Реальний Київ

Позначка: Естонія

  • Естонія вперше провела бойові стрільби з HIMARS

    Естонія вперше провела бойові стрільби з HIMARS

    Естонські військові успішно провели бойові стрільби реактивних систем залпового вогню HIMARS. Відповідне відео опублікувала пресслужба Міноборони Естонії на платформі X.
    Після чотирьох місяців навчань естонські військові у п’ятницю вперше провели бойові стрільби з реактивної системи залпового вогню HIMARS. За даними Сил оборони Естонії (EDF), кожна ракета влучила у малорозмірну ціль на відстані до 15 кілометрів у Балтійському морі.

    Yup, they work! The Estonian Defence Forces @Kaitsevagi trained with their very own HIMARS for the first time today. pic.twitter.com/BNQIoMo2CZ — MoD Estonia (@MoD_Estonia) July 11, 2025 В оборонному відомстві назвали стрільби “історичною подією”.
    Ракети запускали з узбережжя острова Сааремаа, і вони досягли цілі менш ніж за хвилину.
    Навчання з HIMARS тривали кілька місяців. Підполковник Рауно Війтман зазначив, що артилеристи успішно перекваліфікувалися на операторів реактивних систем залпового вогню.

  • Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ

    Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ

    Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
    Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
    Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
    Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
    Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
    Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
    Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
    Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
    Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів.

  • Рютте: Путін може здійснити напад на Естонію

    Рютте: Путін може здійснити напад на Естонію

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що наразі президент Росії Володимир Путін не планує нападати на Естонію. Водночас він не виключає, що це може статися через 5-7 років. Про це у суботу, 5 липня, Рютте сказав для The New York Times.
    Під час розмови ведуча нагадала йому про матеріал у The New Yorker, в якому йшлося про військові навчання в Естонії, організовані для перевірки готовності її армії до можливого російського вторгнення.
    Зокрема, у статті зазначалося, що Естонія не має власних військово-повітряних і військово-морських сил. Крім того, під час навчань умовна армія противника мала перевагу в озброєнні – включаючи важку бронетехніку та далекобійну зброю. На цьому тлі Рютте запитали, чи не стали ці навчання сигналом для занепокоєння.
    “Ні. Описане в The New Yorker відповідає дійсності, але для нас це не стало сигналом тривоги, оскільки ми вже маємо всі необхідні плани на випадок нападу на Естонію – і росіяни це знають. Наша відповідь буде нищівною”, – наголосив генеральний секретар.
    Він зазначив, що не може розкривати подробиці, бо переконаний: Путін дивиться ці програми. Водночас підкреслив, що “нам потрібно” не лише мати такі плани, а й забезпечити їхню реалізацію – через наявність особового складу й військової техніки. Саме тому, за словами Рютте, “необхідно збільшувати оборонні витрати”.
    Рютте пояснив, що Путін наразі не наважиться на атаку проти Естонії, оскільки її захищатиме вся міць НАТО разом зі Сполученими Штатами. Проте в майбутньому така загроза можлива.
    “Йдеться не про те, що естонці залишаться сам на сам. Буде задіяна вся міць НАТО, з повною підтримкою з боку США, які прийдуть на допомогу. Путін це усвідомлює. Саме тому він не нападе на Естонію зараз. Але він може зробити це за п’ять чи сім років, якщо ми не здійснимо всіх необхідних додаткових інвестицій”, – зазначив генеральний секретар Альянсу.
    Коли Рютте запитали, чи впевнений він у тому, що США стануть на захист Естонії, враховуючи, що президент Дональд Трамп не дав чітких гарантій захисту Європи, він відповів, що так.
    “На всі сто відсотків. У мене немає жодного сумніву, і це було абсолютно зрозуміло під час фінальної пресконференції в Гаазі. Крім того, все, про що я говорив із новою адміністрацією США за останні пів року, не залишило жодного натяку на невпевненість: США повністю віддані НАТО та повністю підтримують п’яту статтю”, – сказав Рютте.
    Генерал ВПС США Алексус Гринкевич офіційно став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), змінивши на посаді генерала армії США Крістофера Каволі.

  • В Естонії громадян Молдови засудили за підпал українського ресторану

    В Естонії громадян Молдови засудили за підпал українського ресторану

    В Естонії суд 2 липня визнав двох громадян Молдови винними в підпалі ресторану Slava Ukraina в Таллінні в січні цього року, та в інших злочинах. Про це повідомляє ERR.
    За версією слідства, замовлення на підпал ресторану, який відкрито висловлював проукраїнську позицію, було отримано від російських спецслужб.
    В рамках цієї кримінальної справи Державна прокуратура Естонії висунула звинувачення двом громадянам Молдови. Одного з них звинуватили в шпигунстві та скоєнні диверсійних атак в інтересах Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ, іншого – тільки в пошкодженні чужого майна.
    Встановлено, що з 2023 року представники спецслужб РФ почали систематичну підготовку та організацію провокацій і диверсій на території країн Балтії. Один з виконавців підпалу у грудні 2024 року отримав від спецслужб РФ них завдання підпалити магазин COOP у селі Осула у Вируському повіті. Для виконання завдання він залучив спільника, який прибув до Естонії 17 грудня.
    Після невдалої спроби спільника, Кіхаял особисто скоїв підпал 17 січня 2025 року, зафіксувавши свої дії на відео. За це він отримав нагороду у 1975 доларів. Згодом він отримав завдання підпалити ресторан Slava Ukraina в Таллінні. Для цієї операції фігурант залучив ще одного громадянина Молдови, який проживав у Польщі. З 27 по 29 січня вони, прибувши до Таллінна на автомобілі з литовськими номерами, провели розвідку об’єкта, а в ніч на 31 січня 2025 року скоїли підпал.
    Обвинувачені пішли на угоду зі слідством, а суд 2 липня затвердив покарання. Одного засудили до 6,5 років позбавлення волі, інший отримав 6 місяців в’язниці і вже в серпні може вийти на свободу.
    Обидва чоловіки були затримані в Італії 12 лютого, через 12 днів після підпалу. З березня вони перебувають під вартою в Естонії.

  • Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін

    Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін

    Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
    “Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
    Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
    “Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
    У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
    Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
    Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію.

  • Естонія спорядила Україні нові боєприпаси

    Естонія спорядила Україні нові боєприпаси

    Міністерство оборони Естонії підтвердило постачання нової партії артилерійських боєприпасів Україні. Про це відомство поінформувало на платформі X у п’ятницю, 13 червня.
    “Естонія доставила більше артилерійських боєприпасів в Україну. Безпека України – це європейська та трансатлантична безпека. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла захистити себе та досягти справедливого, тривалого миру”, – мовиться у повідомленні.

    🇪🇪🤝🇺🇦 Done! #Estonia has delivered more artillery ammunition to #Ukraine. Ukraine’s 🇺🇦 security is European and transatlantic security. We must keep supporting Ukraine — so it can defend itself and achieve a just, lasting peace. 🛡️ pic.twitter.com/uJLhTzcskI — MoD Estonia (@MoD_Estonia) June 13, 2025 Зауважимо, естонське міністерство запевнило, що Естонія планує надалі підтримувати Україну щонайменше на рівні 0,25% ВВП щорічно, і цього року обсяг допомоги буде додатково збільшено.
    Також країна бере участь у підготовці українських військових, очолює IT-коаліцію на підтримку України разом із Люксембургом, а також у межах балтійсько-північної ініціативи допоможе сформувати й підготувати українську бригаду до кінця 2025 року.

  • В Естонії засудили авторку проросійської книги за держзраду

    В Естонії засудили авторку проросійської книги за держзраду

    У суді в Естонії російську громадянку Світлану Бурцеву засудили до шести років ув’язнення за державну зраду та порушення міжнародних санкцій. Виявлено, що вона співпрацювала з російським агентством РИА “Россия Сегодня” та підтримувала зв’язки з колишнім офіцером ФСБ. Суд визнав ці дії навмисними та вирішив, що покарання відповідає вчиненому. Бурцева може оскаржити рішення суду у протягом 30 днів.

  • Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Країни Балтії у спільній заяві підтримали членство України в НАТО та ЄС

    Комітети з закордонних справ парламентів Естонії, Литви та Латвії випустили спільну заяву, де закликали підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією та сприяти її вступу до ЄС та НАТО. Вони вважають, що перемога України сприятиме миру в Європі, збереже міжнародний порядок та зміцнить євроатлантичну безпеку. Крім того, комітети підтримують членство України в ЄС і закликають завершити переговори про це до 2030 року, а також підтримують шлях України до вступу в НАТО. Вони обіцяють продовжувати зусилля з метою ізоляції Росії, посилення санкцій та притягнення до відповідальності за воєнні злочини проти України.

  • До Коаліції РЕБ приєдналися ще п’ять країн

    До Коаліції РЕБ приєдналися ще п’ять країн

    До Коаліції радіоелектронної боротьби (РЕБ) офіційно приєдналися ще п’ять країн – Бельгія, Швеція, Італія, Туреччина та Естонія, підписавши відповідний додаток до Листа про наміри. Про це 5 травня повідомив міністр оборони України Рустем Умєровза результатами засідання Контактної групи з питань оборони України.
    “Коаліцію РЕБ було утворено у квітні цього року за ініціативи України, Німеччини та ще восьми держав-партнерів. Німеччина як лідер коаліції вже створила фінансовий механізм для закупівель обладнання та послуг у сфері РЕБ. Усе – для їх оперативної передачі Збройним силам України в якості міжнародної військової допомоги”, – зазначив міністр.
    Він сподвається, що до коаліції приєднаються ще й нові партнери.
    “Вдячний Німеччині за лідерство, системність і темп. Сильна коаліція – це сильна Україна та Європа”, – додав Умєров.

  • Швеція орендує 600 місць в тюрмах Естонії

    Швеція орендує 600 місць в тюрмах Естонії

    Швеція укладе угоду з Естонією про оренду 600 місць у в’язниці естонського міста Тарту для своїх засуджених. Причина такого рішення – нестача місць у шведських в’язницях. Про це повідомляє SVT.
    Шведський уряд оголосив про те, що угода з Естонією щодо оренди 600 місць у в’язниці Тарту для шведських злочинців уже майже готова.
    Стокгольму знадобилася “допомога” через нестачу місць у шведських пенітенціарних закладах. Переговори між країнами тривали з весни. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон назвав угоду “історичною”.
    Тюремне ув’язнення відбуватимуть в Естонії особи, не молодші 18 років, як шведські громадяни, так і громадяни іноземного походження.
    До цих осіб у в’язниці буде застосовуватися естонське законодавство, але з певними винятками.
    Естонія входить до четвірки країн Євросоюзу з найнижчим рівнем злочинності. Половина камер в естонських в’язницях порожня, тоді як у багатьох країнах ситуація протилежна.
    Як ми вже писали, шведська поліція затримала 16-річного підлітка за підозрою у вбивстві трьох осіб у результаті стрілянини 29 квітня в місті Уппсала.
    У Швеції сталася стрілянина в школі, п’ятеро постраждалих