Космічний телескоп Хаббл зробив новий знімок туманності GN 04.32.8 -блакитного космічного утворення в одній із найвідоміших зон утворення зір – Молекулярній хмарі Тельця. Фото опублікувало Європейське космічне агентство.
Ця відбивна туманність не випромінює світло самостійно -її освітлюють сусідні зорі. Частинки пилу розсіюють світло, тому хмара набуває характерного блакитного відтінку, подібного до денного неба на Землі.
GN 04.32.8 розташована всього за 480 світлових років від Землі, що робить її цінним об’єктом для вивчення. В центрі кадру – три яскраві зірки: V1025 Tauri та її “супутниці” HP Tau, HP Tau G2 і HP Tau G3. Усі вони належать до класу T Tauri -дуже молодих, активних світил, які ще лише формуються.
Однак головна цікавинка фото -протозірка, яка тільки народжується. Це помаранчева пляма під центром зображення, наполовину затінена темною смугою. Вона загорнута в протопланетний диск, який частково блокує її світло.
Унікальність ситуації -в орієнтації диска: він повернутий до Землі ребром. Це дозволяє астрономам дослідити його будову й дізнатися більше про те, як формуються планети навколо нових зірок.
Ці спостереження відкривають нові можливості для розуміння процесів народження зірок і планетних систем у нашій галактиці. esahubble.org
Позначка: ESA
-
Хаббл зафіксував вражаючу туманність у сузір’ї Тельця
-
Французька астронавтка вирушить у космос із “мішленівським” меню
У 2026 році французька астронавтка Софі Адено планує відправитися на Міжнародну космічну станцію з особливим “бонусним меню”, яке створила відома шеф-кухарка Анн-Софі Пік, що має 10 зірок Michelin. Це меню включає класичні французькі страви, такі як крем з фуагра, біск із лобстера та краба, суп із пастернаку, тушкована яловичина з чорним часником, курятина з мадагаскарським перцем, шоколадний крем і рисовий пудинг із кокосом. Це “шматочок Франції у космосі” має підтримати настрій астронавтів під час тривалих місій. Розробка меню була складним завданням, оскільки космічна їжа повинна відповідати суворим вимогам щодо зберігання та використання. Водночас, вибір фуагра у меню викликав обговорення в інтернеті через етичні аспекти його виробництва. ESA не відреагувало на критику, підкреслюючи важливість психологічної підтримки астронавтів.
-
На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця
Вперше вченим вдалося створити штучне сонячне затемнення на орбіті Землі.
Це стало можливим завдяки двом супутникам місії Proba-3 від Європейського космічного агентства, які з точністю до міліметра відтворили ефект природного затемнення в умовах космосу.
Експеримент відбувся у березні 2025 року: два апарати пролетіли на відстані 150 метрів один від одного, при цьому один супутник закрив Сонце для іншого, утворивши крихітну тінь – лише 8 см у діаметрі – яка дозволила зробити унікальні знімки сонячної корони, невидимої в звичайних умовах.
“Спостереження за короною має вирішальне значення для виявлення сонячного вітру – безперервного потоку речовини в космічний простір. Воно також необхідне для розуміння викидів корональної маси – вибухів частинок, які Сонце викидає майже щодня, особливо в періоди високої активності” – пояснюють науковці.
На відміну від природних затемнень, які трапляються раз на рік і тривають кілька хвилин, супутники можуть створювати штучне затемнення кожні 19,6 години і утримувати його до 6 годин поспіль. Це відкриває нові горизонти для досліджень активності Сонця.
“Отримати перші дані було неймовірно захопливо. Разом з іншими вимірюваннями це сприятиме розгадці давніх питань про нашу рідну зорю”, – поділився враженнями Джо Зендер, науковець місії.
Керівник проєкту Дамієн Галано додає, що хоч місія ще на етапі введення в експлуатацію, точна синхронізація вже дозволила здобути безцінні наукові дані. У майбутньому штучні затемнення можуть стати ключовим інструментом у розумінні природи нашої зірки та захисті земної цивілізації від її непередбачуваних вибухів. -
Хаббл показав галактику, де масово народжуються зорі
Космічний телескоп Хаббл зняв нове зображення яскравої карликової галактики NGC 4449, яка знаходиться недалеко від Землі у сузір’ї Гончих Псів. Галактика, що відома як галактика-спалах, є дуже активною через велику кількість нових зір, що утворюються в ній. У NGC 4449 зірки рівномірно розподілені по всій галактиці, що свідчить про нещодавні взаємодії з іншими галактиками. Нове зображення Хаббла містить дані з різних довжин хвиль, що дозволяє науковцям досліджувати не лише NGC 4449, а й сусідні галактики. Космічний телескоп Джеймса Вебба також допомагає вивчити процеси утворення зір та взаємодії міжгалактичного середовища.
-
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зробив вражаюче зображення далекої галактики IC 758, що розташована в сузір’ї Великої Ведмедиці – за 60 мільйонів світлових років від Землі.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), у 1999 році в цій галактиці зафіксували потужний вибух наднової SN 199bg. Цей зоряний “смертельний спалах” відбувся на останньому етапі життя масивної зорі, яка була значно більша за наше Сонце.
На фото IC 758 виглядає спокійною – блакитні спіральні рукави м’яко огортають туманний центр, а блідо-жовта смуга в центрі світиться найяскравіше. Однак у серці цієї краси колись вибухнула зоря, розірвавши себе та змінивши навколишній простір.
Фахівці ESA пояснюють: вибух наднової – це не просто кінець зірки, а й явище, що впливає на весь міжзоряний простір навколо. Викинуті шари газу й пилу “перемішують” навколишній простір, можуть запобігати утворенню нових зірок або, навпаки, провокувати нові зоряні спалахи.
“Це міжзоряне струшування може розсіювати та нагрівати сусідні газові хмари і запобігати утворенню нових зірок або стикати їх, спричиняючи вибухи нових зір. Відкинуті шари також стають складниками для нових зірок”, – пояснюють науковці.
Наразі астрономи не знають, наскільки масивною була зоря, що вибухнула. Однак спостереження за іншими зорями в регіоні – особливо за допомогою Хаббла – можуть допомогти розкрити більше деталей про життя й смерть цього космічного гіганта. -
Телескоп Вебба показав найдавніше світло у Всесвіті
Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив неймовірне зображення галактичного скупчення Abell S1063, яке знаходиться на відстані близько 4,5 мільярда світлових років від Землі. Це найглибше зображення, яке коли-небудь було отримано, і воно дозволяє нам побачити найдавніше зоряне світло, що свідчить про епоху формування перших галактик. Для створення цього кадру було зроблено дев’ять окремих знімків і витрачено 120 годин спостережень. Головна особливість цього зображення полягає у гравітаційному лінзуванні, коли велика маса скупчення викривляє простір-час і діє як збільшувальне скло, дозволяючи побачити навіть найвіддаленіші галактики. На зображенні видно яскраву еліптичну галактику в центрі, оточену червоними дугами світла від далеких галактик, що прийшло до нас з самого початку Всесвіту. Наступним етапом буде вивчення походження та віку цих об’єктів.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство (ESA) представило свіже фото галактики NGC 3511, зроблене телескопом Хаббл. Галактика розташована на відстані близько 43 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Чаші. На знімку видно спіральну галактику під кутом приблизно 70 градусів, що надає їй вражаючий вигляд. У центрі галактики помітний жовтуватий відтінок, а по краю – блакитний. Червоні плями по галактиці вказують на місця активного народження нових зір. NGC 3511 досліджується в рамках великого проекту Хаббла, де астрономи вивчають цикл зореутворення у 55 найближчих галактик. Використання п’яти світлофільтрів допомагає вченим визначити колір, вік та інтенсивність зореутворення. Ці дослідження дозволяють краще зрозуміти процеси утворення нових зірок в нашому Всесвіті.