Президент Володимир Зеленський провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Про це повідомила пресслужба Офісу президента у п’ятницю, 10 жовтня.
Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є. Володимир Зеленський подякував Крістін Лагард за підтримку з її боку, – йдеться у повідомленні.
Глава держави зазначив, що має бути достатня політична воля у Європі, адже саме там зосереджена найбільша частина цих активів. Він додав, що більшість партнерів підтримує українську позицію в цьому, тому Україна розраховує на дії.
Зеленський домовився з очільницею ЄЦБ тісно працювати разом із іншими європейськими лідерами.
Позначка: ЕЦБ
-
Зеленський і очільниця ЄЦБ обговорили активи Росії
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
Зеленський і глава ЄЦБ обговорили активи Росії
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Європейського центрального банку Крістін Лагард. Їхній розмови були спрямовані на використання заморожених російських активів для підтримки України, забезпечення макрофінансової стабільності та євроінтеграцію. Також обговорювалося питання продовження санкцій проти російських активів. Євросоюз розглядає можливість створення нового інвестиційного фонду на суму майже €200 млрд, щоб підтримати Україну. Сторони також обговорили надання фінансової підтримки від Європейського центрального банку.
-
Євро має шанси замінити долар – Європейський центробанк
Голова Європейського центрального банку, Крістін Лагард, виступила з заявою, що євро може стати альтернативою долару, якщо країни єврозони посилять її фінансову та безпекову систему. Наразі, за її словами, економічна політика США створює нестабільність на світових ринках та підточує роль долара як основної резервної валюти. Лагард зауважила, що зараз євро є другою світовою валютою, але його роль може зрости, що буде корисним для єврозони. Проте вона попередила, що цей процес не є гарантованим і країнам єврозони доведеться попрацювати, щоб досягти цієї мети. Для цього важливо розвивати ліквідний ринок капіталу, покращувати правову базу та підтримувати відкритий міжнародний ринок. Також необхідно зміцнювати обороноздатність єврозони. Лагард також зауважила, що інвестори шукають надійних партнерів у галузі безпеки, тому важливо, щоб країни єврозони дотримувалися своїх зобов’язань. Наразі єврозона налічує 20 держав, останньою приєдналась Хорватія.