку «Львівенергозбут» зароблятиме по 18 копійок на кожній кіловат-годині, і якщо водоканал вибере весь запланований обсяг 96 279 253 кВт*год, то з урахуванням ПДВ надбавка фірми складе понад 20 млн грн.

    Постачальник київський військових ТОВ «Оператор енергії» зароблятиме по 41 копійці на кіловаті й з урахуванням податку може заробити 27 млн грн на поставці 65 000 000 кіловат-годин.

    Не дивуйтесь, що водоканал отримає більше енергії, але заплатить менші «копитні», ніж військові. Так вже сформовані були умови закупівлі самими замовниками, що вони ввігнали в очікувану ціну досить високу маржу. І збити її можна було тільки або ще при формуванні очікуваної ціни самим замовником, або потім під час аукціону при нормальній конкуренції учасників. Тобто все регулюється апетитами гравців. Ну і про корупційні стосунки «Оператора енергії» з КЕВ Міноборони ми вже писали…

    В нашому випадку «Львівенергозбут» (фірма, історично пов’язана з місцевим обленерго) трошки знизив свою пропозицію, хоч на тендері конкурентів зрештою не було. А «Оператор енергії» взагалі не знижував пропозицію, і конкурентів теж не було. Тож фактично мова про те, що у Львові трохи більш сумлінно поставились до тендеру і замовник, і учасник: там маржа постачальника склала 2,6% від початкової ціни.

    А київські військові та їхній постачальник дозволили собі гуляти на більш широку ногу: майже 50 копійок на кіловат-годині з урахуванням ПДВ, що склало 6%. Це дуже жирна маржа. Аналіз «Наших грошей» на початку січня показував, що тоді у найбільших контрактах комунальників маржа сягала 3%. І навіть Миколаївський КЕВ Міноборони дозволив собі меншу від столичних штучок – 28 копійок, або 4% від початкової ціни.

    Отже, це були прибутки останнього продавця на реалізації енергії кінцевому споживачу. Але в ланцюжку поставки є посередник між виробником і роздрібним продавцем. Його можна назвати «оптовим постачальником».

    Оптовик купує енергію у виробників. Найбільшим виробником в Україні приблизно на 60+ відсотків ринку є «Енергоатом». Меншими є «Укргідроенерго», сонячно-вітрові «зелені», теплоенергетики. Енергію в них зазвичай купують по прямих двосторонніх угодах по правилах самих виробників. Державних атомників примушують продавати свою енергію на аукціонах, тому про її ціну ми знаємо принаймні на загальному рівні. Якщо він дуже низький, це означає, що виробник продав дешево, а оптовик у подальшому продасть дорого і заробить собі ту маржу, яку міг би заробити собі виробник, якби продавав по вищій ціні.

    В останньому скандалі виникла саме така ситуація. Коли «Енергоатом» продавав енергію по 7,56 грн, деякі актори ринку вже здогадувались, що влада підніме цінову стелю для електроенергії до 15 грн. Це для того, щоб мати можливість збільшити закупівлю більш дорогої енергії у Європі. І ринкова ціна в Україні справді потягнулась за європейською. В останні дні ціна на РДН коливається в районі 10-13 грн. От саме ця різниця між РДН і ціною аукціону 7,56 грн є маржою оптовика. Якби «Енергоатом» одразу продавав її по 10 гривень, то це він заробив би цю маржу, а не віддав її в приватні руки. Що й породило підозру в тому, що принаймні частина покупців атомної енергії мали інсайдерську інформацію про майбутнє подорожчання електрики і збільшили свої закупівлі електрики в три-п’ять разів порівняно зі звичайним рівнем цих фірм.

    Мова про можливі прибутки від 2,5 до 5,5 грн на кіловаті таких компаній як «Таргет енерджі», «Зе.Тек», «Де трейдинг», «ТЕС», «КЕСко», «УПС трейдинг», «Систем трейд груп», «ЕСГ», «Толк Україна» (вони виділені фіолетовим кольором в таблиці)

    Отже, в цій історії рентабельність операції для оптовика становить неймовірні 50% від ціни придбання енергії. Зазвичай їхні прибутки вимірюються у відсотках або навіть частках відсотка. А тут десятки відсотків. Це настільки «легкі гроші», що після розголосу компанія «Д.Трейдинг» із групи Ріната Ахметова повідомила про намір розірвати свою угоду про купівлю наддешевої енергії у державних атомників, аби не бути причетною до «інсайдерського» скандалу. Однак решта гравців, що поділили між собою 80% реалізації «Енергоатому», такої поблажливості до держави не виявили. Принаймні поки що про це публічно не відомо.

    Топ-10 найбільших закупівель минулого тижня
    Замовник млн грн. Підрядник Предмет угоди
    1. Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» 892,29 ТОВ «Львівенергозбут» Електрична енергія UA-2025-12-26-013486-a-b1
    2. Київське квартирно-експлуатаційне управління 620,49 ТОВ «Оператор Енергії» Електрична енергія UA-2025-12-30-002092-a-c1
    3. Військова частина Т0150 555,00 Оборонний постачальник Загородження з дроту UA-2026-01-20-005081-a-b1
    4. Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки 333,02 ТОВ «НТН» Комплекс послуг з авіа перевезення UA-2026-01-23-014092-a-b1
    5. Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 292,82 ТОВ «СК Стройінвест» Нове будівництво хірургічного корпусу (з переходом) КП «Дніпропетровська обласна дитяча лікарня» ДОР» за адресою: вул.Космічна,13, м. Дніпро UA-2025-12-26-007241-a-b1
    6. Спільне українсько-американське підприємство «Укркарпатойл лтд» (як тов) 295,84 АТ «Укpнaфта» Операційні послуги ПАТ “УКРНАФТА” з видобутку та підготовки вуглеводневої продукції UA-2026-01-22-015681-a-b1
    7. Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 227,03 ТОВ «Пагода-ВВ» Капітальний ремонт Криворізької загальноосвітньої школи I-III ступенів № 89 Криворізької міської ради Дніпропетровської області за адресою: 50054, місто Кривий Ріг, вулиця Мальовнича, будинок 1А  UA-2025-12-24-005023-a-c1
    8. КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради 201,75 ПП «Дніпромонтаж» «Капітальний ремонт трамвайної лінії і проїзної частини на перехресті вул. Чорних Запорожців (до буд. 1 Б) – просп. Богдана Хмельницького (до буд. 111) з благоустроєм вул. Інженерної (до вул. Василя Сліпака) з метою створення безбар’єрного простору в м. Дніпрі»  UA-2025-12-18-022924-a-c1
    9. АТ «Прикарпаття обленерго» 177,11 ТОВ «Західні енерготехнології» Електромонтажні роботи в мережах 0,4-10-35 кВ, ПС 35/10 кВ, ТП-10/0,4 кВ для забезпечення нестандартного приєднання електричних установок фізичних та юридичних осіб до електричних мереж  Замовника UA-2025-12-18-022986-a-c1
    10. Департамент освіти і науки Запорізької міської ради 190,04 ТОВ «ДВ Компані» організація харчування дітей у закладах загальної середньої освіти UA-2026-01-02-003497-a-a1

    Автор: Юрій Ніколов.

    Джерело: «Наші гроші»

  • Тіньові мільярди як фірми, пов’язані з Мейдичем та Бахматюком, заробили на дешевій електриці Енергоатома

    Тіньові мільярди як фірми, пов’язані з Мейдичем та Бахматюком, заробили на дешевій електриці Енергоатома

    У середині січня «Енергоатом» зазнав багатомільярдних втрат через продаж електроенергії значно нижче ринкової ціни. Лише за 10 діб січня компанія втратила близько 2,8 млрд грн після того, як 14 січня продала 2100 МВт електроенергії по 7600 грн за МВт·год, тоді як ринкова ціна сягала 13 332 грн за МВт·год.

    Як пише блогер Володимир Бондаренко, значну частину цього обсягу — 310 МВт — викупили компанії з однієї групи. Йдеться про ТОВ «Таргет Енерджі», яке придбало 150 МВт (у 3,5 раза більше за свій звичайний обсяг), «УПС Трейдінг» — 90 МВт (у 4,7 раза більше), а також «Енерджі Стор Груп» — 70 МВт (у 3,5 раза більше).

    За підрахунками автора, використовуючи інсайдерську інформацію з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго», ця група могла заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

    Половину цієї групи, за наведеними даними, через свого менеджера Дениса Коника контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич. Саме ця фракція 13 січня провалила голосування за призначення нового міністра енергетики, що, за версією автора, могло бути пов’язано з небажанням ламати наявну схему.

    Інші 50% групи записані на Вадима Проценка — топменеджера Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Спільником Бахматюка у справі НАБУ є Роман Насіров, дружина якого Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

    Таким чином, епізод із продажем електроенергії нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, де державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери — отримали надприбутки.

    різне

  • Схема на 2 мільярди ДТЕК розриває контракт з Енергоатомом через підозрілий аукціон

    Схема на 2 мільярди ДТЕК розриває контракт з Енергоатомом через підозрілий аукціон

    ДТЕК достроково розірвав контракт з “Енергоатомом” після заяв про можливе виведення з компанії приблизно 2 млрд грн через схеми з цінами на електроенергію.

    За інформацією голови Комітету ВР з питань енергетики Андрія Геруса, йдеться про аукціон 14 січня, на якому “Енергоатом” реалізував значні обсяги електроенергії за старими, нижчими цінами – напередодні їхнього підвищення.

    різне