Уряд України затвердив збільшення допомоги для сімей з новонародженими дітьми. Одноразова виплата при народженні зросте з 10 тисяч до 50 тисяч гривень, а щомісячна підтримка для майбутніх мам без трудового стажу зросте до 7 тисяч гривень. Також передбачено можливість отримання додаткової щомісячної грошової допомоги для сімей, де батьки повертаються на роботу після першого року дитини. Введено програму “єЯсла”, за якою батьки після року можуть вибрати між поверненням на роботу або доглядом за дитиною до трьох років, отримуючи від держави відповідну допомогу. Також збережено Пакунок малюка та введено новий Пакунок школяра у розмірі 5 тисяч гривень на першокласника.
Позначка: Фінансова допомога
-
Харків отримає $33 млн на підтримку енергетики
Світовий банк скерує Харкову понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов напередодні, 12 липня.
“Це другий етап програми RePower, і ми змогли отримати це фінансування завдяки успішному виконанню першої частини проєкту, підписаного торік на конференції з відновлення України в Берліні”, – розповів мер.
Терехов уточнив, що отримане фінансування дасть можливість зробити ще один сильний крок уперед. Місто отримає додаткові 8,5 мегават власної генерації – сучасні когенераційні установки, які будуть встановлені у найвразливіших районах.
Він пояснив, що там, де найвищий ризик відключень, вони забезпечуватимуть тепло і світло лікарням, школам, котельням і житловим будинкам – навіть у повному блекауті. -
Україна та Світовий банк запустили нову програму на 200 млн доларів
Україна та Світовий банк узгодили старт нової п’ятирічної програми PREPARE Ukraine на 200 млн доларів для підготовки проєктів відбудови. Про це повідомили в Мінекономіки в п’ятницю, 11 липня.
Програма PREPARE фінансується з Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), керівництво яким здійснює Світовий банк.
Програма перетворює донорські ґранти на конкретні проєкти – відбудови мостів, лікарень, запуск нових виробництв, здатних інтегруватися у глобальні ланцюги постачання.
Початковий грант – 44,3 млн доларів – спрямують на “формування портфеля публічних інвестицій і посилення інституційної спроможності”.
За результатами переговорів із віце-президентом Світового банку Анною Б’єрде сторони узгодили дорожній план запуску PREPARE Ukraine.
Перший транш буде доступний до використання, починаючи з серпня й покриватиме технічну підтримку державних замовників.
Найближчим часом Світовий банк і Мінекономіки затвердять операційний посібник програми, відкриють фонд підготовки проєктів і почнуть фінансувати технічну підтримку державних замовників.
Угоду підписали у межах Ukraine Recovery Conference 2025. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії
Україна отримала 1 млрд євро від Євросоюзу за рахунок прибутків від заморожених російських активів в рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 10 липня.
“Започаткована нами разом з G7 ініціатива ERA працює. Від початку року Україні вже передано більше $18,5 млрд за рахунок російських заморожених грошей. Ці кошти ми направляємо на стійкість України та “швидку відбудову”, – написав він.
За словами Шмигаля, ініціатива ERA дає хороший результат, але Україна на цьому не зупиниться.
“На URC-2025 (конференція з відновлення України в Римі – ред.) закликаємо партнерів разом з нами сформувати правові інструменти повної конфіскації всіх російських активів”, – додав він. -
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
“За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
“Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США. -
ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT
Європейська комісія терміново обговорює з країнами-членами варіанти фінансування до $19 млрд, яких бракує в бюджеті України. Серед пропозицій зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, авансові кредити з наявної схеми підтримки G7 на 50 млрд доларів для Києва та подальше використання російських державних активів, заморожених у ЄС. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
“Є дедалі більше занепокоєння щодо наступного року, і багато хто, хто розраховував на угоду про припинення вогню цього року, тепер змушений переглядати свої витрати та визнавати, що фінансова діра залишиться за будь-якого сценарію”, – зазначив високопоставлений представник ЄС, який бере участь у перемовинах із Києвом.
За даними посадовців, комісія вже переглядає фінансування українських програм у 2025 році, оскільки не вірить у швидке припинення війни.
Активізація пошуку коштів збігається із підготовкою до саміту з питань відновлення України, який відбудеться в Римі цього тижня за участі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
МВФ заявив, що потреби України на наступний рік начебто покриті, втім, це базується на припущенні про завершення війни цього року або в середині 2026-го – чого не поділяють ані Київ, ані Брюссель.
За словами європейського дипломата, мета – закрити потреби Києва до початку зими, з огляду на невизначеність подальшої допомоги від США.
Один з обговорюваних варіантів – надання військової допомоги як двосторонніх грантів, котрі враховуватимуть окремо як “позабюджетні зовнішні трансфери”, а також зараховуватимуться до національних витрат на оборону.
“Замість дублювання можливостей, європейські союзники можуть співфінансувати українські сили, розглядаючи це як послугу, яку надає Україна для зміцнення безпеки континенту”, — мовиться у документі, який Київ передав країнам G7.
Один з високопосадовців ЄС визнав, що допомога Києву – це не лише оборона України, а й захист Європи, і частина цих витрат має бути врахована як оборонні.
Ще один варіант – пришвидшити надання кредитів із $50-мільярдної схеми G7, яка забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
За відсутності припинення вогню Україна очікує дефіцит бюджету щонайменше у $8 млрд у 2026 році, навіть якщо частину обіцяних коштів буде виплачено раніше. У разі, якщо цього не станеться, розрив може зрости до $19 млрд.
Ще одним потенційним джерелом фінансування може стати інвестування заморожених російських активів у більш ризиковані інструменти – за умови розподілу відповідальності за можливі втрати, щоб уникнути виключної відповідальності Бельгії, де зберігається більшість цих коштів.
“Ми вивчаємо ці варіанти, зокрема можливість ширшого використання заморожених російських активів”, – підтвердив минулого місяця єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс. -
Швейцарія виділить Україні 6,3 млрд доларів на відновлення
Швейцарія ухвалила рішення виділити 5 млрд франків (майже 6,2 млрд доларів) на відбудову України. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після зустрічі з головою Національної Ради Швейцарії Маєю Рінікер.
“Обговорили міжнародну ситуацію, роботу з партнерами, швейцарську підтримку й допомогу. Дякую за рішення виділити 5 млрд франків на відбудову нашої країни. Маємо багато перспективних проєктів у гуманітарній сфері, які за допомогою цих коштів можемо спільно реалізувати”, – наголосив він.
Під час розмови йшлося про викрадених Росією дітей в Україні. При цьому він висловив надію, що Швейцарія приєднається до роботи з партнерами задля повернення всіх дітей в Україну.
Президент України відзначив миротворчі зусилля Швейцарії та її підтримку українців.
Зеленський подякував Рінікер за те, що цей візит був не лишень до Києва, але й в інші регіони нашої країни.
Швейцарія розширила список санкцій проти Росії, приєднавшись до 17-го пакета санкцій Європейського Союзу, який блок ухвалив 20 травня.
У Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців -
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники країн Європи, таких як Данія, Австрія та Польща, висловили свою реакцію на масовий удар Росії по Україні у п’ятницю, 4 липня. Вони вважають, що Європа повинна прийняти рішучі заходи, такі як інвестиції в українську оборону та посилення тиску на Росію. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа має активно діяти, вкладаючи значні кошти у підтримку української обороноздатності, можливо, використовуючи заморожені російські активи. Австрійська міністрка закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер також висловила своє рішуче засудження російського обстрілу України та закликала до посилення міжнародного тиску на Росію для встановлення миру. Міністерство закордонних справ Польщі вислало протест Росії у зв’язку з авіаударами по Україні, які спричинили пошкодження консульства Польщі в Києві.
-
МВФ виділить черговий транш. На що підуть кошти
Виконавча рада МВФ завершила восьмий перегляд програми співпраці з Україною, і незабаром Україна отримає дев’ятий транш в розмірі 500 млн дол. Які вимоги для цього виконав Київ і на що влад витратить кошти? Гроші скоро будуть Рада МВФ схвалила восьмий перегляд програми розширеного фінансування та затвердила виділення траншу обсягом 0,5 млрд дол. “Рада директорів Міжнародного валютного фонду 30 червня 2025 р. затвердила восьмий перегляд програми “Механізм розширеного фінансування” (Extended Fund Facility, EFF)”,– говориться у повідомленні НБУ. Це передбачає негайний доступ до фінансування обсягом 0,37 млрд СПЗ (близько 0,5 млрд дол. в еквіваленті).
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, це важливий внесок у збереження нашої стійкості та макрофінансовоїстабільності. “Кошти буде спрямовано на покриття пріоритетних бюджетних видатків”, – відмітив Шмигаль. Своєю чергою міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що гроші скоро надійдуть в Україну. “За результатами успішного перегляду Україна отримає транш у розмірі близько 500 млн дол. вже найближчим часом. Таким чином, загальна сума виплат за програмою EFF становитиме 10,6 млрддол.”, – заявив Марченко. Згідно з інформацією, до держбюджету України вже надійшло вісім траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом приблизно 10,1 млрд дол. із запланованих 15,5 млрд дол. на період 2023−2027 рр.
Цікаво, що з урахуванням оновлених потреб платіжного балансу українська сторона звернулася до місії з проханням змінити структуру виплат за програмою EFF у 2025 р. Водночас загальний розмір програми залишається незмінним – 15,5 млрд дол. Добре виконали вимоги Аби отримати кошти від МВФ, Україна мала виконати вимоги фонду.
За інформацією Мінфіну України, у МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми. “Українська економіка зберігає стійкість, а показники виконання програми EFF залишаються високими, попри умови повномасштабної війни. Усі кількісні критерії ефективності та індикативні цілі були досягнуті”, – повідомили у відомстві. За інформацією НБУ, також виконано один попередній захід та два структурні маяки.
По-перше, внесено до Верховної Ради законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ. По-друге, опублікувано звіт про результати зовнішнього аудиту НАБУ.
Крім того, встановлено чотири нові структурні маяки. За інформацією НБУ, МВФ оновив перелік вимог до України у межах програми співпраці, визначивши нові пріоритети.
До кінця вересня Мінфін, Державна податкова служба та Державна митна служба повинні розробити план реалізації ІТ-стратегії. До кінця грудня очікується ухвалення галузевих стратегій державних інвестицій.
Крім того, терміни деяких структурних маяків були переглянуті для надання уряду додаткового часу на завершення ключових реформ. МВФ: економіка України залишається стійкою У МВФ кажуть, що економіка України залишається стійкою. Прогноз зростання економіки України на 2025 р., збережено на рівні 2–3%. Водночас ризики для прогнозу залишаються надзвичайно високими і потребують чіткого плану дій на випадок їх реалізації.
За інформацією НБУ, у МВФ відзначили, що, ураховуючи все ще високий рівень інфляції, жорстка грошово-кредитна політика НБУ залишається виправданою, і НБУ має бути готовий до подальшого її посилення, якщо інфляційні очікування погіршаться. Валютні резерви залишаються на належному рівні завдяки значній зовнішній підтримці. Підвищення гнучкості обмінного курсу сприятиме економічній стійкості та збереже міжнародні резерви.
Фінансовий сектор залишається стабільним, хоча потребує пильного нагляду в умовах підвищених ризиків. Удосконалення інфраструктури ринків капіталу є ключовим для залучення приватного іноземного капіталу до післявоєнного відновлення.
У заяві Фонду йдеться про те, що війна, що триває зумовлює необхідність ухвалення додаткового бюджету на 2025 р. Відновлення фіскальної стійкості та задоволення пріоритетних витрат вимагають рішучих зусиль із реалізації Національної стратегії доходів, модернізації податкової і митної служб, боротьби з ухиленням від сплати податків і гармонізації національного законодавства з нормами ЄС.
Ці реформи разом з удосконаленням системи управління державними інвестиціями, середньостроковим бюджетуванням і управлінням фіскальними ризиками є критично важливими для стимулювання зростання та припливу інвестицій.
В НБУ кажуть, що українська влада і далі працює над завершенням своєї стратегії реструктуризації зовнішнього боргу за євробондами. Досягнення домовленості відповідно до цілей програми щодо стійкості боргу є важливим для зменшення фіскальних ризиків, створення простору для критичних витрат та відновлення боргової стійкості.
Програма залишається повністю профінансованою: 153 млрд дол. за базовим сценарієм та 165 млрд дол. – за негативним упродовж чотирирічного періоду програми включно з використанням приблизно 50 млрд дол. за механізмом G7 ERA Loans (безповоротна позика, забезпечена доходами від знерухомлених російських активів). Повна, своєчасна та передбачувана зовнішня підтримка – на умовах, що відповідають стійкості боргу, – залишається дуже важливою для повного фінансування програми. “Головний фактор ризику” У МВФ розповіли, що відбувається з держборгом України і що трапиться, коли війна закінчиться
Остаточні цифри держборгу України будуть розраховані вже після війни, що кредитори прекрасно розуміють.
Про це в інтерв’ю NV Бізнес заявив виконавчий директор МВФ Литви Вітас Васіляускас. “Ситуація в Україні дійсно вражаюча. Ваша країна перебуває у стані війни, але економіка функціонує, банківський сектор функціонує, і держава функціонує. Я думаю, що це велике диво”, – зазначив він. На його думку, що стосується боргу, остаточні цифри будуть розрахованіпісля війни. Зараз вам просто потрібно вижити. Я думаю, що міжнародне співтовариство і кредитори це розуміють. Ви стикаєтеся з додатковими потребами у витратах на безпеку та оборону, що зрозуміло.
Також він зазначив, що попри те, що поточний рівень боргу не є чимось особливим з огляду на обставини, фіскальна політика однаково має робити те, що може. Ви маєте думати про стійкі джерела фінансування. Воєнна ситуація не допомагає, але ми не можемо цього змінити. Ви маєте бути креативними та знаходити способи зберегти всю політику – фіскальну, монетарну – стабільною та передбачуваною.
Говорячи про те, чи є поточні показники критичними, і які сценарії розвитку ситуації будуть після завершення активної фази бойових дій, він зауважив, що найважливішим показником є сама війна та її безперервність. За його словами, це головний фактор ризику. Навіть коли ми говоримо про програму МВФ для України, вона побудована на певних припущеннях, зокрема щодо безперервності війни. Коли війна закінчиться – а одного дня вона закінчиться – я бачу досить позитивні перспективи для України… Можна взяти приклад із країн Балтії. За 20 років членства в ЄС на Балтійському морі сталося диво. Я думаю, що з вами станеться те саме.
Вікторія Хаджирадєва